ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування.

1 23

Недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування- це заборона учасникам досудового розслідування піддавати розголосу без дозволу слідчого чи прокурора дані, що стали їм відомі у зв'язку з провадженням, або розголошувати ці дані в більшому обсязі, ніж це було дозволено слідчим (прокурором).

Відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Це загальне положення покликане захистити відомості, що містяться в матеріалах досудового розслідування, від розголошення їх особами, які брали у ньому участь, з метою забезпечення нормального ходу досудового розслідування, виключення незаконного впливу на його учасників і результати.

Законом не передбачено обов'язкове надання слідчим, прокурором дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування в кожному випадку, коли це не може завдати шкоди розслідуванню і правам та законним інтересам його учасників. Коли існує загроза завдання такої шкоди внаслідок розголошення, слідчий, прокурор зобов'язані попередити осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, про їх обов'язок не розголошувати такі відомості без його дозволу.

Слідчий, прокурор самостійно визначають, кого саме із учасників досудового розслідування слід письмово чи усно попередити про недопустимість розголошення відомостей розслідування, і чи варто взагалі їх про це попереджати, а також у якому обсязі може бути дозволене розголошення таких відомостей.

У необхідних випадках слідчий попереджає свідків, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, захисника, експерта, спеціаліста, перекладача, понятих, а також інших осіб, які присутні при провадженні слідчих дій, про обов'язок не розголошувати без його дозволу даних досудового слідства.

Винні в розголошенні даних досудового слідства несуть кримінальну відповідальність за ст. 387 КК. Оскільки обов'язковою умовою кримінальної відповідальності за цією статтею КК є наявність спеціального попередження про обов'язок не розголошувати відомості досудового розслідування, яке висловлюється особі офіційно, то слідчий, прокурор повинні зафіксувати факт такого попередження або письмово у вигляді розписки, або на відповідному електронному носії інформації.

Якщо учасника, щодо якого застосовано захід забезпечення безпеки у вигляді зміни анкетних даних, під час слідчої (розшукової) дії бачать інші учасники досудового розслідування, то слідчий обов'язково має отримати від останніх письмові зобов'язання щодо нерозголошення відомостей розслідування.

Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд з метою нерозголошення відомостей, що містять таємницю, мають право заборонити підозрюваному (обвинуваченому), потерпілому застосовувати технічні засоби під час провадження процесуальних дій.

На керівників та працівників операторів телекомунікаційного зв'язку покладається обов'язок нерозголошення факту зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ч. 4 ст. 263 КПК).

Відомості про зміст матеріалів кримінального судочинства, що становлять державну таємницю, визначені Зводом відомостей, що становлять державну таємницю (ст.ст. 4.11.16-4.12.3). Особливості кримінального провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, врегульовані у гл. 40 КПК.

6. Актуальні питання процесуальної діяльності під час досудового розслідування.

У досудовому розслідуванні мають бути виконані завдання щодо:

1) швидкого і повного розкриття злочинів;

2) викриття винних;

3) забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності;

4) забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням громадянам, юридичним особам і державі.

Учасники стадії досудового розслідування. Залежно від того, яку функцію виконують учасники під час досудового розслідування, їх можна поділити на такі групи:

1) Учасники, які виконують функцію обвинувачення:

- орган досудового слідства (слідчий) - здійснює обвинувачення шляхом провадження слідчих (розшукових) дій; повідомлення особі про підозру; складання обвинувального акту;

- прокурор здійснює обвинувачення шляхом провадження слідчих (розшукових) дій; погодження повідомлення про підозру; затвердження обвинувального акту;

- потерпілий і його представник - здійснюють обвинувачення шляхом заявлення клопотань про провадження слідчих (розшукових) дій; повідомлення про підозру.

2) Учасники, які виконують функцію захисту:

- підозрюваний - захищається від підозри у вчиненні кримінального правопорушення, сформульованої у повідомленні про підозру;

- захисник - надає правову допомогу підозрюваному у здійсненні ним захисту від підозри.

3) Учасники, які виконують допоміжну функцію. В юридичній літературі ці учасники розглядаються як такі, що не мають особистого інтересу в кримінальному провадженні. Зважаючи на те, що цим учасникам присвячено багато теоретичних робіт загального характеру, назвемо тільки учасників, які індивідуалізують стадію досудового розслідування. До них належать: поняті; статисти; особи, в яких провадиться обшук; учасники слідчого експерименту; учасники освідування.

4) Слідчий суддя, який виконує функцію арбітра при вирішенні питань про:

- застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- поміщення підозрюваного до відповідного медичного закладу, якщо при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи виникає необхідність тривалого спостереження за ним або дослідження його.

5) Голова чи за його визначенням інший суддя апеляційною суду, який виконує функцію арбітра при вирішенні питання про:

- проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Процесуальні засоби діяльності в стадії досудового розслідування. Вони поділяються на пізнавальні і суто процесуальні. І ті, й інші засоби можуть бути застосовані сторонами кримінального провадження та потерпілим. Однак кожна із сторін має застосовувати лише ті процесуальні засоби, що передбачені для неї процесуальним законом.

Пізнавальними засобами сторони обвинувачення є:

- слідчі (розшукові) дії;

- негласні слідчі (розшукові) дії;

- витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок.

Сторона захисту і потерпілий вправі застосовувати такі пізнавальні засоби діяльності:

- витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок;

- ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій;

- інші дії, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Такими діями можуть бути будь-які дії, крім тих, що заборонені законом.

Крім пізнавальних, у стадії досудового розслідування застосовуються суто процесуальні засоби, які поділяються на процесуальні дії та процесуальні рішення.

Процесуальними діями сторони обвинувачення є роз'яснення прав учасникам розслідування, вручення повідомлення про підозру, ознайомлення заінтересованих учасників з матеріалами досудового розслідування тощо. У арсеналі сторони захисту і потерпілого є такі процесуальні дії, як заявлення клопотань, подання зауважень, оскарження дій, бездіяльності та рішень слідчого, прокурора, заявлення відводів, побачення захисника з підозрюваним тощо.

Процесуальними рішеннями у стадії досудового розслідування є: про повідомлення про підозру, про обрання запобіжного заходу тощо. Процесуальні рішення вправі ухвалювати лише сторона обвинувачення і слідчий суддя. Сторона захисту таким правом не наділена ані під час досудового розслідування, ані під час судового провадження.

Стадія досудового розслідування проходить кілька відносно самостійних етапів:

1) застосування після внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення процесуальних засобів щодо встановлення особи, яка ймовірно вчинила це правопорушення (строки цього етапу кримінальним процесуальним законом не встановлені);

2) проведення після встановлення такої особи стороною обвинувачення процесуальних дій і рішень, пов'язаних із повідомленням її про підозру, обранням заходу забезпечення кримінального провадження, а стороною захисту - дій, спрямованих на захист підозрюваного від підозри, обрання менш суворого заходу забезпечення кримінального провадження тощо;

3) збирання стороною обвинувачення даних, необхідних для обгрунтування підозри, а також тих, що обтяжують кримінальну відповідальність підозрюваного;

4) здійснення сторонами процесуальних дій, пов'язаних із взаємним відкриттям матеріалів досудового розслідування, прийняття стороною обвинувачення рішення, що є підсумковим для стадії1.

За результатами провадження в стадії досудового розслідування можуть бути прийняті такі рішення:

- про закриття кримінального провадження;

- про звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

- про звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру чи примусових заходів виховного характеру.

Досудове розслідування кримінального проступку, крім зазначених вище рішень, може завершитися також направленням до суду обвинувального акту з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні.

У разі досягнення угоди про визнання вини або про примирення приймається рішення про направлення обвинувального акту до суду з укладеною угодою.

Контрольні запитання:

1. Поняття стадії досудового розслідування.

2. Види підслідності кримінальних проваджень.

3. Форми досудового розслідування кримінальних проваджень.

4. Процесуальні рішення, які можуть бути прийняті за результатами досудового розслідування.

Література:

1 23