ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Аккерманська (Білгород-Дністровська) фортеця

Київський національний університет культури і мистецтв

БІБЛІОТЕКА

Серія «Пам’ятки до знаменних дат

культури, мистецтва, історії України»

Пам’ятка

До Міжнародного дня пам’яток і визначних місць

Київ - 2012

Сім чудес України: пам’ятка до Міжнародного дня пам’яток і визначних місць / уклад. О. О. Скаченко ; КНУКіМ, бібліотека, сектор метод. роботи. – К., 2012. – Вип. 2. – 32 с. (Серія «Пам’ятки до знаменних дат культури, мистецтва, історії України»)

2012 рік Президент України проголосив Роком культури та відродження музеїв (Послання Президента України Віктора Януковича до Українського народу).

Міжнародний день пам’яток і визначних місць, заснований Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам'яток і визначних місць (ІКОМОС) при ЮНЕСКО святкується щорічно 18 квітня, починаючи з 1984 р.

Пам’ятка «Сім чудес України» присвячена однойменній загальнонаціональній акції, започаткованій у 2007 р. і розповідає про етапи проведення акції та переможців у кожній з номінацій, які представляють унікальні пам’ятки архітектури, природи України.

Історія акції

Загальнонаціональна акція «7 чудес України» була започаткована Фондом Миколи Томенка «Рідна країна» у 2007 році. Тоді, за результатами акції країна визначила «7 історико-архітектурних чудес України».

У 2008 р. відбувся другий етап акції – «7 природних чудес України». Один з переможців акції «7 природних чудес України» – Біосферний заповідник «Асканія-Нова» – взяв участь у всесвітньому конкурсі «7 нових чудес природи» та став одним із 77 чудес світу.

Обидва етапи акції під загальною назвою «7 чудес України» мали великий успіх, тому у 2010 році було презентовано новий проект – «7 чудес України: замки, фортеці, палаци».

Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець»

(м. Кам'янець-Подільський Хмельницької обл.)

Кам'янець-Подільський – місто, що зберегло дух середніх віків. Тут, на скелястому березі р. Смотрич, знаходиться одна з найбільших оборонних споруд України, фотеця, що займає провідне місце у світовій історії оборонного зодчества. Літопис приписує будівництво кам'яної фортеці литовським князям Корятовичам, які правили князівством у 60-90-х рр. XIV cт.

Архітектура Старого міста - заповідника зберегла зразки культур різних народів (українців, поляків, вірмен, турків і росіян) та релігій (православної, католицької, іудейської, мусульманської). Однією з унікальних інженерних споруд заповідника є Замковий міст, що з'єднує місто та Замковий комплекс.

Завдяки унікальному поєднанню містобудівної, архітектурної, історичної спадщини Старого міста з ландшафтом каньйону р. Смотрич «Культурний ландшафт каньйону» визначено кандидатом до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

Києво-Печерська Лавра

Києво-Печерська лавра - православний монастир, заснований у 1051 р. монахами Антонієм і Феодосієм у печерах біля літньої княжої резиденції Брестово поблизу Києва. В ХІ ст. монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства в Київській Русі, у ХІІ ст. отримав статус «лаври» – головного великого монастиря.

Свого часу Києво-Печерська лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. У лаврі працювали літописці Нестор (автор «Повести временных лет»), Нікон, Сільвестр. У ХІІІ ст. було складено «Києво-Печерський патерик» - важливе джерело історії Києва.

Києво-Печерська лавра здійснювала широке будівництво ще з ХІ ст. (Успенський собор, Троїцька надвратна церква). Наприкінці ХІІ ст. навколо лаври було возведено оборонні стіни (у 1240 р. вони були зруйновані ордами Батия). У 1731-1744 рр. споруджено велику лаврську дзвіницю, висота якої - 96,52 метра.

Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця»

(м. Хотин Чернівецької обл.)

Хотин - одне з найдавніших міст України, у 2002 р. відсвяткував своє 1000-річчя.

Хотинська фортеця веде свій початок від Хотинського форту, що був створений у Х ст. князем Володимиром Святославичем як одне із порубіжних укріплень південного заходу Русі, у зв'язку з приєднанням до неї буковинських земель. Особливо великим населеним пунктом Хотин був у XI-XIII ст., коли входив до складу Київської Русі. Тоді він займав територію 20 га.

На початку XVIII ст. перед зростаючою загрозою експансії Росії на Південь Османська Порта вирішила перетворити Хотин у головний форпост на Дністрі. Протягом 1711-1718 рр. турки за допомогою запрошених французьких інженерів перетворили Хотинську фортецю на один із найнеприступніших бастіонів тодішньої Центрально-Східної Європи. Навколо старого замку спорудили Нову фортецю, яка була розрахована на розміщення всередині 20-тисячного війська. Основу укріплень становили потужні земляні вали, бастіони й широкі рови, вимурувані тесаним каменем. У валах були облаштовані брами з баштами.

У Хотинській фортеці проводилися зйомки багатьох популярних художніх фільмів: «Гадюка», «Захар Беркут», «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Три мушкетери», «Чорна стріла», «Стара фортеця», «Стріли Робін Гуда», «Яса».

Національний дендрологічний парк «Софіївка»

(м. Умань Черкаської обл.)

Парк «Софіївка» НАН України є шедевром і зразком світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII – початку XIX ст. Сучасна «Софіївка» поєднує в собі функції «Історичного саду», згідно з Флорентійською хартією, науково-дослідного інституту НАН України, центру інтродукції, мобілізації та акліматизації рослинного різноманіття Правобережного лісостепу України, навчально-виховної бази, туристичної установи, музею садово-паркового мистецтва.

Парк розкинувся на площі 154,7 га на узбіччі старовинного міста Умань. Заснований парк у 1796 р. багатим польським магнатом Станіславом Потоцьким на честь своєї дружини красуні-гречанки Софії, і був подарований їй в день її янгола у травні 1802 року.

Софія Київська

Софійський собор - всесвітньо відома пам'ятка архітектури і монументального живопису ХI ст. Заснування собору згадується в літописах як під 1017 р., так і під 1037 р. Будівничим Cв. Софії літописці називають великого київського князя Ярослава Мудрого. Джерела свідчать, що в цій справі Ярослав завершив починання свого батька Володимира - хрестителя Русі.

Присвячений Премудрості Божій, собор, за задумом творців, мав утверджувати на Русі християнство.

Упродовж сторіч Софія Київська була головною святинею Русі-України – «митрополією руською». Собор, як головний храм держави, відігравав роль духовного, політичного та культурного центру. Під склепінням Cв. Софії відбувалися урочисті «посадження» на великокняжий престол, церковні собори, прийоми послів, затвердження політичних угод.

При соборі велося літописання і були створені перші відомі на Русі бібліотека та школа.

Херсонес Таврійський

(м. Севастополь, АР Крим)

Місто Херсонес було засноване древньогрецькими колоністами більше ніж 2500 тисячі років тому на південному заході Криму. Його історія є частиною історії Древньої Греції, Древнього Риму та Візантії.

Розкопки, розпочаті в місті у 1827 р., принесли Херсонесу назву – «Руська Троя». Масштаб досліджень та велика кількість археологічних пам'яток, що потребують збереження, привели до створення Національного заповідника «Херсонес Таврійський».

Серед археологічних знахідок є унікальні предмети - присяга громадян Херсонеса, декрети, фрески, мозаїки, шиферні ікони християнських храмів, написи-присвяти, численні побутові предмети. Загалом музейні зібрання заповідника нараховують понад 200 тис. експонатів.

Комплекс пам'яток, що входить до складу заповідника «Херсонес Таврійський», має не тільки національне значення, а і міжнародне. До його складу входять:

— 5 археологічних комплексів - городище Херсонеса Таврійського, некрополь Херсонеса в Карантинній, фортеця Чембало, фортеця Каламіта, античні земельні наділи та садиби;

— 11 пам'яток архітектури на території городища та фортеці Каламіта.

Херсонес відіграв особливу роль у взаємовідносинах між Візантією та Київською Руссю і був провідним центром розповсюдження християнства на східнослов'янських землях.

Національний заповідник-острів «Хортиця» (Запорізька обл.).

Острів «Хортиця» є найбільшим островом на Дніпрі, унікальність якого полягає в рідкісному поєднанні на одній території різноманітних природних комплексів – цілинних степів, байрачних та плавневих лісів, наскальної рослинності, рідкісних та зникаючих видів рослин, пам’яток геології.

Природна та історична винятковість Хортиці дала підстави для оголошення її Національним заповідником (з 1993р.).

Основу найбільшого острова на Дніпрі (довжина 12, а ширина 2,5 кілометри) складають граніти і гнейси, яким близько 2 мільярдів років. Саме вони, здіймаючись у вигляді скель, у північній частині острова, до тридцяти метрів над поверхнею Дніпра, створюють тут гірську країну в мініатюрі.

На острові знаходиться Музей історії запорізького козацтва. Загальна територія історико-культурного комплексу 3,5 гектарів. Місцем розташування «Запорозької Січі» обране мальовниче північно-східне узбережжя Хортиці, з якого відкривається чудовий краєвид на Дніпрогес, скелі та острови, що нагадують колишні грізні Дніпрові пороги. За плануванням комплекс розділяється на дві різновеликі частини – «Внутрішній Кіш» та «Передмістя».

Лівадійський палац-музей

Палац був збудований в 1910-1911 рр. в традиціях італійського Відродження з використанням елементів готики.

Окрім головного корпусу, комплекс включає в себе графський палац і церкву. Палац оточений великим парком - одним з кращих на Південному узбережжі.

Літня резиденція останнього російського царя Миколи II. Наприкінці другої світової війни - місце зустрічі керівників трьох союзних держав - СРСР, США і Великобританії, на якій вирішувалось питання закінчення другої світової війни і післявоєнного устрою миру.

Музей «Писанка»

(м. Коломия Івано-Франківської обл.)

Музей збудовано у 2000 р. Центральна частина музею має форму писанки висотою 14 метрів. Це єдиний у світі музей писанкового розпису. Унікальність Музею не лише в тому, що його виконано у формі яйця, висота якого становить 14 метрів, діаметр - 10. Приміщення виготовлене повністю з кольорового скла, загальна площа вітражу становить понад 600 квадратних метрів. До речі, воно не має даху! Зовнішнє оздоблення виконано у тривимірному просторі.

Експозиція музею відображає орнаментальне, композиційне, колористичне багатство народної поліхромної графіки.

Зараз музей володіє колекцією понад 6000 писанок, представлених з переважної більшості областей України, а також з Пакистану, Шрі-Ланки, Білорусі, Польщі, Чехії, Швеції, США, Канади, Франції, та Індії. Деякі експонати були виготовлені ще на межі ХІХ-ХХ століть.

Замковий комплекс м. Острога (Рівненська обл.)

Перша літописна згадка про Острог відноситься до 1100 року. Майже три віки (із середини XIV ст.) місто було резиденцією князівського роду Острозьких, що дав Україні видатних полководців, меценатів, будівничих.

В ансамбль замку входять чотири основних будівлі: житлова оборонна вежа – «Вежа мурована», Богоявленська церква, башта Нова та дзвіниця більш пізньої забудови (1905 р.).

Асканія-Нова (біосферний заповідник, Херсонщина)

Цілинний степ «Асканія-Нова» – єдина в Європі ділянка типчаково-ковилового степу, якого ніколи не торкався плуг, - має велику наукову, культурно-пізнавальну та практичну цінність.

Заповідний степ складається з трьох масивів: Північний, Південний, Великий Чапельський під, а також перелогів, де з 1966 року вивчаються процеси відновлення природної рослинності.

На території Великого Чапельського поду в умовах, наближених до природних, утримуються табуни диких копитних з різних континентів. Тут протягом усього року напіввільно мешкають бізони, сайгаки, лань європейська, коні Пржевальського, туркменські кулани, благородні олені, кафрські буйволи.

Гранітно-степове Побужжя (регіонально-ландшафтний парк, Миколаївщина)

Долину річки Південний Буг вважають однією з найкращих природних «перлин» України. Дивовижні річки Мертвовод та Арбузинка є притоками р. Південний Буг.

Для створення унікального ландшафту у долинах цих річок природа працювала понад 3000 мільйонів років. На цій території на денну поверхню виходять одні з найстаріших порід Українського Кристалічного Щита – супракрустальні товщі, серії і ультраметаморфічні, інтрузивно-магматичні комплекси.

Дністровський каньйон (Вінницька, Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька обл.)

Найцікавішою, наймальовничішою ділянкою Дністра є його відрізок у 250 км від гирла Золотої Липи до гирла Збруча – Дністровський каньйон.

Дністер тече по каньйоноподібній долині, утворюючи багато фантастичних звивів - меандрів. Природа Дністровського каньйону своєрідна та неповторна. На його території близько 100 пам’яток живої і неживої природи світового значення, тут збереглися унікальні еталони відслонень гірських порід.

Мармурова печера (АР Крим)

Відкрита у 1987 році. Знаходиться на плато гірського масиву Чатир-Даг. Вхід до печери знаходиться на висоті 920 м над рівнем моря. Закладена печера в блоці верхньоюрських вапняків і складається з трьох частин: Головної галереї, Нижньої і бічного «Тигрового ходу». Протяжність розвіданих ходів - 2050 м, глибина - 60 м. Довжина обладнаних екскурсійних маршрутів більше 1 км.

За оцінкою спелеологів, вона належить до п'ятірки найкрасивіших обладнаних печер планети. Одну з самих відвідуваних печер Європи, Мармурову, в 1992 році було прийнято до Міжнародної асоціації обладнаних печер (м. Генга, Італія).

Подільські Товтри (національний природний парк, Хмельниччина)

Товтри - залишки узбережних рифів, витягнених паралельно давній береговій лінії, є унiкальними за своєю природою. Аналогів їм у світі немає. Подібні за геологічними структурами скелясті гряди є у Великобританії та США.

У рельєфі Подільські Товтри виглядають як скеляста дугоподiбна гряда, висота якої досягає 443 м.

Над навколишньою Подільською рiвниною ця гряда пiднiмається на 60-65 м. Її довжина досягає 250 км, ширина 15-20 км.

Окремі форми піднімаються у вигляді витягнутого валу, або окремих конусоподібних горбів, іноді мають форму морських атолiв; найбiльш поширеною формою є кряжi у виглядi витягнутих валiв шириною до 0,5 км.

Світязь

(Озеро, Волинь)

Озеро Світязь - найбільше і найглибше озеро природного походження в Україні. Входить до групи Шацьких озер. Озеро Світязь живлять артезіанські джерела. Вода тут надзвичайно прозора і м'яка. У сонячну погоду дно видно на кількаметровій глибині.

Площа Світязя становить 2622 га, довжина 9225 м, ширина 4000 м, максимальна глибина - 58,4 м, середня глибина - 6,9 м.

Синевир

(озеро, Закарпаття).

Озеро Синевир справедливо вважається найкоштовнішим природним скарбом Національного природного парку «Синевир» і є однією з візитних карток Українських Карпат.

Воно розташоване на висоті 989 метрів над рівнем моря, має середню площу 4-5 гектарів, середня глибина озера становить 8-10 м, максимальна - 22 м.

Аккерманська (Білгород-Дністровська) фортеця

Аккерманська фортеця – одна з наймогутніших та найцікавіших фортець Півдня - є унікальною пам'яткою оборонної архітектури XIIІ-XV ст., цінним об'єктом наукових досліджень і культурно-туристичного використання.

Фортеця стоїть на скелястому березі Дністровського лиману на місці Тіри - давньогрецького поліса V – IV ст. до н. е. Укріплення, що формувалося протягом XIV – XV ст, належить до баштово-стінового типу. Воно складається з чотирьох частин: цитаделі або генуезького замку північного (гарнізонного), південного і портового дворів. На рубежі XIV-XV ст. придністровські землі увійшли до складу Молдавського князівства, і місто-фортецю стали називати Четатя-Алба (Біла фортеця).

Алупкінський (Воронцовський) палац

Воронцовський палац в Алупці вражає відвідувачів пишнотою інтер’єрів і красою архітектури. Під час його будівництва був майстерно використаний рельєф місцевості, здається, ніби палац є продовженням навколишньої природи, зокрема, гори Ай-Петрі.

Архітектор палацу обрав для свого творіння псевдоготичний стиль. Двоповерховий палац складається з п'яти корпусів, а на півдні розташовані парадні сходи, по обидва боки яких розміщено шість фігур левів. В цілому ж Воронцовський палац нараховує 150 приміщень, в яких збереглися оригінальні меблі часів графа, твори мистецтва, порцелянові вироби, 10 тис. примірників книг знаменитої Воронцовської бібліотеки.