Основні сфери (підсистеми) суспільного життя. Суспільство як надзвичайно складну відкриту систему умовно можна поділити на чотири сфери (підсистеми): економічну (виробничу), соціальну, політичну і духовну. На рис. 1 показано соціальні рівні суспільства у системах (сферах) суспільних відносин. Сутність економічної підсистеми, її структурні елементи. Економічна сфера є визначальною у структурі суспільства. Серцевиною цієї сфери є матеріальне виробництво, без чого людське суспільство не могло б існувати взагалі, тим більше — розвиватися. В процесі матеріального виробництва люди відтворюють умови свого буття, виробляють засоби, необхідні для задоволення своїх потреб. Структурні елементи економічної системи: • соціально-економічні відносини; • продуктивні сили суспільства; • механізм господарювання. Економічне життя – узагальнена категорія, якою позначається вся сукупність економічних відносин, діяльності та поведінки людей, які діють (господарюють у суспільстві). Протікає економічне життя переважно в економічній сфері суспільства, де люди взаємодіють насамперед як економічні суб’єкти, з власними інтересами, цілями. Важливою категорією та напрямом вивчення в економічній соціології є економічна діяльність та економічна поведінка. Перша являє собою сукупність дій, актів індивіда, через які він безпосередньо реалізує свої економічні інтереси і за допомогою яких досягає господарських цілей. Економічна поведінка об’єднує всі форми активності (вчинки, дії), котрі обслуговують чи супроводжують дану діяльність, надаючи їй специфічності. Система економічних відносин суспільства надто складна і розгалужена. Політична система суспільства та її структура. Поняття політичної системи Основним при розгляді політичного життя, політичної підсистеми є поняття політики,. Політику слід розглядати як суспільну діяльність, зміст якої становлять організація, регулювання та контроль відносин між людьми, соціальними групами з точки зору загально значущих для суспільства тенденцій. вирізняють такі елементи політичної системи: 1) суб'єкти політики (людина, соціальні групи та утворення); 2) політичні інститути (держава як інститут, політичні партії та рухи), які відбивають інтереси суб'єктів політики, становлять разом політичну організацію суспільства; 3) політичні відносини, які складаються між структурними елементами політичної системи; 4) політичні норми, за допомогою яких регулюється політичне життя суспільства; 5) політичну свідомість, яка відображає ідеологічне та психологічне становлення до політики; 6) політичну діяльність як сукупність певних дій та вчинків її учасників. Під політичною системою суспільства (політичною організацією) розуміють узяті разом і у взаємодії державу як інститут управління та інші політичні організації, які беруть участь у формування і здійсненні політичної влади. З точки зору запропонованого вузького розуміння можна вирізнити такі елементи політичної системи суспільства: 1) держава в її інституціональному аспекті як орган (система органів) здійснення політичної влади та управління в загальнонаціональному вимірі; 2) політичні партії, які акумулюють політичні настрої населення, виробляють програми загальнонаціонального розвитку, беруть участь у виборах і діяльності представницьких органів влади; 3) об'єднання (блоки) політичних партій та політичні рухи. |