ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Кам’янець-Подільська фортеця

Своєрідність та унікальність Кам’янець Подільської фортеці полягають у гармонійному поєднанні ландшафту і містобудівної структури середньовічного міста, в якому інженери, використовуючи чудові природні властивості, створили фортифікаційну систему, що не має аналогів у Європі.

Комплекс укріплень Нового замку, збудований у XVII ст., є єдиним збереженим зразком споруд нідерландської фортифікаційної школи. Інтерес викликає й унікальний Замковий міст, що сполучає Старе місто із Замковим комплексом.

До складу Кам’янецької фортеці входять одинадцять башт, кожна з яких має свою назву й історію. Найвища башта названа Папською тому, що була збудована на кошти, надіслані Папою Римським Юлієм II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув’язнений український герой Устим Кармелюк. У Чорній (кутовій) башті знаходиться криниця завглибшки 40 м і діаметром 5 м, видовбана у скелі.

Луцький Верхній замок

Луцький Верхній замок є центральною спорудою Луцького державного історико-культурного заповідника «Старе місто». Зведений останнім великим князем Галицько-Волинського князівства Дмитром Любартом у 1340–1383 рр. замок слугував його резиденцією.

Сьогоднішній архітектурний комплекс Луцького Верхнього замку включає в себе В'їзну, Владичу та Стирову башти, сполучені мурами; будинок шляхетських судів XVIІІ ст.; повітову скарбницю поч. ХІХ ст., а також залишки соборної церкви Іоанна Богослова ХІІ ст. та князівського палацу XІV–XVI ст.

У приміщенні повітової скарбниці функціонує Музей книги; у будинку шляхетських судів – Художній музей; у В'їзній вежі облаштовано експозиції кераміки, виробів з металу, меблів. У Владичій вежі можна оглянути арсенал і єдиний в Україні Музей дзвонів.

Митрополичий палац

Найвизначніший шедевр архітектури Західної України – колишня резиденція митрополитів Буковини і Далмації, знаходиться в місті Чернівці.

Палац у мавритансько-візантійському стилі збудовано за проектом чеського архітектора Йозефа Главки у 1862-1882 рр.

Комплекс резиденції складається з трьох монументальних споруд-корпусів: головного, духовної семінарії разом із церквою Трьох Святителів, пресвітерія.

Серед приміщень головного корпусу своє красою і величчю вражає Синодальна зала, одна з найгарніших в Європі. Інтер’єр залу засідань Священного синоду зберігся у первісному вигляді. Стіни Червоної зали оздоблені китайським шовком, дерев’яна стеля декорована орнаментом, а підлога встелена паркетом з червоного бука, дуба та зеленої липи.

Зараз у приміщенні колишньої резиденції знаходиться головний корпус Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Палац у Качанівці (Чернігівська обл.)

Тут творили Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Марко Вовчок, Михайло Глінка, Микола Маркевич, Михайло Врубель.

Садиба була заснована графом П. Рум'янцевим-Задунайським у 1770-х роках у романтичному стилі. У 1808-1824 рр. за нових власників – українського поміщика Григорія Почеки і його дружини Параски Андріївни (за першим шлюбом Тарновської) територія садиби розширюється, палац перебудовується в стилі російського класицизму, закладається пейзажний парк.

Нині Качанівський парк, виплеканий трьома поколіннями Тарновських, є одним з найбільших пейзажних садів в Україні і Європі.

Хотинська фортеця

Місто Хотин знаходиться на скелястому мисі над Дністром, який наші предки називали «Хотінь», від дієслова «хотіти».

Замок Хотин (Хотинська фортеця) - величезна фортеця з часів середньовіччя (X-XVIII), зберігає в собі багато історичних фактів і значних подій для України, гордість Буковини. Складається з чотирьох оборонних веж (в'їзні башти), палацу коменданта (знаходиться між двома частими замкового двору - північного і південного), церкви з фрагментами розпису XVI століття.

Довгий час фортеця була форпостом Галицько-Волинського князівства, важливим оборонним пунктом Придністров'я. Розташована на кручах високого правого берега Дністра, на перехресті торгових шляхів. Укріплення замку охороняли важливу переправу на Дністрі і стримували грабіжницькі напади степових кочівників

Під час Визвольної війни українського народу проти польської шляхти у Хотин двічі вступали війська Богдана Хмельницького. Відома фортеця і подіями Хотинської війни, яка проходила під стінами фортеці у вересні – на початку жовтня 1621 р. Ця війна прославила запорозьких козаків та їхнього гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного і стала переломним моментом в історії Османської імперії. Перемога під Хотином врятувала Західну Європу від вторгнення яничар, справила сильне враження на всі народи і набула відголосу у світовій літературі.

Список джерел

1. Алупкинський палац-музей : фотоальбом / фото М. К. Плаксіна. – К. : Мистецтво, 1974. – 47 с. : іл.

2. Богоматір Заступниця (Оранта). XI ст., Софійський собор, Київ // 100 найвідоміших шедеврів України / під заг. ред. М. Русяєвої. – К. : Автограф, 2004. – C. 192–197.

3. Бондарєва Х. Маршрут № 1. Шляхетна Чернігівщина : [садиби Тарнавських та Харитоненків у Качанівці, Галаганів – у Сокиринцях, дендропарк І. Скоропадського] / Х. Бондарєва, Л. Тимощук // День. – 2010. – 23–24 лип. – C. 17, 21.

4. Вечерський В. Палацово-парковий ансамбль у Качанівці / В. Вечерський // Пам’ятки України. – 2000. – № 1. – C. 7–15.

5. Винокур І. С. Кам’янець-Подільський державний історико-архітектурний заповідник / І. С. Винокур, Г. М. Хотюн. – Львів : Каменяр, 1981. – 95 с. : іл.

6. Воронцовський палац (1824 – 1829 рр., Одеса) // 100 найвідоміших шедеврів України / під заг. ред. М. Русяєвої. – К. : Автограф, 2004. – C. 450–453.

7. Воротнюк Г. Легендами, мов хмарами, повита... : [Білгород-Дністровська фортеця] / Г. Воротнюк // Історичний календар, 1998 : наук.-попул. та літ. альм. – К., 1997. – Вип. 4. – C. 118–119.

8. Гетьман В. Заповідна, Фальц-Фейнова, «Асканія-Нова» / В. Гетьман // Науковий світ. – 2009. – № 3. – C. 26–29.

9. Гетьман В. Заповідне Шацьке поозер’я межує з Європою / В. Гетьман // Науковий світ. – 2006. – № 3. – C. 20–22.

10. Гетьман В. Подільські Товтри: героїчні легенди і сьогочасні тривоги / В. Гетьман // Науковий світ. – 2008. – № 4. – C. 20–23.

11. Грипась В. Атолами Поділля. Товтри і Медобори / В. Грипась // Міжнародний туризм. – 2008. – № 2. – C. 140–144.

12. Грипась В. Пішки по Дністру : [Дністровський каньйон] / В. Грипась // Міжнародний туризм. – 2011. – № 4. – C. 136–140.

13. Денисик Г. Великий каньйон Дністра – національне надбання України / Г. Денисик // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2009. – № 32. – C. 7–9.

14. Ємелін С. Сім рукотворних чудес Криму : [«Херсонес Таврійський», Воронцовський палацово-парковий комплекс, Лівадія, Мангуп, Бахчисарайський палацовий комплекс, Нікітський ботанічний сад, Панорама] / С. Ємелін // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2007. – № 44. – C. 10–14.

15. Єрусалим землі руської. Києво-Печерська лавра // Календар знаменних і пам’ятних дат. – К. : Книжкова палата України, 2001. – IV квартал. – C. 114–122.

16. Зубарь В. М. Херсонес Таврический : основные этапы исторического развития в античную эпоху / В. М. Зубарь. – К. : Наук. думка, 1997. – 127 с.

17. Ілюк О. Сім чудес Коломийщини / О. Ілюк // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2010. – C. 15–17.

18. Карпенко Т. Державний історико-культурний заповідник «Хотинська фортеця» / Т. Карпенко // Історія України. – 2011. – №33/34. – C. 28–29.

19. Києво-Печерська Успенська лавра // Кальницький М. Нариси з історії Києва : навч. посіб. для серед. загальноосвітніх навч. закладів / М. Кальницький ; за ред. Т. Кіщук, С. Кульчицького. – К. : Генеза, 2002. – C. 35–39.

20. Кілессо С. К. Києво-Печерська лавра / С. К. Кілессо. – К. : Техніка, 2003. – 199 с. : іл. – (Національні святині України).

21. Киценко М. П. Хортиця в героїці і легендах : іст.-краєзн. нарис / М. П. Киценко ; під наук. ред. О. М. Апанович. – Дніпропетровськ : Січ, 1991. – 150 с.

22. Косаревский І. О. Софіївка : короткий путівник / І. О. Косаревский. – 7-е вид. – К. : Будівельник, 1970. – 95 с. : іл.

23. Крощенко Л. Володимирський собор у Херсонесі – пам’ятник над колискою християнства в Україні-Русі / Л. Крощенко, Є. Осадчий // Пам’ятки України. – 2001. – № 4. – C. 36–37.

24. Левшунова Н. Аккерманская крепость / Н. Левшунова // Новости турбизнеса. – 2008. – № 21. – C. 35.

25. Лукашевич І. Верховино, мати моя... Національному природному паркові «Синевир» 10 років / І. Лукашевич, С. Ковбиця // Україна. – 1999. – № 7/8. – C. 50–51.

26. Мазуренко О. Таємниці кримських крит : [кримські печери] / О. Мазуренко, О. Білоуско // Міжнародний туризм. – 2002. – № 5. – C. 70–73.

27. Марусик Т. Колишня резиденція буковинських митрополитів – пам’ятка архітектури світового значення : [Чернівецький університет ім. Ю. Федьковича] / Т . Марусик // Історія України. – 2008. – № 5. – C. 1–6.

28. Мельник В. Зайшли – у XII століття, вийшли в XIX! : [Луцька фортеця] / В. Мельник // Урядовий кур’єр. – 2011. – 1 лют. – C. 19.

29. Миколаївська область. Регіональні ландшафтні парки «Гранітно-степове Побужжя» і «Кінбурнська коса» // Туризм, сільський зелений. – 2000. – № 1/2. – C. 80–85.

30. Національний історико-культурний заповідник «Качанівка» // Музеї України. – 2005. – № 3. – C. 38–39.

31. Нестеркова О. Талисман: Воронцовский дворец в Алупке / О. Нестеркова // Архідея. – 2004. – № 7/8. – C. 47–69.

32. Папета С. Доля Качанівського Едему : [маєток і парк Тарновських в Качанівці] / С. Папета // Хроніка-2000. – К., 1996. – Вип. 16. – C. 132–138.

33. Пламеницька О. А. Кам’янець-Подільський / О. А. Пламеницька. – К. : Абрис, 2004. – 255 с. : іл. – (Малі історичні міста України).

34. Природні чудеса України зайняли своє місце у переможній сімці // Новости турбизнеса. – 2008. – № 16. – C. 36–37.

35. Ричков П. А. Архітектурно-мистецька спадщина князів Острозьких / П. А. Ричков, В. Д. Луц. – К. : Техніка, 2002. – 167 с. : іл. – (Національні святині України).

36. Сіткарьова О. В. Архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври та її історичного оточення за доби гетьмана І. С. Мазепи / О. В. Сіткарьова. – К. : Довіра, 2005. – 196 с. : фото, плани, іл., кольор.іл.

37. Софійський собор (поч. XI ст., Київ) // 100 найвідоміших шедеврів України / під заг. ред. М. Русяєвої. – К. : Автограф, 2004. – C. 177–186.

38. Суханов А. Подземное царство Крыма / А. Суханов // Вокруг света. – 2003. – № 5. – C. 4–15.

39. Терен Т. Вибір ЮНЕСКО : [резиденція у Чернівцях: включення до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО колишньої резиденції митрополитів Буковини і Далмації] / Т. Терен // Українська культура. – 2011. – № 4. – C. 4–6.

40. Треус В. Д. Заповідник «Асканія-Нова» / В. Д. Треус, Д. А. Крамаренко. – К. : Урожай, 1968. – 52 с.

41. Уманський державний дендрологічний парк «Софіївка» // Музеї України. – 2005. – № 3. – C. 60.

42. Фомин А. "Как будто звери вышли из Ноева ковчега...": Аскания-Нова относится к числу лучших заповедников мира и чудес света / А. Фомин // Вечерние вести. – 2009. – 3 нояб. – C. 10.

43. Шипко Н. Озера Шацького природного національного парку / Н. Шипко // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2011. – № 11. – C. 8–10.