 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Підприємництво та підприємство. Класифікація підприємств
Лекція 1. ОБ’ЄДНАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ
1. Підприємництво та підприємство. Класифікація підприємств. 2. Економічна роль об’єднань підприємств. Класифікація об’єднань підприємств. 3. Корпоративна форма організації бізнесу. Проблеми становлення в Україні. Підприємництво та підприємство. Класифікація підприємств
У підприємницькій діяльності важливим є питання про форму її організації. Організаційно-господарською одиницею бізнесу є підприємство, організація, установа або компанія. Фірма, або компанія, – це загальна назва, що використовується стосовно будь-якого підприємства. Основними ознаками, що відрізняють одну організаційно-правову форму від інших, є: • кількість учасників створюваного господарського суб’єкта або об'єднання; • хто є власником використовуваного капіталу; • межі майнової відповідальності; • джерела майна як матеріальної основи господарської діяльності; • спосіб розподілу прибутків і збитків; • форма управління суб'єктом господарювання. Види підприємств в залежності від форми власності (за Господарським кодексом України, 2003 р.): на основі приватної власності, колективної, комунальної, державні, на змішаній формі власності. Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні. Підприємства залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих підприємств. Кількість працюючих < 50; обсяг валового доходу < 70 млн грн – мале підприємство. 50≤Кількість працюючих ≤250 обсяг, 70 ≤валового доходу ≤100 млн грн – середнє підприємство. Кількість працюючих >250, обсяг валового доходу >100 млн грн – велике підприємство. Відповідно до правового статусу та форми господарювання найбільш поширеними є такі організаційно-правові форми підприємств: одноосібні підприємства, господарські товариства, кооперативні підприємства, орендні підприємства. Господарські товариства: товариства з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, повне товариство, командитне товариство, акціонерне товариство. Повне товариство – визнається таким, якщо всі його учасники пов’язані між собою спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном. Якщо при ліквідації товариства виявиться, що наявного майна не вистачає для сплати всіх боргів, учасники несуть солідарну відповідальність за недостатню частину боргу. Учасник повного товариства відповідає за борги товариства незалежно від того, виникли вони до чи після його вступу. Повним визнається таке товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном. Командитне товариство – це товариство, учасники якого поділяються на дві категорії: головні, які безпосередньо керують підприємством і несуть необмежену відповідальність, та командитні – вони вкладають кошти в підприємство, але безпосередньо не пов’язані з його діяльністю і їх відповідальність обмежується розміром вкладу. Командитним товариством визнається товариство, в якому разом з одним або більше учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном, є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства (вкладників), та які не беруть участі в діяльності товариства. Товариство з додатковою відповідальністю – це товариство, статутний фонд якого поділено на частки, визначені установчими документами. Учасники такого товариства відповідають за його борги своїми внесками до статутного фонду, а коли сум бракує – додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі відносно внеску кожного учасника. Граничний розмір відповідальності передбачається в установчих документах. Товариство з обмеженою відповідальністю – це товариство, статутний фонд якого поділено на частини, розмір яких визначається в установчих документах; власники цього товариства несуть відповідальність у межах їх внесків. Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 10 осіб. Акціонерним визнається товариство, яке має статутний (складений) капітал, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства. Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства. Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів. Приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій. Акціонери відповідають за зобов’язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій. Прибуток, який отримує корпорація, належить її акціонерам. У прибутку виокремлюють дві частини. Одна частина розподіляється серед акціонерів у вигляді дивідендів, друга – це нерозподілений прибуток, що використовується на реінвестування. Функції власності та контролю поділено між акціонерами – власниками акцій – і менеджерами. Основними перевагами корпорації – акціонерного товариства є: реальні можливості залучення необхідних інвестицій, обмежена відповідальність. Кожна окрема особа може зменшити свій власний фінансовий ризик, якщо купуватиме акції кількох корпорацій. Кредитори можуть мати претензії до корпорації лише як до юридичної особи, а не до окремих акціонерів як фізичних осіб. Корпорація – це організаційно-правова система, яка може функціонувати досить тривалий період, що створює необмежені можливості для її перспективного розвитку. Корпоративна форма організації підприємницької діяльності має такі недоліки: 1. Корпорація сплачує більші податки з розрахунку на одиницю отриманого прибутку, ніж інші організаційні форми підприємництва. Адже оподаткуванню підлягає спочатку отриманий корпорацією прибуток, а потім – дивіденди акціонерів, тобто фактично існує проблема подвійного оподаткування. 2. Існують певні розбіжності між функціями власності і контролю, що негативно впливає на необхідну гнучкість оперативного управління корпорацією. Розподіл функцій власності та контролю може призвести до виникнення соціальних суперечностей між менеджерами та акціонерами корпорації. 3. У корпоративних формах підприємництва існують потенційні можливості для зловживань з боку посадових осіб. Це виявляється, наприклад, у тому, що керівництво може організувати емісію акцій для покриття збитків, спричинених невмілим керівництвом та безгосподарністю певних структурних ланок. Таблиця Порівняльна характеристика основних елементів механізму функціонування різних організаційно-правових форм підприємств
|
