 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Оцінка - кількісний показник якості результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Основними критеріями оцінювання знань є: 1) глибина - кількість усвідомлених учнем істотних зв'язків і відношень у знаннях; 2) повнота - кількість усіх елементів знання про вивчений об'єкт; 3) міцність - збереження в пам'яті вивченого матеріалу, безпомилковість його відтворення; 4) оперативність - уміння учня використовувати знання у стандартних однотипних умовах; 5) якість - критерій, що охоплює повноту, міцність, глибину, оперативність знань тощо; 6) гнучкість - уміння учня використовувати знання у змінних, варіативних умовах; 7) систематичність - засвоєння навчального матеріалу в його логічній послідовності та наступності. Серед загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти виокремлюють: - характеристику відповіді учня (правильність, цілісність, повнота, логічність, обґрунтованість); - якість знань (осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність); - сформованість загальнонавчальних і предметних умінь та навичок; - рівень володіння розумовими операціями (аналіз, синтез, порівняння, класифікація, узагальнення тощо); - розвиток творчих умінь (уміння виявляти проблему, формулювати гіпотезу, перевіряти її); - самостійність оцінних суджень. 55. Навчальна і виробнича практика студентів Практична підготовка студентів є обов'язковим компонентом професійної підготовки. Мета будь-якої практики, крім формування професійних практичних та організаторських умінь та навичок, — також проходження всього процесу набуття кваліфікації від рядового робітника до інженера, актора, педагога, лікаря і т. ін. Практика студентів передбачає безперервність і послідовність її проведення підчас набуття потрібного обсягу практичних знань та вмінь відповідно до різних кваліфікаційних рівнів: молодший спеціаліст —>■ бакалавр —>• спеціаліст —>■ магістр. В Університеті використовуються такі види практик: навчальна та виробнича. Навчальна практика може проводитися як із відривом, так і без відриву від навчання. Виробнича практика проводиться з відривом від навчання і безпосередньо пов’язана з майбутньою професійною діяльністю Навчальні практики покликані поглибити й розширити знання студентів та виробити у них уміння і навички з програм дисциплін фаху навчання, виробити навички науково-дослідницької роботи в процесі збирання й вивчення відповідних матеріалів. Виробнича практика проводиться в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладача Університету та спеціаліста з певного фаху. Навчально-виробнича практика (III курс) полягає в ознайомленні з конкретною майбутньою спеціальністю як помічника, дублера фахівця. Студент виконує певні обов'язки, поточну роботу, спостерігає за діяльністю спеціаліста на робочому місці під його контролем. Виробнича (цільова) практика (IV—V курси) надає студенту можливість виконувати обов'язок фахівця на робочому місці, студент виконує весь цикл обов'язків за своєю спеціальністю, усвідомлює механізм дії підрозділу (класу), в якому проводиться виробнича практика, загальну картину всього об'єкта практики. Кінцева ланка практичної підготовки — переддипломна (державна) практика (V курс), яка проводиться на робочому місці з виконанням усіх функціональних обов'язків майбутнім фахівцем. Підчас цієї практики поглиблюються, закріплюються та усвідомлюються теоретичні знання з усіх дисциплін навчального плану, збирається матеріал для виконання кваліфікаційної роботи, дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів. 56. Робочий час викладача Індивідуальний робочий план викладача розглядається на засіданні кафедри і затверджується завідувачем кафедри. Індивідуальний робочий план завідувача кафедри затверджується проректором з науково-педагогічної і навчальної роботи (для факультетів загальноуніверситетського підпорядкування), заступником директора з навчальної роботи (для навчально-наукових інститутів). Зміни в індивідуальний робочий план протягом навчального року можуть бути внесені на підставі рішення кафедри за згодою викладача. Після завершення навчального року в індивідуальному робочому плані робляться відмітки про всі види фактично виконаної роботи.
Обов’язковий обсяг навчального навантаження викладача в межах його робочого часу, з урахуванням виконання ним інших обов’язків (методичних, наукових, організаційних), передбачається Колективним договором. Обсяг запланованої викладачу роботи може зменшуватися з поважних причин, наприклад, на період тривалої хвороби викладача або перебування його у відрядженні чи на підвищенні кваліфікації, стажуванні. Встановлене йому на цей період навчальне навантаження виконується іншими викладачами кафедри в межах 36-годинного робочого тижня за рахунок зменшення їм обсягу методичної, наукової й організаційної роботи.
Викладач зобов’язаний дотримуватися встановленого йому графіка робочого часу. Переносити заняття з одного часу на інший поза розкладом без дозволу декана та навчально-методичного відділу категорично забороняється. Забороняється відволікати викладачів від проведення навчальних занять та контрольних заходів, передбачених розкладом.
57. Навчальний час студента Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальний день, тиждень, семестр, курс, рік. Академічна година – це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі «пара»). В Університеті у зв’язку з двозмінним навчанням студентів пара триває без перерви 80 хвилин. Навчальний день – складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 9 академічних годин. Навчальний тиждень – складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 54 академічних годин. Навчальний семестр – складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом. Навчальний курс – завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, практик, підсумкового контролю та канікул. Навчальний рік триває 12 місяців (крім випускних курсів), розпочинається 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів.
58. Проблемне навчання у ВШ
Одним із найперспективніших напрямів розвитку творчих здібностей особистості, необхідних сучасному фахівцю, є проблемне навчання. Проблемне (грец. problema - задача, утруднення) навчання - дидактична система, яка ґрунтується на закономірностях творчого засвоєння знань і способів діяльності, на прийомах і методах викладання та учіння з елементами наукового пошуку. Таке навчання передбачає проблемне викладання, тобто створення системи послідовних проблемних ситуацій і управління процесом їх вирішення, а також проблемне учіння — особливу форму творчої навчальної діяльності студентів щодо засвоєння знань і способів діяльності з наявністю аналізу проблемних ситуацій, формулювання проблем і їх розв'язання шляхом висунення припущень, обґрунтування і доведення гіпотез. Проблемне навчання покликане формувати в студента такі професійні вміння: - самостійно побачити і сформулювати проблему; - висунути гіпотезу, знайти спосіб її перевірки, зібрати дані, проаналізувати їх, запропонувати методику їх оброблення; - сформулювати висновки і побачити можливості практичного застосування отриманих результатів; - бачити проблему загалом, аспекти та етапи її розв'язання самостійно або в колективній роботі. |
