 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Показники рівня сформованості когнітивного компонента готовності до впровадження проектних технологій у позаурочну виховну діяльність після формувального експерименту 12
Рис. 2 Порівняльна діаграма показників рівня сформованості когнітивного компонента готовності до впровадження проектних технологій у позаурочну виховну діяльність після формувального експерименту (%) Розглянемо динаміку сформованостідіяльнісного компонента готовності студентів експериментальної та контрольної групи до впровадження проектних технологій у позаурочну виховну діяльність після проведення формуючого експерименту. З метою перевірки сформованості діяльнісного компонента готовності до впровадження проектних технологій у позаурочну виховну діяльність у майбутніх учителів була спеціально розроблена методика. Дана методика містила завдання з розробки різних виховних проектів для учнів початкової школи. Ця методика дозволила визначити рівень сформованості у студентів умінь впроваджувати проектні технології. Здатність впроваджувати проектні технології в позаурочну виховну роботу визначається за сумою балів, набраної студентом при виконанні завдання. Якщо студент отримав середню оцінку вище 3,5-4,5 балів, то його уміння впроваджувати проектні технології в позаурочну виховну роботу (за даною методикою) перебувають на високому рівні. Якщо середня оцінка перебуває в інтервалі від 3 до 2,5 бала, то уміння до впровадження проектних технологій у позаурочну виховну роботу вважаються середнього рівня. Нарешті, якщо середня оцінка виявилася менше 2 балів, то уміння впроваджувати проектні технології в позаурочну виховну роботу студента перебувають на низькому рівні. Для аналізу сформованості діяльнісного компоненту готовності до впровадження проектних технологій у позаурочну виховну роботу нами враховано наступні критерії: · Рівень усвідомлення мети впровадження проектних технологій у конкретній педагогічній ситуації під час позаурочної діяльності; · Правильність відбирати доцільні форми проектних технологій; · Оволодіння системою педагогічних умінь впровадження проектних технологій у позаурочну виховну діяльність: уміння ставити цілі, завдання, моделювати зміст відповідно до вікових та індивідуальних особливостей учнів; відбирати доцільні форми та методи ефективності організації впровадження проектних технологій у позаурочну виховну діяльність. Аналізуючи результати сформованості діяльнісного компонента, ми зафіксувати, що 10 студентів контрольної групи (38,1%) показали низький рівень та 9 осіб (33,7%) – середній рівень сформованості умінь. Студентів з високим рівнем сформованості потрібних умінь виявлено значно менше - 28,2%. У експериментальній групі показники значно вищі. 11 студентів (47,4%) експериментальної групи досягли середнього рівня, що становить більшість студентів. Високого рівня сформованості діяльнісного компонента готовності до впровадження проектних технологій у позаурочну виховну діяльність досягли –10 осіб (41,5%) експериментальної групи, який характеризується закріпленням знань і умінь, необхідних для подальшої педагогічної професії майбутніх учителів. Вони володіють уміннями організовувати, управляти, впроваджувати проектні технології, вибирати методи і прийоми, адекватні цілям організації впровадження проектних технологій у позаурочну виховну діяльність з учнями початкової школи. На низькому рівні залишилося 3 особи (12,5%) (табл. 3, рис. 3). Аналіз даних експерименту дозволяє констатувати, що позитивна динаміка змін ступеня сформованості умінь майбутніх учителів є результатом цілісної системи підготовки студентів до роботи за спеціально розробленої методики навчання.
Таблиця 3 Показники рівня сформованості діяльнісного компонента готовності до впровадження проектних технологій у позаурочну виховну діяльність після формувального експерименту (%)
Рис. 3 Порівняльна діаграма показників рівня сформованості діяльнісного компонента готовності до впровадження проектних технологій у позаурочну виховну діяльність після формувального експерименту (%) Результати сформованості компонентів готовності контрольної групи у порівнянні з експериментальною групою є нижчими і очевидно відрізняються. Як переконливо свідчать дані, зростання рівня сформованості готовності студентів ЕГ до впровадження проектних технологій у позаурочній виховній роботі відбулося. Таким чином, результати експерименту свідчать про те, що методика підготовки майбутнього вчителя початкової школи до впровадження проектних технологій у позаурочній виховній роботі показала свою ефективність та доцільність. У свою чергу, експериментальна робота зі студентами забезпечила ґрунтовне засвоєння особливостей організації впровадження проектних технологій у позаурочній виховній роботі, забезпечила усвідомлене і творче застосовування вмінь організовувати проектні технології, а також обирати доцільний та впроваджувати різновиди проектних технологій у позаурочній виховній роботі. Майбутні вчителі початкової школи усвідомлюють значущість впровадження проектних технологій вчителя, її вплив на становлення та розвиток особистості школяра шести років. ВИСНОВКИ У магістерському дослідженні здійснено теоретичне обґрунтування й вирішення проблеми формування готовності майбутніх учителів початкової школи до впровадження проектних технологій у позаурочну виховну діяльність шляхом розробки та експериментальної перевірки моделі процесу підготовки майбутнього вчителя початкової школи до впровадження проектних технологій у позаурочну виховну діяльність. Результати проведеного експерименту свідчать про ефективність проведеного дослідження, яке підтверджує висунуту гіпотезу та дозволяє зробити наступні висновки: Здійснений аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми підготовки майбутніх вчителів початкової школи до впровадження проектних технологій у позаурочну виховну діяльність засвідчує про актуальність дослідження на сучасному етапі розвитку професійної педагогічної освіти, спрямованого на вдосконалення процесу підготовки майбутніх учителів до впровадження проектних технологій у позаурочній виховній діяльності. На основі аналізу наукових джерел з’ясовано, що серед великої кількості проблем, серйозно хвилює педагогічну громадськість і всіх, хто причетний до виховання і навчання підростаючого покоління, проблема впровадження інноваційних технології, а також організації продуктивної взаємодії педагога з молодшими школярами в навчально-виховному процесі. Від того, як організується ця взаємодія багато в чому залежить результат праці вчителя – освіченість і вихованість молодого покоління нашої країни. У ВПНЗ потрібно вдосконалювати процес підготовки майбутніх учителів до впровадження інноваційних педагогічних технологій загалом та проектних технологій у позаурочну виховну діяльність, зокрема. За визначенням Л.В. Кондрашової, проектна технологія – це технологія, що дозволяє здійснювати розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, умінь орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного і творчого мислення. Це сукупність прийомів, операцій оволодіння певною областю практичного або теоретичного знання, тієї чи іншої діяльності. Це шлях пізнання, спосіб організації процесу пізнання. Теоретичний аналіз наукової літератури дозволив визначити структурні компоненти готовності майбутніх вчителів до впровадження проектних технологій у позаурочну виховну діяльність: Мотиваційний компонент готовності виявляється в інтересі, стійкій потребі та позитивному ставленні майбутнього вчителя до впровадження проектних технологій у позаурочну виховну діяльність. Когнітивний компонент готовності представлений системою педагогічних знань про принципи, зміст, ознаки, види, етапи та функції проектних технологій, знання теоретичних основ організації проектної діяльності з учнями початкової школи, його психолого-педагогічного забезпечення. Діяльнісний компонент готовності майбутнього вчителя до впровадження проектних технологій у позаурочну виховну діяльність становлять уміння успішно ставити цілі, завдання, моделювати зміст, відбирати доцільні форми, методи, засоби проектних технологій відповідно до вікових та індивідуальних особливостей учнів. Аналіз стану готовності студентів ІІІ – ІV курсів спеціальності «Початкова освіта» до впровадження проектних технологій у позаурочну виховну діяльність показав, що студенти проявляють інтерес до окресленої проблеми, мають бажання отримувати знання про проектні технології. Рівень знань та умінь про проектні технології у виховні роботі в студентів ІV курсу виявився дещо вищий у порівнянні з студентами ІІІ курсу, проте він теж є ще недостатнім. Розроблена в дослідженні модель формування готовності майбутніх учителів до впровадження проектних технологій у позаурочну виховну діяльність включає в себе мотиваційний, когнітивний та діяльнісний компоненти, містить мету, зміст, методи, форми, засоби, умови, принципи її здійснення та кінцевий результат. Розробка експериментальної методики стала практичною реалізацією теоретичної моделі процесу формування готовності майбутніх учителів початкової школи до впровадження проектних технологій у позаурочну виховну діяльність. Експериментальна апробація розробленої методики формування готовності майбутніх учителів до впровадження проектних технологій у виховній діяльності підтвердила її ефективність. Мотиваційний компонент готовності високого рівня в ЕГ після формуючого експерименту становить 43,7%, середнього 45,7%; когнітивний компонент високого рівня становить 40,8% та середнього – 47,9%; діяльнісний компонент високого рівня – 41,5% та середній 47,4%. Результати сформованості компонентів готовності контрольної групи у порівнянні з експериментальною групою очевидно відрізняються. Мотиваційний компонент готовності високого рівня в КГ після формуючого експерименту становить 29,1%, середнього 36,4%; когнітивний компонент високого рівня становить 20,1% та середнього – 36,7%; діяльнісний компонент високого рівня – 28,2% та середній 33,7%. Аналіз результатів експерименту дав можливість зробити висновок, що отримані дані підтверджують наше припущення про ефективність реалізованої методики з формування готовності студентів до впровадження проектних технологій у виховній діяльності.. Як переконливо свідчать дані, зростання рівня сформованості готовності студентів до впровадження проектних технологій у виховній діяльності відбулося. Тому зафіксована успішність переконливо свідчить про педагогічну доцільність експериментального навчання, що підтверджує висунуту нами гіпотезу. Звичайно дане дослідження не вичерпує себе і може бути основою для подальших досліджень проблеми впровадження проектних технологій у навчально-виховному процесі вчителя початкової школи з молодшими школярами та підготовки майбутніх учителів до даного виду діяльності.
12 |
