 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Специфіка професії перекладача
Плюси професії - можливість самореалізації в будь-яких галузях: письмовий переклад, перекладач-синхроніст, усний або послідовний переклад, переклад фільмів, книг, журналів; людину, яка володіє іноземною мовою, охоче беруть у журналістику, туристичні фірми, pr-компанії, менеджмент; - є можливість спілкуватися з різними людьми і вивчати культури інших країн; - від професіоналізму перекладача часто залежить сприятливий результат переговорів. Мінуси професії - нестабільне завантаження в різні місяці, обсяг перекладів може відрізнятися в декілька разів; - часто гонорари отримують не за фактом здачі матеріалу, а коли приходить оплата від замовника; - іноді до таких фахівців відносяться як до людей другого сорту: перекладачі супроводжують делегації по магазинам і барам, а іноді виконують кур'єрські доручення. Місце роботи - Бюро перекладів - не єдине місце роботи. Професіонал може вибрати практично будь-яку сферу діяльності: робити англомовні версії сайтів, працювати в ЗМІ, збираючи інформацію "на замовлення" з зарубіжних джерел, супроводжувати політиків і бізнесменів у поїздки за кордон, виконувати обов'язки тур менеджера, бронюючи квитки і путівки.
Домінуючі види діяльності: - організація і проведення екскурсій по культурно-історичних місцях для іноземних громадян; - супровід іноземних громадян під час їхніх візитів у країну; - надання допомоги в розміщенні і проживанні іноземних громадян; - переклади на презентаціях, ділових зустрічах, переговорах (синхронні переклади); - здійснення письмових перекладів (спеціалізованої наукової, технічної, художньої, публіцистичної літератури); - складання інформаційно-тематичних планів, звітів; - супровід українськомовних груп при поїздках за кордон; - здійснення перекладів іноземних теле- і радіопрограм, кінофільмів, сайтів; - викладацька діяльність.
Особисті якості В залежності від того, в якій сфері перекладів працює фахівець, залежить і набір його особистих якостей. Для перекладача-синхроніста потрібна комунікабельність і розвиток такої навички як вірогідне прогнозування - людина тільки починає говорити, а перекладач вже зрозумів, про що піде мова. Для перекладача-синхроніста, який бере участь у ділових переговорах, важливо бути дипломатом і у разі конфронтації сторін іноді буває непогано пом'якшити загальний тон переговорів, гарна пам'ять, гнучкість розумових процесів, високий рівень розподілу уваги (здатність приділяти увагу декільком об'єктам одночасно), здатність швидко приймати рішення в умовах ситуації, що змінюється, фізична і психічна витривалість.
А ось тим, хто працює над письмовими перекладами, знадобляться вдумливість, старанність і здатність абстрагуватися, Необхідні особистісні якості, інтереси і схильності:
- увічливість, тактовність; вихованість; - спритність; - дотепність; - енергійність, наполегливість; - почуття власної гідності; - ерудованість; - порядність;
Якості, що перешкоджають ефективності професійної діяльності: - замкнутість; - агресивність; - дратівливість; - брутальність, невихованість; - неуважність; - пасивність; - некомунікабельність
Одна з найпоширеніших професій в світі – це перекладач. Про них рідко пишуть в газетах. Тому, як завжди буває в таких випадках, у багатьох складається помилкове уявлення про цю роботу. Отже, перед вами дев'ять міфів про професію перекладача: - Перекладати може кожна людина, що знає іноземну мову. Так, на побутовому рівні (замовити вечерю, призначити зустріну з партнером і т.п.) багато хто чудово обходиться без перекладача. Але робота з об'ємними технічними або маркетинговими матеріалами, що вимагає не тільки загального розуміння змісту джерела, але і всіх деталей, а також прекрасного володіння мовою, на яку перекладається текст, залишається поки заняттям для професійних фахівців. - Затребуваність професії перекладача падає. З одного боку число людей, що володіють іноземною мовою, стало достатньо великим. Але інтенсивність міжнародних контактів і пов'язаний з ними об'єм документації, що перекладається, росте значно швидше. За останні роки значно підвищився об'єм перекладів, як усних, так і письмових. Виросла і армія перекладачів. Величезне число охочих здобути лінгвістичну освіту підтверджує високу затребуваність професії. - У цій професії нічого не мінялося сторіччями. Робоче місце письмового перекладача і застовувані ним технології радикально змінилися буквально за декілька років. Помалу електронні словники витіснили полиці, заставлені паперовими лексиконами. Поява спеціального програмного забезпечення для перекладачів, яке використовує раніше перекладені тексти, збільшила продуктивність праці приблизно на 40%. - Для виконання письмових перекладів необхідно закінчити лінгвістичний університет. - Перекладач не може адекватно перекласти складний технічний текст, це може зробити тільки фахівець. Звичайно, фахівець, що роками працює в якій-небудь області, краще всього знає її специфіку і термінологію. Але в області письмового перекладу склалася технологія взаємодії із замовником, що дозволяє зробити високоякісний переклад навіть найбільш вузькоспеціальних текстів! Ця робота вимагає ретельного вивчення спеціальної літератури, довідкових матеріалів замовника, багатогодинних пошуків в Інтернеті, а також складання глосаріїв і уточнення спірних питань. Але, звичайно, переклад високого класу можна зробити лише за умови профільної освіти перекладача, його широкого кругозору і досвіду. - Перекладачеві легко дістаються гроші.Письмовий перекладач – це робота по 8-10 годин в день, що вимагає граничної зібраності і акуратності. Додайте до цього часті «аврали», якщо переклад повинен був бути зроблений «ще вчора»... Така робота вимагає постійної самоосвіти і професійного розвитку. Хліб перекладача не найлегший. - Переклад – це не творча професія. Не дивлячись на появу систем автоматизованого перекладу, що використовують технології штучного інтелекту, переклад був і залишається творчою професією. Переклад навіть короткої фрази допускає декілька можливостей. Пошук адекватного значення терміну, часто відсутнього в мові, на яку виконується переклад, іноді може займати години, а над еквівалентом іншомовного слогану або художнього тексту можна взагалі трудитися нескінченно. - Роль перекладача в сучасному діловому середовищі невисока. Звернемо увагу на роботу усного перекладача. В процесі переговорів він не просто перекладає з однієї мови на іншу, він створює атмосферу взаєморозуміння і партнерства. Перекладач допомагає досягти розуміння не просто людям, що говорять на різних мовах, але також і представникам різних культур, у яких уявлення про методи ведення бізнесу можуть сильно відрізнятися. Участь хорошого лінгвіста збільшує шанси успішного завершення переговорів. - Переклади - це малий бізнес. Для задоволення різносторонніх побажань замовників, виконання масштабних проектів за мінімальний час, впровадження сучасних технологій і систем управління провідні перекладацькі компанії вимушені укрупнюватися. Число їх штатних співробітників перевищує 50, а число позаштатних перекладачів обчислюється сотнями. Об'єми перекладів можуть досягати сотень тисяч сторінок в рік!
ПРАВИЛА ХОРОШОГО ПЕРЕКЛАДАЧА 4. Фріланс – перекладач. Синхроністи. Труднощі технічного перекладу Новий етап перекладацької діяльності розпочався із розвитком всесвітньої мережі Інтернет, яка фактично стерла всі кордони між державами. Часто цей процес називають глобалізацією. Це поняття зараз «на слуху» у всіх. Є у нього багато противників, але, безперечно, прибічників не менше. Фактично, глобалізація привела до того, що весь світ став селом, як не банально і безграмотно це звучить. Але ж яке відношення має глобалізація до перекладів? Не буде перебільшенням, якщо сказати, що найбезпосередніше. Рівень міжнародного співробітництва зростав просто галопуючим темпом, а єдиною перепоною ставав мовний бар’єр, які могли допомогти вирішити лише перекладачі. Таким чином, для спеціалістів у цій сфері відкрився цілий світ безмежних можливостей. Потрохи почала зникати потреба прив’язувати себе до штатної роботи в місцевому бюро перекладів. І найсміливіші подалися у незвіданий світ інформаційної павутини. Що їх змусило до цього і на що вони розраховували — на той час збагнути було нікому. Ось такі сміливці започаткували новий «тип» перекладу – фріланс. Слово, перекладу якого на нашу мову до цього часу немає. Але воно уже настільки ввійшло в побут, що й, фактично, потреба в його перекладі відпала повністю. Як не дивно, незважаючи на досить недавнє виникнення такої «професії», вперше це слово вжив Вальтер Скот у своєму романі «Айвенго» ще більше двохсот років тому. Фрілансером він називав середньовічного найманого воїна. Можна сказати, що смисл поняття не змінився, просто війна перейшла на простори мережі Інтернет, цілями стали не фортеці і міста, а замовники, мечі і щити сучасні фрілансери проміняли на слово і резюме з профілями. Тут варто зазначити, що фріланс охоплює дуже багато сфер, а переклади є лише однією із багатьох. Поступово такий вид діяльності набирав обертів. Збільшувалися об’єми замовлень, відповідно зростала і оплата. Армія фрілансерів-перекладачів поповнювалась з дня у день. Хоча успішними ставали одиниці, які осягнули всі секрети такої діяльності. Чому ж це не вдається всім? Що треба для того, щоб стати фрілансером? Таке питання дуже часто задають молоді перекладачі більш досвідченим колегам. Насправді питання сформульовано некоректно, а точніше воно дуже масштабне. Все залежить від того, які цілі перед собою ставить людина. Але з упевненістю можна сказати, що, перш за все, потрібно бути перекладачем в споконвічно первинному значенні цього слова. Здавалося б. ну хто такий перекладач? Це людина, яка знає іноземну мову і слова іноземної мови передає словами рідної мови. Так, напевне, відповіла б людина, яка до перекладів немає найменшого відношення. Це фактично те ж саме, що й назвати художником людину, в якої є руки і яка макає пензлик в певний колір на палітрі і наносить його на відповідне місце на папері. Чому саме з іноземної мови на рідну — а тому що перекладати потрібно на рідну мову, але це уже питання, для вияснення якого потрібно написати окрему статтю, та й не одну. Тому, по-перше, щоб бути перекладачем, необхідно знати рідну мову. Якщо людина нею не володіє на високому і грамотному рівні, то навіть найгеніальніші думки вона не буде в змозі висловити на папері. По-друге, щоб бути перекладачем, необхідно мати здатність до перекладу. Вона або є, або її немає. Третього варіанту не існує. Хіба зможе стати музикантом людина, у якої немає музичного слуху? Звичайно ж, не зможе. А слух дається від природи — він або є, або його немає. Його можна розвинути, але, знову ж таки, — якщо він є. І, по-третє, необхідно знати іноземному мову. Дивно, чого ж в професії, де іноземна мова є інструментом, їй відводиться лише третє місце? А все тому, що знання — діло наживне. Мову можна вивчити і це не є проблемою. Ось і виділили ті якості, якими необхідно володіти людині, щоб стати перекладачем, А що ж потрібно мати або чим володіти, щоб стати саме фріланс-перекладачем? Зовсім небагато — комп’ютер, підключений до мережі Інтернет. У вас це є? Тоді вперед! Боїтеся? А чого? А як не знайду замовників? Що робити? В бюро хоч і платять небагато, але робота є практично завжди і гарантовано отримаю заробітну плату в кінці місяця. А як же пенсія? Оплачувана відпустка? Бонуси на Новий рік? Цього ж не буде. Так думають дуже багато перекладачів. Запитаєте чого? А тому що менталітет у нас ще Радянського Союзу і до цього часу знаходимось під його впливом. Всі звикли до того, що потрібно мати запис в трудовій книжці, стаж. А пробували ви колись редагувати переклад? Не чужий, а свій? Напевне, ні, тому що зазвичай у бюро є редактор або ж інший перекладач, якому набагато простіше переглянути ваш переклад і виправити помилки, хоча і незначні. І спілкування із замовниками в перелік ваших обов’язків теж навряд чи входить. Бухгалтерську звітність теж ведете не ви. А фрілансеру доводиться все це робити. Таким чином, вся відповідальність лягає на одну людину. Справитесь? Ось так і самі по собі випливли на світ деякі недоліки такої професії як фріланс. Тепер дійсно бачимо, що він не для всіх. Однак дуже багато людей віддають перевагу фрілансу перед штатною роботою. Безперечно, тому що є і свої переваги. Згадайте, як вам було перекладати юридичний договір, коли ви спеціалізуєтесь на судноплавних шлюзах? А вибору ж то немає… Спробуйте сказати своєму директору, що ви не будете перекладати той чи інший текст. У фрілансі завжди є можливість відмовитися від перекладу або ж просто за нього не братися. А чи було таке, що за виконану роботу отримали грошей набагато менше, ніж очікували? Безперечно, що так. На штатній посаді зазвичай заробіток перекладача складається зі ставки і бонусів за переклад. Не більше, і не менше. У фрілансі перекладач сам визначає, за яку плату (в розумних рамках) він згоден пожертвувати кількома годинами свого часу, а не роботодавець (в фрілансі — замовник). Таким чином, зацікавленість підвищується в кілька разів, що важливо не тільки у сфері перекладів, але й взагалі. А згадайте, як важко підніматися з ліжка в понеділок рано-вранці після такого чудового відпочинку на вихідних? А в день народження найкращого друга затриматися на роботі, тому що переклад потрібно зробити «на вчора»? Так от, фрілансер має можливість самостійно визначати, коли йому працювати, а коли ні. Хоча твердження достатньо відносне. Уявімо, є замовник із Нью Йорка і в нього о десятій годині ранку з’явився переклад, на виконання якого є дві години. Тоді ваш робочий день може початися набагато раніше, ніж «в понеділок зранку». Так що, ви не злякалися, а коли почули про всі переваги, то у вас очі засвітилися? Знову ж таки: вперед! І тут відразу ж постає питання: а з чого ж почати? Як відомо, влаштовуючись на будь-яке робоче місце, без резюме ніяк не обійтись. Фріланс теж не виняток. Навіть навпаки. Резюме має дуже велике значення, оскільки замовник вас ніколи не побачить і не матиме змоги поспілкуватись, а висновок про всі професійні навики може зробити тільки виходячи із цього документу. Що у ньому писати, напевне, пояснювати не потрібно. Хоча на одному моменті все ж таки варто зупинитись, а називається він спеціалізація. Вона має бути у всіх перекладачів. Можливо, не одна, але й не всі, як дуже часто можна прочитати в багатьох резюме. Знову ж таки проведемо аналогію з музикою: хіба може одна і та ж людина однаково добре грати на гітарі, саксофоні, контрабасі і барабанах. Звичайно ж ні. Так само і перекладач не в змозі з однаковою високою якістю працювати із текстами, наприклад, по UNIX- подібним операційним системам, стоматологічному обладнанню і з облігаційними угодами. Після закінчення університету, де вчать просто перекладати (у кращому випадку), молодому перекладачу визначитися зі спеціалізацією практично неможливо. Тому дуже часто саме молоді спеціалісти позиціонують себе «майстрами на всі руки». Спеціалізація приходить з досвідом, і дуже часто вибирають її не самі перекладачі, а замовники, що періодично дають на опрацювання тексти однієї і тієї ж тематики. Що ж можна порадити молодим спеціалістам в такому разі? Влаштуватись помічником перекладача за мізерну плату, почати з текстів загальної тематики і просто прицінюватись до кожного і, що найосновніше, — жорсткий самоконтроль. Іншого виходу, на жаль, в сучасних економічних умовах не існує. Отже, резюме складено, спеціалізація визначена. Звичайно, треба намагатися знайти замовників. Теж завдання з нових, тому що, працюючи в агентстві, робота сама нас знаходила. У фрілансі теж так буде, але трішки пізніше. Як же знайти замовників? Способів є кілька. Деякі із них більш ефективні, а інші — не настільки. Але в цьому випадку така класифікація є повністю суб’єктивною. Отже, перший спосіб — розсилання спаму. Зараз це робиться зовсім неважко — є достатня кількість програм, які дозволяють проводити масові розсилки повідомлень. Але от чи варто таким займатися? Вирішувати кожному. Як правило, відношення до спам-листів негативне. В кращому випадку отримаєте відповідь зі стандартним змістом, що при потребі до вас звернуться. А в більшості спам навіть не переглядається, а відзразу ж знищується, оскільки дуже часто є засобом проникнення на ПК вірусів, шкідливого програмного забезпечення та інших «хвороб» сучасного кіберсвіту. Інший і достатньо дієвий спосіб — реєстрація на сайтах перекладацьких бюро. Багато хто запитає, що який це уже буде фріланс, — знову повернулися до агентства. Але ні. Знову ж таки, господар ви самі собі — ніхто ні до чого не примушує. Зазвичай агентство складається з десятка чи навіть одиниць штатних працівників, які просто корегують і організовують роботу фрілансерів. Тому потреба у позаштатних робітниках є немалою. Зазвичай це відбувається так: заповняється більш-менш стандартна форма із зазначенням імені, контактних даних, спеціалізації, досвіду роботи, бажаної оплати (найчастіше грошових одиниць за слово), а також текстового поля, в якому можна розповісти про себе, основні заслуги та проекти. На електронну пошту вам відішлють лист, у якому подякують за реєстрацію, і скажуть, що вас внесли в базу даних перекладачів, і при потребі, коли з’явиться переклад, який відповідає вказаній вами спеціалізації, до вас звернуться. Все достатньо просто, хоча інколи на процес заповнення такої анкети можна витратити годину. Тепер залишається чекати. Звичайно, реєструватися потрібно не на одному сайті. Благо, їх зараз більш чим достатньо, що зайвий раз підтверджує надзвичайно жорстку конкуренцію в перекладацькій сфері, але, разом із тим, засвідчує високу її затребуваність. Ще один спосіб знайти замовників, і, мабуть, найефективніший, — це реєстрація на спеціалізованих перекладацьких порталах. Фактично, це те місце, де і «зустрічаються» фрілансери та клієнти. Крім можливості знайти роботодавця такі сайти пропонують дуже багато корисних послуг, серед яких спілкування з колегами, безпосередньо із замовниками, обговорення питань, зв’язаних з перекладом, на спеціалізованих форумах та багато іншого. Всі портали можна поділити на дві великі групи: платні і безплатні. Дуже часто використовується така схема, що безплатне членство на платних сайтах дає можливість спостерігати все, що відбувається, але не приймати участь. Та й замовники перш за все про нові проекти інформують спочатку платних членів. В принципі, політика цілком правильна, адже перекладач, що сплатив членський внесок, інвестує у свій розвиток, а це значить, що він хоче розвиватися, і клієнти це прекрасно розуміють. Інший досить цікавий спосіб знайти замовників — це пряма пропозиція про співпрацю. Вірогідність досягти успіху в такому разі не дуже висока, але коли відповідають згодою, то таке співробітництво може продовжуватись роками (звичайно, за відповідної якості перекладів і, отже, розумної оплати). Вважається, що такі замовники платять найбільше. Як же запропонувати себе? Тут потрібно докласти певних зусиль. Перш за все слід проаналізувати ринок. Наприклад, знайти виробників товарів, яким можуть знадобитися послуги перекладу. Ще краще, коли ці пошуки будуть скеровані спеціалізацією перекладача, що значним чином підвищить шанси на співробітництво. І знову ж таки, потрібно чекати. Останній спосіб і такий, що потребує значних фінансових вкладень — це створення власного Інтернет-сайту. Тут уже можна повністю розкрити всі свої навики, досвід, оскільки кількість введеної текстової інформації не обмежується полем на декілька речень у профайлі перекладацького порталу. Та й ще існує досить багато цікавих можливостей, що відкриваються для власника такого сайту. Але існують ряд факторів, що не дозволяють перекладачам активно застосовувати таку практику. По-перше, створення сайту коштує грошей, і немалих. По-друге, потрібно, щоб сайт знайшли потенційні замовники, а для цього його потрібно просувати в пошукових системах, що, безперечно, робиться не безплатно. Та й у більшості випадків, коли уже замовники звертаються до пошукових систем, то їхньою метою є не фрілансери, а бюро перекладів.
Перша група, у свою чергу, поділяється на послідовних і синхронних перекладачів, а друга – на перекладачів технічної і художньої літератури. Кожен переклад має свою специфіку, але вважається, що саме синхроністи – аси вищого пілотажу. В основному вони працюють на різних конференціях, брифінгах, супроводжують ділові зустрічі. Варто перекладачеві допустити помилку – і переговори можуть бути зірвані, а його кар'єра буде зруйнована. Усний перекладач повинен вміти зібратися: його завдання - максимально повно передати інформацію «тут і зараз». Як правило, у нього немає можливості поритися в словниках, порадитися з фахівцями. Тому йому необхідні винахідливість, уміння долати пробіли в своїх знаннях за допомогою здорового глузду і загальної ерудиції. Плюс артистизм, уміння перевтілитися в доповідача, без чого важко донести до слухачів всю інформацію. Послуги синхроністів мають великий попит і гідно оплачуються. Друге місце займають технічні перекладачі, попит на яких сформувався у зв'язку з розвитком нових технологій. Письмовий перекладач начисто позбавлений усых якостей усного перекладача. Він цілком може виявитися соромливою людиною, може боятися публічних виступів, заїкатися і бубоніти. Але при цьому віртуозно володіти літературною майстерністю, здатністю імітувати стиль і склад першоджерела. Адже там, де усний перекладач може обійтися одним словом, використавши його, як це часто буває в усній мові, багато разів, письмовому перекладачеві доведеться підібрати купу синонімів: погодьтеся, було б дивно в описі, наприклад, заходу сонця зустріти слово «прекрасний» сім разів підряд! Кваліфіковані технічні перекладачі найчастіше спеціалізуються в одній достатньо вузькій області. Оголошення типу: «Переводжу технічні, юридичні, економічні, медичні, а також будь-які інші тексти» – викликають у професіоналів недовіру. Украй сумнівно, що такий перекладач дійсно може виконати роботу якісно. Це так само маловірогідно, як здатність шкільного вчителя однаково добре викладати російську мову, математику, географію і малювання. Звичайно, такі люди теж зустрічаються, але вельми рідко. В результаті такого положення справ, у продаж найчастіше потрапляють перекладні технічні тексти, які або неможливо читати внаслідок незв'язного викладу матеріалу, або просто небезпечно використовувати як джерело технічної інформації через невірний переклад технічних понять і термінів, або і того, і іншого одночасно. І це не смішно, оскільки зрештою фахівець, що має в своєму розпорядженні подібні зразки псевдотехнічного тексту, може сприйняти інформацію в настільки спотвореному вигляді, що результатом його дій може стати все що завгодно, аж до техногенної аварії. Наприклад, при виконанні технічного перекладу в області нафтогазової галузі доводиться враховувати багатозначність використовуваних в тексті термінів. Річ у тому, що в художньому тексті слова можуть нести найрізноманітніше семантичне навантаження. Тобто одне і те ж слово може означати цілий ряд понять. Наприклад, англійське слово «table», залежно від контексту, може означати: стіл, дошка, таблиця, плита або плоскогір'я. І це тільки ті поняття, які тим або іншим чином можуть мати відношення до нафтогазової галузі. У технічній мові основною і головною вимогою є гранична точність перекладу слова, причому обов'язково така, яка не допускає двозначності розуміння тексту.
Література. 1. Алєксєєва І.С. Професійний тренінг перекладача. - вид. “Союз”, 2001 р. 2. Багмут Й.А. Проблеми перекладу суспільно - політичної літератури українською мовою. - К.:.НД, 1968. 3. Бархударов Л.С., Язык и перевод. Вопросы общей и частной теории перевода.- М., 1975 (ОНБ: 4 Б-26 544691-ч). 4. Борисова Л.І. Основні проблеми науково - технічного перекладу. - М.: МГУ, 1983. 5. Бреус Е. В. Основы теории и практики перевода - Москва 2000 р. 6. Виноградов В. С. Общие лексические вопроси - Москва 2004 р. 7. Гачичиладзе Г.Р., Художественный перевод и литературные взаимосвязи. М., (БУ: 801.58 Г-24). 8. Зорівчак Р. П. Про підготовку перекладачів для України ХХІ ст.. // Сучасна лінгвістика, 2005., №7. – с.15-17 9. Зорівчак Р.П. Реалія і переклад. - Львів: Вид-во при Львів. ун-ті, 1989. Мова і час. Розвиток функціональних стилів сучасної української літературної мови/ Відп. ред. В.М. Русанівський.- К.: Наукова думка, 1977.- 237 с. 10. Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія. - Львів: Вища школа. Вид-во при Львівському університеті, 1983. 11. Казакова М. В. Практические основы перевода - Санкт-Питербург 2001 р. 12. Карабан В. Теорія і практика перекладу з української мови на англійську мову - Вінниця 2003 р. 13. Ковганюк С.П. Практика перекладу. (З досвіду перекладача). - К., "Дніпро", 1968 14. Коваленко А. Я. Науково технічний переклад - вид. « Карп'юка» 2001 р. 15. Комісаров В. Н. Общая теория перевода - Москва 1999 р. 16. Коптілов В.В., Актуальні питання українського художнього перекладу.- Київ,- 1971 (ОНБ – 8(С)У К-65, 433290-х). 17.Коптілов В.В., Першотвір і переклад.- К., 1972 (ОНБ: 8(С)У1 К-65 471091-х). 18. Коптілов В. Теорія і практика перекладу - Київ 2003 р. 19. Кухаренко В.А. Интерпретация текста.- М.: Просвещение, 1988.- 192 с. Філологічні науки 21. Лилова Анна Введение в общую теорию перевода. - М., "Высшая школа", 1985 22. Любченко Т.Н. Практичні підходи до перекладу // Теорія i практика перекладу. - К., 1991. - Вип. 17. с.89-97. 23. Миньяр-Белоручев Р.К. Последовательный перевод. Теория и методы обучения. - М., Воениздат, 1969 24. Миньяр-Белоручев Р.К. Пособие по устному переводу (Записи в последовательном переводе). - М., "Высшая школа", 1969 25. Мирам Г.Э. Профессия: переводчик. - Киев, Ника-Центр Эльга, 2000 26. Мирам Г. Переводные картинки - Київ 2001 р. 27. Назаров В.Ф. Курс юридичного перекладу. М.:МГУ, 2000. 28. Новикова М.А. Про історію перекладу // Теорiя і практика перекладу. -К.: Вища школа, 1991. -Вип.10. -С.21-27. 29. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. – Х.: Лингво, 2001. – 216с. 32. Тимченко І. І., Головченко Г. Т., Дерев'янко І. В., Остапенко Г. І. Теорія і практика перекладу - Харків 1998 р. 33. Федоров А. В. Основы общей теории перевода - Москва 2002 р. 34. Циткіна Ф.О. Термінологія й переклад. - Львів: ВЛІ, - 1988. 35. Чернов Г.В. Теория и практика синхронного перевода. - М., "Международные отношения", 1978 36. Швейцер А.Д. К проблеме лингвистического изучения процесса перевода.//Вопросы языкознания. - 1999. - № 4. - с.40-49. 37. Шевченко Й. С. Лінгвістичні й дидактичні проблеми іншомовної комунікації. - Харків: Константа, 2002. Запитання.
|
