ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

РОБОТА З ФАЙЛАМИ ПАПКАМИ ТА ДИСКАМИ

123 4

Файл дуже схожий на надрукований документ, який можна знайти на чиємусь столі або в шафі для документів — це об’єкт який містить певний набір пов’язаної інформації. На комп’ютері прикладами файлів можуть бути текстові документи, електроніі таблиці, цифрові зображення та навіть пісні. Наприклад, кожне зображення, яке знімається цифровою камерою — це окремий файл, а музичний компакт-диск може містити десяток окремих файлів пісень.

Папка — це дещо більше, ніж тека для зберігання файлів.

Папки можуть містити не тільки файли, але й інші папки. Папка, розташована всередині іншої, зазвичай називається вкладеною папкою. Можна створювати скільки завгодно вкладених папок, і кожна з них може містити будь-яку кількість файлів та інших вкладених папок.

Коли доходить справа до упорядкування, не потрібно починати все спочатку. Windows містить кілька стандартних папок, які можна використовувати як опорні пункти для упорядкування файлів. Ось перелік найпоширеніших папок, у яких можна зберігати файли та папки:

Папка «Документи». У цій папці можна зберігати текстові файли, електронні таблиці, презентації та інші повйязані з бізнесом файли.

Папка «Зображення». У цій папці можна зберігати цифрові зображення, отримані з камери, сканера або надіслані іншими людьми електронною поштою.

Папка «Музика». У цій папці можна зберігати всю цифрову музику, наприклад, пісні, скопійовані з аудіо компакт-диска або завантажені з Інтернету.

Папка «Відео». У цій папці можна зберігати відеозаписи, наприклад, кліпи з цифрової фото- чи відеокамери або відеофайли, завантажені з Інтернету.

«Завантаження». У цій папці можна зберігати файли та програми, завантажені з Інтернету.

Існує багато способів знайти ці папки. Найпростіший метод — відкрити особисту папку, в якій зібрані разом усі ваші стандартні папки. Особиста папка не є насправді "особистою" — її лише позначено іменем користувача, під яким ви увійшли до системи. Щоб відкрити її, натисніть кнопку Пуск і виберіть своє їм’я користувача у верхній частині правої панелі меню «Пуск».

Якщо відкрити папку на робочому столі, з’явиться вікно папки. На додачу до подання вмісту папки, вікно папки містить різні компоненти, які полегшують орієнтування у Windows і роботу з файлами та папками. Ось типове вікно папки та кожен з його компонентів:

Під час перегляду файлів у відкритів папці може бути потрібно зробити піктограми більшими (або меншими) або упорядкувати файли таким чином, щоб можна було бачити різноманітні відомості про кожен файл. Щоб зробити такі зміни, скористайтеся кнопкою «Подання» на панелі інструментів.

Більшість людей копіюють і переміщують файли за допомогою методу, який зветься перетягування. Спочатку відкрийте папку, що містить файл, який потрібно перемістити. Потім відкрийте папку, до якої цей файл потрібно перемістити. Розташуйте вікна папок на робочому столі так, щоб бачити вміст обох папок.

Потім перетягніть файл чи папку з першої папки до другої. Ось і все.

Найпоширеніший спосіб створення нових файлів — це використання тієї чи іншої програми. Наприклад, документ можна створити в текстовому редакторі, а відеофайл — у відеоредакторі.

Деякі програми створюють файл під час їх відкриття. Наприклад, якщо відкрити WordPad, буде відкрито пусту сторінку. Вона зображує пустий (і незбережений) файл. Розпочніть введення тексту, і коли будете готові зберегти результати роботи, виберіть у меню Файл команду Зберегти якЗберегти як. У діалоговому вікні, що з’явиться, введіть ім’я файлу, яке допоможе знайти його знову, після чого натисніть кнопку Зберегти.

За промовчанням більшість програм зберігає файли в стандартних папках, таких як «Документи», «Зображення» і «Музика», що полегшує пошук файлів у майбутньому. Для отримання додаткових відомостей про створення нових файлів див. розділ Збереження файлу.

Якщо файл більше не потрібний, його можна видалити з жорсткого диска комп’ютера, щоб зберегти місце та не захаращувати комп’ютер непотрібними файлами. Щоб видалити файл, відкрийте папку, яка містить цей файл, і виберіть його. Натисніть клавішу DELETE, після чого в діалоговому вікні Видалити файл натисніть кнопку Так.

Після видалення файлу він тимчасово зберігається у «Кошику». «Кошик» є свого роду запобіжною папкою, яка дозволяє відновлювати файли або папки, які було видалено випадково. Час від часу слід очищувати «Кошик» для звільнення місця на диску, яке займають непотрібні файли. Щоб дізнатися, як очищувати «Кошик», див. Видалення файлів з «Кошика» назавжди.

Щоб відкрити файл, двічі клацніть його. Файл відкриється у програмі, в якій його було створено чи редаговано.

. Форматування дисків. Способи запису та зчитування інформації з дисків.

Сектор — це мінімальна одиниця читання і запису даних на диску. Розмір сектора вказує, скільки байтів може бути записано в сектор.

Ємність диску залежить від кількості доріжок на диску, кількості секторів на доріжці і розміру сектора. Нові диски перед використанням необхідно відформатувати.

Форматування — процес розмітки диска на сектори і доріжки засобами ОС.

Кластер — група логічно послідовних секторів на диску. На кожному диску є таблиця розміщення файлів (Fіlе АІІокаtіоn Таblе, FАТ), яка являє собою список кластерів диску, за якими ОС знаходить усі частини необхідного файлу. Для надійності на диску знаходяться дві однакові таблиці

2. Діагностика диску.

Кожний файл, який записується на диск, займає кілька кластерів, причому частина пам'яті останнього кластера не використовується. Послідовність кластерів, які займає конкретний файл, не є неперервною: в загальному випадку — це сукупність розкиданих на диску груп

кластерів, що з'єднані між собою спеціальними посиланнями, розміщеними у FАТ-таблиці. Така організація файлів забезпечує максимальну гнучкість системи.

o Коли ви починаєте роботу з чистим магнітним диском, то засобами ОС файли на нього записуються послідовно.

Час від часу потрібно проводити діагностику диску і усувати виявлені ушкодження. Програма ScanDisk дозволяє перевіряти жорсткий або гнучкий диск на правильність логічної організації файлової системи та знаходити фізичні дефекти поверхні диску; виправляти помилки.

3. Дефрагментація диску.

Дефрагментація — це процес впорядкування розміщення файлів на диску. Дефрагментація виконує переміщення файлів у нові ділянки диску. Фрагментовані файли збираються з частин і перезаписуються в нове місце у вигляд» послідовності. Програми, які виконують дефрагментацію, називаються дефрагментаторами.

4. Правила запису та зчитування інформації з дисків.

1) перш ніж записувати інформацію на гнучкий диск, його треба відкрити для запису;

2) запис та зчитування інформації на гнучкий диск відбувається так само як і на жорсткий диск стандартними засобами ОС;

3) під час звертання ОС до дискети не можна дискету виймати з дисководу;

4) після закінчення роботи з дискетою її потрібно вийняти з дисководу.

5. Відновлення інформації на диску.

o Під час вилучення файла з каталогу вилучаються відомості про нього (витирається перший символ імені), а ланцюжок кластерів у FАТ-таблиці помічається як вільний. При цьому сама інформація в секторах не знищується. Це дає можливість відновити відомості в каталозі й у FАТ і завдяки цьому відновити вилучений файл.

123 4