ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Міжпредметні зв’язки українознавства в школі

Українознавство – це система знань про конкретний народ. Вивчення його актуальна проблема сучасної дидактики. Українознавство – це універсальна дисципліна. Українознавчим змістом насичено всю навчально – виховну роботу загальноосвітньої школи в Україні. Звичайно, найбільші можливості для цього відкриває вивчення рідної мови і літератури, історії, музики, образотворчого мистецтва, природничих дисциплін, трудового навчання та фізвиховання, етики і психології сімейного життя. І це, безсумнівно, є запорукою успішного оволодіння учнями знаннями про свій народ, його минуле і сучасне. Однак, українське народознавство (українознавство) повинно існувати також як окремий предмет, де вчитель може давати учням інтегрований курс знань та вмінь, які є якісно новою системою знань із суміжних предметів.

“Урок народознавства можна порівняти з уміло відшліфованим коштовним каменем, де грані – то знання із суміжних предметів, а ціна відповідає обсягу знань, які збагачують інтелект учня”(Король О.В. – С. 167.).

Цікаво, що у шкільній програмі з народознавства немає жодної теми, яка б не перетиналася з галузями інших наук, і щоб суміжні знання були потрібні людині. Міжпредметність знань та вмінь – це їх функціональна якість, яка набувається в процесі перенесення узагальнення способів дій з різних навчальних предметів і відображає генезис знань та вмінь, а в процесі інтеграції народжує нові знання і методи на точці перетину різних наук.

Міжпредметні зв’язки здійснюються з навчальною, розвивальною та виховною метою.

Навчальна мета: поглибити, збагатити й закріпити знання, навчити практично використовувати знання, сприяти усвідомленому сприйняттю нового матеріалу, причинно – наслідковим зв’язкам, забезпечити доступність, міцність системи знань, їх багатосторонній характер.

Розвивальна мета: розвивати світогляд, логічне мислення, мову, пам’ять, творчі й комплексні вміння, інтереси й самостійність учнів.

Виховна мета: всебічно розвивати особистість, формувати цілісний світогляд, готувати до самостійної праці, політехнізувати знання й уміння, профорієнтувати учнів.

У вивченні українознавства можливе використання таких видів міжпредметних зв’язків:

– поурочні, коли вирішенню окремих міжпредметних проблем присвячуються окремі, нерідко узагальнюючі уроки навчальної теми (приклад з уроком на тему “Князь Володимир Великий. Хрещення Русі.” Мета уроку: сформувати в учнів знання про життєвий шлях князя Володимира Великого та причини, які спонукали прийняти на Русі християнство; на прикладі життя Володимира Великого виховувати риси відданості своєму народові; розвивати в учнів особисту думку що до вірувань українців у минулому і тепер.

Якщо уважно попрацювати над розробкою і змістом матеріалу уроку то можна підкреслити зв’язок даного уроку і теми з історією, філософією, релігієзнавством. У даному випадку зв’язок: українознавство – історія);

– тематичні, або міжтемні, коли вся система уроків навчальної теми спрямована на вирішення об’ємної міжпредметної проблеми, коли вирішення проблеми здійснюється в системі уроків, які охоплюють кілька навчальних тем різних курсів (приклад з уроком на тему: “Ой, чий то кінь стоїть”. Легенда про створення коня. Його бойове й господарське значення в житті українців. Любов до коня в народі. Творчість М.Самокиша, присвячена коням.);

– внутрішньо циклові – вирішення міжпредметної проблеми в середині окремого циклу, міжциклові – знання й уміння, узяті з предметів різних циклів. (Приклад уроку на тему “Народна математика”, “Народна астрономія”, “Народна біологія”).

Українознавство пов’язане з трьома циклами: гуманітарним, природничо – математичним і циклом трудового навчання.

Гуманітарний цикл – це мови (рідна й іноземна), література (рідна й зарубіжна), всесвітня історія, історія України, основи держави і права України, правознавство, людина і суспільство, образотворче мистецтво, музика та співи, етика та психологія сімейного життя, хореографія.

Природничо-математичний цикл – це математика, фізика, астрономія, хімія, біологія, природознавство, фізкультура, валеологія, основи інформатики та обчислювальної техніки, НВП, географія.

Цикл трудового навчання – креслення й трудове навчання.

Зв’язок з усіма вищевказаними предметами забезпечують програми з українознавства та українського народознавства.

Зв’язок всіх предметів двобічний. Використання вчителями –предметниками українознавчих матеріалів на своїх уроках і використання народних знань по різних предметах вчителем українознавства на своїх уроках.

Учителі, які співпрацюють з учителем українознавства, в свою чергу отримують від нього величезну допомогу при викладанні своїх предметів. Уроки можна проводити інтегровано. Тобто, на уроці українознавства, учитель образотворчого мистецтва вчить учнів характерним особливостям Петриківського розпису. Учитель трудового навчання проводить практичну частину уроку “Виготовлення народної іграшки”. Такий підхід дає змогу отримувати учням різнобічні та глибокі знання.