ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Нарощування конкурентоспроможності вітчизняного господарства як основа вступу до СОТ

1 234

Вступ до СОТ впливатиме на економіку України, на методи управління зовнішньоекономічними зв'язками і характер взаємодії із світовою спільнотою. Внаслідок цього в державі будуть створені якісно нові система митних зборів, система митного оформлення багажів, система ліцензування експорту та імпорту, система сертифікації та стандартів, система визначення походження товарів тощо.

Україна є членом Міжнародної торгової палати, бере активну участь у нарадах страхових наглядових органів країн світу, стала тісніше співпрацювати з різними міжнародними організаціями, навіть на рівні суб'єктів страхового ринку. За останні (2000—2005) роки Ліга страхових організацій України встановила зв'язки з майже 50 спілками страховиків з інших країн, у тому числі Англії, Японії, Канади, Австралії, Франції, Аргентини, Бразилії, Данії, Норвегії, Швеції, Фінляндії.

Узагальнивши досвід різних за соціально-економічною типологією країн — членів СОТ, можна виділити такі механізми регулювання доступу на страховий ринок¹: вимоги спеціального дозволу (Бельгія, Іспанія); організаційні обмеження, наприклад, необхідність реєстрації іноземних страхових компаній у формі акціонерних товариств (Австрія, Польща); заборона діяльності страхових посередників чи брокерів (Болгарія); створення іноземних відділень (Чилі); обмеження участі в деяких видах страхування, зокрема, в обов'язковому страхуванні (Австралія, Канада, Чехія, Фінляндія); регулювання обсягів перестрахування за кордоном (провінції Альберта та Ньюфаундленд у Канаді, Міннесота і Невада у США) та інвестування страхових коштів за межами країни (Болгарія); заборона розширення сфери діяльності (Бразилія). Серед обмежень національного режиму застосовуються посилені вимоги до мінімального розміру капіталу іноземного страховика та його платоспроможності; вимоги до громадянства членів ради директорів (Австралія, Греція, Італія, Квебек у Канаді, Фінляндія, Швеція); заборона управління компанією іноземцем упродовж 3 років після вступу до СОТ (Болгарія); більший розмір оподаткування іноземних страховиків з певних видів страхування (Швеція, деякі провінції Канади і штати СІЛА, Чилі). При цьому підвищене оподаткування притаманне розвинутим ринкам. У східноєвропейських країнах воно використовується менше, тому що перешкоджає залученню іноземних коштів.

В Україні, навпаки, розвиток страхової галузі супроводжується поки що появою значної кількості малих страховиків.

Отже, Україна поки що готує ґрунт для вступу в СОТ. Перспектива успішної інтеграції економіки України до СОТ і ЄС зумовлена геополітичним положенням нашої держави та її історичним традиціям. Головною перешкодою, що заважає інтеґрації України до ЄС, є низький рівень життя в країні та деформації у соціально-економічному розвитку. Основними серед них є диспропорції в структурі первісних доходів інституційних секторів економіки України. Ліквідація цих диспропорцій є головною передумовою в наближенні економічного розвитку України до стандартів ЄС. Україна має дотримуватися вимог та виконувати умови доступного партнерства, що передбачає відповідність коротко- та середньострокових пріоритетів економічного розвитку асоційованих країн визначеним у Європі глобальним стратегічним цілям створення спільного ринку.

Лібералізація передбачає спрощення доступу іноземних компаній на ринки страхових і банківських послуг, зняття обмежень на ринку зв'язку та пошти і, внаслідок цього, може сприяти розвитку інвестиційного співробітництва з іншими країнами. Це, звичайно, плюс. Але оскільки Україна має дуже слабкі позиції на світовому ринку послуг, виступає як їх нетто-імпортер і має велике негативне сальдо, то в цій сфері можуть виникнути серйозні проблеми. Серед втрат доцільно зауважити такі: збільшення дефіциту в торгівлі послугами, витіснення ще слабких вітчизняних компаній могутніми закордонними фірмами, втрата державного контролю за станом ринку послуг, що особливо ймовірно через відсутність опрацьованої системи державного регулювання зовнішніх зв'язків у цій сфері.

Україна вже просунула свої товари у всі доступні ніші, продукція товаровиробників користується попитом. Проте вітчизняна економіка має значний потенціал, що перевищує обсяги реалізації продукції за окремими, не системними контрактами. Зокрема, продовольчі товари не можуть пробитися на зовнішній ринок. Варто також нагадати, що СОТ обмежує дотації держав у певні галузі економіки, не зважаючи на обставини й умови. Робиться це для того, щоб ціна була відносно однаковою на всій території ринку, що формується країнами-членами СОТ. Тому нові члени цієї організації, зазвичай, переживають складний період адаптації, що спричиняє перегляд галузевих структур економік цих країн. З-поміж комплексу наслідків, зокрема, для АПК, можна спрогнозувати зростання обсягів конкуруючого імпорту, продовольства і сільгоспсировини. Зросте експорт українського соняшнику і зерна. Отже, "підскочать" ціни на ці товари і на внутрішньому ринку. Окрім того, наразі українські аграрії отримують від уряду низку пільг, про які, вступивши у СОТ, доведеться забути. Зокрема, у 2005 р. парламент ухвалив закон про зміни до закону про ПДВ, де передбачено пільговий режим оподаткування сільгоспвиробників. Завдяки цьому в селян залишається чимала частка прибутку. Але після вступу до СОТ подібні законопроекти потрібно буде вивіряти з політикою організації. Досвід Польщі як члена СОТ свідчить, що очікуваного ефекту "відкритих дверей" для експортних потоків цих країн не відбулося. Свідченням цього є від'ємне сальдо їх зовнішньоторговельного балансу. Якщо дотації сільгоспвиробникам буде обмежено, то АПК України може залишитися немодерні-зованим і демонструватиме стійке відставання від відповідних показників агросекторів країн-партнерів по СОТ.

Як було показано в попередніх розділах, забезпечення конкурентоспроможності національної економіки — комплексний багаторівневий процес, який залучає на свою "орбіту" практично весь комплекс інструментів державної економічної політики. Відтак, цілком очевидною є об'єктивна неможливість одночасної реалізації всього комплексу завдань стратегії забезпечення конкурентоспроможності. Це спонукає до необхідності пошуку логічної послідовності заходів, які могли б забезпечити поетапну реалізацію відповідних завдань економічної політики.

Поспіх та намагання одразу "охопити неосяжне" при-зводитимуть переважно до марнування суспільних ресурсів та виникнення суттєвих макроекономічних диспропорцій, сумарний вплив яких на конкурентоспроможність національної економіки може бути протилежним від очікуваного. Між тим і зволікання з реалізацією заходів щодо радикального зміцнення конкурентоспроможності національної економіки та освоєння її сучасних чинників у глобалізованому середовищі вкрай небезпечні, оскільки призводять до втрати можливостей реалізації навіть наявних конкурентних переваг.

Етапи реалізації стратегії підвищення конкурентоспроможності національної економіки можна визначити у такий спосіб: першочерговими завданнями стратегії забезпечення конкурентоспроможності національної економіки є, безумовно, підвищення рівня продуктивності праці та наближення його до рівня високорозвинутих країн світу, створення ефективної системи функціонування економіки України та її суб'єктів, яка була б здатна в умовах жорсткої конкуренції забезпечити стабільний розвиток і зростання, сформувати стабільне конкурентне середовище за міжнародними нормами і стандартами, яке спонукає до продуктивної конкуренції на глобальному рівні та надає можливості для ефективної конкурентної поведінки вітчизняних суб'єктів господарювання.

Реалізацію продуктивної конкуренції перерозподілу матеріальних і фінансових ресурсів варто здійснювати за інноваційними напрямами економічного розвитку, спрямованого на узгодження національних конкурентних переваг з транснаціональними перевагами.

Останнім часом загострення енергетичної кризи у світі і в Україні (українсько-російські непорозуміння) спонукають до вдосконалення механізму мотивації щодо зниження енерговитрат на підставі прямих і непрямих форм стимулювання. Таких, як розробка галузевих індикативних планів споживання енергоносіїв, розробка альтернативних джерел енергопостачання та технологій енергозбереження тощо.

Від досить часто висловлюваної офіційними особами тези "головна мета зовнішньоекономічної політики України — вступ до СОТ" треба перейти до визначення того, яким чином вступ України до СОТ та подальше входження у глобальні економічні процеси сприятимуть вирішенню проблем, які постали на сучасному етапі економічного розвитку України.

А для вступу в СОТ кожна країна має бути, перш за все, позбавленою будь-якої дискримінації. Іноземні компанії, інвестори та уряди повинні мати впевненість, що торговельні бар'єри не застосовуватимуться без узгодження з торговельними партнерами; країна має бути відкритою для чесної конкуренції, сприятливою для слаборозвинутих країн шляхом попередження використання "нечесних" прийомів, як, скажімо, експортні субсидії чи продаж товарів за демпінговими цінами з метою завоювання ринків збуту; якщо застереження та обмеження щодо вільної торгівлі залишаються, застосовувані захисні заходи все одно мають бути справедливими та недискримінаційними.

Захист вітчизняної економіки повинен здійснюватись лише за допомогою тарифів. Тарифні ставки мають бути зменшені та гарантовані від подальших підвищень. А торгівля повинна проводитись на основі положень режиму найбільшого сприяння.

Вступ України до СОТ розглядається спеціалістами як необхідна передумова лібералізації режиму торгівлі між Україною та ЄС, створення зони вільної торгівлі та забезпечення поступової інтеґрації України до Європейського Союзу шляхом підготовки та укладання Угоди про асоційоване членство України в ЄС, як це передбачено Угодою про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС.

Показовим щодо прагматизму у ставленні провідних держав світу до України є скасування Конгресом США поправки Джексона-Веніка та надання підтримки вступу України до СОТ.

У рамках двосторонніх переговорів до кінця 2006 р. буде погоджено близько 99 % тарифних позицій.

Єдиним обмеженням щодо приєднання України до СОТ, яке може вплинути на переговори, є відсутність можливості створення в Україні філій іноземних банків, які не мають власного капіталу та статусу юридичної особи.

Крім цього, Україна мусить взяти на себе зобов'язання поступового зменшення існуючої державної підтримки сільського господарства й доведення цієї підтримки до норм СОТ.

Так, українським товаровиробникам необхідно реально переоцінити виробничий і науково-технічний потенціал, успадкований від СРСР, та оволодіти сучасними конкурентними перевагами. Проте поки що, на думку фахівців, вихід українських товарів на зовнішній ринок гальмується не тільки внаслідок зовнішніх обмежень, встановлених іншими країнами, скільки через відсутність сучасного експортного потенціалу.

Можливості цінової конкуренції значною мірою вичерпали себе, треба очікувати скорочення ємності традиційних ринків для України внаслідок зростання вимог міжнародних стандартів та екологічної безпеки. Адже застосування високорозвинутими країнами сучасних енерго- та ресурсо-ощадних технологій, посилення "агресивності" країн, що розвиваються, на таких традиційних ринках становить суттєві перешкоди на шляху України до СОТ.

У цілому вступ до СОТ забезпечить реальну можливість для диверсифікації зовнішньої торгівлі. Адже Україна не тільки буде користуватися режимом найбільшого сприяння в торгівлі з країнами СОТ, але й матиме додаткові можливості для участі в європейському інтеґраційному процесі і розвитку відносин з Європейським Союзом: торговельні відносини з країнами світу — членами СОТ зможуть будуватися на принципах передбачуваності та стабільності, з урахуванням можливостей справедливого вирішення торговельних суперечок за допомогою спеціальних механізмів СОТ, що дозволить певною мірою використовувати зони вільної торгівлі між Україною і країнами Балтії з виходом через центральну європейську зону вільної торгівлі на ринок західноєвропейських країн і прискорити підписання домовленості щодо зони вільної торгівлі з ЄС.

Набуття Україною членства в СОТ дасть їй можливість прискорити євроінтеґраційні процеси, що визначають стратегію економічного та соціального розвитку на найближче десятиріччя, вирішення питань щодо створення зони вільної торгівлі між нашою державою та ЄС. Крім того, вступ України в СОТ за умов належного вирішення всіх проблем і забезпечення пріоритету національних інтересів позитивно вплине на розвиток базових галузей народного господарства — промисловості та сільського господарства, а також сфери послуг. Цей вплив може відбуватися по-різному в зв'язку з тим, що характерними особливостями ряду галузей є високий ступінь експортоорієнтованості та експор-тоспроможності вироблюваних ними видів продукції. Інші ж галузі орієнтовані переважно на внутрішній ринок, а розвиток окремих галузей вимагає досить значних обсягів інвестицій з великим терміном їх окупності. Вступ України до СОТ справить найбільший позитивний вплив на ті галузі, продукція яких користується підвищеним попитом.

Для проведення аналізу і прогнозування зовнішньоекономічних зв'язків України пропонується, зокрема, формування відповідних методологічних основ, відповідно до яких аналіз показників обсягів доцільно проводити в розрізі спеціалізації країни в рамках кон'юнктури світового ринку, що постійно змінюється, для чого рекомендується розрахунок таких показників, як коефіцієнт внутрішньогалузевої міжнародної спеціалізації, показник покриття імпорту експортом, показники експортної й імпортної залежності, прогноз розвитку внутрішньої торгівлі України, визначення галузевої специфіки здійснення прямих іноземних інвестицій в Україну.

Стихійні ж сили ринку в умовах швидкої лібералізації породжують системний вакуум і вступ України до Світової організації торгівлі, майбутня її інтеґрація в Європейський Союз потребує радикальних організаційно-економічних, техніко-технологічних і структурних перетворень у сільськогосподарському виробництві. Це сприятиме значному підвищенню ефективності сільського господарства та конкурентоспроможності вітчизняних продуктів харчування. Водночас перебудова структури сільського господарства, зростання продуктивності земельних угідь й аграрної праці мають не послаблювати, а, навпаки, посилювати увагу до розв'язання соціальних та екологічних проблем розвитку сільських територій. Ідеться, зокрема, про всебічну охорону навколишнього природного середовища, захист його від забруднення і деградації у процесі сільськогосподарської діяльності на селі. Це стосується, насамперед, найважливішого загальнобіо-сферного та аграрного виробничого ресурсу — продуктивних земель.

Проблема України та Європейського співтовариства полягає в структурі економіки і появі в Україні національної буржуазії. Цей клас не хоче бути молодшим партнером російського сировинного придатку й водночас не хоче бути поглиненим транс'європейським капіталом. На відміну від Польщі, де відбулася повна європеїзація і наднаціоналізація вітчизняного бізнесу, — поглинання транснаціональними корпораціями, європейськими фінансовими і банківськими імперіями, в Україні, можливо, сформується національна буржуазія, що більше зацікавлена у розвитку національного економічного потенціалу і реалізації національного економічного інтересу, ніж у різних формах транс-націоналізму. Середній і малий бізнес зацікавлений в євро-інтеґрації, оскільки шлях до Європи — це, насамперед, зміна моделі економіки. Якщо ця модель повторюватиме крій польського, то навряд чи вона одержить консенсус у нашому суспільстві.

Приєднання України до СОТ набуде сенсу лише в контексті інноваційної стратегії розвитку, тобто для здобуття у подальшому вітчизняними підприємствами переваг в освоєнні зовнішніх ринків збуту інноваційної продукції. Отже, процес набуття Україною членства в СОТ має супроводжуватись урядовими заходами, пов'язаними з утвердженням споживчо-інвестиційної моделі розвитку. У зв'язку з цим питання адаптації національної економіки щодо вступу до СОТ набирає особливого значення. Ключ до його вирішення треба шукати в ефективному використанні перехідного періоду, який СОТ надає країнам, що розвиваються. Цей період Україні потрібно використати для прискореної модернізації і формування нових самоутворюваних галузей національної економіки, захисту їхньої продукції на внутрішньому ринку від сильніших іноземних конкурентів шляхом збереження існуючих або навіть підвищенням митних ставок.

Вступ до СОТ зобов'яже Україну лібералізувати своє законодавство щодо валютних операцій та допуску іноземних банківських установ на територію України. Найважливішим питанням у цій сфері є відміна заборони на створення в Україні філій іноземних банків. Це явище може мати як позитивні, так і негативні наслідки для фінансового ринку й економічної сфери. До позитивних зараховують такі¹:

—зростання обсягів кредитних ресурсів, які будуть доступними для українських підприємств і населення, та зниження їх ціни;

—посилення конкуренції на ринку банківських послуг, що має призвести до зниження цін на банківські послуги та підвищити їх ціни;

—привнесення в Україну передового досвіду банківського обслуговування з фінансово розвинутих країн.

Негативні наслідки проявляються через підвищення конкуренції між банками, а саме у посиленні тиску на українські банки з боку іноземних. Закордонні банки мають доступ до дешевших кредитних ресурсів та вищу якість послуг. Унаслідок цього українські банки можуть не витримати такої конкуренції і змушені будуть покинути ринок.

ПРОБЛЕМИ ІНТЕҐРАЦІЇ УКРАЇНИ В НАТО ТА ЄС

1 234