ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Деякі особливості викреслювання складальних креслень

Практична робота № 25

Тема роботи:Складальне креслення

Мета роботи: студент повинен знативимоги до виконання складального крес

лення;

студент повинен умітирозрізняти деталі в складальному кресленні, виконувати необхідні вигляди, перерізи

студент повинен набутинавички виконання складального креслення.

Обладнання:креслярський стіл з пристроєм, креслярські інструменти, деталі, вимірювальний інструмент.

Теоретичні відомості

Складальне креслення – документ, який містить зображення складальної одиниці та інші дані, потрібні для її складання (виготовлення) і контролю.

Конструкцію складальної одиниці утворюють деталі, з яких вона складається, а також з'єднання цих деталей. Виконання креслень складальної одиниці ґрунтується на розумінні й призначенні складальної одиниці, її структури та її конструкції, форм зв'язку між деталями, конструкцій деталей тощо.

Рисунок1

Згідно з ГОСТ 2.109-73, складальне креслення містить:

а) зображення складальної одиниці, яке дає уявлення про розміщення та взаємний зв'язок окремих його частин;

б) розміри та інші параметри і вимоги, які виконують і контролюють під час складання виробу, вказівки про спосіб з'єднання частин виробу;

в) номери позицій складових частин виробу;

г) основні характеристики виробу;

д) габаритні, встановлювальні, приєднувальні, а також довідкові розміри.

Для виконання складального креслення виробу з натури слід дотримуватися такої послідовності:

а) вибирають потрібну й достатню кількість зображень (виглядів, розрізів, перерізів), які розкривають конструкцію виробу на складальному кресленні;

б) залежно від складності виробу та його габаритних розмірів визначають масштаб креслення й обирають формат паперу відповідно до ГОСТ 2.301-68. Наносять рамку і виділяють місце для основного напису. Над основним написом залишають місце шириною 185мм для розміщення текстової частини у вигляді технічних вимог і технічної характеристики.

Якщо на кресленні наводяться тільки технічні вимоги, то заголовок над ними не пишеться. Заголовки пишуться (але не підкреслюються) тільки у випадку, коли на кресленні проводяться технічні вимоги і технічна характеристика.

Технічні вимоги записують пунктами з наскрізною нумерацією (кожний з яких починається з нового рядка), групуючи їх по можливості в наступній послідовності:

- вимоги, які застосовують до матеріалу, заготовки і ін.;

- розміри, граничні відхилення розмірів, форми, взаємного розташування, маси і ін.;

- вимоги до якості поверхонь, вказівки про їх покриття;

- розміри зазорів;

- інші вимоги до якості виробів, наприклад безшумність, вібростійкість;

- умови і методи випробування;

- вказівки про маркування і клеймування;

- правила транспортування і зберігання.

В технічній характеристиці вказують продуктивність апарату, частота обертання, потужність двигуна і ін.

в) проводять осі симетрії й намічають габаритні прямокутники для розміщення окремих зображень;

г) наносять контур основної деталі виробу, причому побудову бажано вести одночасно на всіх намічених зображеннях; разом з виглядом деталі виконують і потрібні її розрізи;

д) інші деталі креслять приблизно в тій самій послідовності, в якій їх приєднують; на складальному кресленні виконують розрізи, перерізи, виносні елементи і т. ін.;

е) перевіряють зроблене креслення, обводять лінії видимого і невидимого контурів, заштриховують розрізи та перерізи;

є) проводять виносні та розмірні лінії, проставляють розмірні числа;

ж) заповнюють основний напис;

з) на окремому аркуші (аркушах) виконують специфікацію виробу;

і) наносять позиції деталей виробу на креслення.

Кількість зображень (виглядів, розрізів, перерізів) залежить від складності конструкції і має бути мінімальна, але достатня для повного уявлення про будову виробу. Навчальне складальне креслення найчастіше виконують у двох або трьох основних зображеннях, застосовуючи місцеві й додаткові вигляди, прості, складні та місцеві розрізи, перерізи тощо.

Деякі особливості викреслювання складальних креслень

1. Місця стику суміжних деталей викреслюють однією лінією (товщина ліній не подвоюється). Зазор між деталями до 2 мм у масштабі креслення рекомендується не показувати.

2. На складальних кресленнях з метою спрощення допускається не показувати:

а) фаски, галтелі, проточки, накатки, насічки та інші дрібні елементи;

б) кришки, маховики і т. ін., якщо треба показати закриті ними складові частини виробу. У цьому випадку відповідне зображення має супроводжуватись написом, наприклад: Кришка поз. 5 не показана, Маховик поз. З знятий;

в) видимі складові частини виробів або їх елементи, розташовані за пружиною.

3. Рухомі деталі, які займають в експлуатаційних умовах у виробах різні положення і спрягаються з нерухомими деталями, зображуються в крайніх положеннях штрихпунктирною лінією з двома точками.

4. Такі деталі, як болти, гвинти, шпонки, штифти, заклепки, шпинделі, рукоятки, вали суцільні, у поздовжньому розрізі на збірних кресленнях зображуються нерозсіченими і відповідно незаштрихованими.

5. На всіх розрізах і перерізах складальних креслень виробів, для одних і тих же деталей, при нанесенні графічних позначень матеріалів для металів і твердих сплавів, штриховка має бути спрямована в один і той же бік.

6. На стику поверхонь двох деталей, що дотикаються, нахил лінії штриховки слід вибирати для однієї деталі — праворуч, для другої — ліворуч.

Перерізи, ширина яких на рисунку становить менше 2 мм, допускається зачорнювати.