 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Методи оптимізації процесу товаропросування
Методом оптимізації товаропросування вважають процедуру визначення найдоцільнішого варіанта переміщення товарів від виробництва до споживачів; варіанта, за якого шлях і час переміщення товарів із регіонів (місць) виробництва до регіонів (місць) споживання були би найкоротшими, а затрати на таке переміщення — мінімальними. Тим самим обирається відносно оптимальний варіант, здатний врахувати одночасну дію чисельних чинників впливу на виробництво, транспорт, посередницьку сферу і торгівлю, які задіяні в організації й здійсненні товаропросування. З метою оптимізації процесу товаропросування застосовують низку методів, здатних раціоналізувати побудову цього процесу, врахувати сукупні затрати і оптимізувати обробку товарних потоків. Ці методи ґрунтуються на економіко-математичному моделюванні й пов’язані з розв’язанням транспортної задачі, зміст якої зводиться до пошуку такої схеми товаропостачання (вибору постачальника) ідентичного або аналогічного товару, за якої сукупні транспортні видатки і час руху товару до покупця були би мінімізовані. До основних методів оптимізації процесу товаропросування відносять: графоаналітичний метод; метод зіставлення різниці відстаней; метод транспортної задачі зі застосуванням лінійного програмування. Один з цих методів обирають для конкретної схеми товаропросування залежно від потенційно можливої кількості оптових постачальників і одержувачів. На основі даних про основний контингент учасників цільового ринку утворюється певна аналітична модель, складність якої зростає залежно від того, чим більше елементів (продавців-покупців) в неї включено. Відповідно до ступеня складності вихідної моделі обирається один із методів оптимізації процесу товаропросування. У схемах товаропросування з порівняно невеликою кількістю задіяних елементів — потенційних постачальників і одержувачів — практикується використання порівняно простіших методів оптимізації: зіставлення різниці відстаней і графоаналітичного. Графоаналітичний метод передбачає використання для розрахунків оптимального проекту системи товаропросування схем основних транспортних шляхів сполучення (атласів залізничних колій, автомобільних доріг, повітряних маршрутів) і таблиць відстаней між окремими транспортними вузлами. На транспортних схемах графічно позначаються пункти розташування як постачальників, так і одержувачів, і за допомогою таблиць відстаней розраховуються найкоротші маршрути товаропросування для даної моделі. Окрім цього, постачальники і одержувачі об’єднуються між собою таким чином, щоб уникнути нераціональних перевезень у єдиному технологічному ланцюгу товаропостачання. Нераціональні переміщення товарів — зустрічні, надто віддалені й повторні перевезення товарів — визначаються цим методом з метою їх подальшого усунення для підвищення загальної ефективності процесу товаропросування. Зустрічними перевезеннями вважаються переміщення аналогічних вантажів (товарів) за одним і тим же транспортним маршрутом у протилежних напрямках. Таке переміщення товарів деколи є виправданим, якщо воно відповідає збутовій концепції фірми-виробника товару зі специфічними, неповторними внутрішніми властивостями (наприклад, транспортування пива Львівського пивзаводу до м. Києва і зустрічне перевезення пива Київської фірми “Оболонь’"), чого не можна сказати про зустрічні перевезення товарів з уніфікованими характеристиками — цукру, хлібопродуктів, овочів, бензину, сировини і матеріалів тощо. Надто віддаленими перевезеннями у товаропросуванні є завезення ідентичних товарів із віддалених регіонів за наявності таких же товарів у пунктах, що розташовані на ближчій відстані до покупця. Алогічним і неефективним є завезення товарів масового попиту з інших регіонів за наявності налагодженого місцевого їх виробництва (наприклад, цукру — на Хмельниччину чи Вінниччину). Винятки в ринкових умовах мають місце під впливом таких факторів, як підвищена якість, потреба розширення асортименту, зустрічний товарообмін (бартер), цінова привабливість та ін. Повторними перевезеннями вважають перевезення товарів до місць масового (серійного) виготовлення того ж товару, який в подальшому вивозиться в інші регіони. Така організація товаропросування є економічно беззмістовною і не повинна практикуватися в комерційній діяльності. Максимальне усунення нераціональних перевезень партій товарів під час доведення їх до споживачів є однією з основних передумов оптимізації процесу товаропросування в цілому і локальних схем просування товарів зокрема. Метод зіставлення різниці відстаней застосовується, якщо за графоаналітичного аналізу діючої схеми товаропросування складно однозначно визначити найоптимальніший варіант забезпечення певного числа одержувачів товару одним із двох альтернативних постачальників (місць відвантаження). Для вирішення цього завдання складають порівняльну таблицю, в яку напроти кожного із двох постачальників заносять знаки різниці відстаней від одержувача до можливих постачальників. Напроти першого можливого постачальника проставляється знак “+”, якщо одержувач розташований ближче до нього, ніж до другого постачальника. Тут же проставляється знак якщо відстань від одержувача до другого можливого постачальника є ближчою, аніж до першого. Відповідно напроти другого постачальника проставляється така ж різниця відстаней із протилежним знаком. На основі отриманих значень здійснюється розподіл одержувачів стосовно наявних постачальників: до першого відносять одержувачів з найбільшою додатною і, у випадку необхідності (якщо ресурсів другого постачальника недостатньо для задоволення замовлень наближених до нього одержувачів), з найменшою від’ємною різницею; аналогічно відбувається прив’язка до другого постачальника з урахуванням потенціалу обох постачальників і потреб усіх одержувачів. Для оптимізації схем товаропросування з великою кількістю задіяних постачальників і одержувачів широко застосовується метод розв’язання транспортної задачі за допомогою лінійного програмування, яке чітко окреслює постановку задачі й методи її вирішення. Економічна суть транспортної задачі полягає у виявленні найкращого плану переміщення товаропотоків від m-го постачальника до n-го одержувача за умови мінімізації обсягів перевезень і пов’язаних з ними транспортних витрат. За заданого потенціалу (обсяги виробництва продукції, наявні товарні запаси) кожного із можливих постачальників (А1, А2, ..., Ат) і загальних потреб (прогноз реалізації, план товарообороту) кожного товароодержувача (B1, В2, ..., Вn) відстань транспортування або вартість перевезення вантажу від і-го постачальника до j-го одержувача приймається за С.., і розраховується прогноз обсягу перевезень — X... У загальному вигляді транспортна задача набуває такого вигляду:
за умов:
з наступними обмеженнями: (і = 1, 2,…,т)
(j = 1, 2,…,п). Ця задача містить (т • п) перемінних і (т + п) обмежень, з числа яких т обмежень пов’язано із загальними запасами товарів у постачальників і п обмежень — із заявками одержувачів. Якщо припустити, що потенціал постачальників і потреби одержувачів є рівними, то транспортна задача набуває виду закритої моделі. Транспортна задача, як й інші економіко-математичні моделі, їх модифікації, успішно розв’язуються за допомогою прикладних програм, розроблених для користувачів персональних комп’ютерів, і можуть широко застосовуватися у практиці комерційної діяльності з метою оптимізації товаропросування і розв’язання багатьох інших комерційних ситуацій. Приклад : Комбінат хлібопродуктів має на території області два млини із загальним обсягом випуску 1500 т борошна на місяць, у т. ч. млин № 1 — 900 т ; млин № 2 — 600 т . Обидва млини мають завдання першочергового забезпечення власної фірмової роздрібної мережі — п’яти розташованих по території області магазинів. Фірмові магазини комбінату хлібопродуктів характеризуються такою віддаленістю від млинів: маг. № 1 — ЗО км від млина № 1 і 55 км від млина № 2; маг. № 2 — 120 і 100 км; маг. № 3 — 15 і 5 км; маг. № 4 — 50 і 55 км; маг. № 5 — 70 і 25 км відповідно. На наступний календарний місяць магазини подали замовлення на отримання таких обсягів борошна різного ґатунку: маг. № 1 — 50 т; маг. № 2 — 400 т; маг. № 3 — 200 т; маг. № 4 — 150 т; маг. № 5 — 400 т . Використовуючи метод зіставлення різниць відстаней, здійсніть розподіл фірмових магазинів стосовно млинів комбінату хлібопродуктів для постачання борошна. Чи зміниться схема товаропросування, якщо: а) млин № 1 у наступному місяці у зв’язку з реконструкцією зменшить випуск борошна на 300 т; б) за незмінного обсягу виробництва млином № 1 млин № 2 збільшить випуск борошна до 1000 т? Який з розглянутих варіантів Ви вважаєте найоптимальнішим? Запитання для самоконтролю 1. У чому полягає суть процесу товаропросування на товарному ринку? 2. Які основні поняття охоплює в себе товаропросування? 3. Що розуміють під єдиним технологічним ланцюгом товаропросування? 4. Які фактори безпосередньо впливають на процес товаропросування? 5. Якими бувають форми товаропросування? 6. Що таке транзитна форма товаропросування? 7. Що таке складська форма товаропросування? 8. Що розуміють під ланковістю товаропросування? 9. Чи існує різниця між торговельно-організаційною і складською ланковістю? 10. Чи має ланковість вплив на ефективність процесу товаропросування? 11. У чому полягає проблема скорочення ланковості товаропросування? 12. За якими принципами здійснюється оптимізація просування матеріальних благ?
Однією з вирішальних умов забезпечення безперервності процесу товарного обігу і безперебійного задоволення попиту населення є регулярне забезпечення роздрібної торговельної мережі товарами народного споживання. Товаропостачання роздрібної торговельної мережі — це комплекс комерційних і технологічних операцій, спрямованих на доведення товарів до роздрібної торговельної мережі в кількості та асортименті, що відповідають попиту населення. Товаропостачання роздрібних торговельних підприємств є необхідною передумовою доведення товарів від виробництва до споживання, задоволення попиту населення та реалізації товарів. Тільки за умови, коли вся товарна маса, закуплена від постачальників торговельним підприємством з метою продажу населенню, буде доведена до пунктів роздрібного продажу товарів (роздрібних торговельних підприємств або їх структурних підрозділів — торговельних одиниць) в необхідному обсязі та асортименті, можна буде задовольнити попит населення згідно з його грошовими доходами. Завдяки раціонально організованому товаропостачанню торговельні підприємства мають можливість підтримувати повноту асортименту в магазинах, регулювати рівень і структуру товарних запасів, активно впливати на процеси реалізації товарів і рівень соціально-економічної ефективності власної торговельної діяльності загалом. Від організації товаропостачання залежить повнота і стабільність асортименту товарів на роздрібних торговельних підприємствах, розмір товарних запасів, швидкість обігу товарів, розмір витрат з доведення товарів до торговельної мережі, фінансово-економічні показники діяльності торговельних підприємств. Товаропостачання роздрібної торговельної мережі з погляду теорії систем потрібно розглядати як складну динамічну систему, яка має свою морфологічну та функціональну структуру, основною цільовою метою якої є безперебійне доведення до роздрібної торговельної мережі товарів, необхідних для задоволення попиту населення. При цьому морфологічна структура даної системи формується сукупністю взаємозв'язаних і взаємодіючих між собою суб'єктів даної системи, якими є джерела товаропостачання (і окремі постачальники товарів), транспортні підприємства й організації (перевізники товарів, які забезпечують просторове переміщування товарів у процесі товаропостачання) і роздрібні торговельні підприємства, які є кінцевими пунктами завезення товарної маси (яка виступає як основний об'єкт системи товаропостачання). Функціональна структура системи товаропостачання є складним багатоетапним процесом взаємодії зазначених суб'єктів, який включає різноманітні заходи із задоволення потреби роздрібної торговельної мережі в товарах споживчого призначення, що послідовно виконуються учасниками системи товаропостачання. Зміст товаропостачання у найбільш стислому викладі зводиться до того, що підприємство-постачальник товарів за замовленням роздрібного торговельного підприємства повинне відібрати, скомплектувати партію товарів у кількості та асортименті, достатніх для безперебійної торгівлі ними в кожному магазині протягом певного обумовленого періоду, підготувати і доставити замовлені товари власним або найманим транспортом до відповідного пункту продажу або ж надати ці товари представникові роздрібного торговельного підприємства для самостійного їх вивезення. Процес товаропостачання завершується прийманням товарів у роздрібному торговельному підприємстві та документальним оформленням операції здавання-прийманні товарів. У товаропостачанні роздрібної торговельної мережі виділяються такі основні заходи (стадії процесу товаропостачання): визначення потреби в товарах; вибір джерел товаропостачання і постачальників товарів; встановлення раціональних схем постачання; укладення угод на постачання товарів (договорів поставки, купівлі-продажу товарів); оперативний контроль за виконанням договорів поставки; вибір форм товаропостачання; визначення раціональної частоти доставки й оптимальних розмірів партій завезення товарів; організація доставки товарів у магазини: приймання товарів і його документальне оформлення. Для раціональної організації процесу товаропостачання торговельним підприємствам доцільно здійснювати його на основі розроблених комерційною службою планів товарного забезпечення і завезення товарів у магазини. Раціонально організоване товаропостачання забезпечує необхідну повноту і стабільність асортименту товарів на роздрібних торговельних підприємствах, а відповідно, і високий рівень задоволення попиту населення. Від організації товаропостачання залежить величина товарних запасів, швидкість обігу товарів, величина затрат на доведення товарів до торговельної мережі, а отже, і фінансово-економічні показники діяльності торговельних підприємств і організацій. На організацію товаропостачання впливають об'єктивні та суб'єктивні фактори (рис. 9.1).
До об'єктивних факторів належать групи виробничих, транспортних і торговельно-організаційних. До виробничих факторів відносяться розвиток і розміщення виробництва, його спеціалізація, сезонність, наявність сировинної бази тощо. Розвиток виробництва товарів, розширення його асортименту сприяють поліпшенню постачання магазинів товарами і, навпаки, зменшення виробництва товарів, звуження асортименту призводять до труднощів в організації раціонального товаропостачання. Разом з тим, в умовах достатніх товарних запасів в широкому асортименті також виникають певні труднощі з організацією раціонального товаропостачання: виникає необхідність врахування особливостей завезення товарів в окремі магазини для правильного розміщення товарної маси між магазинами, недопущення нагромадження в них зайвих товарних запасів. Розміщення роздрібної торговельної мережі поблизу виробничих підприємств, що випускають товари простого асортименту (особливо вантажомістких), дозволяє значно здешевити процес їх товаропостачання, оскільки з ланцюга товаропросування випадають оптові бази, а товари в магазини надходять транзитом. До транспортних факторів відносяться: стан доріг, наявність транспортних зв'язків між магазинами та джерелами постачання. До найважливіших торговельно-організаційних факторів відносяться: чисельність і склад роздрібної торговельної мережі, її розміщення на території районів, обсяги товарообороту підприємств, площі торгових залів і складських приміщень, рівень організації торговельно-оперативних і технологічних процесів, структура і особливості асортименту товарів. Так, при наявності чисельної, територіально розосередженої торговельної мережі, що включає різноманітні типи невеликих магазинів (що особливо характерно для системи споживчої кооперації і приватної торгівлі) організація товаропостачання значно ускладнюється. В цих умовах виникає необхідність частого завезення товарів в магазини в розукрупненому, підсортованому вигляді, невеликими партіями, в результаті чого значно дорожчає процес товаропостачання. Крім того, суттєво збільшується обсяг робіт по документальному оформленню завезення товарів в магазини. На організацію товаропостачання суттєво впливають і суб'єктивні фактори, основними з яких є: - рівень управління процесом товаропостачання; - кваліфікація робітників, що визначають потребу в товарах; - достовірність комерційної інформації. Раціонально організоване товаропостачання роздрібної торговельної мережі може бути організоване тільки з врахуванням дії перерахованих факторів та застосуванням наукових методів управління процесами товаропросування з використанням економіко-математичних моделей. Оскільки безперервна зміна процесів товарообігу має певний кількісний взаємозв’язок, створюються умови для організації високоефективної саморегулюючої автоматизованої системи товаропостачання роздрібної торговельної мережі. В основу такої системи повинен бути закладений принцип безперервного відновлення і регулювання товарних запасів у магазинах. Впровадження логістики в організацію товаропостачання роздрібної торговельної мережі дозволяє найбільш повно задовольняти попит населення при скороченні рівня товарних запасів і сприяє різкому підвищенню ефективності торговельної діяльності. В умовах економічної кризи питання раціональної організації товаропостачання магазинів значно ускладнилися. Спад промислового виробництва, нестача в торговельних підприємств обігових коштів на закупівлю товарів, значне погіршення роботи оптової ланки призводять до того, що в даний час не дотримуються основні принципи раціональної організації товаропостачання роздрібної торговельної мережі. Раціональна організація товаропостачання ґрунтується на дотриманні таких основних вимог: - завезення товарів у роздрібні торговельні підприємства повинно здійснюватися відповідно до обсягу і структури попиту населення і встановлених змін кон’юнктури торгівлі; - товари в роздрібну торговельну мережу повинні надходити ритмічно в широкому асортименті і необхідній кількості; - кількість товарів і частота їх завезення повинні визначатися типом і потужністю підприємства, забезпеченням його відповідними площами для зберігання та технологічним обладнанням (особливо холодильним); - джерела постачання і найбільш ефективні в конкретних умовах форми і методи товаропостачання повинні визначатися з врахуванням складності асортименту, обсягами випуску товарів та територіальною віддаленістю від постачальників; - величина партій завезення повинна визначатися залежно від наявних товарних запасів, обсягів одноденної реалізації і встановленої періодичності завезення; - система товаропостачання повинна забезпечувати мінімальні затрати на завезення і зберігання товарів у роздрібній торговельній мережі. |
