ПОНЯТТЯ ГЛОБАЛЬНИХ КОМПЮТЕРНИХ МЕРЕЖ А ось потреба в поєднанні комп'ютерів, що знаходяться на великій відстані один від одного, до цього часу цілком назріла. Почалося все з вирішення більш простої задачі - доступу до комп'ютера з терміналів, віддалених від нього на багато сотень, а то й тисячі кілометрів. Термінали з'єднувалися з комп'ютерами через телефонні мережі за допомогою модемів. Такі мережі дозволяли численним користувачам отримувати віддалений доступ до ресурсів декількох могутніх комп'ютерів класу суперЕОМ. Потім з'явилися системи, в яких поряд з віддаленими з'єднаннями типу термінал-комп'ютер були реалізовані і віддалені зв'язки типу комп'ютер-комп'ютер. Комп'ютери отримали можливість обмінюватися даними в автоматичному режимі, що, власне, і є базовим механізмом будь-якої обчислювальної мережі. На основі цього механізму в перших мережах були реалізовані служби обміну файлами, синхронізації баз даних, електронної пошти та інші, що стали тепер традиційними службами мережі. Таким чином, хронологічно першими з'явилися глобальні мережі (глобальні мережі, WAN), тобто мережі, об'єднувальні територіально розосереджені комп'ютери, можливо перебувають у різних містах і країнах. Саме при побудові глобальних мереж були вперше запропоновані і відпрацьовані основні ідеї і концепції сучасних обчислювальних мереж. Такі, наприклад, як багаторівнева побудова комунікаційних протоколів, технологія комутації пакетів, маршрутизація пакетів в складових мережах. ГлобаЛьні комп'ютерні мережі дуже багато успадкували від інших, набагато більш старих і поширених глобальних мереж - телефонних. Головним результатом створення перших глобальних комп'ютерних мереж була відмова від принципу комутації каналів, протягом багатьох десятків років успішно використовувався в телефонних мережах. Виділяється на весь час сеансу зв'язку складовою канал з постійною швидкістю не міг ефективно використовуватися пульсуючим трафіком комп'ютерних даних, у якого періоди інтенсивного обміну чергуються з тривалими паузами. Натурні експерименти і математичне моделювання показали, що пульсуючий і значною мірою не чутливий до затримок комп'ютерний трафік набагато ефективніше передається мережами, використовуючи принцип комутації пакетів, коли дані поділяються на невеликі порції - пакети, - які самостійно переміщаються по мережі за рахунок вбудовування адреси кінцевого вузла в заголовок пакета. МЕРЕЖА ІНТЕРНЕТ Комп'ютерна мережа Інтернет — глобальна всесвітня система інформаційного обміну, яка об'єднує мільйони людей за допомогою сучасних і зручних засобів зв'язку. Вона спроектована як інтермережа, тобто певна абстрактна сукупність різнорідних мереж. Для всіх її під мере ж загальним є: • універсальний адресний простір; • набір комунікаційних протоколів TCP/IP і пов'язаних з ними протоколів; • шляхи (шлюзи) й технологія міжмережної маршрутизації повідомлень. Мережа Інтернет побудована таким чином, що користувач має доступ до ресурсів кожної підмережі. Цей доступ повинен бути забезпечений внутрішніми механізмами. Користувачеві при цьому надаються прості, зручні й прозорі, тобто незалежні від особливостей під мереж, засоби роботи з усіма мережними компонентами Інтернету. Він має широкі можливості для одержання різноманітної економічної, соціальної, наукової, технологічної та широкого спектра поточної інформації. Сотні тисяч електронних каталогів, баз даних, архівів технічної і програмної документації, бібліотек-програм, науково-технічних довідників, електронних газет і журналів, бюлетенів новин і багато інших інформаційних матеріалів можна одержувати каналами Інтернету безпосередньо на робочому місці користувача. INTERNET надає такі основні види послуг: e-mail — електронна пошта; групи новин; списки поштової розсилки; доступ до файлів віддалених комп'ютерів; сеанси зв'язку з іншими комп'ютерами, під'єднаними до INTERNET; пошук інформації в базі даних в оперативному режимі; спілкування з іншими користувачами шляхом використання сервісу Internet Relay Chart; доступ до інформаційної системи World Wide Web (WWW). З додаткових послуг можна виділити наступні: широка передача MultiMedia; RadioInternet; розмовний конференційний зв'язок; безпечні угоди; відеоконференційний зв'язок; безпровідне з'єднання. ТЕКСТОВИЙ РЕДАКТОР WORD Місrosoft Оfficе Word (далі просто Word). Цей текстовий редактор входить до пакета програм Місrosoft Оfficе і широко використовується в більшості країн світу для роботи з текстовими документами. Word має значно ширші можливості у порівнянні з текстовим редактором WordPad, з яким ви працювали раніше. Як і текстовий редактор WordPad, Word дозволяє: ♦ створювати текстові документи; ♦ редагувати текстові документи, тобто вносити до них зміни; ♦ формату вати текстові документи, тобто змінювати їх зовнішній вигляд; ♦ вставляти до текстових документів графічні зобралсення, діаграми, звукозаписи, мультимедійні кліпи; ♦ друкувати текстові документи; ♦ зберігати текстові документи на зовнішньому носії; ♦ використовувати текстові документи, збережені на зовнішньому носії Але, крім того, за допомогою текстового редактора Word можна ♦ автоматично перевіряти правопис і орфографію тексту і вносити необхідні зміни; ♦ вставляти до текстового документа списки, таблиці, спеці-ал ьні символи, які не можна вставити за допомогою клавіатури, інші об'єкти; ♦ нумерувати сторінки документа; ♦ використовувати близько 20 стандартних панелей інструментів, змінювати їх кміст, створювати свої панелі інструментів; ♦ розташовувати текст у кілька колонок; ♦ вставляти до тексту посилання на інші сторінки даного документа, на сторінки інших документів; ♦ відкривати кілька вікон з документами для їх спільного опрацювання та багато іншого. Запустити Word можна кількома способами: ♦ у меню Пуск вибрати послідовно Усі програми, Місrosoft Оffiсе, Місrosoft Оffiсе Word 2003; ♦ за допомогою ярлика Word на Робочому столі; ♦ відкрити файл документа, який був створений раніше за допомогою Word. Об'єкти вікна Word При запуску Word першим або другим способом відкривається програмне вікно Місrosoft Word. Разом з ним відкривається вікно нового текстового документа і вікно Область завдань. Новий документ має стандартне ім'я Документі, яке відображається в Рядку заголовка. Кнопка закриття вікна документа знаходиться в Рядку меню. При запуску Word третім з наведених способів відкривається програмне вікно Місrosoft Word з вікном вибраного текстового документа. У Рядку стану виводяться повідомлен ня про поточні значення параметрів роботи з документом. Зазначимо, що в процесі роботи зовнішній вигляд вікна можна змінити. Зокрема, можна перемістити в інше місце вікна панелі інструментів, закрити вікно Область завдань. Інколи при відкритті меню вікна Word ви побачите список не всіх ного команд, а тільки тих, які використовувалися останнім часом. При цьому в нижній частині меню розмішується кнопка, вибір якої розкриває повний список команд меню. Відкриття та збереження документів Основні операції над файлами текстових документів (відкриття і збереження) в Word виконуються так само, як і у WordРаd. Щоб відкрити в редакторі вже існуючий на зовнішньому носії файл текстового документа, потрібно вибрати команду Відкрити меню Файл. При цьому відкривається ві кно Відкриття документа. У ньому необхідно вибрати диск і папку, в якій знаходиться потрібний файл. Щоб відкрити вміст потрібної папки, можна використати поле Папка зі списком, що відкривається, або кнопки Перехід на один рівень вгору і Останні поточні папки зі списком, що відкривається. У списку імен файлів цієї папки слід вибрати ім'я потрібного файла, після чого вибрати кнопку Відкрити. Це ж саме вікно можна відкрити за допомогою кнопки Відкрити панелі інструментів. Крім того, в нижній частині меню Файл є список файлів, які були відкриті у Word останнім часом. Вибравши будь-який з них, можна знову відкрити його. Для того, щоб уперше зберегти текстовий документ на зовнішньому носії чи зберегти текстовий документ з іншим іменем або в іншому місці, потрібно вибрати команду Зберегти як меню Файл. При цьому відкривається вікно Збереження документа. У ньому потрібно відкрити вміст папки, в якій буде збережено документ, ввести його ім'я і вибрати кнопку Зберегти. За замовчуванням у полі Тип файла встановлюється Документ Word, і документ збережеться у файлі з указаним іменем і розширенням імені dос. У цьому ж вікні, при необхідності, можна вибрати кнопку Створити папку для створення нової папки і записати документ до неї. Якщо потрібно зберегти документ під тим же іменем на те ж сам місце, то слід вибрати команду Зберегти меню Файл або використа ти кнопку Зберегти панелі інструментів. Зазначимо, що при першому збереженні документа можна вико нати також команду Зберегти, яка в цьому випадку працює як команда Зберегти як. ТАБЛИЧНИЙ ПРОЦЕСОР EXCEL Табличний процесор Excel дає змогу користувачу оперувати з такими об'єктами: робочі книги, аркуші, клітинки, діапазони клітинок, стовпці, рядки. Робота з будь-яким об'єктом завжди починається з його виділення. При цьому задається місцеположення даних, які стають доступними для введення, виведення й опрацювання. Виділення об'єктів Excel Для виділення будь-якої клітинки робочого аркуша, наприклад, клітинки А1, достатньо помістити в неї курсор і натиснути ліву кнопку миші. Поява жирної рамки навколо клітинки свідчить про те, що вона стала робочою і до неї можна вводити дані або формулу. Посилання на виділену клітинку відображається в панелі імені робочого аркуша. Для того щоб виділити множину клітинок окремого рядка або стовпця, потрібно натиснути ліву кнопку миші на номері відповідного рядка або стовпця. Посилання на виділений рядок або стовпець відображається в панелі імені робочого аркуша у вигляді адреси першої клітинки рядка або стовпця. Для того щоб виділити діапазон суміжних клітинок робочого аркуша, потрібно помістити курсор в першу клітинку, клацнути мишею і протягнути курсор до останньої клітинки. Для того щоб виділити кілька несуміжних клітинок або діапазонів робочого аркуша, потрібно скористатися "буксуванням" покажчика миші при натиснутій клавіші Ctrl. Для виділення всього робочого аркуша досить натиснути ліву кнопку миші на перетині заголовків стовпців і рядків Розміри клітинок стовпців і рядків завжди потрібно узгодити з розмірами тих даних, які в них будуть розміщуватись. Для цього потрібно покажчик миші встановити на межі стовпців або рядків, натиснути ліву клавішу і, не відпускаючи її, збільшити або зменшити ширину стовпця чи висоту рядка. У тих випадках, коли необхідно відрегулювати ширину стовпців і висоту рядків одночасно, потрібно скористатися послугою Основне - Клітинки - Формат (Рис. 3.4). Цими послугами ширина і висота клітинок встановлюється безпосередньо або автодобіром. Можливе також приховування (відображення) вмісту клітинок. Для цього потрібно скористатися послугами Формат - Видимість - Приховати або відобразити. Введення тексту і його форматування Більшість електронних таблиць починаються з текстових даних, які під час введення автоматично вирівнюються системою по лівому краю клітинок і набираються тим шрифтом, який задається користувачем кнопками Шрифт і Розмір шрифту в панелі інструментів. Текст вводиться до робочої клітинки з клавіатури, а в пам'ять комп'ютера - при натисненні клавіші Enter або подвійним натисканням на ліву кнопку миші. Текст можна редагувати, вирівнювати по лівому краю, по центру або по правому краю за допомогою піктограм-кнопок в панелі інструментів, так само як і у MS Word. Для розміщення в одній клітинці довгих заголовків таблиці або довгих фраз текст розділяють на кілька рядків за допомогою клавіш Alt+Enter. Можна також об'єднати кілька клітинок в одну. Для цього їх треба виділити і скористатись піктограмою групи Вирівнювання - Об'єднати та розташувати в центрі. Або виділити клітинки, натиснути правою кнопкою миші на них та скористатись послугами спадного меню Формат клітинок - Відображення - Об'єднання клітинок. Вікно Формат клітинок має шість вкладок: Число, Вирівнювання, Шрифт, Межі, Заливка, Захист Автозаповнювання клітинок Автозаповнювання - гнучкий і зручний інструмент автоматичного введення числових і текстових даних, що змінюються в межах заданого інтервалу. До таких даних належать порядкові номери, послідовність цілих чисел, дати, дні тижня, місяці року та ін. Автозаповнювання реалізується однойменною програмою і виконується користувачем таким чином: - до вибраного елемента таблиці вводять перше значення початкового інтервалу, наприклад, "Понеділок"; - покажчик миші поєднується з маркером заповнення і перетворюється на чорний хрестик; - "буксуванням" нового покажчика виділяють діапазон клітинок стовпця або рядка, який за розміром відповідає заданому інтервалу даних. Перехід до режиму автозаповнювання здійснюється послугою Основне - Редагування - Заповнити - далі за вибором самого користувача. |