ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение

Как определить диапазон голоса - ваш вокал

Игровые автоматы с быстрым выводом

Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими

Целительная привычка

Как самому избавиться от обидчивости

Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам

Тренинг уверенности в себе

Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком"

Натюрморт и его изобразительные возможности

Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.

Как научиться брать на себя ответственность

Зачем нужны границы в отношениях с детьми?

Световозвращающие элементы на детской одежде

Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия

Как слышать голос Бога

Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)

Глава 3. Завет мужчины с женщиной

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Податкова система і податкова політика держави

Податкова система — це сукупність установлених у країні податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бю­джету і державних цільових фондів; принципів, форм і методів їх установлення, зміни або скасування; дій, що забезпечують їх сплату, контроль і відповідальність за порушення податко­вого законодавства.

Нині система оподаткування в Україні визначається Зако­ном України "Про систему оподаткування", який був викладе­ний у новій редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування України" від 18 лютого 1997 р. № 77/97-ВР¹.

У цьому нормативному документі визначено основи та при­нципи формування системи оподаткування в Україні, а також права та обов'язки платників податків, встановлено перелік загальнодержавних і місцевих податків, зборів та інших обо­в'язкових платежів.

Ставки, механізм стягнення податків, зборів та обов'язко­вих платежів, за винятком мита, а також пільги в оподатку­ванні не можуть бути встановлені та змінені іншими законами України, крім законів із питань оподаткування.

Перелік загальнодержавних податків, зборів та обов'язко­вих платежів подано в ст. 14 Закону України:

- Податок на додану вартість.

- Акцизний збір.

- Податок на прибуток підприємств.

- Податок з доходів фізичних осіб.

- Мито.

- Державне мито.

- Плата (податок) на землю.

- Рентні платежі.

- Податок з власників транспортних засобів та інших са­мохідних машин і механізмів.

- Податок на промисел.

- Збір на геологорозвідувальні роботи, що виконуються за рахунок державного бюджету.

- Збір на спеціальне використання природних ресурсів.

- Збір за забруднення навколишнього середовища.

- Збір на обов'язкове соціальне страхування (у разі тимча­сової втрати працездатності, на випадок безробіття, від нещас­них випадків на виробництві та професійних захворювань).

- Внески на обов'язкове державне пенсійне страхування.

- Плата за торговий патент на деякі види підприємниць­кої діяльності.

- Фіксований сільськогосподарський податок.

- Збір на розвиток виноградарства, садівництва та хме­лярства.

- Єдиний збір, що справляють у пунктах пропуску через державний кордон України.

- Збір за проведення гастрольних заходів.

- Збір за використання радіочастотного ресурсу України.

- Збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (по­чатковий регулярний, спеціальний).

- Збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тари­фу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

- Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію.

Є також податки і збори, передбачені системою оподатку­вання, але вони не застосовуються в Україні. До них належать: податок на нерухоме майно (нерухомість), збір до Фонду з ме­тою здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобиль­ської катастрофи та соціального захисту населення, збір до Державного інноваційного фонду, гербовий збір тощо.

Загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлює Верховна Рада України, вони справляються на всій території України.

Перелік місцевих податків, зборів та обов'язкових плате­жів визначено у ст. 15 Закону України "Про систему оподатку­вання". До них належать два податки: податок з реклами та комунальний податок.

Також стягуються такі місцеві збори та обов'язкові пла­тежі:

- Збір за паркування автотранспорту.

- Ринковий збір.

- Збір за видачу ордера на квартиру.

- Курортний збір.

- Збір за право використання місцевої символіки.

- Збір за участь у бігах на іподромі.

- Збір за виграш у бігах на іподромі.

- Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іпод­ромі.

- Збір за право проведення кіно- і телезйомок.

- Збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного роз­ продажу і лотерей.

- Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі
та сфери послуг.

- Збір із власників собак.

Місцеві податки та збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюють сільські, се­лищні та міські ради відповідно до переліку і в межах гранич­них розмірів ставок, установлених законами України.

Проблема побудови ефективної податкової системи — одна з найбільш актуальніших у процесі становлення в Україні рин­кових відносин та інтегрування української економіки у світо­вий ринок. її слід розв'язувати шляхом вивчення, аналізу і творчого осмислення як наявної в Україні законодавчої бази, так і набутого у світі досвіду в сфері оподаткування.

Чинне податкове законодавство України характеризується включенням його до бюджетного права, що й визначає в подат­ковому регулюванні фіскальні функції. Поширена ідея про те, що податки — це лише засіб для наповнення державного бю­джету або, інакше, джерело коштів, потрібних для функціону­вання держави — безпідставна та обмежена. Насправді податки суттєво впливають на діяльність суб'єктів господарювання, податкова система виконує функцію структурування економі­ки, створює та посилює одні зв'язки або знищує інші. Недо­цільно акцентувати увагу лише на наповненні бюджету з по­даткових джерел, ігноруючи при цьому те, як процедура його наповнення впливає на економічні процеси. Має йтися про розробку такої податкової системи, яка б забезпечувала або хоча б не стримувала розвиток економіки.

Податкова політика визначає сутність і роль системи опо­даткування та належить до виняткових повноважень дер­жави.

Податкова політика — діяльність держави у сфері вста­новлення, правового регламентування й організації справлян­ня податків і податкових платежів у централізовані фонди гро­шових ресурсів держави.

Формуючи податкову політику, держава шляхом збільшен­ня або зменшення державної маси податкових надходжень, зміни форм оподаткування та податкових ставок, тарифів, звільнення від оподаткування окремих галузей виробництва, територій, груп населення може сприяти зростанню чи спадан­ню господарської активності, створенню сприятливої кон'юн­ктури на ринку, умов для розвитку пріоритетних галузей еко­номіки, реалізації збалансованої соціальної політики. Органі­зація оподаткування має значний вплив на реалізацію суспіль­ного продукту, темпи нагромадження капіталу і технічного оновлення виробничого потенціалу держави.

Гнучкість податкової політики полягає в тому, що коли податковий тиск на суб'єктів господарювання зумовлює при­пинення діяльності виробництва, податкова система перебу­довується на зменшення податкового тиску в інтересах вироб­ника.

Стабільність податкової політики означає, що податкова система будується на чіткому визначенні об'єктів оподатку­вання, їх обліку, а нормативи оподаткування або обов'язкових платежів не змінюються протягом бюджетного року.

Система пільг щодо оподаткування має стимулювати ви­робництво й інвестування, адже практично ті кошти, що мали б зарахуватися до бюджету, залишаються у виробника, який є своєрідним бюджетним фінансуванням.

Поступове удосконалення податкової системи здійснюєть­ся в напрямі її лібералізації, децентралізації (державні й міс­цеві податки) за рахунок розширення прав регіонів, зменшен­ня тієї частинки ВВП, яка перерозподіляється через бюджет. Потребує вдосконалення й механізм оподаткування, котрий стимулював би виробництво у пріоритетних напрямах економіки та сприяв упровадженню у виробництво нових технологій і високоефективного обладнання.

Податкову політику потрібно реформувати шляхом змен­шення податкового тиску стосовно тих, хто сплачує податки, а не ухиляється від їх сплати. Насамперед, необхідно зменшити кількість податків, оскільки наше законодавство переобтяже­не ними.

Метою реформування податкової політики є зміна по­даткової системи для забезпечення стабілізації економіки та, передусім, матеріального виробництва, поліпшення його ефек­тивності й на цій основі забезпечення доходів державного бю­джету та соціально-культурного розвитку держави. Отже, по­даткова система має забезпечити оптимізацію розподілу і пе­рерозподілу національного доходу, спираючись на такі прин­ципи:

- стимулювання науково-технічного прогресу, техноло­гічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаро­виробника на світовий ринок високотехнологічної продукції;

- стимулювання підприємницької виробничої діяльності й інвестиційної активності — введення пільг щодо оподатку­вання прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробниц­тва;

- обов'язковість — упровадження норм стосовно сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на під­ ставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;

- рівнозначність і пропорційність — справляння подат­ків з юридичних осіб у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків і зборів (обов'язкових платежів) на рівні прибутки і пропорційно більших податків і зборів (обов'язкових платежів) — на більші доходи;

- рівність, недопущення будь-яких виявів податкової дис­кримінації — забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нере­зидентів) у процесі визначення обов'язків щодо сплати подат­ків і зборів (обов'язкових платежів);

- соціальна справедливість — забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування грома­дян, які отримують високі та надвисокі доходи;

- стабільність — забезпечення незмінності податків і зборів (обов'язкових платежів) та їх ставок, а також податко­вих пільг протягом бюджетного року;

- економічна обґрунтованість — встановлення податків і зборів (обов'язкових платежів) на підставі показників розвит­ку національної економіки та фінансових можливостей з ура­хуванням потреби досягнення збалансованості витрат бюдже­ту з його доходами;

- рівномірність сплати — встановлення термінів сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) з огляду на необхід­ність забезпечення своєчасного надходження коштів до бю­джету з метою фінансування витрат;

- компетенція — встановлення і скасування податків та ьзборів (обов'язкових платежів), а також пільг їх платникам відповідно до законодавства про оподаткування виключно Вер­ховною Радою України, Верховною Радою Автономної Респуб­ліки Крим і сільськими, селищними та міськими радами;

- єдиний підхід — забезпечення єдиного підходу до розроб­ки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткуван­ня, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов'язкового
платежу), термінів та порядку сплати податку, підстав для на­дання податкових пільг;

- доступність — забезпечення дохідливості норм подат­кового законодавства для платників податків і зборів (обо­в'язкових платежів).

Класифікація податків

Кожен вид податків має специфічні ознаки й функціональ­не призначення, посідає окреме місце в податковій системі. Роль того чи іншого податку характеризується його належніс­тю до певної групи залежно від чинної класифікації податків. За допомогою класифікації можна детально з'ясувати сутність і функції податків, поліпшити їх роль у податковій політиці держави, напрями й характер впливу на соціально-економіч­ний розвиток суспільства.

Податки класифікуються згідно з тією чи іншою метою, найважливішими є своєчасність і повнота сплати податків у бюджети різних рівнів. Останнє стосується адміністрування податків.

Податки можна класифікувати за певними ознаками:

- за ознакою органів державної влади, які їх встановлю­ють. Розподіл за цією ознакою визначається згідно із Законом України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 р. № 1251-XII, в якому передбачено два види податків на тери­торії України:

- загальнодержавні податки і збори — обов'язкові пла­тежі, що встановлюють найвищі органи влади в державі; вони є обов'язковими до сплати за єдиними ставками на всій тери­торії України. Ці податки можуть формувати дохідну частину як державного, так і місцевого бюджетів (ПДВ, акцизний збір,
податок на прибуток тощо);

- місцеві податки та збори - обов'язкові платежі, які встановлюють місцеві органи влади; є обов'язковими до спла­ти за встановленими ставками тільки на певній території; над­ходять виключно до місцевих бюджетів (комунальний пода­ток, податок на рекламу, ринковий збір тощо);

Стосовно джерела сплати розрізняють такі види подат­ків:

- податки, збори й обов'язкові платежі, що належать до валових витрат і собівартість (збір на обов'язкове соціальне страхування; збір на обов'язкове державне пенсійне страху­вання; плата за землю; плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності; податок на промисел; фіксований
с/г податок; податок на рекламу; кому­нальний податок тощо);

- податки, збори й обов'язкові платежі, які сплачуються з прибутку підприємства або капіталу (податок на прибуток підприємства; податки з власників транспортних засобів та ін­ших самохідних машин і механізмів; збір за забруднення нав­колишнього середовища; державне мито тощо);

- податки та збори, що входять до складу ціни виробу (податок на додану вартість; акцизний збір);

За економічною ознакою об'єкта оподаткування:

- податки на доходи та прибутки — обов'язкові збори, які стягуються з чистого доходу з фізичних і юридичних осіб у момент його отримання (заробітна плата, прибуток, валовий Дохід);

- податки на споживання — обов'язкові збори, що стягу­ються в процесі споживання товарів, робіт і послуг, їх плата залежить не від результатів фінансово-господарської діяль­ності, а від обсягу споживання;

- податки на майно — обов'язкові збори, які стягуються у зв'язку з наявністю конкретного виду майна, що перебуває в приватній, колективній та державній власності (податок на не­рухоме майно (на нерухомість), податок із власників транс­портних засобів та інших самохідних машин і механізмів);

За засобом вилучення:

- прямі податки безпосередньо сплачуються платником до бюджету держави залежно від величини об'єкта оподатку­вання (податок на прибуток підприємств, плата (податок) на землю, податок із власників транспортних засобів та інших са­мохідних машин і механізмів, податок на нерухоме майно (не­рухомість) та ін.);

- непрямі податки не залежать безпосередньо від доходу платника та сплачуються ними опосередковано через цінові механізми (податок на додану вартість, акцизний збір, мито);

За суб'єктами оподаткування:

- податки з юридичних осіб - податок на прибуток, кому­нальний податок;

- податки з фізичних осіб - податок із доходів фізичних осіб;

- змішані податки — плата (податок) на землю; податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

За характером використання податкових платежів:

- загальні. Такі податки знеособлюються під час надхо­дження до бюджету (ПДВ, акцизний збір, податок на прибу­ток, податок із доходів фізичних осіб та ін.);

- спеціальні (цільові) — мають цільове призначення (збо­ри на обов'язкове соціальне страхування і державне пенсійне страхування).