ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Форми і ланковість товаропросування

Предыдущая 123 4 5 6 7 8 Следующая

На організацію процесу товаропросування суттєво впливають його форма і ланковість — невід’ємні характеристики цього процесу, за якими можна описувати і аналізувати рівень раціональності й оптимальності існуючої або проектованої системи просування матеріальних благ. Форма і ланковість у товаропросуванні, як правило, тісно пов’язані; суть однієї з цих характеристик визначає зміст іншої. Так, відсутність проміжних ланок у процесі просування товарів підтверджує його транзитну форму, а складська форма товаропросування свідчить про задіювання додаткових ланок у процесі доведення товарів від виробництва до споживання.

Процес товаропросування матеріальних благ від виробництва до роздрібної торговельної мережі здійснюється за допомогою двох форм: транзитної та складської.

Транзитна форма товаропросування (транзит) передбачає доведення товарів до роздрібної торговельної мережі безпосередньо із підприємств-виробників без участі оптових посередників. Така форма має низку переваг: скорочується сукупний час просування товарів; заощаджуються кошти на зберігання, підсортування, завантаження-розвантаження на складах оптових посередників; зменшуються витрати на доведення товарів; прискорюється товарооборотність; знижуються втрати товарів.

Транзит широко застосовується для просування товарів спрощеного асортименту; таких, що не вимагають підсортування, доробки в складській мережі; товарів, які швидко псуються тощо. При цьому товаропросування відбувається за схемою «виробниче (сільськогосподарське) підприємство — магазин». Як в економічному, так і в комерційному аспекті транзитна форма товаропросування порівняно зі складською є доцільнішою і економічно вигіднішою. Однак практика комерційної діяльності ґрунтується не тільки на засадах доцільності, але й необхідності, що і пояснює переваги складської форми просування товарів.

Складська форма товаропросування передбачає проходження товарами на шляху від виробництва до споживання проміжних складських ланок оптових посередників. Вона застосовується для доведення у роздрібну мережу товарів складного асортименту; за потреби перетворення вузькоспеціалізованого виробничого асортименту на поглиблений і розширений торговельний асортимент; при доведенні до магазинів товарів сезонного попиту і споживання тощо.

Залежно від загальної кількості складів оптових посередників, через які перевалюється партія товару, розрізняють одно - , дво- і багатоланкову складські форми товаропросування. Кількість ланок за складської форми прямо залежить від виду товару, особливостей організації торгівлі й регіональних умов здійснення торговельної діяльності.

Участь у складській формі просування товарів однієї або декількох гуртово-складських ланок, в яких послідовно виконується низка однотипних комерційних та технологічних операцій, неминуче збільшує кінцеву вартість товарів і уповільнює загальну швидкість обігу товарів, що робить її в цілому менш ефективною, аніж транзит, для роздрібної торговельної мережі. У той же час просування товарів через склади оптових посередників є незамінним під час реалізації багатьох товарних груп продовольчих і непродовольчих товарів, які вимагають підсортування, фасування, концентрації реалізаційних запасів.

Основним завданням організації товаропросування є обґрунтований вибір його форми. Для досягнення раціонального товаропросування необхідно постійно ретельно аналізувати дію всієї сукупності факторів, що впливають на рух товарів на шляху від виробництва до споживання. Основним критерієм вибору доцільної форми товаропросування є порівняльний аналіз загального часу доставки товару з місця виробництва до місць споживання і сумарних витрат на таку доставку за обов’язкової умови — безперебійності постачання цих товарів у роздрібну торговельну мережу в достатньому асортименті за мінімальної кількості проміжних ланок.

Під ланковістю товаропросування розуміють загальну кількість комерційно-посередницьких ланок, через які проходить товар на шляху від матеріального виробництва до кінцевого споживання.

Ланками товаропросування є посередницькі й торговельні (оптові та роздрібні) підприємства та організації різних організаційно-правових форм і форм власності, які беруть участь у просуванні товарів від виробничих підприємств до кінцевих споживачів. До таких ланок належать комерційні посередники різних видів, а також торговельні підприємства з гуртовим (дрібнооптовим) профілем спеціалізації.

У практиці комерційної діяльності вирізняють торговельно-організаційну і складську ланковість. Торговельно-організаційна ланковість визначається за загальною кількістю посередницьких і гуртових формувань (організацій і підприємств, фізичних осіб), які беруть участь у просуванні матеріальних благ до споживачів. Складська ланковість є складовою попереднього показника і враховує сумарну кількість гуртово-складських танок, через які проходить товар у процесі товаропросування.

Основними показниками, які дозволяють характеризувати ланковість товаропросування, є коефіцієнти ланковості. Коефіцієнт торговельно-організаційноі ланковості розраховується як співвідношення валового (сукупного) товарообороту всіх задіяних товаропровідних ланок до роздрібного товарообороту:

де . _то — коефіцієнт торговельно-організаційної ланковості;

О_пос — товарооборот комерційно-посередницьких формувань;

О_скл — складський товарооборот оптових підприємств;

О_роадр — роздрібний товарооборот торговельної мережі.

Коефіцієнт складської ланковості визначається за співвідношенням гуми складського і роздрібного товарообороту до роздрібного обороту магазинів:

Де ._скл — коефіцієнт складської ланковості;

О_окл — оптово-складський товарооборот;

О_роздр — роздрібний товарооборот торговельної мережі.

Приклад : За підсумками календарного року в певному регіоні оборот комерційно-посередницьких формувань (О_пос) становив 1800 тис. грн; складський товарооборот оптових торговельних підприємств — баз, складів, гуртівень (О_скл) — 2400 тис. грн; товарооборот роздрібної торговельної мережі (О_роздр) — 2800 тис. грн.

Коефіцієнти торговельно-організаційної та складської ланковості становитимуть відповідно:

Порівняйте і

Як бачимо, у значеннях розрахованих коефіцієнтів торговельно-організаційної та складської ланковості є різниця, що утворюється внаслідок урахування обсягів діяльності посередницьких господарських формувань. які беруть участь у товаропросуванні, здійснюючи оптові закупівлі й продаж партій товару без залучення власного складського господарства. Де свідчить про те, що між поняттями “оптова ланка” і “ланка товаропросування” є відмінності, оскільки в поняття “ланка товаропросування” включаються також такі суб’єкти оптового ринку, як комерційні посередники ( збутово-реалізаторські фірми, торгові доми, брокерські контори тощо), як: в більшості випадків не пов’язані зі складськими операціями.

Для визначення рівня оптимальності ланковості товаропросування із розрахованих коефіцієнтів слід вирахувати значення одиниці:

У такому вигляді коефіцієнти ланковості перетворюються на коефіцієнт ти рівня оптимальності торговельно-організаційної (Крол._то) і рівня оптимальності складської ланковості (Крол._скл). Арифметичне видалення з коефіцієнтів ланковості значення одиниці за економічним змістом є рівносильним виключенню з розрахунків обороту магазинів. Таким чином, чим більше значення коефіцієнтів рівня оптимальності ланковості товаропросування буде наближатися до нуля, тим більш оптимальною буде схема товаропросування в даному регіоні або в торговельній системі. Логічно, що за транзитної форми товаропросування значення коефіцієнтів дорівнює нулю, а схема товаропросування може вважатися найоптимальнішою.

Ланковість товаропросування суттєво впливає на загальну ефективність усього процесу доведення товарів від виробництва до споживання. Її вплив виявляється через зміну низки параметрів ефективності процесу товаропросування: швидкості доведення товарів до роздрібної торговельної мережі; показників товарооборотності; обсягів товарних запасів; рівня витрат обігу.

Закономірно, що під час проходження товаром кожної додаткової, особливо складської, ланки товаропросування, навіть за умови застосування найсучаснішої високопродуктивної технології обробки і розподілу товарів і документації, загальна швидкість доведення товарів до торговельної мережі уповільнюється, що не відповідає інтересам як виробників, так і комерсантів. Збільшення ланковості просування товарів у більшості випадків негативно позначається на динаміці показників товарооборотності: оборотність у днях зростає на загальну кількість днів перебування товару в оптово-посередницьких, нероздрібних торговельних підприємствах; натомість кількість оборотів протягом календарного проміжку часу зменшується.

Обсяги товарних запасів за необґрунтованого підвищення ланковості набувають нестабільного і не прогнозованого характеру, адже магазини для забезпечення безперебійності процесу продажу створюють додаткові, завищені запаси і перебирають на себе невластиві їм складські функції. У той же час оптові й посередницькі підприємства відчувають проблеми зі збутом раніше нагромаджених товарних запасів, що призводить до уповільнення реалізації товарів. Така ситуація суттєво знижує ефективність процесу товаропросування, бо спричинює затоварення — утворення значних понадпланових запасів у всіх ланках просування товарів.

При збільшенні кількості ланок, які проходить товар на шляху до споживача, помітно зростає рівень витрат обігу, пов’язаних із товаропросуванням. Таке зростання відбувається об’єктивно, оскільки кожне наступне посередницьке чи оптове підприємство несе видатки щодо підготовки і проведення оборудок купівлі-продажу, видатки на здійснення технологічних та інших операцій. В міру зростання ланковості відбувається нагромадження і зростання суми і рівня загальних витрат обігу, що зумовлює погіршення комерційної привабливості товару, а, отже, зниження ефективності процесу товаропросування.

Скорочення ланковості товаропросування є надважливим соціально-економічним завданням, яке виходить за межі сфери комерційної діяльності й має загальнонаціональне значення.

Мінімізація часу і затрат на доведення товарів до споживачів не є локальним завданням виробничників або комерсантів; у цьому зацікавлені й споживачі, усі члени суспільства.

Проблема скорочення ланковості товаропросування в ринкових умовах великою мірою вирішується об’єктивно під впливом лібералізації умов господарювання, розширення соціальної бази підприємництва, посилення конкурентної боротьби у сфері обміну. Однак для її ефективного вирішення необхідно постійно вживати такі комерційно-організаційні заходи, як: обмеження монопольного становища окремих суб’єктів товарного ринку; збільшення частки прямих господарських зв’язків; впровадження сучасних технологій товаропросування з використанням індустріальних товароносіїв, зокрема, тари-обладнання; інтенсифікація комерційних зусиль працівників роздрібної мережі з вивчення потенційних джерел закупівлі товарів і можливих постачальників.

Предыдущая 123 4 5 6 7 8 Следующая