ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Що робити? Що робив? Що зробив?

Іменник

- це частина мови, яка означає предмет і відповідає на питання хто? що? (черговий, патріот,)

Конкретні Абстрактні

(хліб, хустка) (сум, слава)

За значенням

Істот Не істот

(Хто?) (Що?)

Микола, батько Ліс, вікно

Рід іменників

Чоловічий Жіночий Середній

(вітер,комар) (дошка, доля) (море, поле)

Іменники у множині роду не мають!

Число іменників

Однина і множина Однина Множині

(твір - твори) (молоко, сметана) (двері, ножиці)

Групи іменників

Тверда М`яка Мішана

Залежно від кінцевого приголосного основи

(віра, собака) (неділя, квасоля) (каша, душа)

Відміни іменників

І відмін. ІІ відмін.

жін. і чол.р. чол.р з нул.зак.(спів, край)

-а(-я): - о, -е, :(дядько Дніпро)

(білка, Олекса) сер.р. - о, -е -я:(око,горе, листя)

ІІІ відмін. ІV відм.

жін.р. з нул.зак. сер.р.

(мідь, ніч) -а(-я)при відмінюванні суф. –ат-,-ен- :

(теля, ім`я)

Прикметник -

— самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? (яка?яке?які?), чий? (чия? чиє? чиї?): цікава повість

Розряди:

Якісні Відносні Присвійні

Ознака, яка може Виражають ознаку Виражають належність

виявлятись в через відношення предмета певній людині

більшій чи меншій до інших предметів чи тврині (Чий?)

мірі: кислий-кисліший (кришталева ваза, ( братів портфель,

ясний-ясніший денне світло) батькова розмова)

Якісні прикметники можуть утворювати ступені порівняння:

Числівник

- частина мови, яка позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?

За значенням

Кількісні Порядкові

означають означають

математичну порядок предметів

кількість при лічбі

(щість, сімнадцять) (третій рік, двадцята сторінка)

Кількісні поділяються:

- власне кількісні (два, п'ять, вісімнадцять, сорок шість, сто);

- дробові (чотири восьмих, дві шостих, сім цілих три десятих);

- збірні (троє, шестеро, десятеро);

- неозначено-кількісні (кілька, багато, чимало).

За будовою

Простими називаються числівники, що мають один корінь: один, три, сто, перший, третій, сьомий; двоє, мало, багато;

Складними називаються числівники, що у своєму складі мають два корені: одинадцять, дев'ятнадцять, двадцять, двісті, триста, одинадцятеро, двадцятеро, кількадесят, кількасот.

Складеними називаються числівники, які містять в собі два і більше простих чи складених числівників: (двадцять чотири, тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ятий).

Займенник

- самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки або кількість, але не називає їх.

Розряди займенників за значенням

Розряд	Приклади
Особові	я, ми — 1 ос, ти, ви — 2 ос, він, вона, воно, вони — 3 ос
Зворотний	себе
Присвійні	мій, твій, свій, наш, ваш, його, її, їх, їхній
Вказівнв	той, цей, такий, стільки
Питальні (містять питання про предмет, ознаку, кількість)	хто? що? який? чий? котрий? скільки?
Відносні (приєднують підрядну частину складнопідрядного речення до головного)	хто, що, який, чий, котрий, скільки
Означальні	весь (увесь), всякий (всяк), кожний (кожен), жодний (жоден ), інший, сам, самий
Неозначені (творяться від відносних за допомогою часток)	дехто, абиякий, казна-чий, котрийсь, скільки-небудь
Заперечні (творяться від відносних за допомогою частки ні)	ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий, ніскільки

Правопис займенників

Разом	Пишемо неозначені займенники, утворені за допомогою часток аби-, де-, -сь, та заперечні займенники з часткою ні	абичий, дехто, когось, ніхто
Окремо	Якщо між займенником і часткою стоїть прийменник	ні в чому, де з ким, будь у що
Через дефіс	Пишемо неозначені займенники, утворені за допомогою часток казна-, бозна-, хтозна-, будь-, -небудь	казна-хто, хтозна-який, будь-що, чий-небудь

Дієслово

- самостійна частина мови, що називає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити?

що зробити? що роблять? що зробимо?

Групи

Перехідні Неперехідні

дія, яка переходить дія, яка НЕ переходить

на інший предмет на інший предмет

(читаю листи) (рушник вишивається)

Якщо до перехідного дієслова додати частку –ся (-сь), то воно стає неперехідним!