ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Правоздатність та дієздатність фізичної особи

Здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов'язків

Цивільне право — це можлива поведінка уповноваженої особи, якій відповідає міра належної поведінки зобов'язаної особи. Існує суб'єктивне цивільне право та об’єктивне. Суб'єктивне цивільне право належить певній особі, що виступає як суб'єкт цивільних правовідносин. Цивільне право в об'єктивному значенні — це сукупність норм і правил, що діють у сфері функціонування цивільних відносин. Суб'єктивне цивільне право характеризується:1) можливістю поводитися певним чином; 2) можливістю вимагати певної поведінки від інших осіб; 3) можливістю захисту порушеного права за допомогою суду, державних органів, третейського суду тощо. Під здійсненням цивільного права розуміють реалізацію тих можливостей, які передбачені змістом суб'єктивного цивільного права.

Цивільний обов'язок — це вимога до суб'єкта цивільного права діяти (або не вчиняти дій), забезпечена можливістю правового примусу до належної поведінки. Ознаки:1) поведінка зобов'язаної особи окреслена вимогами норми права; 2) поведінка зобов'язаної особи окреслена вимогами уповноважених осіб; 3) поведінка зобов'язаної особи у випадку невиконання цивільного обов'язку забезпечується вимогою (присудом) суду виконати цей обов'язок. Розрізнюють обов'язки активного і пасивного типу. Обов'язок активного типу полягає у вимозі до зобов'язаного суб'єкта здійснити ту чи іншу дію (дії). Обов'язок пасивного типу ґрунтується на вимозі дотримуватися правової заборони на здійснення певних дій, що забезпечується можливістю застосування правових санкцій.

Захист цивільних прав та інтересів

Захист цивільних прав — це правомірна реакція учасників цивільних відносин, суспільства і держави на порушення, невизнання чи спору за цивільне право з метою припинення порушення, відновлення або визнання цивільного права чи компенсації заподіяного уповноваженій особі шкоди. Під формою захисту розуміється нормативно визначений порядок здійснення відповідних дій самими суб’єктами цивільного права або державними органами, які спрямовані на відновлення порушеної майнової чи немайнової сфери законних інтересів і прав управомоченої особи. Розрізняють юрисдикційні та неюрисдикційні форми захисту порушених суб’єктивних цивільних прав.
Класифікація захисту цивільних прав:залежно від способів, форм, порядку захисту.
залежно від порядку захисту цивільних прав можна виділити:
— судовий захист;
— захист в адміністративному порядку;
— захист нотаріусом;
— захист за допомогою інших суспільних, державних і міжнародних установ. Підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або заперечування. Під способом захисту суб’єктивного права розуміється визначений законом порядок забезпечення відновлення (визнання) порушених прав і одночасного правового впливу на порушника з метою відновлення порушеної майнової та немайнової сфери.
Встановлені такі способи захисту цивільних прав:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов’язку особи в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи залагодження матеріальної шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Правоздатність та дієздатність фізичної особи

Цивільна правоздатність — це здатність мати цивільні права та обов'язки, яка визнається за всіма фізичними особами з моменту їх народження.
Дієздатність фізичної особи — це здатність особи своїми діями набувати цивільні права, самостійно їх здійснювати та створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та відповідати в разі їх невиконання. У повному обсязі дієздатність фізичної особи настає при досягненні вісімнадцятирічного віку. У тому випадку, коли законодавством України передбачений вступ до шлюбу до досягнення вісімнадцятирічного віку, фізична особа набуває повної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. Чинним Цивільним кодексом України передбачається, що неповнолітні віком від 15 до 18 р. вправі самостійно розпоряджатися своїм заробітком та іншими доходами, здійснювати авторські права, вносити вклади в кредитні установи та розпоряджатися ними, внесеними на їх ім'я за згодою батьків або опікунів. 3 16 років вони можуть бути членами та засновниками громадських та кооперативних організацій. За неповнолітніх, віком до 15 років, угоди від їх імені та в їх інтересах здійснюють їх батьки та опікуни. Піклувальники над неповнолітніми (15—18 років) дають згоду на укладення тих угод, які за законом ці особи не вправі укладати самостійно. Потребує представництва її інтересів також фізична особа, яка відповідно до вимог закону визнається недієздатною з моменту вступу в силу судового рішення. Над фізичною особою в цьому разі встановлюється опіка. Піклувальники над особами, обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами, дають згоду на укладення цими особами угод і розпорядження майном відповідно до правил, встановлених статтею 15 Цивільного кодексу України.
Піклувальники над дієздатними особами подають цим особам допомогу при здійсненні ними своїх прав і виконанні обов'язків, а також охороняють їх від зловживань з боку третіх осіб. Така форма представництва назив. законне представництво.