 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Житомирська фельдшерсько-акушерська школа
В 1935 році відповідно Житомирський медичний технікум був реорганізований в Житомирську фельдшерсько-акушерську школу. В навчальному закладі готували студентів акушерського та фельдшершького профілю, а з 1938 р. в школі відкрито лаборантський відділ. При школі працювала екстернатура у вигляді курсів. Екстерном можна було отримати спеціальність акушерки, медсестри, медсестри дитячих установ, медичного лаборанта, зубного техніка, фармацевта. Студенти на курси з’їзджались з усієї України. У 1937 році школою проведено перший, після п’ятнадцятирічної перерви, випуск фельдшерів. Сімдесят шість випускників були направлені на роботу до 25 районів Житомирської області. Серед них був Пап А.Г., в подальшому доктор медичних наук, професор. Наприкінці 1937 року в Житомирі була відкрита зуболікарська школа. З1935 року і до початку Великої Вітчизняної війни в школі і в гуртожитках запроваджувалась “воєнізована дисципліна”. В цілому весь контингент школи складав один батальйон.[1] Велика увага приділяється практичній стороні навчання. В школі функціонували кабінети – анатомічний, біологічний, фізичний, хімічний, військово-санітарний, військовий, фармацевтичний, акушерський, фізкультурний.[2] Інтенсивність навчального процесу привела до запровадження навчання в дві зміни, це стосувалося і складання екзаменів під час сесій, яке іноді затягувалось до двох годин ночі. На одному з засідань педради подібні явища були визнані антипедагогічними, і було ухвалено рішення про те, що “сесії” повинні закінчуватись не пізніше одинадцяти годин вечора.[3] Взагалі під час сесії в гуртожитках школи встановлювався спеціальний режим, згідно з яким студенти повинні були лягати спати не пізніше 23 години, вставати рівно о 6 годині. У вихідні вставати дозволялось о 7 годині ранку.[4]Останній передвоєнний випуск відбувся на початку червня 1941 р. Школа готувалась до прийому нових студентів, але звістка про війну змінила плани на майбутнє.
Стенд 2. Зранку, 22 червня, згідно з наказом директора школи встановлюється цілодобове чергування співробітників і викладачів у школі, а в гуртожитках – цілодобове чергування студентів.[5] Вперше за 66 років з часу свого заснування в липні 1941 р. під час окупації німцями Житомира припинили своє функціонування фельдшерсько-акушерська школа разом з іншими навчальними закладами міста. Директора школи Словака І.Б. було призначено начальником евакошпиталю терапевтичного профілю, що знаходився в будівлі Житомирського педагогічного інституту. Пізніше був відправлений на фронт. Викладачі і студенти приймали безпосередню участь у бойових діях. В лютому 1944 р однією із перших відновлює свою роботу і Житомирська фельдшерсько-акушерська школа. Навесні 1944 р. були проведені вступні іспити. Вступники складали іспити з російської і української мови, арифметики, хімії та Конституції.[6] Перший набір - весняний проводився у травні 1944 р., а другий осінній, у вересні - для наступних відділень: зуболікарське, акушерсько-фельдшерське, фельдшерське. Студенти старших курсів продовжили перерваний німецькою окупацією курс навчання навесні, вони проходили практику в Житомирській міській лікарні, військовому шпиталі, в лікарнях Бердичева, Черняхова, Коростишева, Новограда-Волинського.[7] Студенти школи воєнного часу перебували в надзвичайно скрутному становищі. Вони були вимушені знімати житло в місті. Дуже тяжко доводилось з продуктами харчування. Всі – і студенти, і викладачі отримували так звані хлібні картки. В листопаді в школі було відкрито їдальню. Щоб забезпечити її овочами і паливом, студенти влаштовували “недільники” з перебирання картоплі і капусти та розпилювання дров.[8] Для постачання в їдальню овочів у березні 1945 р. школі була виділена земельна ділянки для організації підсобного господарства.[9] Разом з тим колектив школи допомагав підшефному колгоспу “Вільне життя” (с.Гадзинка) в зборі врожаю. Для забезпечення школи паливом студенти влітку на п’ять днів виїздили до лісу. Кожен повинен був власноруч заготовити 5 кубометрів дров.[10] В 1945 р. від фельдшерсько-акушерської школи була відділена зуболікарська школа, директором якої було призначено лікаря Володимира Георгійовича Горбова.[11] Для функціонування зуболікарської школи із інвентаря медшколи було виділено три класні кімнати в будинку по вул. К.Маркса, 36 і відповідне обладнання. У повоєнний час велика увага приділялась якості освіти. Відповідні вимоги ставились до успішності студентів. За пропуски і неуспішність виключали зі школи. Але найкращим, відмінникам навчання, надавалась можливість продовжити освіту. Випускники школи стали видатними постатями медицини - це Борис Михайлович Кіндрась, нині завідувач Любарської районної лікарні, та Віталій Петрович Євтушенко, кандидат медичних наук. Вони обидва навчались в Житомирській фельдшерсько-акушерській школі в перші повоєнні роки, по закінченні пройшли дійсну військову службу, працювали за спеціальністю і в подальшому закінчили Київський медичний інститут імені Богомольця.[12]
|
