 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Зобов’язання, поняття, зміст, предмет
Зобов’язання – це відносини цивільно – правовідношення, в якому 1 сторона (боржник) зобов’язується вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати дії, надати послугу, сплати гроші або або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зміст- певні права/обов’язки його учасників. Предмет – поведінка зобов’язаних осіб пов’язаних х передачею будь-яких об’єктів майнового обігу. Управомочена сторона – кредитор, Зобов’язана сторона – боржник. Суб’єктивний обов’язок боржника – борг, а суб’єктивне право кредитора – право вимоги. Підстави виникнення зобов’язання – ст.11 ЦК.
Цивільно-правовий договір, поняття, види, значення
Договір – домовленість 2-х або більше сторін спрямованих на зміну, припинення обов’язків. Значення: 1) це волевиявлення (угода сторін), що збігається , спрямована на становлення, зміну чи припинення певних прав чи обов’язків; 2) застосування до правовідносин , що виникли в результаті правовідносин, оскільки саме в них існують і реалізується суб’єктивні обов’язки; 3) як форма угоди, документ що фіксує права і обов’язки сторін. Види: 1. Угоди, правочини: - Реальні - Консенсуальні - Оплатні - Безоплатні - Казуальні - Абстрактні 2. В залежності від наявності прав і обов’язків у сторін договору: - Односторонні - Двосторонні - Основні та додаткові 3. За суб’єктним складом: - Підприємницькі - Споживчі 4. Перелічені у Цивільному кодексі: - Поіменні - Непоімення - Змішані - Майнові (всі договори що безпосередньо оформлюють акти товарообміну їх учасників спрямовані на передачу або одержання майна)
Договір купівлі-продажу
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір купівлі-продажу — це договір, за яким одна сторона (продавець) зобов'язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (ціну). У відповідності зі специфікою економічних відносин, що лежать в основі договору купівлі-продажу, розрізняються його різновиди (купівля-продаж роздрібна, дрібнооптова, житлових будівель, земельних ділянок, об'єктів приватизації, тощо), кожна з яких має свої юридичні особливості. Загальними для усіх видів договорів купівлі-продажу є нижчеперелічені умови і положення. Договір купівлі-продажу є сплатним — при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві ціну речі, яка обумовлена договором; двосторонньозобов'язуючим — це обумовлює взаємне виникнення у кожної із сторін прав та обов'язків: продавець зобов'язаний передати покупцеві певну річ, але вправі вимагати за це сплати певної ціни, а покупець, в свою чергу, зобов'язаний сплатити ціну, але вправі вимагати передачі йому проданої речі; даний договір є консенсуальним, оскільки права та обов'язки виникають вже в момент досягнення ними угоди за всіма істотними умовами. Основною і визначальною ознакою договору є перехід майна у власність покупця. Договір купівлі-продажу, як правило, має одноразовий характер і укладається переважно на те майно, що в наявності і підготовлене для відчуження. При цьому продавцеві сплачується вартість відчужуваного майна лише у грошовому вираженні. Оплата придбаного майна має здійснюватися у національній валюті України, за винятком випадків, передбачених законом (див. ст. 524 ЦК і коментар до неї). Сторонами в договорі купівлі-продажу - продавцем і покупцем — виступають всі учасники цивільного обігу — громадяни, юридичні особи або держава. Право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові. Змістом договору купівлі-продажу є ті умови, з приводу яких сторони досягли угоди. Суттєвими умовами, зокрема, є предмет та ціна. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору можуть бути як індивідуально-визначені речі, так і визначені родовими ознаками. Це можуть бути як окремі речі, так і їх сукупність (об'єкти природи або створені людиною матеріальні блага), як рухоме, так і нерухоме майно (за винятком випадків, передбачених законом), а також певні зобов'язальні права, пов'язані з можливістю реалізації зафіксованих у них повноважень на отримання майнових вигод (зафіксованих, зокрема, у цінних паперах). Предметом договору купівлі-продажу можуть бути також і цінні папери. Цінний папір — це документ, який засвідчує, з дотриманням встановленої форми і обов'язкових реквізитів, майнові та інші права, здійснення або передача яких можливі тільки при його пред'явленні. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути також і майнові права та право вимоги у тому випадку, якщо вимога не має особистого характеру. ____________________________________________________________________
|
