Предмет кредиту та завдання його статистичного вивчення Кредит є засобом перерозподілу грошового капіталу між секторами економіки, видами діяльності та регіонами. Мета кредитної політики, як і грошової політики, полягає у впливі на економічну кон’юктуру за допомогою кредиту. В умовах ринкової економіки кредитна політика направлена або на стимулювання кредиту (кредитна експансія), або на його стримування (кредитна рестрикція). Кредитну політику, як правило, проводить НБУ.Інструмент регулювання є зміна об’єму кредиту та рівня процентних ставок на ринку позичкового капіталу. Кредит являє собою систему економічних відносин з мобілізації тимчасово вільних в економіці грошових коштів і використання їх на потреби відтворення. Кредит надається господарським організаціям і населенню банківськими установами на умовах цільового використання, терміновості, платності й поворотності. Кредит — економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу одержання останнім позички в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк і звичайно зі сплатою відсотків[ 4,78]. У випадку кредитування з’являється договір позики. В сучасних умовах всі позики оформляються у вигляді грошового кредиту, та кредитні відносини є частиною всіх грошових відносин. Головне, що відрізняє грошову позику від всіх інших форм грошових відносин – це висхідний рух вартості. Під кредитними відносинами розуміють всі грошові відносини, пов’язані з наданням та поверненням позик, організацією грошових розрахунків, емісією грошових знаків, кредитуванням інвестицій, використанням державного кредиту, здійсненням страхових операцій (частково) тощо[5,344]. Всюди, де присутній кредит, гроші виступають як засіб платежу. Кредит обслуговує рух капіталу та постійний рух різних суспільних фондів. Завдяки кредиту в господарстві використовуються засоби, які вивільняються в ході роботи підприємств, в процесі виконання державного бюджету, а також заощадження окремих громадян та ресурси банків. До складу ресурсів для кредитування (позикового фонду) відносяться: · Грошові резерви підприємств, які вивільняються в процесі кругообігу капіталу. · Грошові резерви, які виступають у вигляді спеціальних фондів, а також фонд амортизаційних відрахувань, які використовуються для капіталовкладень. · Державний грошовий резерв, який складається із сум поточних грошових ресурсів бюджету. · Фонд грошових коштів, який спеціально виділяється для розвитку кредитних відносин (наприклад, для довгострокового кредитування капіталовкладень). · Грошові заощадження населення, які акумулюються банками. · Емісія грошових знаків, яка здійснюється у відповідності з ростом обороту готівкових грошей. При кредитних угодах повинні дотримуватись найважливіші принципи, які дозволяють забезпечити висхідний рух коштів. На основі таких принципів визначається порядок видачі та погашення позик, їх технічне та доку ментальне оформлення. Принципами кредитування є: поворотність, строковість, забезпечення позик, цільове використання, платність (компенсаційність). У відповідності з вказаними принципами організовується оперативно-бухгалтерська робота позичальників та кредиторів. Основні завдання статистики кредиту: 1. Організація статистичного обліку та звітності про кредитні операції; 2. Розробка системи показників, що характеризують кредитні відносини, їх стан і розвиток ; 3. Виявлення статистичних закономірностей у розвитку кредитних відносин; 4. Вдосконалення методології та методики розробки і аналізу системи показників з урахуванням досягнень економічної науки і міжнародних стандартів. 4.2.Основні класифікації та система показників статистика кредиту Важливими класифікаціями, які застосовують для формування системи показників статистики кредиту – є класифікація кредитних операцій за функціями кредитора , за формами,видами та за термінами надання(рис.4.1).     Рис.4.1. Класифікації кредиту за різними ознаками. Розподільча функція кредиту базується на розподілі грошових коштів на основі повернення . Емісійна функція кредиту полягає в утворенні кредитних коштів обороту та заміщення готівкових грошей . Контрольна функція кредиту полягає у здійсненні контролю за ефективністю діяльності економічних суб’єктів Банківський кредит надається банками в грошовій формі підприємствам, населенню і державі. Кредитні відносини між банками і клієнтами виникають не тільки при одержанні останніми позички, але й при розміщенні ними своїх заощаджень у вигляді внесків на поточних і депозитних рахунках.Банківський кредит відрізняється від комерційного не тільки по об’єктах, але і по суб’єктам кредитування, а також по своїй динаміці. Суб’єктом банківського кредиту виступають не тільки промислові та торгівельні компанії, але і самі кредитно-фінансові установи та ринок цінних паперів. Рух банківського кредиту, на відміну від комерційного кредиту не знаходиться в прямій залежності від об’єму виробництва та товарообороту. Банківський кредит поділяється на позики грошей та позики капіталу. В першому випадку він носить короткостроковий характер, так як виступає в якості платіжного і купівельного засобу та обслуговує рух оборотного капіталу, в іншому – довгостроковий (або крайньому випадку середньостроковий) характер, оскільки обслуговує оборот основного капіталу та потреби розширення виробництва. Комерційний кредит надається одним підприємством іншому у вигляді продажу товарів з відстрочкою платежу. Він має товарну форму та оформлюється векселем,який оплачується через комерційний банк. Процент по комерційному кредиту нижчий, ніж по банківському, та входить в ціну товару та в суму векселя. При державному кредиті позичальником або кредитором виступає держава або місцеві органи влади, а кредит набуває вигляду позик, які реалізуються, в основному, через фінансово-кредитні установи. Державний кредит використовується для покриття частки державних видатків, а також для регулювання економіки. Споживчий кредит як форма банківського кредиту видається населенню для придбання товарів тривалого користування а також для оплати послуг довготривалого характеру. Міжбанківський та міжгосподарський кредити – відносно нові форми кредиту. Міжбанківський кредит являє собою надання банками кредиту один одному, коли в одних виникають вільні ресурси, а в інших їх не вистачає. При міжгосподарському кредиті суб’єктами кредитних відносин виступають різні підприємства та організації, які надають кошти один одному в позику. Він подібний до комерційного кредиту, але на відміну від останнього означає надання в позику грошових коштів. Міжнародний кредит являє собою економічні відносини між державами, іноземними банками і фірмами з приводу передачі валютних чи товарних ресурсів на засадах повернення у певні строки та з виплатою відсоків. Суб'єктами міжнародного кредиту є банки, фірми, держави, міжнародні та регіональні організації.За джерелами міжнародний кредит поділяється на внутрішній та зовнішній (іноземний); за призначенням – на комерційний (для обслуговування зовнішньої торгівлі), фінансовий (для інвестицій, погашення зовнішньої заборгованості, валютних інвестицій), проміжний (для обслуговування змішаних форм вивозу капіталу, товарів та послуг, виконання підрядних робіт ); за видами – на товарні та валютні; за строками – на короткостроковий середньостроковий довгостроковий та інші. Міжнародний кредит виступає в наступних конкретних формах: · Фірмового міжнародного кредиту (надання позики експортером імпортеру). · Банківського міжнародного кредиту (у вигляді експортних, фінансових і валютних кредитів). · Брокерського міжнародного кредиту (включає елементи комерційного кредиту та банківського кредиту, так як брокер позичає кошти в банку). Акцептний кредит — один з видів кредиту, який надається комерційними банками своїм клієнтам. На відміну від облікового кредиту, що надається векселедержателю (одержувачу коштів по векселю), акцептний кредит отримує векселедавець (платник по векселю), який виступає гарантом послуги. Револьверний кредит — поновлюваний кредит, який застосовується на національному і світових ринках позичкових капіталів. Він надається в межах встановленого ліміту заборгованості і строків погашення автоматично, без додаткових переговорів між сторонами кредитної угоди. Онкольний кредит — короткостроковий кредит, що повертається позичальником за першою вимогою банку. Онкольний кредит надається комерційними банками, як правило, під забезпечення облігацій, векселів, інших цінних паперів і товарів. Погашується позичальником звичайно з попередженням за 2—7 днів. Ставка відсотків по онкольному кредиту нижча, ніж по строкових позичках. Онкольний кредит вважається найліквіднішою статтею активу банку після касової готівки. Онкольний кредит застосовується банками для регулювання кредитної позиції, а також підтримки необхідного рівня ліквідності банку. Обліковий кредит — надається банками при обслуговуванні платіжного обороту клієнтів. Він випливає з вексельного обігу. Вексель є грошовим документом, що містить зобов'язання векселедавця або вказаної ним особи провести платіж у певний строк на певну суму. Кредитна угода виникає внаслідок купівлі банком векселя, за яким одержувачем коштів є його клієнт. Клієнт одержує гроші в формі готівки або переказом на поточний рахунок. Передача векселя банку здійснюється шляхом індосаменту (передатного напису на документі). Одержувачем коштів по індексованому векселю стає банк. Ломбардний кредит — короткостроковий кредит під заставу рухомого майна, яке швидко реалізується. Назва цього кредиту виникла від назви області в Італії (Ломбардії), де лихварі займалися такими операціями ще в середні віки. Позичальник зберігає право власності на майно, віддане в заставу кредитору. Вартість застави, як правило, перевищує суму кредиту. Кооперативний кредит — надається кооперативними кредитними установами. За сучасних умов численні кредитні кооперативи дедалі більше перетворюються на універсальні інститути, наближаються за своїми функціями до комерційних банків Контокорентний кредит —вид банківського кредиту, який надається клієнтам, що мають у банку поточний рахунок. Обсяг і строки позички визначаються господарськими потребами клієнта, але в межах встановленого в кредитному договорі ліміту для кожного позичальника залежно від його фінансового стану і репутації. Компенсаційні кредити-—позики, що надаються Міжнарод-ним валютним фондом країнам — членам на термін 3—5 років для компенсування скорочення експортної виручки, спричиненого тимчасовими і незалежними від країни-позичальника причинами:стихійні лиха, непередбачене падіння світових цін та ін. Компенсаційні кредити не повинні перевищувати протягом року 50 % квоти країни в МВФ. Загальна заборгованість по компенсаційних кредитах—100% квоти. Для одержання компенсаційних кредитів країна повинна довести МВФ наявність обгрунтованої причини, що зумовила скорочення експортної виручки. Рівень відсоткових ставок за компенсаційний кредит відповідає ставкам звичайного кредитау МВФ. Іпотечний кредит —цедовгострокові позички, що надаються під заставу нерухомості (землі і будівель) переважно спеціалізованими інститутами — іпотечними банками, а в деяких країнах — комерційними та іншими банками. Неповернення возички за цим кредитом у термін приводить до втрати позичальником нерухомості і передачі її іншому власникові або банку[4 ,81]. За терміновістю надання розрізняють короткостроковий, середньостроковий і довгостроковий кредит. Короткостроковий кредит надається на термін до одного року. Він видається під товарно-матеріальні цінності, витрати, цінності в розрахунках, на поточні потреби у платежах.Середньостроковий кредит надається на термін від одного до трьох років, адовгостроковий— на термін вище трьох років. Довгостроковий і середньостроковий кредити надаються на витрати, зв'язані з вкладенням в основні фонди, оборотні кошти і фінансові активи. Для характеристики обсягу кредитних вкладів використовуються наступні показники: - залишки заборгованості і розмір виданих і погашених позичок (оборот з погашення і видачі), - середній розмір позички, - середній розмір заборгованості за кредитом, - середній термін позички, - середня процентна ставка (прибутковість кредиту) і ін. Залишки заборгованості у звітності показують за станом на визначену дату.Для розрахунку середніх залишків використовують середню хронологічну: ; де - середні залишки кредиту. Середній розмір позички визначають за наступною формулою: ; де - сума позички; t – терміе позички; n –кількість наданих позичок. Середній термін користування позичками (за умови їх неперервної оборотності) визначається за наступною формулою: . Середню процентну ставку визначають за наступною формулою: ; де і – процентна ставка для виду позички; n –кількість наданих позичок.   |