МегаПредмет

ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение


Как определить диапазон голоса - ваш вокал


Игровые автоматы с быстрым выводом


Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими


Целительная привычка


Как самому избавиться от обидчивости


Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам


Тренинг уверенности в себе


Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком"


Натюрморт и его изобразительные возможности


Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.


Как научиться брать на себя ответственность


Зачем нужны границы в отношениях с детьми?


Световозвращающие элементы на детской одежде


Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия


Как слышать голос Бога


Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)


Глава 3. Завет мужчины с женщиной


Оси и плоскости тела человека


Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.


Отёска стен и прирубка косяков Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.


Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Поясніть, який логічний зв'язок існує між ведійськими визначеннями початків буття та вченням сансару.





Варіант № 6

 

1. Давньоіндійські духовні течії та філософські школи:

а) одностайно приймали і схвалювали вчення про сансару;

б) оцінювали перевтілення людських душ як благо та запоруку їх безсмертя;

в) шукали шляхів виходу за межі сансари та подолання закону карми;

г) поділились на протилежні напрямки за ознакою прийняття або неприйняття сансари;

д) вважали вчення про сансару виключно релігійною доктриною.

 

2. Вислів "Правитель завжди буде правителем, слуга - слугою, батько - батьком, а син - сином" виражає:

а) сутність закону карми;

б) сутність дії дао як універсального космічного закону;

в) зміст конфуціанського принципу " виправлення імен";

г) сутність буддистського розуміння долі;

д) давньоіндійський поділ суспільства на касти.

 

3. "Нірвана" - це одне із основних понять:

а) буддизму;

б) даосизму;

в) синтоїзму;

г) джайнізму;

д) йоги.

 

4. У філософії даосизму вихідне поняття "дао" позначає:

а) найперший, невимовний початок буття;

б) основу всього сущого;

в) загальний універсальний закон світобудови;

г) закон людської долі;

д) все вищеназване.

 

5. В якому із напрямків східноїфілософії стверджується, що буття - це страждання?

а) конфуціанство;

б) чарвака - докаята;

в) даосизм;

г) буддизм;

д) санкх'я.

 

Варіант № 7

 

1. Філософська концепція Конфуція пов'язана, в першу чергу, з проблематикою:

а) космологічною;

б) соціальною;

в) містичною;

г) гносеологічною;

д) мистецькою.

 

2. Спробуйте назвати її сфери та явища сучасного життя, в яких можна помітити впливи певних ідей давньосхідної філософії. В яких проявах це відбувається? Як ви до того ставитесь? - Обгрунтуйте свої твердження.

3. Прокоментуйте міркування відомого культуролога ХХст., спираючись на приклади із конкретних філософських шкіл Стародавньої Індії: "В Індії ми маємо...традицію, яка є суто метафізичною за своєю сутністю; із нею пов'язані різні способи застосування цієї чистої метафізики до деяких похідних та вторинних галузей самої доктрини, як, скажімо, до космології або шкіл Стародавньої Індії, які підтверджують дане міркування.

 

4. Прокоментуйте міркування того ж автора, спираючись на приклади із конкретних філософських шкіл Стародавнього Китаю: "В Китаї ми бачимо, як чітка границя проходить поміж метафізичною традицією, з одного боку, та соціальною традицією... На перший погляд вони здаються відмінними та незалежними одна від іншої, проте метафізична традиція, представлена даосизмом, постає розвитком більш ранньої традиції, від якої ведуть початок суспільні інститути... ". Спираючись на знання особливостей розвитку філософської думки Стародавнього Китаю, спробуйте навести приклади, що підтверджують думку автора.

 

5. Поняття " антична філософія " є синонімом поняття " давньогрецька філософія

Так Ні

 

 


 

Варіант № 8

 

1. Назвою "антична філософія" позначають:

а) філософію стародавнього світу;

б) філософію перших, найбільш давніх цивілізацій;

в) філософію давньогрецьку, еліністичну, римську та олександрійську;

г) давньогрецьку філософію;

д) ранню європейську філософію, тобто філософія, що виникла на території сучасної Західної Європи.



 

2. До найперших сприятливих умов формування античної філософії слід віднести:

а) сприятливі географо - кліматичні умови та зручне розташування Балканського півострова;

б) активні зв'язки давньої Греції із прадавніми цивілізаціями;

в) високий рівень розвитку різних форм діяльності та демократичний устрій у більшості давньогрецьких полісів;

г) активність та талановитість давньогрецього народу;

д) усе вище перераховане.

 

3. До найперших характеристик античної філософії слід віднести:

а) її тісне переплетення із міфологією, релігією, моральним вдосконаленням та життєвими настановами;

б) її виділення в автономний напрям інтелектуальної діяльності.

 

4. Порівняйте між собою найперші особливості античної та давньосхідної філософії, з'ясуйте, як: ці особливості позначалисьна проблематиці та способі мислення кожного із цих історичних типів філософії.

 

5. Перший етап розвитку античної філософії називають натурфілософським тому, що на ньому першим об'єктом філософського осмислення була природа, а першою проблемою поставало осмислення основних сфер людської життєдіяльності.

Так Ні


 

Варіант № 9

 

1. Такі важливі філософські терміни, як "філософія", "космос", "гармонія" були запроваджені:

а) Піфагором;

б) Гераклітом;

в) Фомою Аквінським;

г) Арістотелем;

д) Архімедом.

 

2. Уважно перечитайте наведені нижче пояснення умов застосування у пізнанні математичного обчислення, оберіть правильний варіант такого пояснення, обгрунтуйте свій вибір:

а) математичне обчислення можна застосувати лише тоді, коли відбувається усвідомлення вихідних властивостей парних та непарних чисел;

б) математичне обчислення можна застосовувати лише тоді, коли пізнавана сукупність речей осмислюється як якісно однорідна.

 

3. Фалес Мілетський вважається першим грецьким філософом тому, що він:

а) мав царське походження і високо шанувався своїми співвітчизниками;

б) висунувши ідею першого початку світу, почав доводити свої твердження.

 

4. Ідея атомістичної будови речовини, висунута Демокрітом, базувалась на:

а) експериментальних підтвердженнях хімічної неподільності атома;

б) тезі про те, що речовина не може зникати безслідно і не може виникати із нічого;

в) на вченні про те, що в основі всіх процесів дійсності лежить взаємне перетворення світових стихій;

г) на геометричній концепції світових елементів, розробленій Платоном;

д) тезах елеатів про те, що буття єдине та неподільне.

 

5. Хто із античних філософів сказав: "Я знаю лише те, що нічого не знаю".

а) Піфагор;

б) Анаксимандр;

в) Сократ;

г) Платон;

д) Арістотель.

 

 

Варіант № 10

 

1. Сократ основну увагу у своїх міркуваннях приділяв:

а) космосу та законам його розвитку;

б) людині та внутрішнім чинникам її дій;

в) співвідношенню світу ідей та світу речей;

г) політичному устрою держави;

д) ктомістичній теорії.

 

2. Протистояння між Сократом та софістами відбулося внаслідок того, що:

а) софісти брали гроші за освіту, а Сократ - ні;

б) софісти спрямовували зусилля на дослідження космосу, а Сократ - на дослідження людини;

в) софісти сповідували принцип релятивізму, а Сократ наполягав на тому, що справжнє знання повинно бути незмінним;

г) софісти пропагували аморалізм, а Сократ намагався прищеплювати

---- доброчесність;

д) софісти були послідовниками Арістотеля, а Сократ - Платона.

 

3. Наполягання на тому, що справжнє знання є основою правильних моральних вчинків було характерним для:

а) Сократа;

б) Сенеки;

в) Демокріта;

г) Геракліта;

д) Марка Аврелія.

 

4. За Платоном слід припустити, що в основі речей лежать вічні та незмінні ідеї, тому що:

а) у світі нічого не виникає із нічого і не зникає в нікуди;

б) тільки за такої умови ми можемо перейти від сприйняття речей до їх мислення;

в) справжнє буття є вічним та незмінним;

г) тільки за такої умови людина зможе мати надійні знання;

д) на поверхні речей все змінюється, але сутність речей залишається незмінною.

Спробуйте проаналізувати усі наведені варіанти відповідей та з'ясувати виправдані моменти в кожному із них; оберіть найбільш правильний варіант відповіді та обгрунтуйте його.

 

5. Співвідношення філософії Платона та філософії Арістотеля можна передати так:

а) між ними немає нічого спільного;

б) філософія Платона базується на деяких ідеях Арістотеля;

в) філософія Арістотеля базується на вихідних ідеях Платона, але міняє спрямування філософського пізнання;

г) Арістотель запровадив екзистенціально - містичний, а Платон - науково - аналітичний тип філософського мислення;

д) Арістотель був послідовником Піфагора, а Платон - Демокріта.


 

Варіант № 11

 

1. Новаторство Арістотеля полягало в тому, що він розробив:

а) ідею гілеморфізму в питанні про будову всіх речей;

б) наука про закони та форми правильного мислення - логіку;

в) вчення про чотири причини всього сущого;

г) вчення про душу;

д) ідею катарсису - очищення шляхом естетичного переживання.

 

2. Філософські школи пізньої античності:

а) опікувались докладним вдосконаленням античної натурфілософії;

б) розробляли вчення про найкращу державу;

в) намагались надати кожному окремому індивіду засоби життєвого самоутвердження;

г) прагнули створювати принципово нові філософські теорії;

д) прагнули підпорядкувати філософію теології.

 

3. До найперших відкриттів пізньої античної філософії слід зарахувати:

а) відкриття автономії людського духу щодо обставин життя;

б) відкриття взаємної доповнюваності всіх шкіл античної філософії;

в) створення нової науки - логіки;

г) переведення спрямування філософського пошуку в бік самопізнання;

д) відкриття найперших засад космосу.

 

4. Спираючись на свої знання шкільного курсу історії спробуйте назвати ті сфери суспільного життя України, в яких так чи інакше фігурують певні історичні здобутки античного світу.

 

5. В античному світосприйнятті провідне місце належало косомцентризму, а в середньовічному - антропоцентризму.

Так Ні


 

Варіант № 12

 

1. При переході від епохи античності до європейського середньовіччя важливу роль відіграло:

а) руйнування класичного античного поліса;

б) змішування різних етносів та культур у межах Римської імперії;

в) загальна соціальна та духовна ситуація в Римській імперії, коли ніщо матеріальне не могло виконати роль надійних життєвих опор для людини;

г) втрата найперших життєвих орієнтирів;

д) загальна криза рабовласницького суспільства та формування засад феодального суспільства.

Проаналізуйте наведені варіанти можливої відповіді на питання, дайте оцінку кожному із запропонованих варіантів відповідей, виділіть та сформулюйте їх виправдані моменти, та спробуйте на основі таких дій визначитися із правильною відповіддю на питання.

 

2. З позиції християнського світобачення спасіння душі поставало найпершим життєвим завданням людини внаслідок того, що:

а) душа розглядалась як найперша складова людини, гідна вічного життя ;

б) душа розглядалась як основа людської індивідуальності, тому її збереження було умовою збереження індивідуальності ;

в) душа поставала частинкою чистого буття, тому збереження її чистоти дорівнювало збереженню сили та потенціалу божественного світла ;

г) душа була дарунком Бога, а її збереження свідчило про людську вдячність ;

д) людина перебувала в особистому діалозі з Богом і повинна була дбати про свою позицію в даному діалозі.

 

3. В епоху європейського середньовіччя природне, тілесне, матеріальне розглядалось:

а) як вороже духовному;

б) як єдине можливе виявлення духовного;

в) як необхідна складова створеного світу та людини;

г) як таке створене, що мало власну внутрішню необхідність;

д) як продукт дії диявола.

 

4. Назвіть та поясніть ті аспекти, за якими:

а) філософія та релігія постають схожими, спорідненими явищами;

б) філософія та релігія постають несумісними;

в) між філософією та релігією можливі взаємодія та співробітництво;

г) проявляються очевидні впливирелігії на філософію, а філософії - на релігію. Обгрунтуйте свої твердження, спробуйте навести конкретні історичні приклади щодо основних пунктів завдання.

 

5. Оберіть правильний варіант визначення, що вказує на місце філософії в духовному житті середньовіччя:

а) теологія є прислужницею філософії;

б) філософія є прислужницею релігії;

в) філософія є проводирем теології;

г) теологія є всебічним виправданням філософії;

д) філософія є прислужницею теології.


 

Варіант № 13

 

1. Антична філософія у окресленні найперших засад світу була плюралістичною, тобто давала різні варіанти розуміння таких засад. Християнська філософія була принципово моністична, тобто вона зводила всі прояви світу до одного єдиного начала. Спробуйте докладно пояснити, які недоліки та переваги мала кожна із зазначених позицій. Що є більше прийнятним для сучасної філософії - плюралізм вихідних положень чи монізм ? - Обгрунтуйте свої твердження.

 

2. Хто із нижчезазначених християнських філософів входив у когорту "великих каппадокійців":

а) Альберт Великий;

б) Григорій Великий;

в)Іоан Златовуст;

г) Григорій Назіанзін ( Богослов );

д) Ієронім Стридонський.

 

3. Кого із зазначених середньовічних філософів називають "батьком середньовічної схоластики" й чому?

а) Августина Блаженного;

б) Василія Великого;

в) Псевдо - Діонісія Ареопагіта;

г) Северина Боеція;

д) Флавія Касіодора.

 

4. Оберіть варіант правильної відповіді:

а) патристика - це є пізній, зрілий етап розвитку християнської апологетики;

б) апологетика - це є ранній етап розвитку патристики.

 

5. У підґрунті поділу розвиненої середньовічної філософії на схоластику та містику лежить проблема :

а) співвідношення розуму та віри у питаннях богопізнання;

б) співвідношення логіки та інтуїції в індивідуальному містичному досвіді;

в) співвідношення стихійної та спеціально набутої освіти;

г) співвідношення довільного вибору життєвих орієнтирів та орієнтирів,

санкціонованих церквою;

д) співвідношення свободи волі та наперед визначення Богом людської долі.


 

Варіант № 14

1. "Золоте століття схоластики" — це:

а) ХІ ст. б) XII ст. в) XIII ст.

г) XIV ст. д) X ст.

 

2. Виявіть підпункти, що не повинні фігурувати в окресленнях характеристик названих нижче течій розвиненої схоластики:

НОМІНАЛІЗМ РЕАЛІЗМ

- реально існують окремі речі; - реально існують лише загальні ідеї;

- загальні ідеї - це лише імена речей; - речі - це лише втілення ідеї;

- загальніпоняття створює людина; - окремі речі створює людина;

- згальні поняття існують в розумі Бога; - загальні поняття не існують реально.

-

3. Виберіть правильний варіант формулювання змісту так званої "теорії одвійної істини":

а) існує два роди істини - істина людського розуму та істини божественного одкровення ; ці істини існують автономно, тобто самостійно, лише деінде вступаючи у взаємодію;

б) існує два роди істин, що подані у Святому письмі - істини відкриті, прямі, доступні та істини приховані, утаємничені.

 

4. "Не слід збільшувати сутності без потреби... Там, де щось можна пояснити простіше, а не складніше, перевагу слід надати простому поясненню". - Це є формування:

а) вихідного принципу середньовічної екзегетики;

б) принципу під назвою " бритва Оккама ";

в) принципу симфонії розуму та віри Фоми Аквінського;

г) одного із аргументів Іустина Філософа;

д) позиції, проголошеної Тертуліаном.

 

 

5. Спробуйте пояснити, чому та в чому саме схоластика відіграла позитивну роль у формуванні засад новоєвропейськрої науки. Для таких пояснень використайте тези - підказки, наведені нижче (ті, які ви вважаєте правильними):

а) схоластика сприяла подальшому розвитку логіки;

б) схоластика не ставилась вороже до інтелектуальних новацій;

в) схоластика не лише проголошувала певні тези, а й вимагала їх обговорення та доведення;

г) схоластика вперше подавала світ як систему взаємодіючих сил;

д) схоластика підпорядкувала пізнання найпершим догматам християнської релігії.


 

Варіант № 15

1. За найпершими світоглядними орієнтирами епоха європейського Відродження була:

а) епохою християнського світобачення;

б) епохою світського, атеїстичного світобачення;

в) епохою наукового емпіричного світосприйняття;

г) епохою панування релігії в усіх сферах суспільного життя;

д) епохою панування мислення "здорового глузду'1.

2. Із наведених нижче варіантів оберіть правильні: "Характерними ознаками гуманізму слід вважати":

а) опору на факти та ясну логіку;

б) піднесення значущості земного життя людини та її самовдосконалення як особистості;

в) висування на перший план освіти та моральних засад людського життя;

г) наголос на тому, що людина є перш за все творчою істотою;

д) сповідування принципу співвідношення макрокосму та мікрокосму.

3. Розвиток концепції єдиної світової душі, загальної світової симпатії та гармонії було на першому плані в концепціях:

а) гуманізму;

б) натурфілософії;

в) ренесансного неоплатонізму;

г) неосхоластики;

д) неотомізму.

4. Тезу про те, що книга природи написана перш за все мовою матеметики, висував та розвивав:

а) Джордано Бруно;

б) Марсіліо Фічіно;

в) Бернардіно Т елезіо;

г) Галілео Галілей;

д) Йоган Кеплер.

5. Загальні особливості соціальних та духовних процесів розвитку Європи в епоху Нового часу визначались:

а) переважно сільськогосподарським типом виробничої суспільної діяльності;

б) системою особистісної васальної залежності між членами суспільства;

в) розвитком промислового виробництва, перенесення центру виробничої діяльності в міста;

г) географічними відкриттями нових земель;

д) перенесенням акцентів із зацікавлень природою на зацікавлення людиною.


 

Варіант № 16

1. Фігура літературного персонажа Робінзона була показовою для загальної атмосфери Нового часу тому, що:

а) в цю епоху люди захоплювались морськими подорожами;

б) вона символізувала собою нове становище окремого індивіда в системі соціальних зв'язків.

2. Оберіть варіанти правильної відповіді на питання. Мислення "здорового глузду" характеризується наступними рисами:

а) воно передбачає цінування фактів;

б) воно передбачає посилання на авторитет Біблії;

в) воно передбачає ясну та чітку логіку;

г) воно віддає перевагу інтуїції, а не розсудковим міркуванням;

д) воно культивує принцип індивідуальної активності.

3. Оберіть варіанти правильної відповіді на питання. До загальних особливостей розвитку філософії в епоху Нового часу слід віднести :

а) її підпорядкування теології у якості її прислужниці;

б) виникнення національних та регіональних філософій;

в) розвиток філософії в діалозі із іншими науками;

г) вихід філософського знання на новий рівень диференціації та систематизації;

д) її спрямованість у бік гуманітарних студій.

4. Питання про метод істинного пізнання постало одним із найперших та найважливіших питань для філософії Нового часу

Так Ні

5. Емпіризм - це позиція у методології, що характеризується:

а) найпершим цінуванням розумових дедуктивних виведень;

б) наголошуванням найпершої та вирішальної ролі відчуттів у пізнані;

в) рухом пізнавальної думки від факторів до ідей;

г) визнанням існування в людському розумі вроджених ідей;

д) прагненням виводити наукові теорії із загальних філософських принципів.


 

Варіант № 17

1. Засновннком філософії Нового часу вважається:

а) Ніколо Макіавеллі; б) М. Монтень;

в) Жан - Поль Сартр; г) Леонардо да Вінчі;

д) Френсіс Бекон.

2. В період Нового часу багато вчених та філософів намагалися пояснити глибинні причини процесів, що відбувалися у світі, використовуючи:

а) механіку; б) хімію ;

в) біологію; г) генетику ;

д) соціологію.

3. Теза "я мислю, отже я існую" є важливою вихідною тезою:

а) філософського монізму; б) раціоналізму;

в) емпіризму; г) для позиції визнання розуму "чистою дошкою" д) для скептицизму.

4. Теза " я мислю, отже я існую " наголошує на важливій ролі самоусвідомлення в русі думки до правильного пізнання

Так Ні

5. Теза " я мислю, отже я існую " належить:

а) Наполеону ; б) Робінзону ; в) Вольтеру ;

г) Паскалю ; д) Декарту.



Варіант № 18

1. Уважно перечитайте наступні міркування Р. Декарта, проаналізуйте їх:

"Ми доходимо до пізнання речей двома шляхами, а саме через досвід або через дедукцію. Додатково слід відзначити, що досвідні речі бувають помилковими, дедукція же або чисте виведення одного із іншого, хоча й може бути залишена поза увагою, якщо вона неочевидна, але ніколи не може бути неправильно здійснена розумом, навіть вкрай нерозсудлива..."

 

Спираючись на те, що дедукція - це розумове виведення часткових наслідків із деяких загальних ідей, спробуйте з'ясувати:

а) в чому на вашу думку, полягають переваги дедукції над досвідом ?

б) Чи згідні ви із тим, що дедуктивне виведення володіє властивістю бути безпомилковим? Наведіть приклади застосування дедуктивного логічного виведення.

2. Визначіть позицію, яка в гносеології є протилежною щодо позиції визнання існування в розумі людини деяких вроджених ідей:

а) релятивізм;

б) скептицизм;

в) розум - це " чиста дошка";

г) розум - це рівень інтелектуального споглядання;

д) агностицизм.

3. Згідно з Дж. Локком, існують такі джерела наших знань:

а) відчуття і досвід ;

б) досвід та розум ;

в) чуття та рефлексія ;

г) вроджені ідеї та дедукція ;

д) уявлення первинні та вторинні.

4. Наполягання на відсутності прямого причинного зв'язку між відчуттями людини та ідеями її розуму було характерним для:

а) Дж. Локка; б) Д. Юма; в) Дж. Берклі;

г) Б. Паскаля; д) Ж. - Ж. Руссо.

5. Позицію сенсуалізму в теорії пізнання можна передати тезою:

а) бути - це значить бути сприйнятим;

б) немає нічого в інтелекті, чого б не було у відчуттях;

в) сенс є лише в тому, що є корисним;

г) кожна річ має достатні підстави для того, щоби бути саме такою;

д) не треба приймати у пізнання те, що не видається ясним, чітким та виразним.



Варіант № 19

1. Найпершим поняттям онтологічних вчень у філософії Нового часу було поняття:

а) субстанції; б) акциденції;

в) монади; г) модусу; д) атрибуту.

2. Р. Декарт розвивав вчення про існування двох самостійних субстанцій - протяжної ( матеріальної) та мислячої (духовної), а Б. Спіноза подавав ці субстанції як атрибути однієї єдиної субстанції

Так Ні

3. Спираючись на матеріал навчальної літератури спробуйте пояснити, чому основний твір Б. Спінози, в якому подавалось вчення про субстенцію як засаду світобудови, мав назву "Етика".

4. Вчення Г. Лейбніца про світобудову отримало назву:

а) атомізм; б) субстанціалізм;

в) монадологія; г) монізм; д) теорія достатньої підстави.

5. Хто із філософів, розробляючи вчення про необхідність і свободу зробив висновок про те, що свобода є пізнана необхідність ?

а) Ф. Бекон; б) Р. Декарт;

в) Т. Гоббс; г)Б. Спіноза; д) Т. Лейбніц.



Варіант № 20

1. Наведіть правильне закінчення відомої тези Б. Паскаля: "Вся наша гідність - у здібності мислити... Спробуємо ж мислити гідно: в цьому..."

а) основа нашої культури; б) основа нашого пізнання;

в) основа ношої моральності; г) основа ношої цивілізованості;

д) основа нашого добробуту.

2. Проведіть логічний зв'язок між вченням Б. Паскаля про серединне становище людини в світі та його визначення найпершого життєвого завдання людини.

3. Століття Просвітництва в історії Європи - це:

а) XVI ст. б) XVII ст.

в) XVIII ст. г) XIX ст.

4. Більшість просвітників вважали, що найпершою умовою людського буття постає розповсюдження знань, а серед усіх знань найпершу значущість мають знання моральних норм і принципів

Так Ні

5. Однією із найперших проблем, що знаходилась в центрі уваги європейського просвітництва, була проблема:

а) пошуку засад світобудови;

б) обгрунтування найперших принципів правильного логічного мислення;

в) докладного розгортання вчення про субстанцію;

г) розроблення найбільш виправданого методу наукового пізнання;

д) дослідження глибинних, найперших зв'язків людини і суспільства.


Варіант № 21

1. Німецька класична філософія була історично першою формою класичної європейської філософії

Так Ні

2. Німецька класична філософія виділяється в окремий етап розвитку новоєвропейської філософії внаслідок того, що:

а) вона розвивалась в окремому європейському регіоні;

б) вона включала у свій зміст провідну проблематику всієї попередньої європейської філософії;

в) вона запровадила принципово нову парадигму філософствування у порівнянні із попередньою європейської філософією;

г) вона першою запровадила у філософію системну форму виразу її змісту;

д) вона була найбільш теоретичною із всіх попередніх форм європейської філософії.

3. Виберіть правильні варіанти відповіді на питання. Принцип активності, розроблений німецькою класичною філософією, за своїм змістом передбачав:

а) доведення того, що людина знає лише те та тою мірою, якою мірою вона діє активно;

б) доведення залежності предмета пізнання від діяльності суб'єкта пізнання;

в) те ж саме, що й "коперніканський преворот" І. Канта у філософії;

г) виховання у людини активної соціальної позиції;

д) побудову теорії, згідно якої субстанція водночас постає й суб'єктом світового процесу.

4. Принцип розвитку ( як і теорія розвитку ) був найбільш продуктивно розроблений:

а) І. Кантом; б) І. Г. Фіхте;

в) Ф. Шеллінгом; г) Г. Гегелем; д) Л. Фейербахом.

5. Діяльності І. Канта виділяють такі етапи:

а) доантропологічний та антропологічний;

б) демократичний та після демократичний;

в) етичний та післяетичний;

г) докритичний та критичний;

д) природничий та антропологічний.


 

Варіант № 22

1. Згідно із твердженням І. Канта, предмет та річ - у - собі співвідносяться таким чином:

а) вони є тотожними;

б) між ними немає нічого спільного;

в) предмет постає синтезом відчуттів, викликаних речами - в - собі, та форм розсудку ;

г) предмет непізнаваний, а річ - в - собі сприймається відчуттями;

д) у сфері речей - в - собі діє принцип причинності, а в предметній сфері панує свобода.

2. У філософії І. Канта:

а) розсудок оперує категоріями ( апріорними формами інтелектуальної діяльності), а розум - ідеями;

б) розум оперує категоріями, а розсудок - ідеями.

3. Спираючись на вчення І. Канта про рівні та форми пізнання, прокоментуйте його твердження - "я обмежив розум" (в іншому перекладі - "я вказав межі розуму"), щоби надати місце вірі ". Чи не свідчить це про бажання І. Канта підпорядкувати філософію релігії?

4. Вкажіть, яким проблемам перш за все переважно були присвячені основні твори І. Канта, використавши для цього термін - підказки:

а) " Критика чистого розуму " - пізнання, етика, естетика, наука, метафізика, онтологія, логіка.

б) " Критика практичного розуму " - пізнання, етика, естетика, наука, метафізика, онтологія, логіка.

в) " Критика здатності судження" - пізнання, етика, естетика, наука, метафізика, онтологія, логіка.

5. " Категоричний імператив " І. Канта — це є:

а) виведений на основі вимог розуму всезагальний закон людської моральної поведінки;

б) закон застосування категорій розсудку до даних чуттєвого досвіду.


 

Варіант № 23

1. "Діяти, діяти і ще раз діяти - ось в чому наше призначення!" - Ця теза була запроваджена:

а) І. Кантом; б) І. Г. Фіхте;

в) Ф. Шеллінгом; г) Г. Гегелем; д) Л. Фейербахом.

2. Назвіть ім'я представника німецької класичної філософії, який виводив усі окреслення світобудови із діяльності "Я":

а) Г. Гегель; б) Ф. Ніцше;

в) К. Маркс; г) А. Шопенгауер; д) Т. Г. Фіхте.

3. Уважно прочитайте наведений нижче фрагмент філософського твору, спробуйте виділити його провідну думку та визначити його автора:

"Природа як в цілому, так і в своїх окремих проявах повинна уявлятися в якості свідомо створеного результату, але водночас, разом із тим, результатом дії сліпого механізму; вона має цільове спрямування, проте не дає пояснення своєї доцільності. Тобто, тут присутня...водночас як свідома, так і несвідома діяльність всередині самого суб'єктивного, в самій свідомості. Такою діяльністю може бути тільки естетична діяльність..." Зверніть увагу на те, що доцільна свідома діяльність включає в себе і момент несвідомого. Як ви вважаєте, з чим він пов'язаний: із емоціями, почуттями чи волінням? Спробуйте назвати тих відомих представників світової філософії, які проводили позицію вихідної тотожності між діями свідомості та засадами світобудови.

4. Виберіть правильні варіанти відповіді на питання.

Філософію Г. Гегеля можна характеризувати перш за все такими рисами:

а) системність;

б) панування логіки;

в) динамізм, панування ідеї розвитку;

г) всеохопність;

д) матеріалістична позиція.

5. Праця, в якій Г. Гегель виклав основні складові свого вчення на основі розгортання життєвого циклу Абсолютної ідеї, називається:

а) "Досвід про людське пізнання";

б) "Метафізика";

в) "Світ як воля та уявлення";

г) "Феноменологія духу";

д) "Міркування про метод".


 

Варіант № 24

1. Оберіть варіанти правильної характеристики гегелівського розуміння вихідної засади світу:

а) Абсолютна ідея;

б) субстанція - суб'єкт;

в) всеохоплююча сутність, що розвивається;

г) процес, що характеризується визріванням та вирішенням внутрішніх суперечностей;

д) матеріально - природний процес, що породжує духовне.

2. За Г. Гегелем існує три рівні пізнавальної діяльності свідомості:

а) чуття, розсудок та розум;

б) відчуття, мислення та досвід;

в) чуття, рефлексія чуттів та рефлексія рефлексії;

г) прості ідеї, складні ідеї та інтуїція;

д) формальна основа, реальна основа та абсолютна основа.

3. У своїй філософській концепції Г. Гегель намагався довести, що причинами руху та розвитку постають:

а) божественні енергії, що пронизують створений світ;

б) зовнішні взаємодії речей;

в) внутрішні суперечності абсолютної ідеї;

г) світові інформаційні процеси;

д) взаємодія мікро, макро та мегапроцесів.

4. Згідно з Г. Гегелем, кожна суперечність проходить такі етапи свого визрівання:

а) тотожність, відмінність, протилежність та протиріччя;

б) єдність, конфлікт, синтез;

в) буття, сутність, поняття.

5. За Г. Гегелем, сутність протиріччя полягає в тому, що воно є єдністю протилежних визначень предмета, визначень, що охоплюють граничні прояви даного предмета і, таким чином, подають його цілісно, через внутрішній рух та напругу

Так Ні


 

Варіант № 25

1. Із запропонованих варіантів виберіть гі формулювання, що передають зміст вихідних принципів діалектної логіки Г. Гегеля:

а) тотожність мислення і буття;

б) тотожність протилежностей;

в) єдність початку та принципу;

г) єдність Я та не - Я;

д) синтез матеріалу чуття та категорій розсудку.

2. Складовими філософської системи Г. Гегеля постають:

а) логіка, філософія природи, філософія духу, науковчення;

б) критика чистого розуму, практичного розуму та здатності судження;

в) феноменологія духу, логіка, філософія природи, філософія духу, етика та естетика;

г) етика, естетика, монадологія, феноменологія духу.

3. Продемонструйте, яким чином пов'язані між собою вчення Г. Гегеля про життєвий цикл абсолютної ідеї та класифікація основних складових його філософської системи.

4. У чому вбачав JI. Фейэрбах основний недолік філософії Гегеля?

а) в її зайвій деталізації;

б) в її перебільшеній логізації;

в) в тому, що вона являла собою логізовану теологію;

г) в її зв'язках із політикою;

д) в її складності.

5. Який принцип постає вихідним для філософії JI. Фейербаха?

а) принцип монізму;

б) принцип гуманізму;

в) принцип активності;

г) принцип тотожності протилежностей;

д) антропологічний принцип.


 

Варіант № 26

1. Л. Фейербах закликав:

а) замінити релігію об'явлення релігією всезагальної людської любові;

б) знищити усяку релігію тому, що вона спотворено виражає людську сутність.

2.За Л. Фейербахом до сутнісних сил людини слід віднести:

а) силу почуття, силу розуміння та силу бажання;

б) силу науки, техніки та фантазії;

в) любов, спілкування та єдність із природою.

3.Класична філософія вважала розум найвищою та найкращою здібністю людського інтелекту, а некласична доводила, що за допомогою розуму людина може гармонізувати свої стосунки із дійсністю

Так Ні

4.Некласична філософія на відміну від класичної:

а) вважала, що філософія постає найпершим та найефективнішим виявленням людського розуму;

б) доводила, що людиною керують нерозумні та позарозумні чинники;

в) обґрунтовувала думку про можливість людини пізнати саму сутність буття.

5.А. Шопенгауер вважається засновником некласичної філософії тому, що він:

а) подавав світ як найперший предмет філософського осмислення;

б) намагався відродити класичну метафізику;

в) доводив, що те, що ми називаємо світом, є лише наше уявлення;

г) вважав, що в основі всіх світових процесів лежить дія сліпої волі;

д) вважав, що людина не може орозумнити ті сили, що лежать в основі буття.



Варіант № 27

1. На основі порівняння вихідних ідей класичної та некласичної філософії спробуйте навести приклади із сучасних явищ культурного життя, де можна побачити прояви як класичного, так і некласичного підходів.

2. Уважно перечитайте наевдені міркування Ф. Ніцше і спробуйте застосувати їх до прояснення співвідношення класичної та некласичної філософії:

"...Ми повинні переконатися у наївності наших ідеалів та відкрити, що ми, думаючи, що надаємо світу найвище витлумачення, не надали нашому людському існуванню навіть і помірковано відповідної йому цінності...Теза "Все позбавлено сенсу" може бути передана так: неможливо провести до кінця тлумачення світу, на яке була витрачена величезна сила; викликає сумнів, чи не є хибними взагалі всі тлумачення світу".

Які особливості некласичного філософського бачення дійсності та людини наголошені в даних міркуваннях? Сформулюйте та обгрунтуйте своє до них ставлення.

3. В міркуваннях А. Шопенгауера світ постає лише людським уявленням внаслідок того, що:

а) інтуїція та уявлення постають найпершими здібностями людського інтелекту;

б) людина може вести розмови лише про сприйняте нею;

в) між людським почуттям та ідеями розуму не існує причинного зв'язку;

г) філософське осмислення світу має високий рівень абстрактності.

4. Згідно з А. Шопенгауером, воля до буття як єдина засада світу:

а) постає тотожною розуму;

б) діє в єдності із розумом;

в) підпорядкована розуму;

г) є принципово позарозумною;

д) стимулює розум до пошуків перших засад буття.

5. Думка про те, що життя являє собою переплетення добра і зла, що не можна отримати щось одне із цього, не зруйнувавши життя, що життя є сліпим прагненням самоздійснення, належить:

а) К. Марксу; б) С. Кіркегору;

в) А. Шопенгауеру; г) О. Конту; д) Л. Фейербаху.


 

Варіант № 28

1. Етика А. Шопенгауера носить переважно:

а) песимістичний характер;

б) оптимістичний характер;

в) дотримується збалансованої оцінки явищ життя;

г) спирається на християнські заповіді;

д) спирається на вимоги розуму.

2. Датський філософ С. Кіркегор:

а) був послідовником А. Шопенгауера в дослідженні засад людського відношення до світу;

б) був послідовником Г. Гегеля в пропаганді деалектичного мислення;

в) вважав людське внутрішнє пережевання життя єдиним предметом філософії;

г) вважав, що людину слід вивчати з допомогою науки;

д) вважав всі явища дійсності лише різними проявами життя.

3. Згідно С. Кіркегору людина у своєму внутрішньому відношенні до процесів життя індивідуальності проходить такі стадії сходження:

а) докритичну, критичну та антропологічну;

б) релігійну, метафізичну та позитивну;

в) естетичну, етичну та релігійну;

г) ствердження, заперечення та синтезу;

д) чуття, рефлексія та рефлексія рефлексії.

4. Поняття екзистенції було вперше запроваджене як характеристика особливостей людського буття:

а) І. Кантом ; б) А. Шопенгауером ;

в) М. Хайдеггером ; г) О. Контом ; д) С. Кіркегором.

5. Поняття екзистенціального відчаю відігравало велику роль у філософії:

а) О. Конта ; б) К. Маркса ;

в) А. Шопенгауера ; г) С. Кіркегора ; д) Е. Маха .


 

Варіант № 29

1. Порівняйте між собою вихідні ідеї А. Шопенгауера та С. Кіркегора, виділіть те, що зближує їх позиції, а також те, в чому ці позиції відмінні. Виділіть те, що є характерним для явищ некласичної філософії. Чи можна помітити в міркуваннях даних філософів елементи, що споріднюють їх із класичною філософією? Якщо так, то назвіть такі елементи.

2. Напрями створення "наукової філософії" у ХТХ ст. можна віднести до некласичної філософії через те, що:

а) вони підпорядковували розум та розумову діяльність певним поза розумним чинникам;

б) вони відкидали такі складові класичної культури як релігія та мораль;

в) вони вимагали надати науці першого значення в пояснені явищ дійсності;

г) виступали із різкою критикою засад класичної філосоії.

3. Поняття позитивного у філософії О. Конта позначало:

а) спостережуване, зрозуміле та корисне;

б) економічно ефективне;

в) основу прийняття виправданих політичних рішень;

г) те ж саме, що й добро в етиці.

4. Теза "Наука сама собі філософія" була проголошена:

а) К. Марксом ; б) Ф. Енгельсом ;

в) Ф. Ніцше ; г) К. Фогтом ; д) О. Контом.

5. Визначіть, який із напрямів "наукової філософії*" у XIX ст. наполягав на тому, що філософія повинна вивчати мову та логіку науки

а) марксизм;

б) природничий матеріалізм;

в) позитивізм.


 

Варіант № ЗО

1. Філософія марксизму характеризувалась як:

а) різновид природничого матеріалізму;

б) діалектичний та історичний матеріалізм;

в) антропологічний матеріалізм;

г) науковий атеїзм.

2. Згідно засновникам марксизму філософія повинна:

а)стати наукою усіх наук;

б) бути теорією класової боротьби;

в) бути обгрунтуванням шляхів формування всебічно розвиненої особи;

г) бути наукою про загальні закони розвитку природи, суспільства та людського мислення.

3. Філософську концепцію Ф. Ніцше називають "філософією життя" внаслідок того, що вона:

а) проводила відмінність між життям та буттям людини;

б) спиралась на новітні дані еволюційної теорії;

в) розглядала всі процеси дійсності як різні виявлення життя;

г) вважала життя найбільш зрілою формою космічних процесів.

4. Прокоментуйте твердження Ф. Ніцше: "Людина, якою вона повинна бути, звучіть для мене таке само дивно, як і дерево, яким воно повинно бути". Чи свідчить воно про те, що Ф. Ніцше не визнавав ніяких ідеалів людини? Якщо це так, то це твердження суперечить твердженням Ф. Ніцше щодо надлюдини. Спробуйте пояснити наведене твердження в контексті інших вихідних ідей філософії Ф. Ніцше.

5. Яким було ставлення Ф. Ніцше до християнства? За що Ф. Ніцше піддавав критиці християнську мораль?


Варіант № 31

1. Яка із наведених нижче тез виражає філософську позицію Ф. Ніцше?

а) світ є переплетення різних воль, іцо прагнуть здійснитися;

б) світ є процесом еволюції форм буття в напрямі життя;

в) слід вітати все, що зміцнює життя, і відкидати все, що веде до його виродження;

г) людина повинна загальмувати сліпу дію волі до буття;

д) людина перебуває в абсолютному відношенні до абсолютного.

2. Філософія XX ст. відрізняється своєю одностайною відданістю традиціям класичної філософії

Так Ні

3. Буття, існування, реальність - ці слова є синонімами

Так Ні

4. Поясніть, в чому полягає відмінність між поняттям "буття" та поняттям "все існуюче"? Продемонструйте, чому філософське розуміння дійсності не може задовольнитися поняттям "все існуюче".

5. Вдумайтесь у тезу відомого онтолога XX ст. М. Гартмана: "Буття є те останнє, про що можна запитувати. Але останнє не може бути визначеним. Адже визначити (покладати межі) можна лише на основі чогось іншого, що стоїть позаду того, що визначається. Але останнє є те, за чим вже нічого немає1'. Спираючись на ці твердження, спробуйте пояснити, яке значення для розгортання людського мислення може мати його відношення до буття як до того останнього, про яке можна запитувати. Як пов'язані буття і пізнання?


Варіант № 32

1. Поясніть, якою лінією міркування можна пов'язати між собою наведене вище окреслення філософського змісту поняття буття та визначення хибного та істиного, що його дав Арістотель: "Казати про суще, що його немає, або про не - суще, що воно є, - значить казати хибне; а казати, що суще є, а не - суще не є, - значить казати істинне".

2. Виберіть варіанти правильної відповіді на питання. Поняття буття виконує у філософії такі функції:

а) воно окреслює найперші умови помислювання дійсності внаслідок того, що виводить міркування за межі конкретних форм сущого;

б) воно вказує природознавству напрями виправданого вивчення дійсності;

в) воно постає підставою для сенсоутворення, оскільки вказує на найперші та найширші орієнтири людського свідомого ставлення до дійсності;

г) воно дозволяє проводити виправдані визначення основних понят науки;

д) воно виводить будь - яке мислення на рівень гранично широкого узагальнення.

3. Розуміння буття у східній філософії передбачає:

а) висування на перший план небуття, порожнечі;

б) надання переваги буттю над небуттям.

4. Людські виміри проблеми буття окреслюються так, що:

а) буття постає найпершим предметом людського пізнаня;

б) буття постає вищою людською цінністю та мірою людської відповідальності за наслідки своїх дій;

в) буття людини постає частиною буття як такого;

г) через поняття буття людина прирівнюється до інших видів сущого.

5. "Буття в істині" та "буття у гадці" - це поняття, введені:

а) Гераклітом; б) Піфагором;

в) Парменідом; г) Демокрітом; д) Арістотелем.


 

Варіант № 33

1. Поняття "архе" в античній філософії та поняття "субстанції" в новоєвропейській філософії були тотожними

Так Ні

2. Відмінність між поняттями "субстанція" та "субсистенція" була визначена:

а) в античній філософії;

б) в середньовічній філософії;

в) у філософії Відродження;

г) в німецькій класичній філософії.

3. Поняття "емінентної причини", введене середньовічною філософією позначає:

а) внутрішню причину;

б) причину, що спродукована реалізацією свідомого людського задуму;

в) початкову причину, що містить у собі зміст усіх подальших можливих її наслідків;

г) матерію, яка є потенцією усіх можливих речей.

4. У найперші визначення субстанції Б. Спінозою входили наступні поняття:

а) субстанція - субсистенція - речі;

б) субстанція - атрибут - модус;

в) субстанція - субсистенція - акціденція;

г) монада - протяжна субстанція - мислена субстанція.

5. Поняття "res cogitans" та "res externa" для характеристики засад буття були введені:

а) С. Боецієм; б) А. Кентерберійським;

в) Р. Декартом; г) Б. Спінозою; д) Г. Лейбніцем.


 

Варіант № 34

1. В розумінні сутності субстанції можливі такі позиції:

а) матеріалізм, що подає в якості субстанції матерію;

б)ідеалізм, що подає в якості субстанції дух;

в) реалізм, що розглядає дійсність як сукупність речей;

г) дуалізм, що визнає існування двох незалежних субстанцій - матеріальної та духовної;

д) пантеїзм, що розглядає Бога як субстанцію.

Виберіть варіанти правильної відповіді та обгрунтуйте свій вибір.

2. Класичне філософське розуміння буття та некласичне в основних моментах співпадають.

Так Ні

3. Виберіть варіанти правильної відповіді та обгрунтуйте свій вибір. Некласичне філософське розуміння буття передбачає його тлумачення як:

а) найпершої інтенції свідомості;

б) найпершої та необхідної умови відношення мислення до будь - чого;

в) емінентної причини;

г) єдності еманації та еволюції;

д) тривалості.

4. Виберіть варіанти правильної відповіді.

До найбільш авторитетних творців некласичної онтології слід зарахувати:

а) К. Ясперса ; б) М. Хайдеггера ;

в) Е. Кассирера ; г) М. Шліка ; д) М. Гартмана.

5. Назвіть автора концепції "критичної онтології" у філософії XX ст.:

а) Н. Аббаньяно; б) Ч. Пірс;

в) М. Гартман; г) М. Хайдеггер; д) А. Бергсон.


Контрольні питання

Перелік практичний питань

Варіант №1

1. Що таке світогляд? У чому полягає його основне питання?

2. Що є характерним для міфілогічного мислення?

3. Що є характерним для релігії як форми світогляду?

4. Як співвідносяться філософія і світогляд?

5. Які функції і структура філософії?

Варіант № 2

1. Чи зводиться філософія до науки? Аргументуйте свою відповідь.

2. Яки засоби пізнання у філософій'?

3. Яке місце філософії серед інших форм світогляду?

4. Що у філософій' визначається як система цінностей і життєвих сенсів

5. Яка роль філософії у сучасному світі?

Варіант № З

1. Які мотиви і обставини покликали філософію до життя?

2. Які особливості філософії стародавнього Китаю?

3. Які особливості філософії Стародавньої Індії?

4. Які обставини виникнення античної філософії?

5. Назвіть основні етапи у розвидку античної філософії.

Варіант № 4

1. Що є основою буття за Демокритом?

2. У чому шукали першопричини основи буття? Піфагор та його послідовники?

3. Проблема субстанції в античній філософії.

4. Основні риси об'єктивного ідеалізму Платона.

5. Що є першопричиною світового процесу за Аристотелем?

Варіант № 5

1. Які основні етапи середньовічної філософської думки?

2. Хто автор цих висловів: „Вірую тобто абсурд"?

3. Що є основою світу з точки зору Августина?

4. Чи визнає схоластика філософськи ідеї Платона і Аристотеля?

5. Чи погоджується номіналісти з вченням Платона про ідеї, поняття?

 

Варіант № 6

1. Чи погоджуються реалісти з вивченням Платона про ідеї, поняття?

2. Хто засновник томиістської філософії?

3. У чому сутність принципу гармонії віри і розуму Фоми Аквінського?

4. П'ять підходів Фоми в онтологічному доказу буття Бога?

5. Чий це вислів -„Філософія є служницею богослов'я"?

Варіант № 7

1. Назвіть характерні риси епохи Відродження.

2. Філософія Відродження була „техноцентричною", або антропоцентичною.

3. Що відроджує філософія Відродження: гармонійну людину доби античності, або політеїзм стародавніх греків?

4. Чи визначає пантеїзм тотожність природи і Бога?

5. Що характеризує натурфілософію Відроджєнйя: геоцентризм або геліоцентризм?

Варіант № 8

1. Назвіть представників Італійського гуманізму і його основні риси.

2. Хто розробив ідею про нескінченність Всесвіту?

3. Суть неоплатонівського поняття природи людської індивідуальності.

4. Що було метою філософії Реформації?

5. Що було результатом реформації церкви?

 

Варіант № 9

1. Як вирішується проблема методу пізнання в філософії Ф.Бекона?

2. Як вирішується проблема методу пізнання в філософії Р.Декарта?

3. У чому сутність світогляду філософів XVII-XVIII ст.?

4. У чому сутність гносеологічних концепцій сенсуалізму?

5. У чому сутність гносеологічних концепцій раціоналізму?

Варіант № 10

1. Сутність обґрунтування вчення про субстанцію Р.Декарта.

2. Сутність обґрунтування вчення про субстанцію Б.Спінози.

3. Сутність обґрунтування вчення про субстанцію Г.В.Лейбніца.

4. В чому сутність і характерні риси механістично-матеаріалістичної картини світу?

5. У чому сутність теорії природного становища людини?

 

Варіант № 11

1. У чому унікальність німецкої класичної філософії?

2. Які основні напрямки німецької філософії XIX ст.?

3. Що відображає сутність явища за Кантом - „річ у собі" або „річ для себе"?

4. Гегель був представником об'єктивного ідеалізму або представником суб'єктивного ідеалізму?

5. Чому кантівське поняття „критика" стало символом його філософії?

Варіант № 12

1. Сутність розуміння природи Л.Фкйєрбаха.

2. Сутність апріоризми І.Канта.

3. Сутність концепції Абсолютного духу Г.Гегеля.

4. У чому Л.Фейєрбах Анті - Гегель. _

5. Головні принципи гносеології Л.Фейербаха. ™

Варіант № 13

1. Які риси характерні для українського філософського світогляду?

2. У чому полягає осбливість філософського мислення доби Київської Русі?

3. Що характерне для філософської думки періоду українського Резонансу та Просвітництва?

4. Особливості філософії Г.С.Сковороди.

5. У чому особливість розвидку філософії в Україні початку XX ст.?

Варіант № 14

1. У чому полягає сутність філософії серця?

2. Які особливості розвидку філософської думки в діаспорі?

3. Основні риси інтегрального націоналізму Д Донцова.

4. Зміст історико - філософської концепції Д.Чижевського.

5. Зміст історико - філософської концепції О.Кульчицького.

Варіант № 15

1. Які найтиповіші риси основних філософських напрямів і шкіл ХХст.?

2. У чому полягає принцип „верифікації" в спробах довести, що „метафізика" як філософія неможлива?

3. Назвіть основні принципи і ідеї сучасного позитивізму.

4. Назвіть основні принципи і ідеї сучасної релігійної філософії.

5. Назвіть основні принципи і ідеї екзистеціальної філософії.

Варіант № 16

1. У чому філосрфсько - релігійний зміст тейядизму?

2. Сутність „герменевтичного трикутника".

3. Співвідношення свідомого і несвідомого у фрейдистському уявленні структури особмстості.

4. Які головні сфери практики і пізнання є основою розвидку сучасних наук згідно Х.М.Фуке.

5. Головні ідеї постпозитивізму.

 

 

Варіант № 17

1. У чому полягає життєвий та філософський сенс проблеми буття?

2. Які форми має буття людини?

3. Чи можна вважати,що матерія - це те, з чого складені всі речі?

4. Чому прогресівні, революційні, наукові відкриття можуть привести до кризи в науці?

5. Чому рук - це невід'ємна властивість матерії?

Варіант №18

1. Чи можна вважати за рух наші думки?

2. Чи ми сьогодні знаємо все про форми руху?

3. У чому особливість простору і часу як форм буття матері і?

4. Сутність субстанціональної концепції простору і часу.

5. Сутність реляційної концепції простору.

Варіант № 19

1. У чому схожість та відмінність принципів і категорій матеріалістичної діалектики?

2. Яка особливість філософських категорій порівняно з поняттями конкретних наук?

3. Як співвідносяться детермінізм і фаталізм?

4. Яка структура і функції діалектичної суперечності?

5. У чому зміст комлексной взаємозалежності категорій „якість", „кількість", „міра"?

Варіант № 20

1. Якою є роль закону заперечення в постановці і розв'язанні проблемми співвідношення прогресу і регресу в суспільному розвидку?

2. Що спільного та чим відрізняються концепції розвидку Гегеля та Маркса?

3. Якими є функції метрології діалектики у розв'язанні практичних завдань суспільного життя?

4. Основні альтернативні концепції діалектики.

5. Що є джерелом розвидку?

Варіант № 21

1. Які взаємовідносини існують між суспільством та природою7

2. Чому природу розуміють як виробничу силу?

3. Що таке екологічне вимірювання соціальних процесів?

4. Які особливості і ознаки другої природи?

5. У чому полягає сутність еволюційного шляху розвидку суспільства?

Варіант № 22

1. Які дві сторони активного ставлення людини до світу?

2. Що може, діяльність зробити залежно від характеру об'єкта перетворення?

3. Що таке „практика"? Якими є її стуктура та роль у процесі пізнання?

4. Які види практики ви знаєте?

5. Як співвідносяться категорії „діяльність" та „практика"?

Варіант № 23

1. Що таке суспільна свідомомість і як вона співвідносяться з суспільним

буттям?

2. Яким є співвідношення суспільної психології та ідеології?

3. Назвіть основні принципи філософської теорії свідомості.

4. На які рівні поділяється структура свідомості?

5. Наведіть загальну характеристику людської свідомості.

Варіант № 24

1. Яким є співвідношення свідомості та ідеального?

2. Природа та структура свідомості. В чому сутність свідомості?

3. Охарактеризуйте співвідношення рівнів свідомості і роль кожного з них у духовному житті.

4. Що таке знання, цінності, роль їх у керуванні людською діяльністю?

5. В чому сутність біологічних та суспільно - історичних передумов виникнення свідомості?

 

Варіант № 25

1. Що таке пізнанпя і знання?

2. Що таке засоби пізнання?

3. Що таке премет півзнання?

4. Назвіть форми чуттєвого пізнання.

5. Назвіть форми раціонального пізнання.

 

Варіант № 26

1. Що таке істина?

2. Чи є в істині об'єктивне?

3. Чи є в істині суб'єктивне?

4. Чи є в істині абсолютне?

5. Які критерії істинності?

Варіант № 27

 

1. Що таке наука?

2. Які закономірності розвидку науки?

3. У чому специфіка наукового знання?

4. Яка структура та рівні наукового пізнання?

5. У чому соціанальні функції науки?

Варіант № 28

1. У чому Ви бачити зв'язок науки і цінностей?

2. Які є основні мотиви наукового пізнання?

3. Які основні аспекти поняття наука?

4. Які є форми організації наукового знання?

5. Які методи і форми наукового пізнання?

Варіант № 29

1. Наведіть приклади негативних наслідків нехтування об'єктивними законами суспільного житя.

2. У чому полягає сутність соціально - філософської концепції к.Маркса та Ф.Енгельса?

3. У чому полягає сутність матеріалістичного розуміння історії?

4. Назвіть головні принципи наукової концепції суспільства?

5. Які теоритичні моделі суспільства в соціальній філософії і в чому їх відмінність?

Варіант № ЗО

1. Які методологічні принципи застосовуються при вивченні суспільства?

2. У чому полягають відміності між поняттями діяльніть, праця, виробництво?

3. У чому полягає сутність натуралістичного розуміння?

4. Чи є об'єктивні закони суспільного життя?

5. Який, на вашу думку, головний недолік ідеалістичного погляду на історію?

 



Теоритичніпитання

Варіант № 1

1. Поняття світогляду, його спеціфіка,структура, функції.

2. Проходження людини як філософська проблема.

Варіант № 2

1. Історичні типи світогляду.

2. Історичні типи філософських вчень про людини.

Варіант № З

1. Філософія як особлива форма суспільної свідомості. Предмет філософії.

2. Особистість як соціокультурна форма індивідуального буття.

Варіант № 4

1. Основні функції філософії.

2. Проблема свідомості у філософії.

Варіант № 5

1. Взаємовідношення філософії, науки і релігії.

2. Свідомість і самосвідомість.

Варіант № 6

1. Своєрідність філософії Стародавніх Індії і Китаї.

2. Філософське трактування феномену без свідомого

Варіант № 7

1. Основні риси античної філософії.

2. Сутність і структура суспільної свідомості.

Варіант № 8

1. Стиль мислення і особливості середньовічної філософії.

2. Форми суспільної свідомості.

Варіант № 9

1. Раціоналізм і емпіризм філософії Нового часу

2. Пізнання і практика.

Варіант № 10

1. Гуманізм та натурфілософія епохи Відродження.

2. Проблема методу пізнання.

Варіант № 11

1. Класична німецька філософія.

2. Єдність чуттєвого і раціонального пізнання.

 

 

Варіант № 12

1. Маркизм в системі філософської культури.

2. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання та їх методи.

Варіант № 13

1. Позитивізм, неопозитивизм та постпозитивізм.

2. Проблема, гіпотеза, теорія як гносеологічні поняття.

Варіант № 14

1. Екзистенціалізм: загальна характеристика.

2. Проблема істини у філософії.

Варіант № 15

1. Феноменологічний напрям у філософії.

2. Закон суб'єкта в пізнавальному процесі.

Варіант № 16

1. Герменевтика як напрямок сучасної філософії.

2. Специфіка предмета соціальної філософії.

Варіант № 17

1. „ Філософія життя"

2. Природа соціальної реальності.

 

Варіант № 18

1. Сучасна зарубіжна філософська антропологія

2. Соціальна система суспільства.

Варіант № 19

1. Російська релігійна філософія кінця ХІХ-початку XX ст.

2. Проблема суб'єкта історичного процесу.

Варіант № 20

1. Українська філософія як культурно - історичний феномен.

2. Природні умови в житті сурпільства."Географічний детермінізм", "геополітика"

Варіант № 21

1. Філософський зміст проблеми буття.

2. Суспільне виробницво як соціально-філософська категорія.

Варіант № 22

1. Основні форми буття.

2. Матеріальне ідуховне виробництво.

Варіант № 23

1. Категорія „матерія" в історико - філософському процесі.

2. Продіктивні сили та їх основні елементи.

 

Варіант № 24

1. Категорії „рух" і „розвиток"у філософії.

2. Виробничі відносини та їх структура.

Варіант № 25

1. Простір і час як форми існування світу.

2. Техніка як соціальний феномен.

Варіант № 26

1. Закон єдності і боротьби протележностей.

2. Екологічні загрози сучасної цивілізації

Варіант № 27

1. Категорії „якість", „кількість", „міра".

2. Культура як предмет філософського осмислення.

Варіант № 28

1. Закон заперечення.

2. Культура і цивілізація.

Варіант № 29

1. Філоссофська категоризація світу; система категорій, її зміст і форма.

2. Формаційний та цивілізаційний підходи до розгляду історії.

Варіант № ЗО

1. Проблема єності світу.

2. Глобальні проблеми сучасності імайбутнє людства.





©2015 www.megapredmet.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.