 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Маловживаних слів (діалектів) 12
Благовіщення–одне із найзнаменніших свят у православному календарі. Близнята– глиняні горщики, з’єднані між собою. «Божник»– рушник для облямування дорогих ікон. «Борода»Спасова або Власова. Завивали «бороду» Велесу – богу худоби і покровителю хлібороба. «Ведмеді» - скляний посуд, відомий в Україні та за її межами. Великдень (Світла Паска, Рокове свято)– головне свято у православних християн, що знаменує чудодійне Воскресіння Ісуса Христа. Вербна неділя– це велике релігійне свято, встановлене на згадку про Ісуса Христа перед його смертю. Верша – сплетена з лози риболовна снасть, що має форму лійкоподібної корзини. Вірш-віншування– вітання зі святом Різдва. Ворожіння– це різні способи передбачати майбутнє, простежувати людську долю. «Вуж»-- ламана лінія без виступів (при низинковій вишивці). Гамула – шматок. Гаті– штани. Гарапуга– арапник, нагай, батіг. Грис– висівки. Гутництво– виготовлення виробів із скла. Двірок– хата. Декоративно-ужиткове мистецтво – галузь художньої творчості, яка формує естетично-художнє середовище в побуті людини. Деревище– домовина, труна. Драбиняк– віз із драбинами. Дривитень, дровітня – колода, на якій рубають дрова. Другати– сплітати, зв’язувати. Жорства– крупнозерниста глина. Кабат, канатик– різновид верхнього одягу. Капиця– ремінь, що зв’язує бияк із ціпилном (частини ціпа). Карнавка – металева закрита коробка з отвором у кришці для збирання грошей (переважно у церкві). Клебаня – капелюх. Клевець– молоточок для клепання коси. Кліть – пристрій, прибудова у дворі. Ковбан – колода. Ковтки– сережки. Коляда– походить від слова «коло»-- стародавньогосимволу сонця. Коновка – дерев’яний посуд. Корбач– батіг. Корець– стара міра сипних тіл. Що дорівнює приблизно 100 кілограмам. Корч– кущ. Кочія– бричка. Крисаня– капелюх, бриль. Кужіль– прядиво або вовна, намотані на кужівку. Купало (Купайло)у дохристиянській релігії – бог земних плодів. Кучма – висока бараняча шапка. Кушка– дерев’яний кухоль, у якому косарі тримають гострильний брусок. Ладканки– весільні пісні і приспівки. Ланець, ланц– ланцюг. Лахи– лахміття. Люшня– дерев’яна деталь, яка зв’язує вісь воза з полудрабком. Майоліка– різновид кераміки. Мітлиця– кормова трав’яниста рослина родини злакових. Наглинок– жовтувато-зелена глейка глина. Низинка– подільська вишивка, її виконання дуже дрібними стібками і переважно чорними нитками. Ногавиці– штани. Обліг, обложок– давно неоране поле. Околот– сніп соломи. Описка– розпис кераміки жовтою глиною. Пасові (чоботи)– суцільні чоботи з невідрізаним передом. Переміта– вид жіночого головного убору; намітка. Півока– півштофа – міра вина, горілки, що дорівнює 1/20 відра. Пляшка горілки такої ж міри. Піскуватка– піщаниста глина, вогнетривка. «Покутник» або «кільковий»– рушник , що оздоблював стіни, покуття. Полива– глазур із перемелених свинцю, піску та фарб. Постать– смуга поля, зайнята женцями або полільниками. Припіл– пола, загорнута так, щоб покласти в неї щось. Пундики– рід печива або пиріжків. Рантух – головний убор заміжньої жінки в Галичині – біла тонка хустка. Реверенда– ряса, буденний одяг священника з довгими і широкими рукавами. Ремесло– дрібне виробництво ужиткових мистецьких творів, основою яких є переважно ручна техніка виробництва. Різдво Христове– це найвеличніше зимове християнське свято, яке розпочинається опівночі з 6 на 7 січня і знаменує народження Ісуса Христа. Розетка– основний і найбільш поширений мотив архаїчних композицій у вишивках Полісся. Сардачина– верхній теплий одяг, розшитий нитками. Святий вечір, Святвечір, Багатвечір, Багата кутясвяткується напередодні Різдва Христового, увечері 6 січня. Сипець– сильно піщаниста глина. «Стирок»– рушник для посуду, столу, лав. Узор «на очка»-- дрібні квадратики, вишиті білими або чорними нитками, які в середині заповнені кольоровими нитками. «Утирач»– рушник, що використовувався для рук і обличчя. Фразеологізми– це іскрометні скарби мовної образності, які надають висловленій думці національного колориту. Фразеологічні зрощення– це стійкі звороти, специфічні для даної мови, що виражають єдине поняття і мають одне значення. Фразеологія розмовна– невичерпне джерело створення гумористично - сатиричних ефектів. «Хміль» -- ламана лінія з виступами і рисками (низинкова вишивка). Художні промисли– організоване виробництво творів декоративно-ужиткового мистецтва, призначених для продажу. Хуста, хусти– білизна. Хустина– головний уборіз оригінальною вишивкою червоними і білими нитками. Челядин– дорослий син, доросла донька. Чорнуха– чорна масна глина. Чумарка– верхній чоловічий одяг. Шопа– хлів для возів. Ядловец- ялівець.
Тематика рефератів 1. Українська державна символіка. 2. Велика Україна і мала Русь. 3. Українська та Київська Русь. 4. «Окраина» чи «Околітія»? 5. З історії дослідження витоків української мови. 6. Найбільше і найдорожче добро – рідна мова. 7. Вживання розмовних синонімів - фразеологізмів. 8. Синонімічні й антонімічні зв’язки фразеологізмів з іншими фразеологізмами. 9. Українська фразеологія й народні звичаї та обряди. 10. Культура та побут населення України. 11. Ранньослов’янські міфології. 12. Система протиставлень у слов’янській міфології. 13. Праслов`янські свята у слов’янській міфології. 14. Міфологічна система. 15. Східнослов’янська міфологічна система. 16. Західнослов’янська міфологічна система. 17. Слов’янська міфологія після вступу в християнство. 18. Слов’янські боги. 19. Боги народної міфології. 20. Роде наш красний, роде наш прекрасний. 21. Україна – це наша родина. 22. Традиції, звичаї, обряди українського народу. 23. Старовинна обрядовість. 24. Масляна, Масляна, яка ти мала! 25. Посвята в парубоцтво. 26. Обереги людини. 27. Господарська діяльність українців. 28. Історичні умови та регіональні особливості господарювання в Україні. 29. Специфіка й територіальні особливості народних промислів та ремесел в Україні. 30. Символізм малюнку Пасхальних яєць. 31. Рушник у житті людини. 32. Характерні мотиви для вишивки Полтавщини, Київщини, Закарпаття. 33. Художня гладь – букетики квітів на полотні. 34. Одяг населення Київської Русі. 35. Традиційний одяг XVІ-XІX ст. у контексті загальноєвропейської культури. 36. Відмінності в костюмі Ліво- й Правобережжя. 37. Український декоративний розпис.
Тематика свят-вистав 1. Родинна педагогіка. 2. З родини йде життя людини. 3. Пам'ять родоводу. 4. Батько – захисник роду. 5. Батьки і діти. 6. Мати – Берегиня роду. 7. Брати і сестри – надійна опора в житті. 8. Я – нащадок своїх батьків, дідів та прадідів.
12 |
