ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Актуальні проблеми початку досудового розслідування кримінальних проваджень. Історія розвитку відповідних правових положень.

12 3

Тема 6. Актуальні проблеми початку та процедури проведення досудового розслідування кримінальних проваджень

План

Поняття, ознаки та значення стадії досудового розслідування кримінальних проваджень.

Актуальні проблеми початку досудового розслідування кримінальних проваджень. Історія розвитку відповідних правових положень.

Поняття та значення підслідності кримінальних проваджень.

4. Строки досудового розслідування.

5. Недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування.

6. Актуальні питання процесуальної діяльності під час досудового розслідування.

Поняття, ознаки та значення стадії досудового розслідування кримінальних проваджень.

Досудове розслідування - перша стадія кримінального процесу, у якій слідчий, прокурор зобов'язані дослідити обставини кримінального правопорушення з метою викриття винних та забезпечення відшкодування завданої злочином шкоди і можливої конфіскації майна.

Ознаки стадії досудового розслідування:

1) суворе нормативне регулювання кримінальної процесуальної діяльності;

2) здійснення діяльності спеціально уповноваженими суб'єктами (слідчий, прокурор);

3) обмежене коло засобів пізнання;

4) пізнання має ретроспективний характер;

5) встановлення обставин кримінального правопорушення часто відбувається в умовах протидії з боку заінтересованих учасників досудового розслідування.

Призначенням стадії досудового розслідування є вирішення питання про формування і формулювання обвинувачення, яке передається прокурором до суду. У разі встановлення обставин, що перешкоджають притягненню певної особи як обвинуваченого, кримінальне провадження закривається. Якщо під час розслідування будуть встановлені обставини, що звільняють особу від кримінальної відповідальності, то справа має бути направлена до суду.

Співвідношення стадії досудового розслідування і стадії судового розгляду розкривається через такі положення:

1) Досудове розслідування має допоміжний щодо стадії судового розгляду характер. Щільність в стадії досудового розслідування здійснюється не тільки до суду, а й (і це є головним) для суду.

2) Розвиток зв'язку між цими стадіями є одностороннім, оскільки матеріали розслідування направляються до суду для вирішення питання про винуватість обвинуваченого і призначення йому покарання, тобто остаточного вирішення справи. З набранням чинності нового КПК кримінальна справа не може бути повернута для провадження додаткового досудового розслідування, як це мало місце за попереднім КПК.

3) У стадії досудового розслідування встановлюються межі судового розгляду. Суд, розглядаючи кримінальну справу, не може вийти за межі обвинувачення (підозри)1, пред'явленого під час досудового розслідування. Винятки становлять випадки, передбачені ст.338, ст. 339 КПК.

Стадія досудового розслідування має кримінально-правове та кримінально-процесуальне значення.

Кримінально-правове значення досудового розслідування полягає у тому, що у ньому здійснюється кваліфікація кримінального правопорушення: спочатку у Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР), потім у повідомленні про підозру і нарешті - в обвинувальному акті.

Кримінальне процесуальне значення стадії досудового розслідування виявляється в тому, що у ній встановлюються межі судового розгляду.

Разом із загальними засадами кримінального провадження (гл. 2 КПК), у стадії досудового розслідування виявляють свою дію також загальні положення, притаманні тільки для неї.

Початок досудового розслідування регламентований у ст. 214 КПК. Зміст цього положення полягає в такому.

Орган досудового розслідування і прокурор зобов'язані приймати і реєструвати джерела інформації про злочини, у тому числі у провадженнях, що не належать до їхньої підслідності, незалежно від повноти відображення у заяві чи повідомленні відомостей про діяння, давності його вчинення тощо.

Матеріали, що свідчать про наявність кримінального правопорушення, можуть бути передані слідчому, прокуророві органами (посадовими особами), які здійснюють провадження у інших юридичних процесах. Так, якщо при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) дійде висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування (ст. 253 КпАП).

Якщо орган досудового розслідування прийняв і вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) інформацію про кримінальне правопорушення, провадження про яке належить до відання іншого органу розслідування, то він повинен ініціювати перед прокурором питання про визначення підслідності і здійснювати розслідування до прийняття прокурором відповідного рішення.

Внесенню до Реєстру підлягають усі джерела інформації про кримінальні правопорушення. Для внесення відомостей до ЄРДР не має значення спосіб, яким джерело інформації про кримінальне правопорушення надійшло до органу досудового розслідування чи до прокурора.

Джерелами інформації про кримінальні правопорушення, які підлягають внесенню до ЄРДР, можуть бути: заяви фізичних і юридичних осіб, посадових і службових осіб, громадськості тощо, у тому числі тих, які затримали підозрювану особу на місці вчинення кримінального правопорушення; з'явлення із зізнанням; самостійне виявлення слідчим, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; повідомлення в ЗМІ.

Повідомлення в ЗМІ про кримінальні правопорушення підлягають прийняттю і внесенню до ЄРДР. Суб'єктом здійснення цих дій має бути прокурор, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться ЗМІ, оскільки саме на прокурора покладається завдання нагляду за додержанням законів, у тому числі закону про кримінальну відповідальність. Чітке визначення суб'єкта зазначених дій здатне усунути паралелізм у діяльності органів досудового розслідування і прокуратури, що може полягати у розпочинанні кримінальних проваджень багатьма органами за одним і тим самим повідомленням ЗМІ.

Якщо повідомлення про кримінальне правопорушення .надійшло до правоохоронного органу телефоном, CMC- чи ММС - повідомленням, електронною поштою, тобто без з'явлення автора повідомлення до слідчого, прокурора, то до встановлення особи його автора відомості про правопорушення не можуть бути внесені до ЄРДР. У цьому разі до внесення відомостей до ЄРДР слід вчинити дії із внесення відомостей про діяння до "внутрішнього" реєстраційного документу (журнал, картотека тощо) органу, до якого вони надійшли, встановлення особи автора повідомлення, попередження його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за ст. 383 КК.

Якщо встановити особу автора не вдалося, то повідомлення має бути перевірене засобами, передбаченими Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» (ст. 8). У разі встановлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, відомості про це можуть бути внесені до ЄРДР як такі, що самостійно виявлені.

Не підписані або підписані вигаданим ім'ям (анонімні) заяви і повідомлення не можна вносити до ЄРДР без попередньої перевірки непроцесуальними засобами.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає. Однак дія зазначеного Закону не поширюється на порядок розгляду заяв, встановлений кримінальним процесуальним законодавством. Порядок реагування на анонімні заяви про кримінальні правопорушення кримінальним процесуальним законом не визначений. Зважаючи на суспільну небезпечність діянь, про які йдеться в анонімних джерелах інформації, правоохоронні органи вправі на них реагувати без застосування норм кримінального процесуального права. Якщо у результаті перевірки анонімного джерела засобами оперативно-розшукової діяльності будуть встановлені ознаки кримінального правопорушення, то до ЄРДР вносять відомості про нього як про самостійно виявлене (ч. 1 ст. 214 КПК).

У нормативно-правових актах МВС у різні періоди часу питання щодо прийняття і реєстрації анонімних заяв про злочини регулювалося по-різному.

Так, Інструкцією про порядок прийому, реєстрації, обліку та розгляду в органах, підрозділах і установах внутрішніх справ України заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини і пригоди, встановлювалося, що анонімні заяви не реєструються, не перевіряються, а направляються у відповідні служби для можливого їх використання. Ця Інструкція узгоджувалася із положеннями Указу Президії Верховної Ради СРСР від 2 лютого 1988 року "Про внесення доповнень до Указу Президії Верховної Ради СРСР "Про порядок розгляду пропозицій, заяв і скарг громадян", де було вказано, що письмове звернення громадянина має бути ним підписане із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові і містити, крім викладення суті пропозиції, заяви чи скарги, також дані про місце його проживання, роботи чи навчання. Звернення, яке не містить цих відомостей, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

В Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, затв. наказом МВС від 14 квітня 2004 року № 400, було встановлено, що анонімні листи, які містять відомості про злочин, котрий вчинений або готується, реєструються лише в режимно-секретних підрозділах і передаються до відповідних служб для використання при розкритті злочинів або запобіганні їм (абз. 2 п. 3.2).

Треба очікувати, що з набранням чинності КПК 2012 року у МВС та інших правоохоронних органах будуть затверджені нові НПА, якими буде конкретизовано порядок прийняття і реєстрації джерел інформації про кримінальні правопорушення.

Досудове розслідування розпочинається лише після внесення до ЄРДР первинних відомостей про кримінальне правопорушення. Відповідні відомості повинні бути внесені до ЄРДР протягом 24 годин.

Законодавець передбачив можливість проведення слідчим, прокурором до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР лише огляду місця події (ч. 3 ст. 214 КПК). Однак системне тлумачення ст.ст. 207, 208, 214, 223, 236 КПК дає підстави для висновку про допустимість провадження до внесення відомостей до ЄРДР також інших процесуальних дій. Так, ст. 207 і ст. 208 КПК передбачають законне затримання особи і затримання уповноваженою особою при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення, а також безпосередньо після його вчинення. Слідчий, прокурор або інша уповноважена особа вправі здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236 КПК. Проведення усіх цих дій, як правило, передує внесенню до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким затримано особу.

У особи, затриманої в порядку ст. 208 КПК, слідчий, прокурор вправі тимчасово вилучити документи, які посвідчують користування спеціальним правом. Про можливість тимчасового обмеження особи у користуванні спеціальним правом до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР свідчить мета вилучення відповідних документів, якою згідно з ч. 1 ст. 148 КПК є припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого.

Невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру тягне дисциплінарну відповідальність: для слідчих та керівників органів досудового розслідування органів внутрішніх справ згідно зі ст.ст. 2, 8, 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України; для слідчих та керівників органів досудового розслідування органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, -ч. 1 ст. 25 Закону від 4 грудня 1990 року "Про державну податкову службу в Україні", яка відсилає до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ; слідчих і керівників органів досудового розслідування органів безпеки - розділом 3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України; прокурорсько-слідчих працівників - розділом 3 Дисциплінарного статуту прокуратури України.

Невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру може тягнути і кримінальну відповідальність. Це може мати місце у випадках, коли у діях слідчого, прокурора як службових осіб є склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 "Перевищення влади або службових повноважень" КК, і ними заподіяна істотна шкода охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб. Істотною є шкода, котра полягає у приховуванні злочинів (кримінальних правопорушень) (п. 6 ППВС від 26 грудня 2003 року № 15 "Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень").

Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до ЄРДР або без такого внесення може мати наслідком кримінальну відповідальність слідчого, прокурора за ст. 365 КК, оскільки вони є службовими особами. Перевищення службових повноважень слідчого, прокурора, який здійснює досудове розслідування до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР або без такого внесення, полягає у вчиненні дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках (п.п. "б" абз. 2 п. 5 ППВС "Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень"), тобто тільки після внесення відомостей до ЄРДР.

Відповідальність за цією статтею КК може наставати лише тоді, коли внаслідок дій слідчого, прокурора з досудового розслідування заподіяна істотна шкода охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.

Згідно з п. 3 примітки до ст. 364 КК шкода, якщо вона полягає в спричиненні матеріальних збитків, визнається істотною за умови, що вона в 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Така шкода може бути завдана, наприклад, у результаті пошкодження майна громадян у результаті обшуку, проведеного до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Якщо шкода полягає у заподіянні суспільно небезпечних наслідків нематеріального характеру, питання про її істотність вирішується з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, здійснюваного до внесення відомостей до ЄРДР. Зокрема, істотною шкодою можуть визнаватися порушення охоронюваних Конституцією чи іншими законами прав та свобод людини і громадянина. Наприклад, право на свободу і особисту недоторканність та недоторканність житла, підрив авторитету та престижу органів досудового розслідування, прокуратури і суду, створення обстановки і умов, що ускладнюють виконання підприємством, установою, організацією своїх функцій.

Невнесення відомостей про злочин до ЄРДР може бути оскарженим під час досудового розслідування заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна (гл. 26 КПК).

Слідчий зобов'язаний негайно розпочати розслідування за джерелом інформації, зареєстрованим органом досудового розслідування чи прокурором.

Повідомлення слідчим прокурора про початок досудового розслідування вважається здійсненим у письмовій формі, якщо воно спрямоване прокуророві виконаним "від руки" на папері чорнилами або у роздрукованому вигляді. Для забезпечення оперативності інформування прокурора повідомлення може бути направлене йому за допомогою факсимільного, електронного, телетайпного чи іншого технічного засобу зв'язку. Повідомлення має бути засвідчене підписом слідчого.

З моменту початку досудового розслідування слідчий, прокурор несе повну відповідальність за законне і вчасне прийняття рішень про спрямування досудового розслідування і провадження слідчих (розшукових) дій та проведення останніх.

Досудове розслідування у формі приватного обвинувачення (гл. 36 КПК) розпочинається лише у разі надходження до органу досудового розслідування, прокурора відомостей від особи, якій кримінальним правопорушенням заподіяно шкоду. Розпочинати досудове розслідування у формі приватного обвинувачення за повідомленнями інших осіб чи з власної ініціативи слідчий, прокурор не вправі.

Досудове розслідування здійснюється у 2 формах (ст. 215 КПК):

1) досудове слідство - для розслідування злочинів;

2) дізнання - для розслідування кримінальних проступків.

Це правове положення покликане орієнтувати працівників органів досудового розслідування і прокурорів на правильний вибір форми досудового розслідування залежно від того, є діяння, відомості про яке внесені до ЄРДР, злочином чи кримінальним проступком.

Правовою основою регламентації дізнання і досудового слідства у кримінальному процесуальному законі є Конституція, у ч. 1 ст. 92 якої встановлено, що виключно законами визначається діяльність органів дізнання і слідства, а згідно зі ст. 121 нагляд за додержанням законів органами, які проводять дізнання, досудове слідство, здійснює прокуратура.

12 3