ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Поняття та види правочинів, умови дійсності правочину

123

Правочин– дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ч. 1 ст. 202 ЦК)

Характеристика правочину:

1. це дія тобто вольовий акти суб’єкта цивільних відносин. Непереборна сила

2. це правомірна дія.( делікт на виникає обов’язок відшкодувати )

3. це цілеспрямована дія тут ціль правочину це намір особи яка вчиняє правочин досягти певного правового результатом – встановлення зміна чи припинення цивільних прав чи обов’язків.

4. це дія спрямована на встановлення цивільних прав та обов’язків між суб’єктами Ц відносин. Ст. 353

Визначення правочину (ч 1 ст. 202)

Класифікації правочину:

І залежно від кількості сторін волевиявлення яких є необхідним і достатнім ч.2 ст.202 ЦК:

1. односторонні ч 3 ст. 202 це дія однієї сторони яка може бути представлення однією або кількома особами ст. 1233 1243 ЦК – складання заповіту тобто воля однієї особи заповідача. Як вийнято заповіт подружжя, дві особи.

2. двосторонні, їх волевиявлення має бути зустрічним (протилежним за напрямком ) та співпадаюче (узгоджене) ст. 655 ЦК

3. багатосортні ч.4 ст.202 це погоджена дія двох або більше сторін волевиявлення яких має єдину спрямованість

ІІ класифікація залежно від моменту з якого правочин вважаються укладений:

1. консенсуальні правочин – це ті що вважають укладеними з моменту досягнення згоди між сторонами з усіх істотних умов у встановленій законом формі ст. 837ЦК

2. реальні правочини - це ті для укладення яких недостатньо досягти згоди а необхідно ще вчинити певну дію (передати річ) ст. 1046.

Умови дійсності правочину - це сукупніст вимог визначених законом додержання яких є необхідним для дійсності правочину.

Види умов дійсності правочину:

1 загальні - це ті якім має бути відповідати будь-який правочин

2 спеціальний – це ті які встановлені для певних правочинів.

Загальні умови дійсності правочинів ст.. 203 ЦК

Перша умова - зміст правочину не може суперечити ЦК іншим актам Ц законодавства а також моральним засадам суспільства.

Друга загальна - особа яка вчиняє П повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Третя умова - волевиявлення учасника правочину має буту вільним і відповідати його внутрішній волі. Воля - це внутріше бажання досягти певної правової мети. Волевиявлення – це зовнішнє вираження волі завдяки якому вона стає доступна для сприйняття іншими особами.

4 правочин має вчинятися у формі встановлені законом. Форма П це спосіб фіксації волевиявленн його сторін.

Види форм правочину (ст 203 ЦК):

1.усна

2.письмава: А)проста Б)нотаріально посвідчена

Усна – за загальним правилом якщо для П не встановлено законом обов’язкова письмова форма а також він не потребує нотаріального посвідчення та або державною реєстрації він може вчинятися в усній формі.

Проста письмова форма П ст. 207 ЦК – П вважається вчинений у письмовій формі якщо його зміст зафіксований в одному бо кількох документах, листах телеграмах а також якщо воля виражена за допомогою телетайпного електронного або іншого електронного зв’язку.

Обав’язкова письмова форма встановлю для - ст. 208 ЦК:

1) правочини між юридичними особами;

2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;

3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;

Правочин має вичинятися у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню тільки у випадках ст. 209 ЦК:

Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється:

1 нотаріусом

2 іншою посадовою особою яка відповідно до закону має право вчиняти такої нотаріальної дії.

Державна реєстрація правочину це не форма правочину а публічно-правовий спосіб офіційного засвідчення правочину

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках встановлених законом при цьому такий П є вчинений з моменту його дер реєстрації: ч.1 ст.210 ч.3 ст.640 ЦК. Державна реєстрація здійснюється відповідно до закону про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень від 1 07 2004 та тимчасового порядку реєстрацію П постанова КМУ №67 від1 26 05 2004р

___________________________________________________________

123