 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Найден О.С «Українська народна лялька» -Київ:“Стилос”, 2007
В этом видео можно «посмотреть» книгу. 2. Олекса Воропай «Звичаї нашого народу» Етнографічний нарис: «Оберіг», 1993, 560с.
3. Грушевський Марко «Дитина у звичаях і віруваннях українського народу»-К.:Либідь, 2007
В ней известный украинский этнограф делиться своими наблюдениями, исследованиями о всём, что связано с детьми: обычаи, способы воспитания, игры, игрушки, каждодневные времяпровождения, значение в семье, обществе. Авторский текст дополняют специалисты: психологи, педагоги, медики, писатели.
http://slovovolyni.com/ukr/volyn/43454/ Історична довідка. Народна лялька відома з незапам’ятних часів і своїми витоками сягає доби Трипільської цивілізації.. Такі ляльки можна знайти в будь-якій країні. Це була не просто іграшка. Вважалося, що вона захищала людину від неприємностей і бід. Ляльку часто використовували у ритуалах. При виготовленні ритуальної ляльки в неї вплітали все те, від чого людина хотіла позбутися (біди, хвороби), і спалювали на вогнищі, або топили у воді. До кінця 19 в. витоки обряду остаточно втратилися і забулися, а ляльки залишилися. У всіх слов'янських народів, було велике різноманіття саморобних ляльок. Традиції виготовлення ляльок на території, де проживали слов'янські народи існували аж до середини 20 століття. За призначенням слов’янські ляльки діляться на обрядові, оберегові, ігрові, авторські художні ляльки та сувенірні промислові ляльки. § Обрядові :Масляна, Купавка, Коляда, Покосниця, Нерозлучники, Зольна, Куватка, Пеленашка, Весільна, Круп’яничка, Вербниця, Пасхальна голубка., Веснянки § Оберегові: Куватка, Лихоманки, Травниця, Безсонниця, Берегиня, Вузлова , Десятиручка § Ігрові:Зайчик на пальчик, Вузлова, Куватка, Пеленашка. § Авторські художні ляльки відображають особливості індивідуального відношення автора до навколишнього світу стан його душі- це коли лялька стає предметом мистецтва. § Сувенірні промислові ляльки, пов'язані з соціальними стандартами і попитом на ринку.
Українська лялька-мотанка відрізняється від інших слов'янських ляльок тим, що у неї на обличчі намотаний хрест- знак сонця, лялька з таким обличчям несе в собі сонячну світлу енергетику. В Україні народну ляльку робили з доступного дешевого матеріалу: соломи, трави, тканини, шматочків старого одягу, ниток,гілок дерев, глини, дерева, очерету тощо, і без будь-яких інструментів. Спосіб простий – змотування, перекручування й перев'язування тканини. Відповідно ляльки бувають вузлові та мотані. В Україні вирізнялися три основні типи ляльок-мотанок: немовля, баба-берегиня, дівчина-наречена. Лялька-наречена захищала дівчат від пристріту і підтримувала їх. Цю ляльку багато одягали і прикрашали, так як вона символізувала придане нареченої і привертала багатого нареченого. Люди завжди вірили в те, що речі, виготовлені власними руками, можуть уберегти від багатьох неприємностей. Вважається, що найсильніший оберіг - це річ, яку зробили для вас кровні родичі. Раніше кожна дівчинка повинна була вміти робити ляльку-оберіг, і до цього ставилися так само відповідально, як і до вишивання шлюбного рушника. Збереглися відомості про те, що у 19-му столітті дівчаток з трирічного віку долучали до цього мистецтва, вони майстрували ляльок нібито для своїх майбутніх дітей. А перед заміжжям дочки мати власноруч виготовляла і дарувала нареченій ляльку-мотанку, як символ жіночої мудрості. За традицією, лялька-мотанка повинна бути одягнена у світлу вишиту сорочечку, під’юпник і запаску (фартушок). Усі елементи одягу є оберегами: спідниця символізує землю, сорочка позначає три часи – минулий, теперішній і майбутній, – намисто уособлює достаток. Також повинен бути головний убір – очіпок, стрічка чи хустка, що символізує зв'язок з небом. Зроблена з любов’ю, лялька розвиває кмітливість, фантазію, духовний світ дитини, дає перші професійні навички, пробуджує відчуття рідного коріння. 1.4. Вироби-аналоги та їх аналіз.
. Ляльки виготовлені шляхом намотування тканини на основу. Голова зроблена з мотка лняної тканини. Сакральний хрест замість обличчя символізує єдність неба і землі, чоловічого (вертикальна лінія) і жіночого (горизонтальна) начал. Ляльки одягнені в костюми, характерні для Україні 18-19 століття. В окремих деталях костюма використана традиційна українська вишивка. Усі моделі-аналоги нескладні за технологією виготовлення мають естетичний і привабливий вигляд. Важливим є збереження традицій національного костюма. |
В книге использованы исследования археологии, этнологии, фольклористики, культурологии, философии для раскрытия образа украинской народной куклы, определения её места и роли в украинской культуре игрушек. Книга большая по размеру, красочно илюстрирована и наполнена подробным описанием исторических данных.
Этнографический и фольклорный труд знаменитого О.Воропая об обычаях украинского народа. С его слов – он с 1937 по 1948 год собирал материалы.В книге из 560 страниц подробно расписаны народно-календарные обычаи по месяцам года и всё об украинской народной одежде. Есть зарисовки кроя сорочек.
Эта книга переиздана с Марка Грушевського «Дытячи забавны та гры усяки». Зибрани по Чыгырынщини Кыивськой губернии // Киевская старина. – 1904, июль-август. – С. 85
Автор: Оксана Должко.
Автор: Лариса Теліженко.
Автор: Тетяна Білокрилець
Автор Марія Горностай.
Автор Алла Шушкевич.