ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение

Как определить диапазон голоса - ваш вокал

Игровые автоматы с быстрым выводом

Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими

Целительная привычка

Как самому избавиться от обидчивости

Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам

Тренинг уверенности в себе

Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком"

Натюрморт и его изобразительные возможности

Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.

Как научиться брать на себя ответственность

Зачем нужны границы в отношениях с детьми?

Световозвращающие элементы на детской одежде

Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия

Как слышать голос Бога

Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)

Глава 3. Завет мужчины с женщиной

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Методи проведення перевірок своєчасності, повноти і достовірності обліку кримінальних правопорушень, осіб, які їх вчинили, та руху кримінальних проваджень

На практиці застосовується декілька методів перевірок повноти і достовірності обліку кримінальних правопорушень, осіб, які їх вчинили, та руху кримінальних проваджень, зокрема:

1. шляхом зіставлення даних Єдиного реєстру досудових розслідувань з книгою обліку вхідної кореспонденції (у прокуратурі), з даними журналу Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події (ЄО), книги обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, які прийнято телефонним зв'язком, журналом-реєстром кримінальних проваджень, журналом-нарядом заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, журналом-нарядом обліку виїздів слідчих на місця подій та застосування криміналістичної техніки; окремо у кожному органі досудового розслідування в районі, місті, з матеріалами кримінальних (наглядових) проваджень.

Шляхом зіставлення інформації проводяться такі перевірки повноти, своєчасності і достовірності:

- відображення в ЄРДР інформації про кримінальні правопорушення, осіб, що їх вчинили, та рух кримінальних проваджень;

- обліку кримінальних правопорушень, вчинених на підприємствах, установах та організаціях за видами економічної діяльності;

- кримінальних правопорушень, за вчинення яких особі оголошено підозру;

- відображення у звітності даних про розкриті та нерозкриті злочини, про результати роботи органів досудового розслідування щодо спричинених кримінальними правопорушеннями збитків та їх відшкодування;

- обліку в звітності даних про осіб, які вчинили кримінальне правопорушення.

- шляхом зіставлення даних Єдиного реєстру досудових розслідувань із звітом про роботу органів досудового розслідування (форма №№ 1СЛ, 1СЛМ) матеріалами кримінальних (наглядових) проваджень.

Таким чином проводяться такі перевірки достовірності:

- відображення даних про наслідки досудового розслідування кримінальних правопорушень, у тому числі вчинених організованими групами і злочинними організаціями, та додержання облікової дисципліни;

- відображення відомостей про осіб, незаконно притягнутих до кримінальної відповідальності, у тому числі щодо яких обирався запобіжний захід - тримання під вартою;

- даних про спричинені кримінальними правопорушеннями матеріальні збитки, у тому числі інтересам держави чи територіальних громад, та результати їх відшкодування тощо.

- шляхом зіставлення даних Єдиної системи статистики та аналізу органів прокуратури, звітності про роботу прокурора за формою № П з Єдиним реєстром досудових розслідувань.

Таким чином перевіряється об’єктивність:

- відображення інформації про кількість кримінальних проваджень, розпочатих прокурорами за результатами перевірок проведених при здійсненні правозахисноі діяльності, у тому числі на пріоритетних напрямах діяльності, та наслідки їх досудового розслідування;

- відомостей про кримінальні провадження, розпочаті прокурорами у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів під час досудового розслідування;

- обліку даних про підрозділи та служби, якими виявлено кримінальні правопорушення зазначених категорій.

Перевірки реєстраційної дисципліни проводяться в органах досудового розслідування, вичерпний перелік яких визначено у ст. 38 Кримінального процесуального кодексу України (слідчих підрозділах внутрішніх справ, органах безпеки, органах, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства).

Окрім цього, згідно з пунктом 1 розділу XI Перехідних положень КПК України на даний час повноваженнями щодо здійснення досудового розслідування наділені слідчі органів прокуратури.

Відповідно до пункту 1.3 наказу Генерального прокурора України від 25 вересня 2012 року № 15гн питання забезпечення достовірності відображення в Реєстрі відомостей щодо кримінальних правопорушень, осіб, які їх учинили, та прийнятих під час досудового розслідування рішень прокурорами та слідчими органів прокуратури віднесено до компетенції прокурорів усіх рівнів.

Водночас відповідно до п. 2.2 цього ж наказу керівників прокуратур, структурних підрозділів апаратів обласного рівня та прокурорів міст з районним поділом зобов’язано здійснювати перевірки своєчасності, повноти та правильності внесення даних до Реєстру.

Перевірка додержання вимог реєстраційної дисципліни слідчими прокуратури проводиться шляхом зіставлення даних Реєстру з книгою обліку вхідної кореспонденції, даними ЄССА, звітом про роботу органів досудового розслідування (форма №№ 1-СЛ, 1-СЛМ), матеріалами кримінальних (наглядових) проваджень.

Перевірки з цих питань в органах внутрішніх справ проводяться шляхом зіставлення даних Єдиного реєстру досудових розслідувань з даними журналу Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події (ЄО), книги обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, які прийнято телефонним зв'язком, журналом-реєстром кримінальних проваджень, журналом-нарядом заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, журналом-нарядом обліку виїздів слідчих на місця подій та застосування криміналістичної техніки; звітом про роботу органів досудового розслідування (форма №№ 1-СЛ, 1-СЛМ), матеріалами кримінальних (наглядових) проваджень окремо у кожному органі досудового розслідування в районі, місті.

Аналогічно проводяться перевірки додержання вимог реєстраційної дисципліни в слідчих підрозділах органів безпеки, та органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.

У ході проведення перевірок із вказаних питань особлива увага приділяється повноті, своєчасності та достовірності внесення відомостей про кримінальні правопорушення до Реєстру.

Зокрема, при проведенні перевірок слід пам’ятати, що обов’язковому відображенню в Реєстрі підлягає інформація про:

- час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

- прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;

- інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

- обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінальної о правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;

- попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

- передачу матеріалів та відомостей іншому органу досудового розслідування або за місцем проведення досудового розслідування (ч. 5 ст. 36, ч. 7 ст. 214, ст. 216, ст. 218 КПК України);

- прізвище, ім’я, по батькові та посада слідчого, прокурора, який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування;

- дату затримання особи;

- обрання, зміну та скасування запобіжного заходу (ст.ст. 178, 200, 202 КПК України);

- час та дату повідомлення про підозру, відомості про особу, яку повідомлено про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (ст.ст. 276-279);

- зупинення та відновлення досудового розслідування (ст.ст. 280, 282 КПК України);

- оголошення розшуку підозрюваного (ст. 281 КПК України);

- об’єднання та виділення досудових розслідувань (ст. 217 КПК України);

- продовження строків досудового розслідування та тримання під вартою (ст.ст. 197, 219, 294, 295 КПК України);

- встановлені, відшкодовані матеріальні збитки, суми пред’явлених позовів у кримінальному провадженні, вартість арештованого майна (ст. 128 КПК України);

- закінчення досудового розслідування (ст. 283 КПК України).

При проведенні перевірок звертається увага на строки виконання вказаних дій.

Перенесення реєстрації кримінальних правопорушень на наступний звітний період зумовлює штучне регулювання рівня злочинності та призводить до викривлення звітності про кримінальні правопорушення як у регіоні, так і у державі в цілому.

Оскільки статистична звітність про кримінальні правопорушення формується за територіальним принципом, обов’язковій перевірці підлягає об’єктивність даних про адміністративний район вчинення кримінального правопорушення (ст. 218 КПК України).

Водночас слід пам’ятати про особливості обліку кримінальних правопорушень, вчинених на залізничному транспорті. Території залізниць не збігаються з адміністративними межами районів (областей).Реєстрація правопорушень цієї категорії проводиться за кодом залізниці, на якій вчинено правопорушення.

На практиці непоодинокими є випадки невизначення або умисного неправильного визначення регіону (району, міста) вчинення правопорушення, а також безпідставного заповнення відміток про передачу провадження за підслідністю зі зняттям з обліку.

Невиконання встановлених правил обліку призводить до викривлення звітності про кримінальні правопорушення, осіб, що їх вчинили, та рух кримінальних проваджень, порушення логічних та контрольних рівностей між статистичними даними, а також унеможливлює контроль за дотриманням строків досудового розслідування.

Записи за кожною інформацією повинні містити стислі і вичерпні дані про те, коли надійшла заява чи повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, хто, коли і в якій формі повідомив про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію, що і коли трапилось, час та дату реєстрації, які заходи вжиті за заявою чи повідомленням про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, ким та кому доручено розгляд заяви чи повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, час та дату отримання заяви чи повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події для внесення відповідних даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Приховуваними від єдиного обліку вважаються заяви і повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, які були відомі працівнику органу внутрішніх справ, та відомості про них, які на час виявлення не внесені до журналу ЄО, та не отримали відповідного реєстраційного номера.

38. Особливості здійснення прокурором процесуального керівництва в зоні проведення АТО.

Реалії сьогодення свідчать, що подібні проблеми потре­бують негайного вирішен­ня з метою забезпечення більшої ефективності роботи слідчих, які проводять досудове розслі­дування кримінальних право­порушень, вчинених у районі проведення антитерористичної операції (далі - АТО), і прокуро­рів - процесуальних керівників досудовим розслідуванням.

У серпні цього року Кримі­нальний процесуальний ко­декс (далі - КПК) України допов­нено розділом ІХ-1 «Особливий режим досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайно­го стану або у районі проведен­ня антитерористичної операції»: у ст. 615 якого передбачено, що на адміністративній території, де діє зазначений режим, у разі немож­ливості виконання у встановлені законом строки слідчим суддею певних повноважень їх виконує відповідний прокурор.

Основними негативними фак­торами, що можуть вплинути на хід і результати досудового роз­слідування, а також на обрання слідчим, прокурором тактики слідчих (розшукових) дій у ра­йоні проведення антитерористичної операції, наявність яких повинні враховувати військові прокурори, є:

- оперативна обстановка, що динамічно змінюється;

- постійна передислокація вій­ськових підрозділів;

- відсутність реальної можли­вості виклику свідка (потерпіло­го) для допиту в порядку ст. 135 КПК України;

- можливість загибелі, поранен­ня, захоплення у полон учасників кримінального провадження;

- дефіцит часу, відведеного для проведення слідчих (розшуко­вих) дій;

- скорочена тривалість почат­кового етапу досудового розслі­дування.

Слідчі та прокурори, які пра­цюють у районі проведення АТО, відмічають серед проблем, що ви­никають у ході здійснення кримі­нального провадження, складно­щі із застосуванням заходів його забезпечення, зокрема запобіж­них заходів до військовослуж­бовців в умовах виконання ними обов’язків військової служби. Від­сутність у переліку запобіжних заходів (глава 18 КПК України) такого, як нагляд командування військової частини, істотно зни­жує їх дієвість та не сприяє до­держанню розумних строків кри­мінального провадження. Особливо це стосується осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності за самовільне залишення місця служби.

У разі відсутності підстав для обрання підозрюваному військо­вослужбовцю запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою альтернативою, як правило, є до­машній арешт чи особисте зо­бов’язання, що може призвести до негативних наслідків, котрі зніве­люють їхню мету. Військовослуж­бовці, які беруть участь в АТО, зазвичай, знаходяться поза межа­ми постійного місця проживання (перебування). Тому не виключе­ні випадки, що у разі обрання до підозрюваного іншого, ніж три­мання під вартою, запобіжного заходу посилюється ймовірність виникнення ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України. До того ж, при винесенні рішення про обран­ня запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту суд не має права змінювати місце (регіон) проходження служби військово­службовцем без погодження з прокурором та військовим коман­дуванням. Винятком є випадки забезпечення безпеки військовос­лужбовця як учасника криміналь­ного провадження. Однак і в тако­му разі суд мусить з’ясувати думку органу, який здійснюватиме вико­нання заходів безпеки.

На наш погляд, виходом з цієї ситуації може бути доповнен­ня глави 18 КПК України таким запобіжним заходом, як нагляд командування військової части­ни. Це, по-перше, запобігатиме залишенню підозрюваним райо­ну проведення АТО та, по-друге, сприятиме виконанню ним вимог статутів Збройних Сил України під наглядом відповідного ко­мандира. При здійсненні нагляду командування військового під­розділу повинно наділятися від­повідними процесуальними пов­новаженнями, щоб забезпечити найбільш ефективне досягнення мети запобіжного заходу.

Для того, щоб організувати оперативну і безпечну доставку учасників слідчої (розшукової) дії на місце події, керівнику слід­чої групи необхідно взаємодія­ти з командуванням військового підрозділу, який контролює від­повідну місцевість. Проте слідчі та прокурори не можуть втручатися у вирішення військо­вослужбовцями своїх безпосе­редніх завдань. Більше того, за певних обставин вони зобов’я­зані виконувати законні вимоги командирів військових підроз­ділів, обумовлені конкретною обстановкою на місцевості, що належить оглянути. Зокрема, це стосується дотримання правил бойової тактики під час входу ко­лони військової техніки в населе­ний пункт і подальшого перемі­щення в ньому (особливо у містах з багатоповерховими будинками), поведінки під час нападу на вій­ськовий підрозділ, рекомендацій військових інженерів.

Фіксуючи доказову інформацію, слідчим і прокурорам необхідно частіше звертатись до передба­чених у ч. 7 ст. 223 КПК України положень, що допускають прове­дення огляду без участі понятих у випадку безперервного відео- запису ходу проведення слідчої (розшукової) дії. Крім того, за­стосування відеозапису значною мірою зменшить час перебування учасників слідчої групи у небез­печному районі.

Так само застосування тех­нічних засобів фіксації (зокре­ма аудіозапису) під час допиту істотно зменшить його трива­лість, оскільки згідно з ч. 2 ст. 104 КПК України, якщо допит фік­сується за допомогою технічних засобів, текст показань може не вноситися до відповідного протоколу за умови, що жоден з учасників процесуальної дії не наполягає на цьому. В такому разі у протоколі допиту зазнача­ється, що показання зафіксовані на носієві інформації, який дода­ється до нього, а також вказуєть­ся, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, ха­рактеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та поря­док їх використання (ч. З ст. 104 КПК України).

Допитуючи військовослужбов­ців в умовах бойової обстанов­ки, рекомендується максимально скорочувати тривалість їхнього відриву від виконання своїх без­посередніх обов’язків. З цією ме­тою бажано, щоб допит у місці дислокації військового підрозді­лу або несення служби свідком проводив не слідчий, а проку­рор - процесуальний керівник досудовим розслідуванням. Крім того, під час допиту не слід дис­кредитувати офіцерів і сержан­тів у очах підлеглих. Попередньо потрібно врахувати особливості психологічного мікроклімату у військових підрозділах, зокрема кругову поруку, поширену в де­котрих військових мікроколективах, внаслідок якої свідки під час допиту можуть давати неправдиві показання.

Певні проблеми виникають із за­стосуванням у кримінальних про­вадженнях, розслідуваних у районі проведення АТО, заходів безпеки щодо потерпілих, свідків, підозрю­ваних в умовах проходження ними військової служби. Алгоритм за­стосування заходів безпеки зале­жить, насамперед, від категорії кримінального провадження, спе­цифіки військового формування, в якому проходить службу вій­ськовослужбовець. Зокрема, слід­чим і прокурорам рекомендується враховувати, до якої категорії вій­ськовослужбовців віднесено особу, що потребує державного захисту у кримінальному провадженні.

41. Участь прокурора у проведенні слідчих дій…Загальні положення з КПК…