 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| У 1989 р. на Українській студії хронікально-документальних фільмів про нього знято фільм «Майстер».
Збірки“Пригадай на дорогу мені”(1985), “Місяць шипшини”(1986) (1992 – англ. мовою в перекладі Миросі Стефанюк, Торонто, Канада); “Ожина обрію”(1988), “Прогулянка одинцем”(1990), вибране “Верховний голос”(1992), “Іскри в слідах”(1993), “Човен”(1999), “Срібна рука”(2000). Збірка «Signos»(1993) (іспанською мовою в перекладі Віри Вовк, Ріо-де-Жанейро. Бразилія). Поет – лідер андеґраунду “сімдесятників”. Друкуватись почав після 20 років замовчування у середині 80-х років. За словамиВіктора Кордуна, Микола Воробйов “приніс у нашу поезію справжню творчу дерзновенність, незвичайну фантазію, сміливість творити прямо на очах здивованого читача незвичайні поетичні образи із найбуденніших речей”. Воробйов тяжіє до медитативно-образних методів розвитку думки у віршуванні, близьких до японської школи «хоку». велика гора – маленька квітка… Сніг покриває І гору і квітку котра година? – Навіть на цвинтарі постійно звучить запитання… Поетика Воробйова насичена кольоровими проекціями, екстраполяціями, символічними парадоксами, характерними для ранніх періодів модерністського дискурсу. Володимир Моренець зазначає, що лірика М.Воробйова «означена геніальним абсурдом… Звісно, коли розуміти абсурд філософськи – як невідповідність чогось загальноприйнятим уявленням чи нормам». жовті листочки тополь наклеєні на осінню ніч стиха подзвонюють: в глибоких норах світиться…
в пошуках часу майструю корабель який мені без потреби… просто мені потрібен час для майстрування корабля…
– прекрасне те що не встигло стати прекрасним – будуючи – завше руйнуєш…
слова лише фіксують миті слова не відповідні речам слово – це одночасне ціле і розірване ціле вже рветься а розірване стає цілим… невидиме багатство більше за видиме… самотній пісок у морі піску… голос: мудрість самотня…
Ознайомлюючись із його поезією, слід пам’ятати: не намагайтеся поезію зрозуміти! Її треба відчути, перейнятися нею, домислити, стати співтворцем.Для Миколи Воробйоваключовими є зорові образи:«небо у воді рожевіє», «чорна груша зрушує золоту хмару», «заслухана тиша руда», «синя синь а губи твої червоні – півонія у пітьмі», «на яблунях ні яблука – лише прозора сітка».Митець не стільки пише поезію, як малює її. Усе, що відбувається в його віршах, відбувається перед очима й вловлюється насамперед зором, а вже через зір – душею. Саме на зорових образах побудована поезія Миколи Воробйова “Ворони”: Поночіло. На синій дах Опустилося декілька чорних цяток. Ворони… – вгадав він. Сів і наново Перемалював їй волосся. Поночіло.
Сюжет простий: зміна стану природи і її відгомін у людській душі, котрий спричиняє зміну стану, настрою, світовідчуття людини. Перше “поночіло” відбувається саме в природі, й воно застає людину – художника – за працею. Заглиблений у роботу над своєю картиною, він помічає, що вже “поночіло” не стільки в світі зовнішньому, як у світі внутрішньому – на картині. Адже саме на ній цей “синій дах”, на який раптом “опустилося декілька чорних цяток”. Чорне на синьому проступає не надто виразно, – і художник вловлює його саме на полотні, а це органічно вимагає від нього внесення інших змін у картину, аби вона виглядала так само природною. “Ворони… – вгадав він”. Він знає, що ворони зазвичай всідаються на цей дах саме надвечір. Або знає, що ворони зазвичай саме надвечір мають здатність наближатися до людських жител. А якщо ворони тут – значить “поночіло”. А якщо “поночіло” – значить картина вже мусить бути іншою. І він вирішує змінити намальоване раніше: “Сів і наново перемалював їй волосся”. Це – ключовий момент, епіцентр вірша. Чому саме така зміна? Можливо, тому, що це волосся – так кажуть! – чорне, як вороняче крило. А може, тому, що змінилося освітлення, й сонячні промені в ньому виграють уже іншими, надвечірніми барвами. Це вже воля художника й… читача – його співтворця. А далі – розв’язка: “Поночіло”. Оце друге “поночіло” – не просто художній прийом обрамлення. Воно означає, що після того, як він “наново перемалював їй волосся”, поночіло вже на картині! Метод та образні ряди Воробйовастали своєріднимфундаментом для поезії В.Герасим’юка, постмодерністського об’єднання «Нової дегенерації». |
