 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Відмінності РДА та дитячої шизофренії.
Багато вітчизняні та зарубіжні автори підкреслюють особливу важливість диференціальної діагностики РДА, так як аутистичні прояви можуть спостерігатися також при ранньої дитячої шизофренії, УО, ЗПР та інших варіантах психічного дизонтогенеза. В.Є. Каган у 1981 виділяє наступні диференційно-діагностичні ознаки дитячого аутизму від шизофренії у дитячому віці:
К.С. Лебединська пропонує використовувати два важливих діагностичних критерію РДА від шизофренії. Для шизофренії характерні такі ознаки: 1) хоча б короткий проміжок часу - нормальний психічний розвиток, що передує виникненню аутизму; 2) ознаки прогредієнтності (прогресування захворювання) у вигляді наростання психічного дефекту: поглиблення млявості, спонтанність, розпад мови, регрес поведінки з втратою набутих навичок. Синдром Аспергера.Слід відрізняти синдром Аспергера від синдрому раннього дитячого аутизму (синдрому Каннера) і тим більше від затримки психічного розвитку (ЗПР). Щоб внести деяку ясність, розглянемо ці діагнози. ЗПР відноситься до розряду слабовиражених відхилень у психічному розвитку і займає проміжне місце між нормою і патологією. Основні труднощі пов'язані, насамперед, із соціальною (в тому числі шкільної) адаптацією і навчанням. Поясненням цьому служить уповільнення темпів дозрівання психіки. Найбільш яскравою ознакою ЗПР дослідники називають незрілість емоційно-вольової сфери; порушення уваги, сприйняття, пам'яті, мови, відставання в розвитку всіх форм мислення. Аутизм (ранній дитячий аутизм), важка аномалія психічного розвитку дитини, що характеризується головним чином порушенням контакту з оточуючими, емоційною холодністю, перверсій інтересів, стереотипністю діяльності. Один з визначальних і діагностично важливих ознак захворювання - поява симптомів у віці до 2,5 років. Аутизм зустрічається рідко, у 2-4 дітей з 10 000, у хлопчиків в 3 рази частіше, ніж у дівчаток. Синдром Аспергера характеризується порушеннями соціальної поведінки (як при аутизмі) у поєднанні зі стереотипними, повторюваними діями на тлі нормального когнітивного розвитку й мови. Стан зустрічається частіше у хлопчиків (співвідношення 8:1). Симптоми зазвичай зберігаються в дорослому віці. Більшість страждаючих цим захворюванням в змозі працювати, але у них не складаються взаємини з іншими людьми, рідко хто з них одружується. До 3-річного віку спостерігається період нормального розвитку. Потім з'являються порушення у взаєминах з дорослими і однолітками. Мова стає монотонною. Дитина починає триматися відсторонено, відособлено, багато часу присвячує вузькому, стереотипному колу інтересів. Поведінка визначають імпульсивність, контрастні афекти, бажання, уявлення. У деяких дітей виявляється здатність до незвичайного, нестандартного розуміння себе і оточуючих. Логічне мислення добре розвинене, але знання вкрай нерівномірні. Активне й пасивне увагу нестійке. На відміну від інших випадків дитячого аутизму немає істотної затримки в мовному та когнітивному розвитку. У зовнішньому вигляді звертає на себе увагу відчужений «красивий» вираз обличчя, міміка застигла, погляд звернений у порожнечу, фіксація на обличчях скороминуща. Іноді погляд спрямований «всередину себе». Моторика незграбна, рухи неритмічні, стереотипні. Комунікативні функції мови ослаблені, вона своєрідна по мелодиці, ритму і темпу, голос то тихий, то різкий. Характерна прихильність до будинку, а не до рідних. На відміну від дитячого аутизму, діагноз синдрому Аспергера ґрунтується на наявності порушень спілкування, соціальної взаємодії; обмеженого, стереотипного поведінки, інтересів і занять; та відсутності загальної затримки мови і когнітивного розвитку. У синдромах Каннера і Аспергера дійсно є багато спільного. Робота Каннера була опублікована на рік раніше, у 1943 році. До цих пір не існує чіткої думки щодо того, чи є синдром Аспергера окремим захворюванням або підвидом раннього дитячого аутизму (синдрому Каннера). У західній літературі і класифікаціях можна спостерігати поділ цих двох синдромів. Зараз вважається очевидним, що крім «класичних» форм аутизму Каннера існує також «спектральні розлади», такі як синдром Аспергера, які мають характеристики, подібні з основним синдромом, але без повного набору критеріїв. У більшості людей і особливо у дітей з аутизмом, відставання в розвитку може бути легко виявлено. Вони справляють враження «відсталих», навіть якщо їх рівень інтелекту, в основному, не дуже низький. Але є люди, які можуть по схожості називатися аутистами, але не виробляють враження розумово відсталих, у яких високий розвиток окремих навичок більш вражає, ніж дефіцит в комунікації, соціальній поведінці та уяві. Їх невербальна комунікація, зокрема, досить добре розвинена. Цей тип порушення розвитку був описаний Гансом Аспергером. Характерними є соціальна наївність, надмірна правдивість і збентеження після зауважень, зроблених незнайомими людьми або дітьми. Типовими є також приклади інтересів, коли людина інтенсивно вивчає або надмірно захоплюється предметами, які можуть здаватися дивними для його віку або культурного розвитку. Наприклад, дитина в ранньому дошкільному віці має особливий інтерес до «померлих композиторів».
Д.Вебер виділив наступні особливості диференційно - діагностичні критерії розрізнення синдрому Аспергера і РДА: -Відсутні порушення у розвитку мови у дітей із синдромом Аспергера, характерні для дітей із синдромом Каннера; -Синдром Аспергера являє собою особистісний розлад з відносно рано закріпилися стабільними особливостями, які зазнають лише кількісні зміни, в той час як синдром Каннера характеризується більшою схильністю до якісних змін.
|
