 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Мірча Еліаде (Mircea Eliade)
Короткі історичні відомості про виникнення народних іграшок Продовжити наш урок хочеться словами відомого українського письменника М.Рильського: "Той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього". І дійсно, лише той народ має майбутнє, який поважає свою історію. Метод «Мікрофон» А як ви розумієте слова: «Поважати свою історію»? Висловіть свої думки, продовжуючи речення: «Поважати свою історію – значить…» (поважати свою історію – значить не лише володіти певними знаннями про розвиток держави, військові походи, князів, а й знати культурну спадщину народу, його звичаї, традиції та передавати їх у спадок наступним поколінням. ) - У народі існує повір'я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. І тільки знаючи ці традиції, зможемо передавати культурну спадщину свого народу нащадкам. Лялька, як дитяча іграшка і оберіг родини й Роду, як могутній магічний талісман та символ зв’язку між поколіннями, знана в багатьох традиційних культурах земної кулі - від Аляски до Австралії, від Африки до України. Ляльки різних народів відрізняються між собою ззовні і матеріалом, з якого зроблені - в Африці вона здебільшого кам’яна або дерев’яна, десь глиняна, а ще десь - зроблена з тканини, але суть і призначення ляльки - незмінні, і це споріднює більше, аніж відмінність матеріалу. Головне призначення ляльки - берегти душу свого власника від зла й нечистих помислів. Іноді з рук майстра народжувалися ляльки, про які складалися легенди, і передавалися від матері до дочки, як священний переказ... У міфах багатьох народів першими людьми були ляльки, створені з глини або дерева, оживлені богами. У спрощеному вигляді цей архаїчний міф простежується і в народних казках, наприклад, в українській казці «Телесик»: чоловік із жінкою, які не мають дітей, роблять ляльку з дерева, колишуть її в колисці, і потім лялька перетворюється на дитину.
«Знати міф — значить наблизитись до таємниці походження всіх речей. Інакше кажучи, людина дізнається не лише про те, яким чином усе виникло, але також і про те, яким чином виявити це і відтворити, коли все зникне». Мірча Еліаде (Mircea Eliade)
До наших днів дійшли обрядові зображення певних стихій чи символів природи з трави або дерева - Купайло та Марена, символи Води й Вогню на святі Івана Купала, Масляниця, яку роблять, коли проводжають зиму і зустрічають весну. На Волині старі люди бережуть пам’ять про обряд, що його проводили навесні: всім селом виготовляли ляльку - «Весну-панянку», обряджали її стрічками та свіжою травою, і відвідували сусіднє село, заходячи в ті хати, де були дівчата на виданні або хлопці на порі. Навіть городні опудала, що їх до сьогодні ставлять на городах, аби відлякували горобців, на початку були священними ляльками-охоронцями оселі й обійстя від злих духів. Повір’я, що лялька - це вмістилище душ померлих предків - породило певні традиції їх створення в різних народів. Наприклад, у деяких культурах ляльки можна було створювати тільки в певні пори року, і робити їх могли тільки люди, що пройшли спеціальні ритуали посвячення. У деяких місцевостях Європи раніше — а подекуди й дотепер — здійснювали на честь закінчення жнив такий обряд: виготовляли спеціальну ляльку, закладали у неї останній зрізаний колос або останній сніп з поля, і потім цю ляльку зберігали на почесному місці в домі, до наступного урожаю. Але є лялька, яку в тій чи іншій формі знали на всіх континентах. Це мотана, або вузлова лялька, виготовлена з м’якого матеріалу - шкіри або тканини і з ниток. Очевидно, перші такі ляльки робили з трави або соломи, а згодом, з поширенням ткацтва, почали використовувати тканину і прядиво. В Україні її знають, як ляльку-мотанку, і тут вона відома з незапам’ятних часів, і своїми витоками сягає чи не в добу Трипільської цивілізації. Досліджуючи історію створення Ляльки-Мотанки починаємо з відомого археолога Вікентій Хвойка, який в 1893 році біля селища Трипілля, вперше відкрив залишки давньої цивілізації, що й одержала археологічну назву «Трипільська». Ця цивілізацією існувала понад шість тисяч років до н.е. В ті часи на території України теж будували міста. Але в чотири рази більші за столицю шумерів, древній Вавилон! Знали письмо і варили пиво, на три тисячі років раніше, аніж у шумерів чи давніх єгиптян. Найдавніші ляльки з тканини - це коптські ляльки з вовни, знайдені під час розкопок стародавніх поселень у Єгипті. Цікава деталь цих ляльок – відкрита спіраль на місці обличчя.
В Україні, ще на початку 20 століття дівчата, готуючи скриню з весільним посагом, разом з рушниками та сорочками, клали туди своїх ляльок. Кожна дівчина робила мотану ляльку, яку забирала із собою в нову сім’ю. Причому в родині чоловіка дозволялось молодій дружині, допоки в молодят немає діток, гратись лялькою, і чим більше, вважалося, вона грається лялькою, то швидше стане матір’ю, і тим здоровіші будуть діти. Згодом молода мати клала своїх ляльок до дитячої колиски, щоб оберігали дитя від хвороб та поганих очей, а коли дитина підростала, то ляльки віддавалась їй для грання. У наш час з кожним роком набуває поширення древнє мистецтво виготовлення ляльки-мотанки, і вже зроблені руками майстрів XXI століття, ці правічні берегині наших родин продовжують виконувати свою захисну функцію... Здавна виготовлення ляльки супроводжувалося обрядовими піснями, і це було свого роду магічним актом, спрямованим на добру долю, подружню злагоду,щасливе весілля, гармонію в родині. Іноді лялька виготовлювалась «до випадку»:наприклад, щоб викликати або припинити дощ, змінити погоду, залагодити сварку в родині, забезпечити добру подружню пару дівчині чи хлопцеві. Майстер, приступаючи до створення ляльки-берегині, вкладає в процес свої думки і наміри: для чого ця лялька робиться, у чому вона покликана сприяти і в чому допомагати своєму майбутньому власнику. При виготовленні ляльки-мотанки в жодному разі не використовується голка, а тільки нитки і тканина. Лише в останні часи майстри, що роблять колекційні ляльки, які вже мають не тільки сакрально-обрядове, але й художнє та естетичне значення, використовують голку для оздоблення, і то лише вбрання ляльки, вишивкою або гаптуванням. Всі інші, найважливіші деталі ляльки-оберегу, дотепер виготовляються без застосування голки. Потужну захисну силу мають ляльки, виготовлені з натурального конопляного або лляного полотна - це універсальний родинний оберіг від нещастя і хвороб. Вважається, що Лялька-мотанка повинна бути безлика, а та, яка служить берегинею — з хрестом замість обличчя.
|
ž В ті часи на території України теж будували міста. Але в чотири рази більші за столицю шумерів, древній Вавилон! Знали письмо і варили пиво, на три тисячі років раніше, аніж у шумерів чи давніх єгиптян. ПРЕЗЕНТАЦІЯ
Спіраль - це один з найдревніших символів вічності і безконечності буття, символ родючості й нового народження у всіх народів Землі. Спіраль - це і символ Ріки Життя, у якій пливуть люди, народи, в якій з’єднуються Мікрокосм окремої людської долі і Макрокосм цілого Всесвіту. Вже зараз вчені прийшли до висновку, що спіраль - це схематичний образ власне самої еволюції Всесвіту, динамічний аспект буття, який відображає водночас плинність і вічність. З давніх-давен в українських родинах молода мати, чекаючи дитину, робила ляльку-мотанку, котра уособлювала собою майбутнє дитя. Перш ніж покласти в колиску новонароджену дитину, туди клали цю лялечку, і вона ставала оберегом дитини, її захисницею, символом зв’язку дитини з усім родом, і цей зв’язок захищав людину, де б вона не була. Це дуже нагадує про традицію, яка існувала в Древньому Римі, де з глини виготовляли лари - символічні фігурки-зображення предків, і римлянин завжди возив їх із собою, і де б він не був - з ним були його предки, його земля і потужний захист всього роду...
Хрест - один з найдревніших оберегів, символ Сонця, життя і нових починань, і символізує саму людину, гармонію її персонального фізичного світу (горизонталь) і духовного (вертикаль). Лялька-берегиня обов’язково мотається за рухом сонця - тоді вона принесе удачу та щастя. Інший неодмінний атрибут ляльки-берегині — розпростерті в жесті захисту руки, адже лялька ще і символ Богині-Матері, яка дає життя і пряде нитки людських доль. Та ниточка, якою мотається лялька-берегиня - це символ щасливої нитки, що її пряде кожному з нас Велика Богиня, золота нитка, яка єднає покоління в міцний єдиний Рід, береже і захищає, дає силу, наснагу і добробут. І майстриня, створюючи ляльку-мотанку, закладає у своє творіння щасливі побажання, яких вона просить для майбутнього власника ляльки у Хранительки Долі…