ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

ПІБ

ТЕМА

Автореферат

магістерської роботи

Київ 2013

Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова Інституті педагогіки та психології на кафедрі педагогіки та методики початкового навчання.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та методики початкового навчання Коханко Оксана Григорівна

Рецензенти: кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та методики початкового навчання Чайченко Валентина Федорівна

Захист відбудеться 28 (29) січня 2013 року в Інституті педагогіки і психології НПУ імені М.П. Драгоманова за адресою: м. Київ, вул. Тургенівська, 8-14.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.На сучасному етапі розвитку освіти в Україні, коли проходять глибинні державотворчі процеси, що охоплюють соціальну та економічну сфери, відбувається пошук нових засобів і методів формування творчої особистості, творця здатного до самостійної поведінки та дії, саморозвитку, самовдосконалення, самовизначення.

В даний час не тільки визначаються тенденції до розвитку освітнього процесу, а й віддається перевага оновленню виховного процесу, який має бути соціальним і особистісним одночасно. Визначною рисою сучасності стає формування професійної педагогічної культури, часткою якої є проектна культура вчителя як організатора та ініціатора проектно-технологічної діяльності.

З – поміж новітніх методів виділимо використання проектної технології у позаурочній виховній діяльності. Сучасний стан розвитку суспільства міцно пов'язаний із проектною культурою, яка проходить у сфери матеріального виробництва, науку, мистецтво, систему соціальних взаємовідносин, суспільну свідомість людини тощо. Одним із системоутворюючих підходів, який дозволяє формувати особистість сучасного школяра, є проектна діяльність, яку можна розглядувати як самостійну структурну одиницю навчально-виховного процесу. Це актуальне завдання вирішується педагогами завдяки використанню нових педагогічних технологій в своїй діяльності. Проектна діяльність особистості, що необхідна суспільству майбутнього і сьогоденню, виробляється в процесі виконання урочних та позаурочних проектів. Проектна діяльність дозволяє учням вивчати не тільки засоби, але й способи конкретної діяльності; розвивати пізнавальні навички учнів та вміння самостійно конструювати свої знання; розвивати критичне та творче мислення; формувати вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, організовувати змістовне проведення позаурочного часу; усвідомлювати де і яким чином вона може бути використана на практиці.

Проектні технології, до впровадження яких так активно закликають сучасних учителів, спрямовані на стимулювання інтересу учнів до нових знань, на розвиток дитини через вирішення проблем і використання цих знань у конкретній практичній діяльності. Особливо актуальним є впровадження методу проектів сьогодні, коли сучасна освіта переорієнтовується на профільне навчання. Проектна технологія передбачає наявність проблеми, що вимагає інтегрованих знань і дослідницького пошуку її вирішення. Результати запланованої діяльності повинні мати практичну, теоретичну, пізнавальну значимість. Головною складовою методу є самостійність учня. Дуже важливою також є структуризація змістовної частини проекту із зазначенням поетапних результатів.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє говорити про високий ступінь розробленості проблеми проектування. Так філософські та педагогічні аспекти проектної технології розглядалися в роботах Дж. Джонса, Дж. Дьюї, У.Х.Кілпатрика, Є. Коллінгса, Л.Є. Левіна та ін. Тема соціально-педагогічного проектування розглядається в працях І.В. Бестужева-Лади, Т.М. Дрідзе, В.В.Кутьєва, М.Х. Хасанова, А.В. Федорова, Л.Д. Філіпова та ін.

Проблеми становлення проектної культури, що пов’язані із розвитком загальної культури, та теми педагогічного проектування освітніх технологій, програм, засобів і способів педагогічної діяльності висвітлюються у працях Г.С. Батищева, М.М. Бахтіна, В.С. Безрукової, В.П. Безпалько, В.І. Бондаря, А.В. Брушлінського, І.В. Бухтіярової Л.С. Виготського, І.Є. Відта, О.С. Газмана, О.І. Генисаретського, Є.С. Заір-Бека, В.П.Зінченко, М.С. Кагана, О.Г. Коханко, Н.Б. Крилової, А.І. Лебедєва, Н.В. Матяш, В.М.Монахова, С. О. Сисоєва, О.А. Комар, І.М. Мурашковської, А.М. Орлова, Є.С. Полат, В.Є. Радіонова, Л.А. Регуш, І.М. Шапошніокової, С.Т. Шацького, В.В.Штейнберга, Н.О. Яковлевої та ін.

З аналізу цих та інших робіт випливає, що проблема використання проектної технології у педагогічному процесі займає значне місце в наукових дослідженнях багатьох країн. Швидкий розвиток нових тенденцій освіти та необхідність використання у практичній роботі вчителів нових технологій ставлять перед вчителями потребу оволодівати проектною технологією на рівні самоосвіти.

Актуальною залишається проблема оновлення технології виховання, а також системи роботи вчителя з учнями в позаурочний час, питання побудови гуманістичного, особистісно-орієнтованого процесу виховання в закладах освіти та належної підготовки фахівців до організації виховної роботи, спрямованої на розвиток індивідуальності та суб'єктності вихованця. Упровадження проектної діяльності в практичну роботу педагогів у межах позаурочної роботи стає однією із важливих потреб сучасності, але вона можлива тільки за умов ґрунтовної його підготовки.

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про те, що автори вивчають проектні технології навчання. Так, Н. Кузьміна розглядає її як обізнаність і авторитетність педагога, властивість особистості, яка дозволяє продуктивно розв'язувати навчально-виховні завдання, розраховані на формування особистості іншої людини.

Шкільний учитель має надзвичайні потенційні можливості впливати на формування особистості, світогляду, політичних переконань, настроїв і моралі підростаючого покоління. Але реалізація цих можливостей залежить в кожному окремому випадку від особистих якостей педагога; реальну роль відіграють його талант, любов до дітей, бажання працювати. Окрім цього, височінь соціального положення професії педагога, її престиж залежить від тієї системи суспільних відносин, у якій живе і працює вчитель..

Система підготовки вчителя до організації позаурочної проектної діяльності в наш час практично відсутня, вона є проблемою не тільки теоретичною, але й практичною. Враховуючи це, нами обрана тема магістерського дослідження ”Підготовка майбутніх учителів початкової школи до впровадження проектної технології в позаурочній виховній діяльності ”.

Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх учителів до впровадження проектної технології в позаурочній виховній діяльності з учнями початкової школи.

Предмет дослідження – процес формування готовності майбутніх учителів до впровадження проектної технології в позаурочній виховній діяльності з учнями початкової школи.

Мета дослідженняполягає в розробці, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці методики формування готовності майбутніх учителів початкової школи до впровадження проектної технології в позаурочній виховній діяльності.

Гіпотезою дослідження є припущення про те, що рівень сформованості готовності студентів – майбутніх учителів початкової школи – до впровадження проектної технології у позаурочній виховній діяльності підвищиться за таких умов:

- сприяння зацікавленості студентів – майбутніх учителів початкової школи – у впровадженні проективної технології у позаурочній виховній діяльності;

- здійснення викладачами ВПНЗ поетапного керівництва навчальною діяльністю студентів з формування готовності до впровадження проектної технології у позаурочній виховній діяльності;

- забезпечення цілеспрямованого оволодіння студентами знаннями і вміннями впроваджувати проектну технологію в позаурочну виховну діяльність.

У відповідності до мети та гіпотези визначено основні завдання дослідження:

1. Здійснити аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми підготовки майбутніх учителів початкової школи до впровадження проектної технології в позаурочній виховній діяльності.

2. Дослідити стан готовності студентів ІІІ – ІV курсів спеціальності «Початкова освіта» до впровадження проектної технології в позаурочній виховній діяльності.

3. Розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити методику формування готовності майбутніх учителів до впровадження проектної технології в позаурочній виховній діяльності.

Для досягнення поставлених завдань, використовувалися такі методи дослідження:

- теоретичні – аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми підготовки майбутніх учителів до впровадження проектної технології, синтез, класифікація, систематизація та узагальнення отриманої інформації.

- емпіричні – спостереження, методи анкетування студентів різних курсів за напрямом освітньої підготовки «Початкова освіта», опитування, констатувальний та формувальний експерименти, використані з метою перевірки ефективності розробленої методики.

Теоретичне значення магістерської роботи полягає в тому, що у педагогічній, психологічній та науковій літературі проблема впровадження проектних технологій у позаурочній виховній роботі описана мало, але має факти, на які можна посилатися. Тому провівши наше дослідження, ми виділили основні особливості впровадження проектних технологій під час виховного процесу, визначили критерії, рівні та компоненти готовності майбутнього вчителя до впровадження проектних технологій під час позаурочної виховної роботи. Розробили та теоретично обґрунтували модель формування готовності майбутніх учителів до впровадження проектних технологій у позаурочну виховну діяльність.

Практична значущістьмагістерської роботи полягає в тому, що теоретичні висновки, експериментальні дані й науково-методичні матеріали, що містяться в ній, сприяють удосконаленню навчальних курсів, спрямованих на підвищення ефективності загально-професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи у ВПНЗ і можуть бути використані викладачами педагогічних дисциплін.

Експериментальна база дослідження. Дослідницько-експериментальна робота проводилася на базі Інституті педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.

Структура роботи.Магістерська роботаскладається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаної літератури, що налічує 80 джерел та 5 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, поставлено завдання, сформульовано гіпотезу. Висвітлено основні методи дослідження, вказано теоретичну та практичну значущість дослідження, а також дослідну базу, наведені відомості про апробацію і публікації матеріалів дослідження та структуру магістерської роботи.

У першому розділі «Підготовка майбутніх учителів початкової школи до впровадження проектної технології у позаурочній виховній діяльності як теоретико-практична проблема» здійснено теоретичний аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми підготовки майбутніх учителів початкової школи до впровадження проектних технологій у позаурочній виховній діяльності; визначено поняття «технологія», «проект», «проектна технологія»; визначено основні особливості впровадження проектних технологій у виховний процес початкової школи; виділено компоненти готовності до впровадження проектних технологій (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний), визначено їх критерії, показники та рівні; узагальнено результати констатувального експерименту з виявлення рівнів готовності студентів ІІІ – ІV курсів спеціальності «Початкова освіта» до впровадження проектних технологій у позаурочній виховній діяльності.

Теоретичний аналіз психолог-педагогічної та методичної літератури показав важливість впровадження проектних технологій у позаурочній виховній роботі. У першому параграфі проаналізовано сутність понять «метод проектів», «проектні технології», їх класифікація, характеристика різновидів проектних. Проблемі впровадження проектних технологій присвячена значна кількість досліджень. Сучасні дослідники А. Вербицький, С. Гончаренко, Р. Гуревич, О. Литвиненко, П. Лузан, І. Ревенко, С. Сисоєва зазначають, що традиційні методи і форми навчання не створюють нині реальних умов для набуття знань і вмінь, яких вимагає від фахівців сучасне суспільство і виробництво. За їхньою допомогою майже неможливо навчити учнів творчій діяльності, міжособистісному спілкуванню, самоорганізації тощо. З точки зору В. Безпалько, Б. Блума, В. Журавльова, М. Кларіна, В. Монахова та інших, педагогічна технологія є складовою частиною системи навчання, пов’язаною з дидактичним процесом, засобами та організаційними формами навчання. Лише ця частина системи навчання відповідає на традиційне питання «Як вчити» зі значним доповненням «Як вчити результативно».

За визначенням С.Сисоєвої, поняття «метод проектів - це відображення реалізації особистісно - орієнтованого підходу в навчанні». А І.Єрмаков розглядає поняття проектні технології, як засіб організації педагогічного процесу, в основу якого покладено взаємодію педагога й учня та з навколишнім середовищем, об'єднання навчання з активною діяльністю учнів.

На думку О. Коберника, шляхи впровадження проектних технологій під час позаурочної виховної діяльності мають особливе значення за нового підходу до виховання, коли воно трактується як закономірна, послідовна і неперервна зміна моментів розвитку взаємодіючих суб`єктів, створення соціально-психологічних умов для формування особистості. Впровадження проектних технологій у виховній діяльності, коли враховується участь кожного з суб`єктів виховання у розвитку особистості, дає можливість більш надійно прогнозувати виховні ситуації та їх розвивальний ефект за віковими періодами, соціально-психологічними умовами конкретного навчального закладу, раніше реалізованими цілями і завданнями виховання.

Загальновідомо, що рівень розвитку професійних умінь учителя безпосередньо впливає на рівень навчальних досягнень учнів. Окрім цього, варто враховувати, що творча активність школярів як результат творчого викладання предмета проявляється у самостійному перенесенні знань і умінь у нову ситуацію, в усвідомленні нової функції знайомого об’єкта, в умінні поєднувати в різних комбінаціях відомі способи вирішення завдань.

Отже, високий рівень розвитку професійних умінь сприяє ефективній організації вчителем навчально - виховного процесу, творчому використанню педагогічного досвіду, інноваційних технологій, реалізації особистісно-орієнтованого підходу в навчанні та вихованні школярів. Такі підходи до організації навчально-виховного процесу – актуальні сьогодні, в період, коли відбуваються якісні зміни методики викладання навчальних предметів на основі технологізації процесу навчання. Майбутній вчитель має бути готовим до інноваційної діяльності.

У другому параграфі на основі аналізу психолого-педагогічної літератури всебічно проаналізовано сучасний стан підготовки майбутнього вчителя до впровадження проектної технології у виховний процес початкової школи. Загалом професійна підготовка вчителя – це складний та багатогранний цілеспрямований процес оволодіння професійними знаннями, вміннями і навичками, та вмінням використовувати їх як для роботи в школі, так і в науково-дослідній діяльності. Підготовка студентів – майбутніх учителів – до впровадження проектних технологій у навчально-виховному процесі це складний процес, що потребує спеціального формування відповідної готовності

У третьому параграфі сформульовано визначення «готовність до впровадження проектної технології у позаурочній виховній діяльності», як складне структурне утворення, що включає позитивні мотиви і установки, знання, вміння, досвід організації позаурочної виховної роботи з молодшими школярами засобами проектних технологій. Виділено компоненти даної готовності: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, визначено їх критерії, показники та рівні сформованості. З метою отримання об’єктивної інформації про рівень сформованих у майбутніх учителів знань про сутності, види і методику впровадження проектних технологій у позаурочній виховній діяльності, інтересу до даного виду діяльності та вмінь організовувати такий вид діяльності, було проведено констатувальний експеримент зі студентами ІІІ – IV курсів спеціальності «Початкова освіта» шляхом діагностування. Результати опитування студентів різних курсів показали що, на рівні мотиваційного компонента виявлено позитивне ставлення до педагогічної професії та впровадження проектних технологій у позаурочній виховній діяльності (50,8 % - ІІІ курс та 42,3 % - IV курс). Результати сформованості когнітивного компонента готовності студентів ІІІ курсу мають середній (35,5%) та низький рівень (44,8%). Вони виявляються у поверхових знаннях про особливості впровадження проектних технологій та елементарних знаннях щодо особливостей впровадження проектних технологій у позаурочній виховній діяльності. У студентів IV курсу показники рівнів дещо інші. Вони мають знання на середньому (37,7%). Це проявляється у засвоєнні знань про впровадження проектних технологій у позаурочній виховній діяльності. Результати сформованості діяльнісного компонента готовності такі: високого рівня досягли 14,9 % студентів ІІІ курсу та 27,2 % - IV курсу; середнього – відповідно 31,6 % та 35,5 %. На низькому рівні залишилась значна частина опитаних – 53,4% та 37,3 %. Результати дослідження рівнів готовності студентів до впровадження проектних технологій у позаурочній виховній діяльності на констатувальному етапі дозволили зробити висновок про їх недостатню сформованість. Це обумовило потребу оновлення теоретичної та практичної підготовки і їх реалізації у практичній діяльності.

У другому розділі «Формування готовності майбутніх учителів до впровадження проектних технологій у позаурочній виховній діяльності» розроблено та теоретично обґрунтовано модель процесу підготовки майбутнього вчителя початкової школи до впровадження проектних технологій у позаурочній виховній діяльності; розкрито педагогічні умови успішності даного процесу та методику формування у студентів готовності до впровадження проектних технологій у позаурочній виховній діяльності; проаналізовано результати формувального експерименту.

Для кращого наочного сприйняття та всебічного дослідження процесу формування у студентів готовності до впровадження проектних технологій у позаурочній виховній діяльності та його методичних основ нами було використано метод моделювання. Модель (рис. 1) процесу підготовки майбутніх вчителів початкової школи до впровадження проектних технологій у позаурочній виховній діяльності є структурним відображенням методики формування готовності студентів до впровадження проектних технологій у позаурочній виховній діяльності.

Рис. 2.1 Модель процесу підготовки майбутнього вчителя початкової школи до впровадження проектних технологій у позаурочній виховній роботі

Під моделлю процесу підготовки майбутнього вчителя до впровадження проектних технологій у позаурочній виховній діяльності розуміємо описову характеристику системи взаємопов’язаних елементів педагогічного процесу, що містить мету, зміст, методи, форми, засоби, а також умови, принципи його здійснення та кінцевий результат.

Модель, яку ми сконструювали, є результатом спроби вирішити проблему підготовки майбутніх вчителів початкової школи до впровадження проектних технологій у позаурочній виховній роботі, якій не приділяється належної уваги у ВПНЗ. Метапроцесу підготовки майбутнього вчителя початкової школи до впровадження проектних технологій у позаурочній виховній роботі – сформувати готовність у студентів до впровадження проектних технологій у позаурочній виховній роботі з молодшими школярами.

Процес підготовки майбутнього вчителя до впровадження проектних технологій у позаурочній виховній роботі повинен відповідати вимогам, визначеним його основними педагогічними принципами: принцип цілеспрямованості (спрямування навчально-професійної діяльності студентів на досягнення основної мети та результату, оволодіння знаннями, уміннями та навичками впровадження проектних технологій у позаурочній виховній роботі); принцип дитиноцентризму (у центрі творчої діяльності знаходиться учень, який проявляє свою активність); принцип кооперації (у процесі роботи над проектом здійснюється широка взаємодія учнів з учителями і між собою у проектних групах, можливе залучення консультантів із різних сфер діяльності); принцип опори на суб'єктивний досвід учнів (кожний школяр, працюючи над проектом, має можливість застосувати власний досвід і знання); принцип урахування індивідуальності учнів (урахування інтересів, темпу роботи, ділових якостей); принцип вільного вибору (тем проекту, підтем, партнерів у розробці проекту джерел і способів отримання інформації, методу дослідження, форм презентації результатів); принцип зв'язку дослідження з реальним життям ( відбувається органічне поєднання теорії з практикою); акмеологічний принцип (педагог будує освітній процес так, щоб вихованець засвоїв найвищі цінності, створює умови для оптимальної самореалізації підростаючої особистості, розвитку її індивідуальних можливостей і здібностей).

Результатом впровадження цієї моделі у навчально-виховний процес є готовність майбутнього вчителя до впровадження проектних технологій у позаурочній виховній роботі. Її безпосереднє формування можливе лише за створення певних взаємопов’язаних педагогічних умов, що дозволяють здійснити дієвий і ефективний вплив навчання для майбутньої діяльності студентів: мотиваційно-стимулюючі (сприяння та підтримка зацікавленості студентів процесом оволодіння теоретичними знаннями та практичними уміннями впровадження проектних технологій у позаурочній виховній роботі; опора на вихідний і поступово розширювальний рівень знань студентів; орієнтація на самовдосконалення; актуалізацію особистісної мотивації та вміння використовувати цілісну систему знань про впровадження проектних технологій як міжособистісну взаємодію для вдосконалення майбутньої професійної діяльності); дидактичні (раціональне застосування змісту, методів, прийомів, засобів організації навчально – виховного процесу на різних етапах підготовки майбутніх учителів до впровадження проектних технологій у позаурочній виховній роботі; оптимальне поєднання різних форм організації навчального процесу студентів в єдності аудиторних занять, самостійною та індивідуально-творчою роботою; інформатизація і технічне забезпечення навчально-виховного процесу; наповнення змісту психолого-педагогічних дисциплін теорією і практикою впровадження проектних технологій у позаурочній виховній роботі.

Важливим компонентом моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до впровадження проектних технологій у позаурочній виховній роботі є зміст підготовки, що включає в себе дисципліни психолого-педагогічного циклу. Процесуальна складова даного процесу представлена різними формами (лекційні, семінарсько-практичні, самостійні роботи, індивідуальні консультації), методами (словесні методи, метод проектів, аналіз педагогічних ситуацій та педагогічних задач, рольові ігри, інтерактивні технології (вправи, елементи тренінгу, рольові ігри) та засобами навчання (навчально-методичні комплекси, ТЗН, дидактичні матеріали).

У другому параграфі описано методику формування готовності студентів до впровадження проектних технологій у позаурочній виховній роботі з молодшими школярами. Дана методика була реалізована в рамках професійно-орієнтованої дисципліни «Теорія та методика виховання».

Метою навчальної лекції було сприяння оволодінню студентами знаннями про впровадження проектних технологій під час позаурочної діяльності. Метою семінарсько-практичного заняття було сприяння систематизації та узагальненню засвоєних знань про особливості впровадження проектних технологій під час позаурочної діяльності, формування практичних умінь правильного впровадження проектних технологій у позаурочній виховній роботі у ході розв’язування педагогічних задач і ситуацій. Важливе значення у формуванні готовності студентів до впровадження проектних технологій у позаурочній виховній роботі займала самостійна робота студентів, що організовувалася за допомогою методу проектів. Метою цієї роботи було узагальнення та систематизація набутих знань, умінь та навичок отриманих у процесі вивчення основних теоретичних та практичних положень з впровадження проектних технологій у позаурочній виховній роботі. При організації основних форм навчання використовувались елементи методів інтерактивного навчання з використанням дидактичних і рольових ігор, моделюванням педагогічних ситуацій та задач, створення проблемних ситуацій.

Під час створення моделі ми керувалися тим, що оволодіння методикою впровадження проектних технологій у позаурочній виховній роботі має будуватися на формуванні у студентів кожного компонента готовності до впровадження проектних технологій (мотиваційного, когнітивного, діяльнісного). При цьому всі компоненти готовності реалізуються не окремо, а у взаємодії.

З метою визначення ефективності розробленої та впровадженої методики формування у майбутніх учителів початкової школи готовності до впровадження проектних технологій під час позаурочної виховної діяльності було проведено контрольний діагностичний зріз готовності студентів спеціальності «Початкова освіта» до впровадження проектних технологій у позаурочній виховній роботі на завершальному етапі експериментальної роботи.

Учасниками формувального етапу дослідження стали студенти ІІІ курсу спеціальності «Початкова освіта» Інституту педагогіки та психології НПУ імені М.П. Драгоманова. Загальна кількість студентів залучених до експерименту становила 51 особу. Вони були поділені на дві групи: експериментальну (ЕГ) – 24 особи та контрольну (КГ) – 27 осіб. Відповідно до розподілених груп в експериментальній групі впроваджувалася розроблена нами методика з формування готовності майбутніх учителів початкової школи до впровадження проектних технологій у позаурочній виховній діяльності, а студенти контрольної групи навчалися за традиційною методикою. Змістовою основою була професійно-орієнтована дисципліна «Теорія і методика виховання».

Метою контрольного зрізу було виявлення динаміка змін рівня сформованості мотиваційного, когнітивного та діяльнісного компонентів готовності до впровадження проектних технологій у позаурочній виховній роботі в експериментальній та контрольній групі. Цей завершальний зріз був проведений за допомогою методу анкетування та методики створення виховних проектів для молодших школярів.

Оцінка ефективності сформованості рівнів готовності студентів до впровадження проектних технологій під час позаурочної виховної діяльності здійснювалася за кількісними і якісними показниками, їх динамікою, порівнянням результатів у експериментальних та контрольних групах. В основу оцінки ефективності сформованості готовності майбутнього вчителя до впровадження проектних технологій під час позаурочної виховної діяльності, нами покладений критерій продуктивності. Результати дослідження сформованості мотиваційного компонента представлені у табл. 1 та рис 1.

Таблиця 1

Показники рівня сформованості мотиваційного компонента готовності до впровадження проектних технологій у позаурочну виховну діяльність після формувального експерименту (%)

Рівень сформованості мотиваційного компонента готовності	Експериментальна група (24 особи)	Контрольна група (27 осіб)
к-сть	%	к-сть	%
Високий		43,7		29,1
Середній		45,7		36,4
Низький		10,6		34,5

Рис. 1 Порівняльна діаграма показників рівня сформованості мотиваційного компонента готовності до впровадження проектних технологій у позаурочну виховну діяльність після формувального експерименту (%)

З вище описаних результатів проведеної експериментальної роботи, слідує, що кількість респондентів з високим та середнім рівнем сформованості мотиваційного компонента готовності до впровадження проектних технологій у позаурочну виховну діяльність в експериментальній групі вища ніж у контрольній групі.

Порівняльний аналіз кількісних та якісних даних щодо рівнів сформованості мотиваційного компонента готовності майбутніх учителів початкової школи до впровадження проектних технологій у позаурочну виховну діяльність контрольної та експериментальної груп дозволив нам зробити висновки про динамічне зростання рівня мотиваційного компонента в експериментальних групах у студентів, які оволоділи основними знаннями та практичними уміннями впроваджувати проектні технології, вказують на ефективність впливу розробленої моделі та практичної реалізації методики навчання до впровадження проектних технологій у позаурочну виховну діяльність.

Результати контрольного зрізу сформованості у студентів в експериментальній та контрольній групах когнітивного компонента готовності (табл. 2., рис.2) показали, що 12 студентів контрольної групи, які не мають спеціальної підготовки до впровадження проектних технологій у позаурочну виховну діяльність, зазнають труднощів при вирішенні педагогічних ситуацій та мають низький рівень – 43,2%, 10 студентів (36,7%) - середній рівень і тільки 5 студентів виявили високий рівень. Тоді як в експериментальній групі 9 студентів показали високі результати сформованості спеціальних знань (40,8%), 12 студентів (47,9%) - середній рівень знань і лише 3 студенти залишилися на низькому рівні (11,3%).

Результати педагогічного експерименту показують більш виражену позитивну динаміку зміни когнітивного компонента готовності в експериментальних групах. Порівняльний аналіз позитивної динаміки з формування когнітивного компонента готовності майбутніх учителів початкової школи до впровадження проектних технологій у позаурочну виховну діяльність контрольної та експериментальної груп дозволив нам зробити висновки, що майбутні вчителі в експериментальній групі в порівнянні з респондентами контрольної групи оволоділи великим обсягом знань, володіють основними поняттями і закономірностями впровадження проектних технологій із учнями початкової школи, оволоділи знаннями про головні умови організації роботи над проектом, позиція вчителя при залученні до проектної діяльності учнів, основні вимоги до використання методу проекту.

Таблиця 2