 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Концепція прийнятного (допустимого) ризику
Концепція прийнятного ризику ілюструється так званою діаграмою Фармера, яка в графічному вигляді відображає залежність наслідків А від імовірності Р. Оскільки ризик – це добуток двох величин – імовірності Р і наслідків (збитків) А, то в графічному вигляді будемо мати сімейство кривих Ri = Pi•Ai = const (гіпербол), на полі можливих наслідків. Прийнятним вважається такий ризик Rгран, який поділяє це поле наслідків на дві зони: зону небезпечних ситуацій і відносно безпечну зону. Кожній зоні відповідають свої ризики. Припустимий і неприпустимий ризики знаходяться по різні сторони кривої Rгран . Сама крива Rгран зображує гранично допустимий ризик при різних ймовірностях небажаних наслідків. Згадаймо приклад про відмову двигуна літака в повітрі і зіткнення автомобілів на автостоянці. В обох випадках ризик за величиною збитків прийнятний. Але очевидно, що частота випадків і збитки зворотно пропорційні: чим більше частота, тим менше повинні бути збитки і навпаки.
В масштабах держави прийнятним вважається такий рівень ризику, який суспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку. Для кожної особи свій рівень прийнятності тієї чи іншої небажаної події. Розглянемо, наприклад, гру в карти на гроші. Для нас допустимим є ризик програти, наприклад, 100 грн. за 1 вечір. Тоді за 2 вечори допустимо програти 200 грн., за 3 – 300 грн, за 10 вечорів – 1000 грн. Таким чином, допустимий крупний програш, якщо частота цієї події (імовірність) не перевищуватиме 0,1, тобто 1 раз на 10 днів. Діаграма допустимого ризику буде виглядати таким чином:
У світовій практиці прийнятним для суспільства є індивідуальний ризик загибелі людини Rдоп = 1*10-6. З урахуванням соціальних факторів концепцію прийнятного ризику можна пояснити таким чином (див.рис.3).
Рис. 3. Концепція прийнятного ризику
Якщо вкладати кошти на зменшення ризику виникнення техногенних аварій, впроваджуючи прогресивні технології, системи керування небезпечними виробничими процесами тощо ризик Сумарний ризик
Управління ризиками Управління ризиками – це діяльність, пов’язана з ідентифікацією, аналізом ризиків і прийняттям рішень, спрямованих на мінімізацію негативних наслідків небажаної події, і/або зменшення імовірності її реалізації до прийнятних значень. У світовій практиці при управлінні ризиком прийнято користуватися принципом АЛАРА (ALARA – As Low As Reasonably Achievable): „Будь-який ризик повинен бути знижений настільки, наскільки це практично можливо і наскільки це економічно доцільно”. При визначенні припустимого ризику необхідно враховувати шкоду від потенційно-небезпечних технологій у порівнянні з вигодою, яку вони приносять. Не треба також і сильно завищувати вимоги, припустимий ризик може бути на рівні ризику, що допускається людиною в повсякденному житті для самого себе (добровільного ризику). Для розв’язання задачі в такій постановці вимір ризику повинен бути універсальним, не прив’язаним до наслідків конкретної небезпечної ситуації (повінь, землетрус, руйнування споруд, радіація тощо). Такою універсальною одиницею виміру ризику, як уже зазначалося, є гроші, або кількість загиблих на мільйон (тисячу) жителів. Принципів зниження ризику багато. Деякі з них мають організаційний характер, інші – інженерний. Розглянемо деякі з них. Принцип нормування – полягає у встановленні таких параметрів, додержання яких забезпечує захист людини від відповідної небезпеки. Наприклад, ГДК – гранично допустима концентрація, ГДР – гранично допустимий рівень, норми піднімання і перенесення вантажу, тривалість трудової діяльності тощо. Принцип слабкої ланки – полягає в тому, що в технічну систему вводиться елемент, влаштований так, що сприймає або реагує на зміну відповідного параметра, відвертаючи небезпечне явище. Приклади реалізації даного принципу: запобіжні клапани, розривні мембрани, захисне заземлення, блискавковідводи, плавкі запобіжники тощо. Принцип інформації – полягає в передачі та засвоєнні персоналом відомостей, виконання яких забезпечує відповідний рівень безпеки (попереджувальні написи, маркування обладнання тощо. Принцип класифікації (категорування) – полягає у поділі об’єктів на класи і категорії за ознаками, пов’язаними з небезпеками. Приклади: санітарно-захисні зони підприємств (5 класів); категорії виробництв (приміщень) за пожежонебезпечністю (А, Б, В, Г, Д) тощо. Для того, щоб надати перевагу конкретним заходам та засобам, порівнюють витрати на ці заходи і рівень зменшення шкоди, який очікується в результаті їх впровадження.
Контрольні питання 1. Що називають ризиком при оцінці ступеню небезпеки? 2. Як змінюється з часом надійність технічної системи? 3. За якими критеріями оцінюють ступінь ризику? 4. Як ви розумієте поняття „дерево рішень” технічної системи? 5. Які існують методи визначення ризику, в чому їх відмінність? 6. Поясніть концепцію прийнятного (допустимого) ризику. 7. Наведіть приклади реалізації принципів зниження ризику. Задачі 1. За статистикою ризик загинути в побуті для дорослого жителя Полтави протягом року становить Rдор.=1,43*10-3.Чи означає це, що серед кожної 1000 студентів виявляється 1 або 2 жертви протягом року? 2. Визначити індивідуальний ризик загибелі людини, якщо відома частота смертельних випадків за рік від авіакатастроф, вживання алкоголю, автокатастроф, паління: на 1 млн. населення 1 смертельний випадок трапляється: ü в результаті авіакатастрофи - 1 раз на 50 років; ü від вживання алкоголю – 1 раз на 4-5 днів; ü від автокатастрофи – 1 раз на 2-3 дні; ü від паління – кожні 2-3 години. Прийняти, що ці події незалежні одна від одної. 3. На початок березня 2006 року в Полтаві налічувалось офіційно зареєстрованих 650 осіб, хворих на ВІЛ-інфекцію. Проте фахівці стверджують, що реальна кількість ВІЛ-інфікованих принаймні у 5 разів більша. В основному це особи віком 20-29 років, що вступають в активне статеве життя. Розрахуйте індивідуальний ризик для молоді, що проживає в Полтаві, (юнака і дівчини – окремо) наразитися на ВІЛ-інфікованого партнера при статевих контактах. Оцініть цей ризик якісно за шкалою ризиків (табл.1 лекції 2). В розрахунках прийняти, що кількість населення Полтави на початок 2004 року становила 305347 чол., з них 140744 чоловіки і 164603 жінки. Відсоток населення віком 20-29 років складає 15,7%. Серед інфікованих 63,9% складають чоловіки, решта – жінки. 4. Для даних задачі 2 побудувати дерево подій і визначити ризик загибелі людини через імовірність зворотної події.
|
зменшується за експоненційною кривою. Але при цьому ( в масштабах держави) зростає соціальний ризик 
. Це означає, що буде зменшуватися фінансування соціально-економічних програм, виплати стипендій, пенсій, допомоги по безробіттю, фінансування медицини тощо. Зростатимуть захворюваність населення, погіршаться умови його життєдіяльності, виникатимуть страйки, мітинги, соціальна напруженість в суспільстві.
має вигляд параболи з мінімумом, що дорівнює величині знехтуваного ризику – 10-8. Допустимим вважається ризик порядку 10-6, величина якого прийнята в законодавчому порядку в багатьох розвинених країнах.