ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Тема: Дослідження варикапу

1 2 345

1 Мета роботи: Вивчення принципу дії і особливостей роботи варикапу ,побудова вольт – фарадної характеристики та визначення його параметрів.

2Обладнання:

1 Лабораторний макет.

2 Вимірювач добротності ВМ 560.

3 Джерело живлення.

3Схема дослідження:

U_зв

Рис.1

4 Основні теоретичні положення:

Варикап – це НП діод, принцип дії якого базується на залежності бар′єрної ємності зворотно включеного р-п переходу від величини зворотньої напруги.

Варикапи – це конденсатори змінної ємності, які керуються електрично.

Основний матеріал – кремній.

Структура р-п переходу – площинна.

Основна характеристика – вольт – фарадна: С_б = f(U_зв)

Рис.2

При зворотному включенні p-n – переходу: чим більш напруга на p-n – переході, тим більше ширина запірного шару d_p_-_n , а значить, тим менще бар'єрна ємність С_б(за формулою С_б = ES _p_-_n / 4π d_p_-_n ).

Параметри варикапу:

- номінальна ємність С_ном;

- максимальна ємність С_max ;

- мінімальна ємність С_min ;

- коефіцієнт перекриття -К_с = С_max /С_min;

- добротність Q;

- максимально допустима напруга U_max;

- максимально допустима потужність Р_max;

- температурний коефіцієнт ємності ТКС - ТКС = ∆С/С∆Т (1/град.)

5 Підготовка до роботи:

5.1 На лабораторну роботу учень повинен приходити з підготовленим бланком звіту.

5.2 перед початком роботи ознайомитись з інструкцією з експлуатації вимірювателя добротності.

5.3 Підготувати робоче місце.

5.4 Відповісти на запроповану викладачем картку допуску до лабораторної роботи.

6 Послідовність виконання роботи:

6.1 Поміряти проміжні величини С₁ и С₂, що потрібні для розрахунку бар'єрної ємності p-n – переходу, при різних значеннях зворотньої напруги.

6.2 За результатами вимірювань і згідно з методикою розрахувати значення бар'єрної ємності p-n – переходу С_p-_n = С₁ - С₂.

6.3 Результати вимірювання та розрахунків звести до таблиці

Таблиця

№	U_зв (В)	С₁ (пФ)	С₂ (пФ)	С_p-_n (пФ)

6.4 Побудова ВАХ

За результатами вимірювань (таблиця) побудувати графік вольт - фарадної характеристики (на міліметровому папері).

6.5 Визначення основних параметрів варикапу

За вольт-фарадною характеристикою визначити:

-мінімальну ємністьС_min;

-максимальну ємністьС_max;

-коефіцієнт перекриттяК_с.

значення напруг та струмів, що входять у формулу, визначають за графіком ВАХ тунельного діоду.

7 Зміст звіту:

7.1 Тема та мета роботи;

7.2 Схема дослідження.

7.3 Обладнання.

7.4 Результати вимірювань (таблиця).

7.5 Графік вольт-фарадної характеристики (на міліметровому папері).

7.6 Розрахунок та визначення основних параметрів тунельного діоду.

7.7 Висновки. Розшифрувати маркування дослідженого варикапу.

7.8 Контрольні питання.

8 Контрольні питання:

8.1. Що називається p-n-переходом.

8.2. Які ємності виникають в p-n-переході?

8.3. Від чого залежить бар'єрна ємність p-n-переходу.

8.4 В якості якого елемента використовують варикапи для електронної настройки коливальних контурів?

9 Література:

9.1 Васильєва Л.Д., Медеведенко Б.І., Якименко Ю.І. «Напівпровідникові прилади»: Підручник . – К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка»», 2003. – 388 с.

9.2 Інструкція по експлуатації вимірювача добротності.

9.3 Ю.П. Колонтаєвський, А.Г. Сосков, “Промислова електроніка та мікросхемотехніка: теорія і практикум.».- К.: «Каравела», 2004. – 368 с.

9.4 В.Ю. Лавриненко, «Справочник по полупроводниковым приборам. 10-е изд., перераб. И доп. – К.: Техника, 1984. – 424 с.

9.5 Мілих В.І., Шавьолкін О.О. Електротехніка, електроніка та мікропроцесорна техніка: Підручник. За ред.. В.І. Мілих. – К.: Каравела, 2007. – 688 с.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 10

1 2 345