ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Засоби прокурорського реагування спрямовані на попередження порушень в процесі досудового розслідування.

12 3

Засоби прокурорського реагування спрямовані на усунення порушень в процесі досудового розслідування.

Засобами прокурорського реагування спрямовані на усунення порушень є доручення та письмові вказівки. Доручення – документ у формі постанови, яким прокурор покладає на керівника органу досудового розслідування або оперативного підрозділу обов*язок провести певні процесуальні дії. Письмові вказівки – документ прокурора, в якому визначені обов*язкові для виконання слідчим процесуальні та організаційні дії. Також прокурор може видавати постанови про скасування незаконних або необґрунтованих постанов нижчестоящого прокурора або слідчого. Прокурор може ініціювати відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого. Таке відсторонення ініціюється прокурором перед керівником органу досудового розслідування клопотанням прокурора.

Засоби прокурорського реагування спрямовані на попередження порушень в процесі досудового розслідування.

Участь у судових засіданнях в ході досудового розслідування. Також такі документи:
а. Погодження –Письмовий реквізит (погодження) прокурора у клопотанні слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій, передбачених КПК. б. Затвердження – Прокурор уповноважений затверджувати чи відмовляти в затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру. в. Санкція прокурора – документ прокурора, яким він санкціонує за мотивованою постановою начальника ІТТ, поміщення до карцеру осіб, які злісно порушують вимоги режиму, зокрема не дотримуються встановлених правил внутрішнього розпорядку, не виконують вимоги адміністрації ІТТ, принижують гідність
працівників міліції, протидіють виконанню ними своїх обов'язків, завдають шкоди інвентарю, обладнанню та іншому майну спецустанови .

23. Загальна характеристика оперативно-розшукових заходів: негласне обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи

Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи полягає в таємному проникненні слідчого чи уповноваженої особи (працівника оперативного підрозділу) без відома власника чи володільця, приховано, під псевдонімом або із застосуванням технічних засобів у приміщення та інше володіння для встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи або безпосередньо з метою виявлення і фіксації слідів злочину, проведення огляду, виявлення документів, речей, що мають значення для досудового розслідування, виготовлення копій чи їх зразків, виявлення осіб, які розшукуються, або з іншою метою для досягнення цілей кримінального провадження. Прокурор або слідчий вносить клопотання, узгоджене з прокурором, до слідчого судді, який своєю ухвалою постановляє дозвіл чи відмову на проведення таких дій. Виявлені в ході негласного проникнення предмети, документи не вилучаються. У межах проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії сліди вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину можуть фіксуватися шляхом фото-, відеозйомки, виготовлення відтисків, відбитків, зліпків тощо. Надалі матеріальні носії цієї інформації виступають додатками до протоколу про проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. публічно недоступним є місце, до якого неможливо увійти або в якому неможливо перебувати на правових підставах без отримання на це згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб. У контексті змісту цієї статті публічно недоступними місцями є: номери готелів, каюти кораблів, купе поїздів, кімнати в будинках відпочинку, санаторіях, профілакторіях тощо. Особливості організації та проведення обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи передбачають залучення спеціально уповноважених оперативних підрозділів на підставі письмового доручення. За результатами обстеження складається протокол про проведення всіх виконаних дій та їх результатів, який протягом двадцяти чотирьох годин з моменту припинення цієї негласної слідчої (розшукової) дії передається прокурору. Додатками до протоколу є матеріальні носії отриманої інформації, що містять ознаки вчиненого окремими особами кримінального правопорушення. У протоколі відомості про осіб, які залучалися до проведення дії, у разі здійснення щодо них заходів безпеки, можуть зазначатися із забезпеченням конфіденційності у порядку, визначеному законодавством.

24. Методика прокурорського нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки України при провадженні оперативно — розшукової діяльності.

Під методикою прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які здійснюють ОРД, дізнання та досудове слідство, ми розуміємо засновану на досягненнях науки та практики систему певних методичних правил, технічних прийомів та положень, які реалізуються прокурором шляхом використання наданих йому законом повноважень, спрямованих на оптимальні способи застосування методів пізнання конкретної оперативно-розшукової справи, матеріалу перевірки або кримінальної справи шляхом їх попереднього сприйняття та накопичення запасу знань, достатніх для забезпечення нагляду за додержанням законів зазначеними органами.

ПО СБУ ЛУЦИК НІЧОГО НЕ КИНУВ І В НЕТІ НУЛЬ….HELP!!!!!!!

ТУТ ХІБА ЗАГАЛЬНЕ ПИСАТИ З ІНШИХ МЕТОДИК(((

25. Призначення та заміна прокурора у кримінальному провадженні.

Відповідно до КПК України, керівником відповідного органу прокуратури визначається прокурор, який буде здійснювати повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні після початку досудового розслідування. У разі необхідності, керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, яка буде здійснювати повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні та старшого прокурора групи.

Заміна прокурора може відбутися в обов*язкових та факультативних випадках. До обов*язкового випадку належить випадок, коли вищестоящий прокурор замінює нижчестоящого оскільки була задоволена скарга слідчого на дії чи бездіяльність прокурора.

До факультативних – він нічого не говорив.

26. Загальна характеристика оперативно-розшукових заходів: установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу

Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу є негласною слідчою (розшуковою) дією, яка полягає в застосуванні технічних засобів для локалізації місцезнаходження радіоелектронного засобу, у тому числі мобільного терміналу систем зв’язку, та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв’язку, без розкриття змісту повідомлень, що передаються, якщо в результаті його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження. Проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії забезпечує отримання даних, що сприятимуть оперативному розшуку особи, підозрюваної у причетності до вчинення злочину, за рахунок встановлення місцезнаходження його персональної радіостанції стільникового радіозв'язку. Проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії забезпечує можливість установлення місцезнаходження у визначений проміжок часу радіоелектронних засобів та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв'язку, що належать або використовувались особами, які можуть бути причетними до вчинення злочину, визнані потерпілими або свідками; або поточні координати такого радіелектронного засобу у просторі і часі. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу проводиться на підставі ухвали слідчого судді, якій повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу може бути розпочато до постановлення ухвали слідчого судді за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора (у виняткових невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину). Відповідно до встановленого порядку прокурор зобов'язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з клопотанням до слідчого судді. За результатами проведення даної негласної слідчої (розшукової) дії слідчий або уповноважений співробітник оперативного підрозділу, якому було доручено проведення установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу складає протокол відповідно в якому описуються результати проведення даної слідчої дії, а в необхідних випадках до нього долучаються додатки. Протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії з додатками не пізніше двадцяти чотирьох години з моменту припинення цієї дії передається прокурору.

27.

28. Поняття та зміст оперативно-розшукової діяльності.

Оперативно-розшукова діяльність - це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів. (відповідно до ЗУ про ОРД). У вузькому значенні ОРД – це законодавчо визначений вид правоохоронної, суспільно корисної діяльності вказаних законодавцем суб’єктів, що являє собою систему спеціальної конспіративної діяльності державних суб’єктів щодо використання ними негласних сил, застосування негласних засобів, методів та заходів і прийняття оперативних рішень з метою захисту людини і суспільства від злочинних посягань. У широкому значенні ОРД змінюється її мета. Метою у цьому випадку є забезпечення безпеки людини і суспільства усіма законними та доступними заходами, включаючи правові, адміністративні, соціальні, психологічні, політичні тощо. Під формою розуміється зовнішнє вираження змісту цієї діяльності. ОРД проводиться в двох взаємодоповнюючих формах гласній і негласній. Посадові особи державних органів, що здійснюють ОРД, можуть офіційно (гласно) представляти інтереси конкретного державного органу чи виступати від його імені. Разом з цим оперативний працівник - особа, що забезпечує, бере участь в ОРД, може здійснювати свої повноваження у негласній формі.

29. Загальна характеристика оперативно-розшукових заходів: спостереження за особою

Для пошуку, фіксації і перевірки під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину відомостей про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує, або певної речі чи місця у публічно доступних місцях може проводитися візуальне спостереження за зазначеними об’єктами або візуальне спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження. Відповідно до вимог законодавства клопотання про проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії виноситься слідчим за погодженням з прокурором або прокурором та подається на розгляд слідчого судді, який виносить ухвалу про надання дозволу на проведення спостереження за особою. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, у якому послідовно, у хронологічному порядку із зазначенням точного часу, а також місця події міститься опис результатів візуального спостереження. Додатками до протоколу спостереження за особою, річчю, місцем можуть бути фотографії, відеоматеріали, письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні цієї негласної слідчої (розшукової) дії, стенограми, аудіозапис, фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп 'ютерної інформації тощо. Протоколи за результатами спостереження за особою, річчю, місцем можуть використовуватись у доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування. Ці протоколи з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення вказаної негласної слідчої (розшукової) дії передаються прокурору. Спостереження за особою може бути розпочато до постановлення ухвали слідчого судді за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора (у виняткових невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину).

30. ЄРДР: поняття та порядок ведення

Досудове розслідування розпочинається і в його межах слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії здійснюються лише з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку, що встановлений частиною другою коментованої статті.

Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після надходження заяви, повідомлення до правоохоронного органу і незалежно від часу їх надходження безпосередньо до нього, зобов’язаний надати оцінку їх змісту, сутності та за наявності у викладених відомостях ознак, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Рішення слідчого, прокурора про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань є процесуальним і приймається в порядку, встановленому для прийняття процесуальних рішень, що визначений ст. 110 КПК. Здійснення досудового розслідування розпочинається прокурором або слідчим, якого визначає керівник органу досудового розслідування.

У разі виявлення правопорушення на морському, річковому судні чи військовому кораблі, а також у миротворчому контингенті та персоналі, що перебуває за межами України, під час виконання міжнародних миротворчих місій поза межами України досудове розслідування розпочинається негайно, відомості про нього вносяться до Реєстру при першій можливості.

До Реєстру вносяться відомості про: 1) час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) передачу матеріалів та відомостей іншому органу досудового розслідування або за місцем проведення досудового розслідування (ч. 5 ст. 36, ч. 7 ст. 214, ст. 216, ст. 218 КПК України); 7) прізвище, ім'я, по батькові та посада слідчого, прокурора, який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 8) дату затримання особи; 9) обрання, зміну та скасування запобіжного заходу (ст. ст. 178, 200, 202 КПК); 10) час та дату повідомлення про підозру, відомості про особу, яку повідомлено про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 11) зупинення та відновлення досудового розслідування; 12) оголошення розшуку підозрюваного; 13) об'єднання та виділення досудових розслідувань; 14) продовження строків досудового розслідування та тримання під вартою; 15) встановлені, відшкодовані матеріальні збитки, суми пред'явлених позовів у кримінальному провадженні, вартість арештованого майна; 16) закінчення досудового розслідування. (п. 2.1.)

Держатель Реєстру - Генеральна прокуратура України.

Виконання функцій адміністратораРеєстру покладається на Генеральну прокуратуру України та прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

Реєстраторами Реєстру є:

- прокурори;

- слідчі - органів прокуратури, внутрішніх справ, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів державного бюро розслідувань (з моменту створення).

Внесення відомостей здійснюється шляхом занесення реєстратором інформації до Реєстру та вибору даних у довідниках для заповнення документів первинного обліку про:

- кримінальне правопорушення;

- наслідки досудового розслідування кримінального правопорушення;

- заподіяні збитки, результати їх відшкодування та вилучення предметів злочинної діяльності;

- особу, яка вчинила кримінальне правопорушення та яка підозрюється у їх вчиненні;

- рух кримінального провадження.

Після внесення відомостей до Реєстру реєстратором проводиться накладення електронного цифрового підпису.

Витяг з Реєстру - це документ про внесення певних відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру або про відсутність таких у Реєстрі, отриманих за параметрами пошуку, визначеними в пункті 4.3 цього розділу.

Реєстратори самостійно формують (отримують) витяг з Реєстру у межах унесеної у кримінальному провадженні інформації та посвідчують його своїм підписом.

31. Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність та їх повноваження.

Оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами: Міністерства внутрішніх справ України - кримінальною, транспортною та спеціальною міліцією, спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, підрозділами внутрішньої безпеки, судовою міліцією; Служби безпеки України - контррозвідкою, військовою контррозвідкою, захисту національної державності, спеціальними підрозділами по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, оперативно-технічними, внутрішньої безпеки, оперативного документування, боротьби з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів; Служби зовнішньої розвідки України - агентурної розвідки, оперативно-технічними, власної безпеки; Державної прикордонної служби України - розвідувальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (агентурної розвідки, оперативно-технічним, власної безпеки), оперативно-розшуковими підрозділами відповідно спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону та його територіальних органів, підрозділами з охорони державного кордону органів охорони державного кордону та Морської охорони, забезпечення внутрішньої безпеки, забезпечення власної безпеки, оперативного документування та оперативно-технічними; управління державної охорони - підрозділом оперативного забезпечення охорони виключно з метою забезпечення безпеки осіб та об'єктів, щодо яких здійснюється державна охорона; органів доходів і зборів - оперативними підрозділами податкової міліції та підрозділами, які ведуть боротьбу з контрабандою; органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної пенітенціарної служби України; розвідувального органу Міністерства оборони України - оперативними, оперативно-технічними, власної безпеки; Національного антикорупційного бюро України - детективів, оперативно-технічними, внутрішнього контролю. Проведення оперативно-розшукової діяльності іншими підрозділами зазначених органів, підрозділами інших міністерств, відомств, громадськими, приватними організаціями та особами забороняється. Оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності за наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав надається право: 1) опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу; 2) проводити контрольовану поставку та контрольовану і оперативну закупку товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь. Проведення контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупок здійснюється згідно з положеннями статті 271 Кримінального процесуального кодексу України у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, Служби безпеки України, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 3) порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні; 4) ознайомлюватися з документами та даними, що характеризують діяльність підприємств, установ та організацій, вивчати їх, за рахунок коштів, що виділяються на утримання підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виготовляти копії з таких документів, на вимогу керівників підприємств, установ та організацій - виключно на території таких підприємств, установ та організацій, а з дозволу слідчого судді в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України , - витребовувати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів, із залишенням копій таких документів та опису вилучених документів особам, в яких вони витребувані, та забезпеченням їх збереження і повернення в установленому порядку. Вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських документів забороняється, крім випадків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України; 5) проводити операції із захоплення злочинців, припинення злочинів, розвідувально-підривної діяльності спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб; 6) відвідувати жилі та інші приміщення за згодою їх власників або мешканців для з'ясування обставин злочину, що готується, а також збирати відомості про протиправну діяльність осіб, щодо яких провадиться перевірка; 7) негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого або особливо тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення та обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи згідно з положеннями статті 267 Кримінального процесуального кодексу України ; 8) виконувати спеціальне завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації згідно з положеннями статті 272 Кримінального процесуального кодексу України ; 9) здійснювати аудіо-, відеоконтроль особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж згідно з положеннями статей 260, 263-265 Кримінального процесуального кодексу України ; 10) накладати арешт на кореспонденцію, здійснювати її огляд та виїмку згідно з положеннями статей 261, 262 Кримінального процесуального кодексу України ; 11) здійснювати спостереження за особою, річчю або місцем, а також аудіо-, відеоконтроль місця згідно з положеннями статей 269, 270 Кримінального процесуального кодексу України ; 12) здійснювати установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу згідно з положеннями статті 268 Кримінального процесуального кодексу України ; 13) мати гласних і негласних штатних та позаштатних працівників; 14) використовувати конфіденційне співробітництво згідно з положеннями статті 275 Кримінального процесуального кодексу України ; 15) отримувати від юридичних чи фізичних осіб безкоштовно або за винагороду інформацію про злочини, що готуються або вчинені, та про загрозу безпеці суспільства і держави; 16) використовувати за згодою адміністрації службові приміщення, транспортні засоби та інше майно підприємств, установ, організацій, а так само за згодою осіб - житло, інші приміщення, транспортні засоби і майно, які їм належать; 17) створювати та використовувати заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби згідно з положеннями статті 273 Кримінального процесуального кодексу України 18) створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні системи; 19) застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю на підставах і в порядку, встановлених законами про міліцію, Службу безпеки України, Державну прикордонну службу України, державну охорону органів державної влади України та посадових осіб, Митним кодексом України 20) звертатися у межах своїх повноважень із запитами до правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних організацій відповідно до законодавства України, міжнародних договорів України, а також установчих актів та правил міжнародних правоохоронних організацій, членом яких є Україна.

32. Загальна характеристика оперативно-розшукових заходів: аудіо-, відеоконтроль місця

Аудіо-, відеоконтроль місця може здійснюватися під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину і полягає у здійсненні прихованої фіксації відомостей за допомогою аудіо-, відеозапису всередині публічно доступних місць, без відома їх власника, володільця або присутніх у цьому місці осіб, за наявності відомостей про те, що розмови і поведінка осіб у цьому місці, а також інші події, що там відбуваються, можуть містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження. Як правило, проведення зазначеної негласної слідчої (розшукової) дії забезпечується працівниками уповноважених оперативних підрозділів, а отримані результати фіксуються на матеріальні носії та можуть використовуватись як додатків до протоколів про їх проведення для доказування в кримінальному провадженні. Аудіо-, відеоконтроль місця проводиться на підставі ухвали слідчого судді. Винятками проведення аудіо-, відео контролю є випадки, коли вони можуть здійснюватися за згодою мешканців житлового приміщення та за вмотивованою ухвалою суду, за згодою володаря приватного володіння та вмотивованою постановою слідчого погодженої із прокурором, за згодою осіб, що займають службове приміщення, або за вмотивованою постановою слідчого із погодженням з прокурором. За результатами складається протокол, у якому описується все, що спостерігалося, і яким чином фіксувалося, відображаються відомості про порядок та результати застосування технічних засобів. Додатками стають фото, відео, фонограми, інші матеріали отримані в результаті застосування технічних засобів.

33. Повноваження прокурора щодо здійсненню нагляду за законністю реагування на заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, форми прокурорського реагування на виявлені порушення.

У наглядовій діяльності прокурор на цій стадії кримінального процесу орієнтується на здійснення нагляду, виходячи з двох етапів роботи із заявами, повідомленнями про злочини:

1) при прийомі і реєстрації;

2) при розгляді;

Прокурорський нагляд потрібний в рівній мірі на усіх двох етапах названої стадії кримінального процесу. Якщо не прийнята на розгляд заява або приховано від реєстрації заяву або повідомлення про злочин, то тим самим втрачається можливість ефективного початку передбаченої законом діяльності щодо попереднього розслідування вчиненого злочину і здійсненню прокурорського нагляду за виконанням закону органами, що здійснюють ОРД, дізнання і досудове слідство.

Прокурор, що здійснює перевірку виконання вимог закону про прийом, реєстрацію і вирішення заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини, звертає увагу на такі обставини, як: повнота, правильність реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що поступили в орган дізнання; дотримання встановлених законом строків їх перевірки.

Якщо заява і повідомлення про злочин, що вчинений або готується, надійшли до органу внутрішніх справ при особистому зверненні заявника, то водночас з його реєстрацією в ЖЄО у черговій частині органу внутрішніх справ оперативний черговий або спеціально уповноважений працівник оформляє талон-повідомлення і видає його заявнику. Таким чином, прокурор має додаткові засоби для забезпечення виконання вимог закону про прийом усіх заяв, повідомлень про злочини.

У обов'язки прокурорів входить не лише перевірка дотримання порядку прийому, реєстрації і вирішення заяв і повідомлень про злочини, але і вжиття відповідних заходів по усуненню цих порушень.

З метою недопущення подібної протидержавної діяльності по прихованню злочинів Генеральна прокуратура у своїх організаційно-розпорядчих документах доводить до підлеглих прокурорів наступні вимоги, обов'язкові до виконання, :

1) систематично (не рідше за один раз в місяць) проводити перевірки дотримання законності в ОВС, митних органах, органах СБУ, а також в органах дізнання у Збройних Силах, інших військах і військових формуваннях з обов’язковим документальним оформленням результатів з урахуванням конкретних обставин, а за наявності відомостей про порушення закону невідкладно забезпечувати своєчасну перевірку законності вирішення матеріалів про вчинені злочини;

2) гостро і безкомпромісно реагувати на виявлені порушення законності, ставити питання про відповідальність винних осіб, у тому числі тих хто не забезпечує належний контроль за законним і своєчасним реагуванням на заяви і повідомлення про злочини;

3) при встановленні фактів службового підроблення і інших злочинів проти інтересів державної служби притягувати винних до кримінальної відповідальності.

Перед прокурорами, що здійснюють такі перевірки, стоять завдання:

1) перевіряти повноту, правильність прийняття і реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що надійшли в правоохоронні органи;

2) контролювати дотримання строків реєстрації повідомлень і заяв, розгляду їх в порядку, передбаченому КПК;

3) перевіряти законність і обґрунтованість прийнятого рішення за матеріалом, а також встановлювати, чи повідомлені відповідні особи про прийняті рішення по їх заявах і повідомленнях;

4) виявляти порушення закону про порядок прийому, реєстрації і вирішення заяв і повідомлень шляхом безпосереднього ознайомлення із заявами, матеріалами, по яких прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи;

5) зіставляти по одних і тих же фактах записи в документації ОВС і інших правоохоронних органів, в першу чергу в ЖЄО з іншими документами і даними;

6) отримувати з установ, організацій і підприємств інформацію про злочинні прояви за певний період і проводити зіставлення її з реєстраційною документацією ОВС та інших правоохоронних органів.

Детальніше необхідно зупинитися на методиках виявлення порушень закону про порядок прийому, реєстрації, і вирішення заяв і повідомлень про злочини, на прикладі проведення такої перевірки в органах МВС.

Практикою прокурорського нагляду визначаються такі способи приховування кримінальних правопорушень від обліку:

· нереєстрація інформації про кримінальні правопорушення з різних мотивів у журналі єдиного обліку (далі – журнал ЄО), з подальшим невнесенням відомостей до ЄРДР;

· реєстрація інформації у журналі ЄО не в повному обсязі та невнесення відомостей до ЄРДР щодо всіх кримінальних правопорушень;

· відмова заявнику у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань;

· незаконна передача матеріалів з ознаками вчинення кримінального правопорушення до іншого органу внутрішніх справ без відповідної реєстрації в ЄРДР;

· приєднання заяв і повідомлень до матеріалів кримінальних проваджень за іншими фактами (у тому числі шляхом внесення змін до форми №1 у ЄРДР (зміна фабули, завданих збитків тощо);

· приховування злочину шляхом складання адміністративного протоколу і таким чином заниження суспільної небезпеки діяння;

· завідомо неправильна попередня кваліфікація кримінальних правопорушень.

· Вивчаючи заяви (повідомлення), що знаходяться у ОВС, прокурор з'ясовує:

· 1) чи є штамп на заяві, чи правильно вказані його реквізити (чи відповідає вказаний в ньому реєстраційний номер порядковому номеру запису в ЖРЗПЗ, час реєстрації) і чи виконані вони тим черговим, прізвище, ім'я, по батькові якого вказані в штампі;

· 2) чи вбачаються в змісті самої заяви ознаки злочину;

· 3) чи дотриманий встановлений законом строк вирішення заяви;

· 4) чи потребувала перевірка заяви(повідомлення) проведення перевірочних дій, і якщо так, то який мінімальний перелік перевірочних дій необхідно було виконати для встановлення ознак злочину;

· 5) чи виданий заявникові талон-повідомлення, якщо заява черговому передана особисто.

34.

12 3