ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Достатня інформація про протиправні дії кримінального характеру – як підстава для проведення оперативно-розшукової діяльності

ПІДСТАВИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Загальна характеристика

Оперативно-розшукова діяльність є однією з найбільш важливих сфер громадського життя, яка потребує суворого дотримання законності, оскільки безпосередньо зачіпає права і свободи людини і громадянина. Знову наголосимо що діяльність оперативно-розшукових підрозділів та їх окремих посадових осіб по виявленню, розкриттю та розслідуванню злочинів та їх профілактики має бути відповідного, адекватного характеру і ступеню суспільної небезпеки злочинного посягання, співвідношенню законності і гласності, конспіративності і відкритості, тотальності оперативних заходів і індивідуальності підходу до тої чи іншої оперативної ситуації. Оперативно-розшукова діяльність здійснюється через систему гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.

Закон дозволяє здійснення оперативно-розшукової діяльності при наявності необхідних підстав для проведення оперативних заходів і використання відповідних засобів, тобто для початку оперативно-розшукової діяльності оперативні підрозділи повинні мати якісь законні приводи. Законні підстави оперативно-розшукової діяльності є гарантією дотримання законності при її проведенні. Підстави встановлюють той обмежувальний характер щодо застосування сил, засобів і методів оперативно-розшукової діяльності, який не допускає безмежного, безконтрольного їх використання. Оперативно-розшукова діяльність представляє собою найбільш результативну державно-правову форму боротьби із злочинністю. Оперативно-розшукові підрозділи, з одного боку, наділені правом широкого використання специфічних сил, засобів і методів в боротьбі із злочинністю, а з іншого боку, у відповідності з кримінально-процесуальним законодавством оперативні підрозділи як органи дізнання наділені і кримінально-процесуальними функціями. Це дає їм можливість за допомогою оперативно-розшукових методів не тільки виявлять осіб, вчинивших злочини, а процесуальним шляхом оформляти, закріплювати отримані фактичні дані як докази. Поєднання таких двох функцій сприяє підвищенню ефективності оперативно-розшукової діяльності в боротьбі зі злочинністю. Кримінально-процесуальне законодавство встановлює вичерпні правила проведення дізнання, досудового слідства і судового розгляду кримінальних справ.

Так, ст. 94 КПК України встановлює, що приводом і підставами до порушення кримінальної справи є:

– заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян;

– повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримати підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним;

– явка з повинною;

– повідомлення, опубліковані в пресі;

– безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Кримінальна справ може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Якщо порушення кримінальної справи початкова стадія кримінального процесу, яка дає можливість проводити слідчі дії (виняток у невідкладних випадках лише огляд місця події), то оперативно-розшукова діяльність може проводитись за певних законних підстав і до порушення кримінальної справи. Як пише В.П.Хомколов: «...оперативно-розшукові апарати покликані підготувати «фронт» роботи для органів попереднього слідства і за допомогою притаманних їм негласних сил і методів забезпечувати розслідування злочинів».¹

Оперативно-розшукова діяльність може проводитись лише за наявності достатньої інформації про правопорушення, що містять в собі ознаки злочину та про осіб, причетних до їх вчинення. На органи дізнання, які мають у своєму складі відповідні оперативні підрозділи, прямо покладається вжиття необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили.

Не будучи процесуальною, оперативно-розшукова діяльність поєднується з нею при провадженні дізнання і забезпеченні попереднього слідства. Завдяки заходам оперативно-розшукової діяльності можуть бути одержані відомості про злочини і злочинців, отримані предмети й документи, які можуть бути доказами, встановлені місця зберігання майна і цінностей, здобутих злочинним шляхом, місця переховування від слідства і суду, осіб, оголошених в розшук. Але одержані в результаті проведення оперативно-розшукової діяльності фактичні дані можуть набути доказового значення тільки в тому разі, якщо для її проведення були законні підстави, а результати оформлені й перевірені в порядку, визначеному Кримінально-процесуальним Кодексом.

Такими підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності згідно ст. 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» є:

^ Наявність достатньої інформації про:

– злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами;

– осіб, які готують або вчинили злочин;

– осіб, які переховуються від органів розслідування або ухиляються від відбування кримінального покарання;

– осіб, які безвісти зникли;

– розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб проти України;

– реальну загрозу життю, здоров’ю, майну, житлу працівників суду і правоохоронних органів у зв’язку з їх службовою діяльністю, а також особам, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членам їх сімей та близьким родичам, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя;

– запити повноважних осіб державних органів, установ та організацій про перевірку осіб у зв’язку з їх допуском до державної, військової та службової таємниці;

– потреба в отриманні розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства і держави.

Підстави для проведення оперативно-розшукової діяльності можуть виникати із заяв, повідомлень громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, вони можуть міститися у письмових дорученням і постановах слідчого, прокурора, ухвалах суду в кримінальних справах, що знаходяться в його провадженні, матеріалах органів дізнання, інших правоохоронних органів, у запитах оперативних підрозділів міжнародних правоохоронних органів та організацій інших держав, а також у запитах повноважних державних органів, установ та організацій, визначених Кабінетом Міністрів України, про перевірку осіб у зв’язку з їх допуском до державної, військової та службової таємниці.

Забороняється приймати рішення про проведення оперативно-розшукових заходів, а розпочаті повинні бути припинені і відмінені при відсутності підстав, передбачених у ст. 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».

Інформацію про ознаки протиправних діянь, що готуються або вчинені, а також про осіб, які їх готують або вчиняють, про події і дії, що створюються загрозу державній, військовій, економічній чи екологічній безпеці, яка може бути підставою для проведення оперативно-розшукової діяльності, якщо немає достатніх даних для вирішення питання про порушення кримінальної справи, можна отримати як вказує І.В. Сервецький¹із:

– аналізу і оцінки оперативної обстановки, вивчення способу життя осіб, схильних, виходячи з поведінки в минулому, до скоєння злочинів;

– розгляду причин і умов вже розслідуваних злочинів;

– вивчення матеріалів кримінальних справ;

– повідомлень засобів масової інформації та інших офіційних повідомлень;

– результатів оперативно-розшукових заходів, підсумку діяльності інших державних органів.
^

Достатня інформація про протиправні дії кримінального характеру – як підстава для проведення оперативно-розшукової діяльності

Наявність достатньої інформації про злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами, про осіб, які готують або вчинили злочини, про осіб, які переховуються від органів розслідування або ухиляються від кримінального покарання, викликає необхідність і правомірність здійснення оперативно-розшукових заходів для встановлення фактичних даних вчиненого правопорушення по слідам, залишеним злочинцями на місці події, по ознакам, які залишились в пам’яті людей, по деталям, які дозволяють виявити латентні злочини. Такі оперативно-розшукові заходи можуть здійснюватись оперативним підрозділом за власною ініціативою до порушення кримінальної справи. Значна кількість небезпечних злочинів вчиняється організованими угрупуваннями по заздалегідь розробленому плану, утаємничено з маскуванням або ліквідацією слідів злочину. Окремі небезпечні злочини, такі, як збут наркотиків, торгівля зброєю, отримання хабара вчиняються узгоджено, тобто за згодою усіх сторін, тому при їх вчиненні, в звичайному розумінні, немає потерпілих, які були б зацікавлені у встановлені істини, в розкриті злочину. Використання для їх розкриття таких традиційних процесуальних засобів, як опитування потерпілих, свідків, підозрюваних, виявляється недостатнім.

В ряді злочинних проявів потерпілі можуть нічого не знати про злочинців, наприклад, при вчиненні терористичного акту шляхом вибуху, коли постраждали зовсім сторонні люди, або ж знають, але мовчать зі страху перед злочинцями, наприклад, у справах про вимагательство, або мовчать в силу своєї причетності до інших протиправних дій, як це може бути у кримінальних справах по економічним злочинам. В такій ситуації оперативно-розшукова діяльність проводиться у взаємодії з процесуальними слідчими діями, поряд і одночасно з ними.

Безумовно, процесуальні дії слідчого чи органу дізнання, прокурора чи суду є основними, вони складають основу попереднього слідства і судового розгляду справи, а оперативно-розшукові заходи є допоміжними, забезпечуючими; але саме їх застосування може мати вирішальне значення для виявлення, розкриття, розслідування та припинення злочинних дій.

Наявність достатньої інформації про подібні криміногенні ситуації дає підстави оперативним підрозділам для проведення оперативно-розшукової діяльності. Методи оперативно-розшукової діяльності дозволяють не обмежуватись тільки процесуальними діями, а використовувати різноманітні оперативно-розшукові прийоми і засоби: візуальне спостереження, прослуховування телефонних розмов, контроль поштових відправлень, телеграфних і інших повідомлень, оперативне проникнення в злочинне середовище, застосовувати при цьому необхідні технічні засоби, підтримувати більш чи менш тривалий час контакти з підозрюваними, відстежувати і в певній мірі контролювати їх діяльність, збираючи необхідну додаткову інформацію про їх поведінку.

Заходи оперативно-розшукової діяльності при наявності достатньої інформації спрямовуються на виявлення часу, місця, способу та інших обставин вчинення злочину, встановлення винуватості звинуваченого у вчинені злочину і мотивів злочину, обставин, що впливають на ступінь і характер відповідальності звинуваченого, характеру і розміру шкоди, завданої злочином.

При наявності достатньої інформації про осіб, які готують або вчинили злочин, оперативно-розшукові заходи направляються на встановлення навмисних дій таких осіб щодо створення умов для здійснення злочину, пошуку і підбору засобів і знаряддя злочину, співучасників, розробки планів, визначення способу, місця й часу вчинення злочину, пошуку пособників, підбурювачів та осіб, які переховують злочинців, чи обіцяли схованку на випадок злочину.

Оперативно-розшукові заходи при наявності підстав, таких як постанови слідчого, органу дізнання, прокурора чи рішення суду, звернення адміністрації установ відбування покарань, орієнтировок інших правоохоронних органів можуть здійснюватись відносно осіб, які переховуються від органів розслідування або ухиляються від відбування кримінального покарання за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів проти держави, прав і свобод людини, обвинувачених та підсудних, які ухилилися від слідства та суду, засуджених, які втекли з установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, осіб, які ухилилися від адміністративного нагляду та інше.

Окремі оперативно-розшукові заходи, які здійснюються при наявності достатньої інформації про протиправні дії кримінального характеру можуть тимчасово обмежувати окремі конституційні права громадян. До таких оперативно-розшукових заходів, які обмежують конституційні права, відносяться:

– проникнення оперативного працівника в приміщення, транспортні засоби, на земельні ділянки;

– контроль поштових відправлень, телеграфних і інших повідомлень, зняття інформації з технічних каналів зв’язку, застосовування інших технічних засобів отримання інформації;

– контроль шляхом відбору за окремими ознаками телеграфно-поштових відправлень;

– застосування засобів фізичного впливу, спеціальних засобів та вогнепальної зброї на підставах і в порядку, встановленими законодавством.

Керівники оперативних підрозділів, здійснюючих контроль за оперативно-розшуковою діяльністю, прокурори при здійсненні нагляду за дотриманням законів при проведенні оперативно-розшукових заходів, судді при санкціонуванні оперативних заходів, мають приділяти особливу увагу обґрунтованості підстав для їх проведення.
^