ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Повна дієздатність, правочиноздатність, деліктоздатність

Дієздатність - здатність суб'єкта своїми діями набувати і здійснювати суб'єктивні права та юридичні обов'язки. Повна дієздатність у громадян наступає з досягненням ними повноліття (18-річного віку), а при одруженні - до досягнення 18-річного віку (з моменту одруження). Ніхто не має права без законних підстав обмежити особу в дієздатності. Обмежити дієздатність або визнати особу недієздатною може лише суд у випадках, визначених законом. Правочиноздатність — здатність здійснювати правомірні дії, спрямовані на встановлення цивільних прав та обов'язків.

Деліктоздатність - це здатність нести юридичну відповідальність за невиконання обов'язків або за вчинення різних правопорушень. У різних галузях права деліктоздатність настає з різного віку: в цивільному праві за майнову шкоду - з 15 років; в кримінальному - з 16 років (за особливо тяжкі злочини - з 14 років), в адміністративному - з 16 років тощо.

Часткова дієздатність

Часткова дієздатність характерна для осіб віком до 14 років (малолітні), які виступають як самостійні суб'єкти цивільних відносин і мають право: самостійно вчиняти дрібні побутові правочини (правочин вважається дрібним побутовим, якщо задовольняє побутові потреби особи відповідно до її фізичного, духовного чи соціального розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість); здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.
Правочин, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, може бути згодом схвалений її батьками або одним із них, з ким вона проживає, або опікуном. Правочин вважається схваленим, якщо ці особи, дізнавшись про його вчинення, протягом одного місяця не заявили претензії другій стороні. У разі відсутності схвалення правочину він є нікчемним. Діти не несуть відповідальності за завдану ними шкоду.

Неповна дієздатність

Неповну цивільна дієздатність мають особи у віці від 14 до 18 років. Вона допускає вчинення дрібних побутових правочинів:
— самостійно розпоряджатися своїм заробітком, сіипендісю або іншими доходами;
— самостійно здійснювати права на результати інтелектуально! творчої діяльності, що охороняються законом;
— бути учасником (засновником юридичних осіб), якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;
— самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунка) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім’я (грошовими коштами на рахунку).
Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від будь-кого з батьків (усиновлювачів). За наявності достатніх підстав суд за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавити її цього права. Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону або укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків за таким договором, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) чи піклувальник.

Обмежена дієздатність

ЦКУ передбачає обмеження дієздатності громадян при настанні певних умов: зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами та як наслідок цього — тяжке матеріальне становище самого громадянина та його сім'ї. Під зловживанням слід розуміти як систематичне пияцтво (вживання наркотиків), так і надмірне вживання алкоголю (наркотиків). Зазначена норма виключає обмеження дієздатності громадянина, якщо він ставить в тяжке матеріальне становище тільки себе. Обмеження дієздатності громадянина здійснюється в судовому порядку. Обмежено дієздатний громадянин може лише за згодою піклувальника: а) укладати угоди по розпорядженню майном (купівлі-продажу, дарування, позики, майнового найму, комісії тощо); б) одержувати заробітну плату, пенсію або інші види доходів і розпоряджатися ними. Обмеження дієздатності не викликає обмеження деліктоздатності, тобто обмежено дієздатний громадянин несе цивільну відповідальність за загальними правилами. Обмеження в дієздатності скасовується, якщо є дані про припинення громадянином зловживань спиртними напоями або наркотичними засобами.

Недієздатність

При певній патології психіки суд може визнати особу недієздатною. Підставами для цього є:
- хронічний стійкий психічний розлад (медичний критерій);
- нездатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (юридичний критерій).
Передумовою визнання особи недієздатною завжди є проведення судово-психіатричної експертизи, яка повинна дати висновок щодо можливості такого громадянина усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Якщо від часу виникнення недієздатності залежать певні правові наслідки (укладення шлюбу, договору), суд може визначити день, з якого особа визнається недієздатною. Правочини від імені недієздатної особи вчиняє її законний представник — опікун.