ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі

123

Арешт (ст. 60 КК) — основне покарання, що є різновидом позбавлення волі на короткий строк, полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції від суспільства і встановлюється на строк від 1 до 6 місяців. Така ізоляція засудженого поєднується із застосуванням до нього обмежень, спеціально передбачених режимом відбування даного покарання, а також із застосуванням заходів виховного характеру. Порядок і умови виконання цього виду покарання визначаються у главі 12 КВК.

Виконавче провадження (ст. 1 Закону від 21 квітня 1999 р. «Про виконавче провадження») — це сукупність дій органів і посадових осіб державної виконавчої служби, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до вищевказаного Закону підлягають примусовому виконанню.

Виправні роботи (ст. 57 КК) — один із видів основних покарань, яке обмежує право засудженого на зміну місця роботи, просування по службі, позбавляє частини заробітної плати. Встановлюється на строк від 6 місяців до 2 років і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого провадиться відрахування в дохід держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від 10 до 20 %. Порядок і умови виконання цього виду покарання визначаються у главі 9 КВК.

Громадські роботи (ст. 56 КК) — вид основного покарання, який полягає у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Ними можуть бути: прибирання вулиць, парків, скверів, інших територій, роботи з благоустрою населеного пункту, ремонту будівель, комунікацій, вантажно-розвантажувальні роботи, догляд за хворими, сільськогосподарські роботи, роботи щодо впорядкування лісів та інші роботи, які не потребують спеціальної підготовки чи певної кваліфікації. Встановлюються на строк від 60 до 240 годин. Порядок і умови виконання цього виду покарання визначаються у главі 8 КВК.

Додаткові покарання (ч. 2 ст. 52 КК) — це визначені законом покарання, які призначаються судом лише як доповнення до основного покарання (конфіскація майна та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу).

Інструкція з організації порядку і умов виконання покарання у виді обмеження волі регламентує і конкретизує порядок і умови виконання та відбування покарання у виді обмеження волі. Затверджена наказом ДДУПВП від 16 лютого 2005 р. № 27. Має 10 статей.

Інструкція про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, визначає порядок виконання покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт і виправних робіт та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років, організації роботи підрозділів кримінально-виконавчої інспекції щодо направлення осіб, засуджених до покарання у виді обмеження волі, до кримінально-виконавчих установ відкритого типу. Затверджена наказом ДДУПВП від 19 грудня 2003 р. № 270 № 1560. Має 5 розділів.

Конфіскація майна (ст. 59 КК) — додатковий вид покарання, який полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке належить засудженому на праві власності. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, прямо передбачених в Особливій частині КК. Порядок і умови виконання цього виду покарання визначаються у главі 11 КВК.

Обмеження волі (ст. 61 КК) — вид основного покарання, що чинить подвійний вплив на засудженого, який водночас: а) обмежується в свободі пересування і виборі місця проживання; б) обов'язково залучається до праці. Обмеження волі є строковим покаранням — воно може призначатися судом на строк від 1 до 5 років. Засуджені відбувають це покарання у кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства. Порядок і умови виконання покарання у виді обмеження волі визначаються у главі 13 КВК.

Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу (ст. 54 КК) — додаткове покарання, що спрямоване не лише на здійснення морального впливу на засуджену особу, а й на позбавлення її тих переваг, які надають відповідні звання, ранг, чин, кваліфікаційний клас. Суд вправі застосувати це покарання лише у разі засудження особи за особливо тяжкий чи тяжкий злочин. Порядок і умови виконання цього виду покарання визначаються у главі 6 КВК.

Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (ст. 55 КК) — основний або додатковий вид кримінального покарання, що має на меті недопущення вчинення засудженою особою в подальшому злочинів з використанням певної посади чи в результаті зайняття певною діяльністю. При цьому виключається одночасне його застосування як основного і як додаткового покарання за один і той самий злочин. Як основний цей вид покарання може бути призначений на строк від 2 до 5 років, а як додатковий — на строк від 1 до 3 років. Порядок і умови виконання цього виду покарання визначаються у главі 6 КВК.

Ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт (ч. З ст. 40 КВК):

— невиконання встановлених обов'язків, порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були вчинені після письмового попередження;

— невихід більше 2 разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин, а також допущення більше 2 порушень трудової дисципліни протягом місяця, поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.

Ухилення засудженого від відбування покарання у виді виправних робіт (ч. 6 ст. 46 КВК):

— невиконання встановлених обов'язків;

— порушення порядку та умов відбування покарання;

— вчинення проступку, за який його було притягнуто до адміністративної відповідальності;

— допущення більше 2 разів протягом місяця прогулів, а також більше 2 порушень трудової дисципліни протягом місяця або поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.

Учасники виконавчого провадження (ст. 10 Закону «Про виконавче провадження»): державний виконавець, сторони, представники сторін, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності, суб'єкти господарювання.

Штраф (ст. 53 КК) — основний або додатковий вид кримінального покарання, що полягає у стягненні із засудженого в дохід держави певної суми грошей і є найбільш м'яким видом покарання, яке може застосовуватися як основне або як додаткове покарання. Розмір штрафу встановлюється залежно від тяжкості вчиненого злочину з урахуванням майнового стану винного в межах від ЗО до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини КК не передбачено вищого розміру штрафу. Порядок і умови виконання даного виду покарання визначаються у главі 5 КВК.

123