 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Конспект, види конспектів. Особливості процесу конспектування
Лекція № 6
Тема:Компресія тексту та її види в навчальній діяльності.
План
6.1. Поняття компресії тексту. 6.2. Конспект, види конспектів. Особливості процесу конспектування. 6.3. Тези як один із видів компресії тексту. Види тез. 6.4. Анотування наукового джерела. Види анотацій. Методика складання анотації. 6.5. Реферування, його призначення. Етапи роботи над рефератом.
Рекомендована література
1. Аннотирование и реферирование. Пособие по английскому языку / [Г.И.Славина, З.С.Харьковский, Е.А.Антонова, М.А.Рыбакина]. – М.: Высшая школа, 1991. – 156 с. 2. Бахтина Л.Н. Обучение реферированию научного текста: учеб. пособ. / Бахтина Л.Н., Кузьмич И.П., Лариохина Н.М.. – М.: Московский университет, 1988. – 120с. 3. Галузинська Л.І. Українська мова (за професійним спрямуванням): навч. посіб. / Галузинська Л.І., Науменко Н.В., Колосюк В.О. – К.: Знання, 2008. – 430 с. 4. Кушнаренко Н.М. Наукова обробка документів: підруч. / Н.М.Кушнаренко, В.К. Удалова – К.: Вікар, 2003. – 328 с. 5. Онуфрієнко Г.С. Науковий стиль української мови: навч. посіб. / Онуфрієнко Г.С. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 312 с. 6. Шейко В.М., Організація та методика науково-дослідницької діяльності: підруч. / В.М. Шейко, Н.М. Кушнаренко. – [3-е вид., стер.]. – К.: Знання-Прес, 2003. – 295 с.
Поняття компресії тексту
У бурхливий час нових технологій, методик, інформаційного буму ми постаємо перед проблемою оброблення та засвоєння нових знань. Важливим джерелом наукової інформації є науковий документ. За формою книги, журнали, статті тощо належать до письмових наукових документів. Вони можуть бути первинними й вторинними. До первинних документів належать монографії, збірники наукових праць, матеріали наукових конференцій, симпозіумів, конгресів тощо, підручники, журнали, газети та інші видання. При компресії (скороченні) тексту мова йде про спостереження, дослідження, роздуми, які привели до висновків, тому рекомендується використовувати такі синтаксичні конструкції: виконані дослідження показують / показали... спостереження дозволили зробити такий висновок... отримані дані дозволяють / дозволили зробити висновок... аналіз (результатів) свідчить... на основі виконаних досліджень було зроблено такі висновки... на основі спостережень (отриманих даних, аналізу результатів) автор робить висновок... Виокремлюються такі основні види інформаційного аналізу та синтезу: бібліографічний опис, анотування, реферування, переклад наукових документів, складання огляду науково-технічної літератури.
Конспект, види конспектів. Особливості процесу конспектування
Термін «конспект» (від лат. conspectus – огляд) – це коротке письмове викладення змісту книги, статті або лекції. Розрізняють конспекти прочитаного й почутого. Конспект почутого складається з плану, стисло викладених основних положень, фактів і прикладів. Конспектувати почуте важче, потрібно встигнути записати головне, а тому варто скорочувати слова, словосполучення. Конспектування допомагає краще засвоїти прочитане, тому що примушує студента вдумуватися в текст, аналізувати його, розмежовуючи головне та другорядне, відокремлювати головну думку від доказів, аргументів, встановлювати смислові та логічні зв’язки, узагальнювати. Конспектування треба розглядати як один із видів аналітико-синтетичного перероблення інформації. Конспекти поділяються на конспекти за обсягом і кількістю опрацьованих джерел. За обсягом конспекти поділяються на короткі, детальні та змішані. Для короткого конспекту вибирають лише положення загального характеру; у детальний вводиться їх доведення, пояснення, ілюстративний матеріал; змішаний конспект поєднує в собі той та інший спосіб надання інформації, допускає викладення деяких елементів першоджерела у вигляді пунктів плану, тез тощо. За кількістю опрацьованих джерел розрізняють конспекти монографічні – складаються за одним джерелом, й оглядові (зведені) – складаються за кількома джерелами на одну тему. Отже, конспектування – це особливий вид аналітико-синтетичного перероблення інформації, що відбувається у сфері інформаційної діяльності, мета якого – виявлення, систематизація та узагальнення (з можливою критичною оцінкою) найціннішої інформації першоджерела й письмова фіксація її у формі не призначеного для публікації вторинного документа, що позбавляє того, хто його складав, від необхідності повторного звертання до першоджерела. Під час конспектування виділяються два етапи роботи над текстом. На першому студент повинен прочитати текст у максимально швидкому темпі, не звертаючи уваги на нові слова й задовольняючись загальним розумінням змісту. Це ознайомлювальний вид читання, без спеціальної установки на відтворення. Читання при цьому супроводжується оцінкою отриманої інформації: нове, відоме, зрозуміле, незрозуміле тощо. Другий етап містить установку на відтворення інформації у формі конспекту. Для цього при повторному читанні студент повинен максимально повно й точно зрозуміти інформацію, що міститься в тексті. Це вивчаючий вид читання, у процесі якого діє установка на тривале запам’ятовування інформації та її словесне вираження. На другому етапі глибина розуміння та осмислення контролюється післятекстовими питаннями.
|
