ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Вищий педагогічний навчальний заклад і організація навчально-виховного процесу в ньому

123

Система освіти складається із закладів освіти, наукових, науково-методичних і методичних установ.

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.

Освіта –основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального та економічного розвитку суспільства і держави.

Законом України «Про освіту» визначено наступні основоположні принципи освіти нашої держави:

- Доступність для кожного громадянина усіх форм типів освітніх послуг, що надаються державою;

- Рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку;

- Гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей;

- Органічний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, традиціями;

- Незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій;

- Науковий, світський характер освіти;

- Інтеграція з наукою і виробництвом;

- Взаємозв’язок з освітою інших країн;

- Гнучкість і прогностичність системи освіти;

- Єдність і наступність системи освіти;

- Безперервність і різноманітність освіти;

- Поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті.

Трансформації в освіті спричинили зміни її базової парадигми. Нині освіта ґрунтується не тільки на традиційних засадах (знаннях, уміннях, навичках), а й на нових, запропонованих ЮНЕСКО: «вчитися знати, вчитися робити, вчитися бути, вчитися співіснувати». Отже, знання, уміння і навички - це тільки засіб, а не мета освіти XXI ст.

Закон України «Про вищу освіту» кваліфікує студентів як активних суб’єктів освітньої діяльності. Вони - ті, хто навчається, а не ті, кого навчають (термін «студент» у перекладі з латинської мови означає «той, хто навчається»).

Система педагогічної освіти є складовою системи вищої освіти і охоплює вищі навчальні заклади всіх форм власності, заклади післядипломної педагогічної освіти та органи управління в галузі вищої освіти.

Метою розвитку педагогічної освіти є створення такої системи педагогічної освіти, яка на основі національних надбань світового значення та усталених європейських традицій забезпечує формування педагогічних працівників, здатних здійснювати професійну діяльність на демократичних та гуманістичних засадах, реалізовувати освітню політику як пріоритетну функцію держави, спрямовану на розвиток та самореалізацію особистості, задоволення її освітніх і духовно-культурних потреб, а також потреби бути конкурентоспроможною на ринку праці.

Педагогічну освіту можна здобути в педагогічних коледжах, педагогічних інститутах, педагогічних університетах, класичних університетах та інших вищих навчальних закладах, які виконують вимоги галузевих стандартів вищої педагогічної освіти.

Структуру та зміст вищої педагогічної освіти визначають Закон України «Про вищу освіту», Положення про вищі навчальні заклади, «Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір», навчальні плани, програми, підручники, навчальні посібники.

Поняття принципів навчання

Навчання здійснюється на основі обґрунтованих і перевірених практикою дидактичних принципів. Зумовлені закономірностями і завданнями виховання й освіти, принципи навчання визначають його спрямованість, зміст, організаційні форми і методи.

Принципи навчання (дидактики) –твердження, що визначає зміст, організаційні форми і методи навчальної роботи коледжу.

ПРИНЦИПИ НАВЧАННЯ

(дидактичні принципи)

від лат. рrіпсіріит - першооснова

- основні вимоги до діяльності вчителя, що витікають із закономірностей навчання;

- певна система основних дидактичних вимог до навчання, дотримання яких забезпечує його ефективність;

- вихідні положення, які визначають діяльність вчителя та учнів;

- вихідні положення, якими керується педагог у своїй практичній діяльності.

Принципи навчання мають свою історію: їх створив не окремий педагог, а сформувалися вони в результаті педагогічного досвіду, теоретичних узагальнень.

Великий внесок у розробку дидактичних принципів зробив Я.А.Коменський. У своїй „Великій дидактиці” він детально розкрив принципи наочності, свідомості, послідовності навчання, міцності засвоєння знань.

І.Г. Песталоцці розвинув вказані принципи і висунув принцип розвивального навчання.

А. Дистервег створив дидактику розвивального навчання і виклав її у 33 законах (по суті принципах) і правилах.

К.Д. Ушинський обґрунтував дидактичні принципи з точки зору психології.

У сучасній дидактиці кардинальними, загальновизнаними є такі принципи навчання:

- принцип науковості навчання:

- принцип свідомості та активності навчання;

- принцип наочності навчання;

- принцип систематичності і послідовності навчання;

- принцип доступності навчання;

- принцип зв’язку теорії з практикою;

- принцип міцності знань, умінь і навичок;

- принцип індивідуалізації та диференціації навчання.

123