ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Напрями соціально-педагогічної діяльності

Одним із наукових напрямів соціальної педагогіки є обґрунтування соціально-педагогічної місії школи як провідного інституту соціального виховання у макросередовищі.

Соціально-педагогічна діяльністьстосується самих різних аспектів життя людей, а тому вона багатопланова і залежно від об'єктивних обставин може мати різну спрямованість.

Досвід соціально-педагогічної діяльності дозволяє виділити наступні її основні напрямки:

- Педагогічний супровід; Соціально-педагогічна допомога і підтримка сім'ям групи ризику; Профілактика асоціальної поведінки дітей та підлітків, робота з "дітьми вулиці" ; Розвиток і виховання дітей з проблемами у здоров'ї і дітей, які стали жертвами несприятливих умов ; Соціально-педагогічна допомога дітям-сиротам та дітям, які залишилися без піклування батьків; Захист прав неповнолітніх; Соціально-педагогічний супровід інвалідів та престарілих; Соціально-педагогічна допомога і підтримка мігрантів; Соціальна і психолого-педагогічна реабілітація осіб, які повернулися з місць позбавлення волі.

-4-місце соціальної педагогіки в системі педагогічних наук

Соціальна педагогіка і соціальна робота співіснують як дві самостійні але суміжні дисципліни.

Соціальна педагогіка – це наука яка вивчає процес соціального виховання усіх вікових та соціальних груп населення..

Вікова педагогіка (дошкільна, шкільна педагогіка, педагогіка дорослих) досліджує закони та закономірності виховання, навчання й освіти, організаційні форми й методи навчально-виховного процесу стосовно різних вікових груп.
Корекційна педагогіка вивчає і розробляє питання виховання, навчання та освіти дітей з різними вадами:

сурдопедагогіка (навчання й виховання глухих і глухонімих), тифлопедагогіка (навчання і виховання сліпих і слабкозорих), олігофренопедагогіка (навчання й виховання розумово відсталих і дітей із затримками розумового розвитку), логопедія (навчання і виховання дітей з порушеннями мовлення), виправно-трудова педагогіка (перевиховання неповнолітніх і дорослих злочинців).

-5-Соціальний педагог як суб’єкт професійної діяльності

Потреба в соціально-педагогічній діяльності, спрямованої на соціальний захист, соціально-педагогічну допомогу окремій людині та соціальним групам, які опинилися у важкому становищі.

-6-місце і значення педагогічної етики в соціально-педагогічній діяльності

Соціальний педагог виховує особистість у різних умовах: дитячий садок, загальноосвітня школа, професійні училища, вищі навчальні заклади, позашкільні заклади освіти, клуби та бібліотеки, інтернати, соціальні центри та різні виправно-трудові установи.Не можна з'являтися в установі і тим більше перед клієнтом недбало і неохайно одягненим, в брудному, нечищеному взутті, з незачесаною головою, оскільки це неестетично. Одяг може бути недорогий - це зрозуміло і буде нормально сприйнято клієнтом, але якщо він брудний, пом'ятий - це викличе негативне ставлення до соціального працівника. У розмові з клієнтом слід помірно користуватися такими засобами невербального спілкування, як міміка та пантоміміка - надмірність жестів може бути витлумачена як нещирість, награність; повна їх відсутність - як скутість чи байдужість; в той час як благородна стриманість жестів є ознакою врівноваженості і духовної сили. Мова повинна бути спокійною, плавною, зрозумілою, без вульгаризмів і неологізмів.

Тактовність - це якість, що припускає вміння соціального працівника передбачити всі об'єктивні наслідки своїх вчинків та їх суб'єктивне сприйняття клієнтом, колегами та іншими людьми

Терплячість - і як обов'язковий принцип у взаємовідносинах соціального працівника з клієнтом, і як неодмінна якість особистості професіонала.

Любов до людей - соціальний педагог повинен вміти бачити в людях позитивні якості, так як саме це може стати основою його любові до них.

Емпатія - розуміння емоційного стану, проникнення в переживання іншої людини.

-7-традиції соц.. підтримки населення як передумова виникнення соц.-пед. роботи.

Князь Ярослав Володимирович заснував сирітське училище, де опікував і утримував 300 юнаків. Допомагали бідним також князі Ізяслав і Всеволод. Українські князі Острозький, Вишневецький, гетьмани Сагайдачний, Хмельницький, Мазепа, більшість місцевих феодалів були, як правило, вихідцями із середніх верств населення, знали запити своїх співвітчизників у низах, у критичних ситуаціях намагалися допомагати. У сучасних умовах здоров’я людей залежить від економічних ситуацій в суспільстві, від проведенням керівництвом держави соціальної політики, від екології, але і від малої групи людей, у рамках якої проживає людина.Досить часто причини багатьох відхилень у поведінці людей ховаються в умовах життя, таких як бідність, безробіття, погане харчування, ненормальні житлові умови.

-8-сутність ,види,зміст соціального виховання на різних етапах розвитку суспільства

Існування первісного ладу вимірюється сотнями тисяч років.У своєму розвитку він пройшов кілька періодів: первісне стадо, родова община, розклад первісного ладу. Первісна родова сім’я спочатку ділилася на три вікові групи: перша – діти і підлітки; друга – дорослі, повноправні учасники життя і праці; третя – люди похилого віку.З давніх-давен українці розглядали сім'ю і рід як святиню, а виховання дітей - як святий обов'язок батьків. Тому в родинному середовищі формувалися такі якості як повага до старших, милосердя, доброта, щирість. Однією з найбільших доброчинностей була повага до батьків. Основний свій час батьки витрачають на пошуки засобів для виживання, а не на духовне формування і розвиток дітей.Види вихованняФізичне виховання сприяє зміцненню здоров’я.Екологічне вихованняпередбачає формування в людини уважного ставлення до проблем навколишнього середовища Правове вихованняспрямоване на формування високої правової культури особистості,.Економічне вихованняпередбачає вирішення таких задач, як розвиток економічного мислення особистості для правильного розуміння дії законів і явищ економічного життя; Моральне вихованняпередбачає формування у вихованців моральної свідомості, стійких моральних якостей; розвиток почуття патріотизму; вироблення умінь співпереживати оточуючим, шанобливого ставлення до старших, слабших. Розумове вихованнявирішує такі задачі: розвитку інтелекту і пізнавальних здібностей.

-9. система соц..-пед. діяльності Макаренка

А.С. Макаренко (1888-1939), педагог, письменник.

У 20 роках ХХ століття в Україні внаслідок громадянської війни , революції і переходу від капіталізму до соціалізму на вулицях різко зросла кількість дітей, що стали сиротами та безпритульними.Він дійшов висновку, що праця без напруження, без громадськоїй колективної турботиє мало відчутною усправі виховання нових мотивацій поведінки. Особлива увага приділялася профілактиці бездоглядності та безпритульності серед дитячого населення. Особливе місце серед методів соціально-педагогічного впливу Антон Семенович відводив методам покарання і заохочення якими радив користуватися дуже обережно. «Кожний вчинок є завжди індивідуальний. У деяких випадках найправильнішим є усне зауваження в інших випадках за незначний вчинок треба суворо покарати». «Взагалі завжди треба прагнути карати якомога рідше тільки в тому разі коли без покарання не можна обійтися коли воно явно доцільне і коли воно підтримується громадською думкою.» Він стоїть на тому, щоб спілкування педагогів і учнів базувалося на дружніх взаєминах, повазі вчителя до особистості учня, вірі в його сили і можливості.

-10-. система соц..-пед. Діяльності О.В. Сухомлинського

Василь Олександрович Сухомлинський (1918—1970) — видатний український педагог, засновник гуманістичної, новаторської педагогіки. Педагог має не тільки навчити дитину знати і розуміти мистецтво, а й сформувати неї потребу милуватися природою і творами мистецтва, навчити творити прекрасне, насолоджуватися прекрасним, створеним власними руками.

Хороший педагог, на його думку, по-перше, повинен любити дітей, відчувати радість від спілкування з ними; по-друге, має добре знати свій предмет; по-третє, добре знати педагогіку і психологію; по-четверте, досконало володіти методикою викладання навчального предмета. Цю роботу слід починати з малих літ, формуючи в дітей допитливість. Вважав, що навчання не повинно бути для дитини тягарем, а повинно бути радісною працею. Його творчі знахідки щодо навчання: “школа під відкритим небом”, уроки мислення на природі, кімната думки, культ книги, свято казки та ін.

-11-професійної компетентності соціального педагога

Соціально-педагогічна – надає допомогу в соціальній реабілітації всім підліткам і молоді, хто її потребує, виявляє інтереси і потреби людей в різних видах діяльності (культурно-дозвіллєва, спортивно-оздоровча та ін.), залучає до роботи різні установи, товариства, громадські організації тощо. Соціальні педагоги при виконанні своїх професійних функцій зайняті різними видами діяльності. В їхній роботі проявляються три основні аспекти соціально-педагогічної діяльності: 1) виховний – виступає в ролі вчителя, консультанта, експерта, соціальний педагог у таких випадках дає поради, навчає вмінням, встановлює зворотній зв'язок, застосовує рольові ігри як метод навчання; 2) фасилітативний – відіграє роль помічника або посередника у подоланні апатії або дезорганізації особистості, коли їй це важко зробити самій. Діяльність соціального педагога при такому підході спрямована на інтерпретацію поведінки, обговорення альтернативних напрямів діяльності та дій, роз'яснення ситуацій, підбадьорування та спрямування на мобілізацію внутрішніх ресурсів; 3) адвокативний – застосовується тоді, коли соціальний педагог виконує рольові функції адвоката від імені конкретної особи або групи людей, а також помічника тих людей, які виступають у ролі адвоката від свого особистого імені; такого роду діяльність спрямована на допомогу окремим людям у посилені аргументації, підборі документальних обґрунтувань при вирішенні певних проблем тощо.

-12-нормативно правові основи організації соц.-пед. роботи з різними категоріями кліентів

О і S соціальної роботи є її основними структурними елементами. Під О розуміють усіх, хто потребує допомоги незалежно від її характеру та специфіки. Усі, хто надає таку допомогу, належать до S соц. роб. Отже, соц. роб.— це своєрідна взаємодія О і S, результатом якої є допомога людям у розв'язанні їхніх життєвих проблем. При реалізації соціально-педагогічної діяльності потрібно керуватися такими та іншими правовими документами захисту особистості: КУ, Загальна декларація прав людини, Декларація прав дитини, Конвенцією про права дитини.

-13- Захист прав дитини як соціально-педагогічна проблема

Дитиною є будь-яка людська істота до досягнення нею 18-річного віку. При цьому особлива увага звертається на відповідальність батьків і педагогів за долю дитини. Сьогодні досить гостро стоїть питання про положення дітей. Під цим поняттям ми розуміємо сукупність умов, які склалися у суспільстві для виживання і розвитку дітей. До цих умов можна віднести: міру матеріального забезпечення життя дітей стан охорони здоров’я дітей, розвиток мережі оздоровчих установ, систему суспільної освіти і виховання, виховні можливості сім’ї, розвиненість державної турботи про дітей і законодавчі норми які відстоюють життєво важливі права та інтереси дітей.

-14-соціально -правові основи захисту дітей групи ризику

Учні "групи ризику" - це така категорія дітей, яка вимагає особливої уваги з боку педагогів, вихователів та інших фахівців.

До них належать: педагогічно занедбані діти;діти із затримкою психічного розвитку;діти з проблемами в розвитку (олігофрени);діти з девіантною поведінкою;Психологічні особливості дітей «групи ризику»схильність до поведінки з відхиленням залежить від наявності певних особистісних якостей особистості підлітка, до яких належать агресивність, відсутність або слабкість вольового контролю емоцій, невідповідальність, демонстративність та інші.Шляхи подолання проблем Індивідуальна робота (бесіди); Робота з сім’єю (рекомендації щодо побудови сімейних стосунків, зміни стилю виховання);