ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Попередження злочинів неповнолітніх

Державна політика попередження злочинності несоверш ннолетніх - це заснована на певних ідеях діяльність системи державних і недержавних інститутів з формування і реалізації основних завдань, принципів, напрямків та засобів попередження явища злочинності неповнолітніх з метою захисту людини суспільства і держави від злочинних посягань.
Державна політика попередження злочинності не автономна. Вона є важливим компонентом політики у сфері зміцнення законності і правопорядку. Оскільки злочинність проникає в усі сфери життєдіяльності і робить на них істотний вплив, остільки політика попередження злочинності впливає на всі основні сфери державної політики. Кожна сфера повинна прагнути до того, щоб мати своїм особливим об'єктом дітей.
Політика держави щодо попередження злочинності неповнолітніх повинна бути тісно взаємопов'язана з економічною, соціальною,демографічної та т.п. політикою. Для підвищення ефективності цієї політики потрібно вдосконалення різних галузей права від кримінального до житлового.
Різноплановий характер діяльності з попередження правопорушень і злочинів неповнолітніх, залучення до неї установ різних відомств та органів управління цими установами різного рівня визначає надзвичайну важливість завдання координації їх зусиль. Єдиним шляхом вирішення цієї проблеми є розробка державної політики попередження правопорушень неповнолітніх, основні положення якої повинні бути закріплені законодавчо. У свою чергу, в основі такої політики має лежати ясна і послідовна концепція.
Принципове значення має вибір двох цілей державної політики попередження злочинів неповнолітніх. З одного боку - це захист прав та інтересів неповнолітніх, ослаблення негативного впливу дисфункції інститутів соціалізації, а з іншого боку - захист суспільства від правопорушень і злочинних посягань неповнолітніх. Така інтегрована конструкція мети політики попередження злочинності неповнолітніх дозволяє концептуально вирішувати багато проблем кримінологічної та правової практики.
Держава має в своєму розпорядженні багатьма засобами реалізації політики попередження злочинності неповнолітніх. Основні з них:
Соціальна профілактика (заходи, спрямовані на захист прав та інтересів неповнолітніх в основних сферах життєдіяльності - побуту, освіти, праці, дозвілля).
Правове стримування (профілактичні норми і система правового виховання).
Кримінологічна профілактика (заходи, спрямовані на ослаблення, блокування, нейтралізацію причин і умов злочинності).
Віктимологічні профілактика (заходи, спрямовані на формування безпечного способу життя неповнолітніх, зниження ризику стати жертвою злочину і ослаблення віктімогенной середовища).
Кримінально-правове попередження (попередження злочинів засобами кримінального права, процесу та кримінально-виконавчого права), ядро якого - забезпечення застосування ефективного покарання і його виконання.
Попередження злочинності неповнолітніх підрозділяється на ранню, безпосередню, профілактику предпреступного поведінки, профілактику рецидиву.
Рання профілактика розрахована на тих, хто опинився в несприятливих умовах життя і спрямована на усунення цих умов до того, як їх негативний вплив позначиться на поведінці неповнолітніх. Вона проводиться шляхом нагляду і контролю за дотриманням законів, наданням соціальної допомоги та поліпшенням життєвого рівня, правоохоронної та громадської захистом і підтримкою неповнолітніх груп ризику (сиріт, бездомних, дітей засуджених батьків).
Етап безпосередньої профілактики розрахований на тих, хто вже здійснював правопорушення, але неприступної, адміністративного характеру (участь у бійках, пиятиках, дрібних крадіжках). Тут, крім заходів, характерних для ранньої профілактики, збільшується вплив на неповнолітнього у правому та виховному планах. Також державні і громадські органи виявляють і усувають обставини і впливи, під впливом яких неповнолітній став здійснювати правопорушення.
Предпреступного поведінка означає систематичне вчинення правопорушень, характер і інтенсивність яких показують на ймовірність скоєння злочину в майбутньому, тут неповнолітній стоїть на межі злочину і для профілактики застосовуються постановка на облік в державні та громадські організації з виховної роботи та контролю, пристрій у спортивно-трудові табори, загони і клуби, а також цивільно-правові заходи (стягнення збитків).
Заходи попередження рецидиву включають спостереження і контроль органів у справах неповнолітніх, а також правоохоронних організацій, правову і моральну підтримку громадськими організаціями, соціальну реабілітація, трудове і побутове влаштування звільнених з місць позбавлення волі, або засуджених до інших заходів, вилучення зброї і знарядь злочинів у раніше судимих підлітків.
Велике значення має попереджувальний вплив на особистість неповнолітнього, тобто індивідуальна профілактика. Заходи індивідуальної профілактики повинні впливати як на саму особу неповнолітнього злочинця, так і на навколишнє її середовище.
Основними елементами системи попереджувального впливу є: ретельне вивчення неповнолітніх, здатних зробити злочину; визначення основних заходів та заходів, спираючись на які, на практиці можна було б домогтися поставлених цілей; вироблення раціональних методів організації, контролю та визначення ефекту індивідуального профілактичного впливу.
Метою індивідуальної профілактики злочинів, скоєних неповнолітніми, є виправлення і перевиховання підлітка або зміна його криміногенної орієнтації. Звідси випливає необхідність вирішення завдання встановлення закономірностей поведінки, що відхиляється, механізму його формування і зміни. Для цього необхідно:
виявляти неповнолітніх, поведінку, погляди, мотиви вчинків яких свідчать про можливість скоєння злочинів;
вивчати особистості цих підлітків;
визначати і усувати джерела негативного впливу на них;
дослідити можливості створення сприятливої обстановки, з тим щоб не допустити реалізації злочинних намірів;
здійснювати контроль за поведінкою таких неповнолітніх та способом їх життя;
періодично аналізувати отримані результати і вносити відповідні корективи в роботу.
У попередженні злочинності неповнолітніх бере участь безліч суб'єктів. Вони являють собою єдину систему, пов'язану спільністю цілей і завдань. Особливе місце в цій системі відводиться органам внутрішніх справ, що представляють підсистему профілактики відхиляється. Органи внутрішніх справ виконують основний обсяг роботи в галузі попередження злочинів неповнолітніх, безпосередньо займаються виправленням і перевихованням неповнолітніх, які вчинили злочини. Крім того, попереджувальна діяльність органів внутрішніх справ припускає обов'язкове включення в неї інших суб'єктів.
Органи внутрішніх справ займаються попередженням злочинності неповнолітніх як на загальному, так і на індивідуальному рівні. Роботапроводиться в основному за такими напрямками: обмеження впливу негативних соціальних факторів, пов'язаних із причинами та умовами злочинності неповнолітніх; вплив на причини та умови, що сприяють даному виду злочинності; безпосередній вплив на неповнолітніх, від яких можна очікувати вчинення злочинів; вплив на групи з антигромадською спрямованістю, здатні вчинити або вчиняють злочини, учасником яких є неповнолітній, що піддається попереджувальному впливу.
У процесі попередження злочинності неповнолітніх органи внутрішніх справ повинні направляти свої зусилля на виявлення причин, умов, що сприяють злочинам, а також на їх усунення, обмеження і нейтралізацію.
У цих цілях органи внутрішніх справ організовують взаємодію з державними, громадськими та іншими організаціями та установами, що у попереджувальної діяльності, проводять комплексні операції, рейди, цільові перевірки та інші заходи.