ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Змістовий модуль7. Здоровий спосіб життя, особиста гігієна та психогігієна.

1. Гігієнічні основи здорового способу життя. Фактори ризику та їх профілактика. Поняття про комбіновану, комплексну та поєднану дію чинників навколишнього середовища на здоров’я людини.

2. Гігієнічні аспекти медичної біоритмології. Основи психогігієни та психопрофілактитки.

3. Гігієнічні принципи загартовування. Гігієнічна характеристика лазень і їх роль у збереженні здоров’я та профілактиці захворювань.

4. Гігієнічні вимоги до одягу, взуття та предметів побуту. Гігієнічна оцінка лікарняного одягу.

Модуль 4: „Спеціальні питання гігієни та екології”

Змістовий модуль 8. Гігієна лікувально-профілактичних закладів. радіаційна гігієна.

1. Гігієнічні принципи лікарняного будівництва та створення оптимальних умов для перебування хворих і роботи медичного персоналу. Санітарна експертиза проектів будівництва лікувально–профілактичних закладів.

2. Гігієнічні принципи лікарняного будівництва. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки і будівель лікарні.

3. Гігієнічні аспекти організації праці лікарів. Профілактика професійно–зумовлених захворювань лікарів різних спеціальностей.

4. Гігієнічні вимоги до палатної секції та лікарняної палати. Методики вивчення мікрокліматичних умов та ефективності вентиляції в палаті. Показники якості повітря в палаті.

5. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації приймального відділення лікарні. Особливості організації прийому хворих до інфекційних відділень лікарень. Санітарно–протиепідемічний режим.

6. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації терапевтичного відділення. Санітарно–протиепідемічний режим.

7. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації хірургічного відділення лікарні. Санітарно–протиепідемічний режим.

8. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації акушерсько–гінекологічного відділення та пологового будинку. Санітарно–протиепідемічний режим.

9. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації дитячого відділення лікарні. Санітарно–протиепідемічний режим.

10. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації інфекційного відділення лікарні. Профілактика внутрішньолікарняних інфекцій. Санітарно–протиепідемічний режим.

11. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації рентгенологічного відділення лікарні. Санітарно–дозиметричний контроль. Методика визначення необхідного протирадіаційного захисту.

12. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації радіологічного відділення лікарні. Санітарно–дозиметричний контроль. Гігієнічна оцінка ефективності протирадіаційного захисту.

13. Знешкодження та знезараження стічних вод лікарні та здоров’я населення (основні принципи знешкодження та знезараження стічних вод при наявності та при відсутності централізованих каналізаційних систем, локальні очисні споруди сільських лікарень та окремо розміщених оздоровчих закладів).

14. Гігієнічна характеристика іонізуючого випромінювання (фізичні властивості, біологічна дія, види доз, прилади та одиниці вимірювання, патологія). Гігієнічні принципи радіаційного контролю. Норми радіаційної безпеки.

15. Гігієнічна характеристика факторів, які визначають характер і важкість променевих ушкоджень. Кількісні та якісні характеристики радіонуклідів та іонізуючих випромінювань. Гігієнічні принципи радіаційного контролю.

16. Гігієнічні основи протирадіаційного захисту у медицині, промислових та побутових умовах. Методика оцінки радіаційного фону місцевості. Основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами.

17. Методика вивчення впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я населення: вибір зон спостереження, оцінка ступеню забруднення довкілля, визначення інтегрального індексу здоров’я.

Змістовий модуль 9. Гігієна надзвичайних станів.

1. Завдання, сили та засоби медичної служби з гігієнічного забезпечення, цивільних формувань. Санітарний нагляд за порядком збору та поховання загиблих при катастрофах, задачі медичної служби при надзвичайних ситуаціях.

2. Гігієнічні принципи організації польового водопостачання. Задачі і обов’язки служб, що приймають участь в організації польового водопостачання при надзвичайних ситуаціях.

3. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації пунктів водопостачання та водорозбору. Санітарний нагляд за водопостачанням цивільних формувань та потерпілого населення в умовах надзвичайних ситуаціях.

4. Організація харчування у польових умовах. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації польового пункту харчування.

5. Гігієнічна характеристика раціонів виживання. Способи захисту продовольства від зараження радіоактивними та отруйними речовинами, методи дезактивації та знешкодження.

6. Гігієна польового розташування цивільних формувань. Види і способи польового розташування формувань. Перспективні польові житла та їх гігієнічна оцінка. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та споруд і сховищ.

7. Санітарно–гігієнічні заходи при пересуванні цивільних формувань залізницею, автомобільним транспортом та пішки. Санітарний нагляд за лазне–пральним обслуговуванням особового складу формувань в польових умовах.

8. Особливості гігієни праці ліквідаторів катастроф.

Орієнтовний перелік практичних

робіт та завдань до підсумкового модульного контролю.

Модуль 1: „Загальні питання гігієни та екології”

1.Вимірювати і оцінювати показники мікроклімату (температуру, вологість, швидкість руху повітря, радіаційну температуру).

2. Визначати та оцінювати показники природного (світловий коефіцієнт, коефіцієнт природного освітлення та інших) і штучного освітлення приміщень (освітленість, яскравість та інші) за допомогою люксметра та розрахунковими методами (метод “Ватт”, визначення КПО за графіками Данилюка та часу інсоляції за допомогою контрольно-інсоляційної лінійки).

3. Визначати та оцінювати інтенсивність ультрафіолетової радіації біологічним, фотохімічним методами.

4. Відбирати проби повітря седиментаційним та аспіраційним методами на забрудненість мікробами, пилом, хімічними речовинами для лабораторних аналізів (з використанням електроаспіратора, приладу Кротова, аерозольних фільтрів, алонжів з поглинаючими реактивами), оцінювати результати аналізів.

5. Розраховувати і оцінювати необхідні і фактичні об’єм і кратність вентиляції приміщень на підставі гранично допустимих і фактичних концентрацій діоксиду вуглецю чи іншого забруднювача.

6. Інтерпретувати метеоролого - синоптичні, геліогеофізичні та інші погодоформуючі фактори, визначати медичнй тип погоди, складати її медичний прогноз і давати рекомендації щодо профілактики геліометеотропних реакцій.

7. Оцінювати кліматичні умови регіону і давати гігієнічні рекомендації щодо заходів акліматизації та використання кліматичних факторів з лікувально-профілактичною метою.

Модуль 2: „Гігієнічні основи життєзабезпечення людини”

1. Відбирати і оцінювати проби води при виборі джерел водопостачання та питної води на підставі органолептичних показників та результатів лабораторного аналізу.

2. Розраховувати кількість хлорного вапна чи дво-третьосновної солі гіпохлориту кальцію для знезараження води за хлорпотребою та методом перехлорування.

3. Визначити кількість активного хлору в хлорному вапні, дво-третьосновній солі гіпохлориту кальцію, таблетках “пантоцид”, “аквасепт” експресним польовим методом.

4. Володіти методами очистки, знезараження, дезактивації води у польових умовах, оцінювати їх ефективність.

5. Оцінювати санітарний стан ґрунту за результатами фізико-хімічних показників, хімічного, бактеріологічного, гельмінтологічного аналізу.

6. Розрахувати добові енерговитрати та потреби організму в харчових речовинах.

7. Оцінювати адекватність харчового раціону енерговитратам розрахунковими методами за меню-розкладкою та за результатами лабораторного аналізу продуктів і готових блюд.

8. Діагностувати С-вітамінну недостатність на підставі визначення резистентності капілярів манометром Матуссіса або Несторова, язиковою чи внутрішньошкірною пробою з реактивом Тільманса.

9. Вміти проводити санітарне обстеження продовольчих об’єктів, харчоблоків лікарняних закладів, оцінювати якість харчових продуктів органолептичними методами, відбирати їх проби для лабораторних аналізів.

10.Проводити орієнтовну експресоцінку якості і свіжості хліба, молока, м’яса, консервів, їх придатності до споживання.

11.Оцінювати санітарний стан харчоблоку, контролювати додержання санітарних вимог до транспортування, зберігання харчових продуктів, їх кулінарної обробки, реалізації готової їжі.

Модуль 3: „Гігієнічні основи фізичних та психоемоційних навантажень людини”

1. Оцінювати шкідливість і небезпечність умов праці за результатами інструментальних і лабораторних досліджень фізичних факторів, повітря робочої зони. Виявляти і оцінювати психогенні фактори на виробництві.

2. Оцінювати рівні і спектральний склад шуму за результатами його вимірювання шумоміром та аналізатором шуму і вібрації.

3. Визначати і оцінювати вміст токсичних речовин у повітрі за допомогою універсального газоаналізатора УГ-2.

4. Оцінювати соматоскопічні, соматометричні, фізіометричні, нейропсихологічні показники фізіологічного розвитку дітей та підлітків.

5. Давати гігієнічні рекомендації щодо режиму навчання та відпочинку школярів, оцінювати оздоровчі заходи.

6. Давати гігієнічну оцінку навчальним приміщенням, шкільним меблям.

7. Володіти методами санітарної освіти окремих груп населення (лекції, бесіди, наглядні засоби, методи психофізіологічних розвантажень).

Модуль 4: „Спеціальні питання гігієни та екології”

1.Уміти “читати” і оцінювати ситуаційні, генеральні плани забудови лікарняних та їм подібних закладів, архітектурно-планувальні креслення лікарняних будівель, давати порівняльну гігієнічну оцінку різним варіантам проектів таких будівель.

2.Уміти проводити санітарне обстеження лікарняного, навчального, виробничого закладу з його санітарним описанням, складанням акту обстеження.

3.Оцінювати санітарний режим в палаті, секції, відділенні, лікувально-профілактичному, оздоровчому закладі в цілому та давати рекомендації щодо його забезпечення і поліпшення.

4.Оцінювати радіологічну обстановку, безпеку праці при роботі в рентгенологічних кабінетах, радіологічних лабораторіях і відділеннях.

5.Оцінювати результати вимірювань потужності доз іонізуючої радіації на робочих місцях, за захисними екранами, індивідуальних доз опромінення персоналу категорії А, забруднення радіонуклідами робочих поверхонь та їх концентрацію у повітрі, воді, харчових продуктах.

6.Визначати і оцінювати умови праці, психогенні фактори ліквідаторів наслідків катастроф, організувати і проводити профілактичні заходи.

9. Форми контролю

Форми контролю і система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та Інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу, затвердженого Міністерством охорони здоров’я України в 2005 році.

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності у балах та оцінки підсумкового модульного контролю також у балах, яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків визначених програмою дисципліни.

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) -200 в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів (60%), за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів (40%).

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям з кожної теми. При оцінюванні навчальної діяльності студентів необхідно надавати перевагу стандартизованим методам контролю: тестуванню, структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних.

Оцінювання поточної навчальної діяльності:

Вага кожної теми в межах одного модуля має бути однаковою, але може бути різною для різних модулів однієї дисципліни і визначається кількістю тем в модулі.

При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали в залежності від кількостей тем у модулі.

В програмі застосована така система конвертації традиційних оцінок у бали:

Традиційна оцінка	Конвертація у бали:
Модуль 1	Модуль 2	Модуль3	Модуль4
„5”
„4”
„3”
„2”

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, дорівнює 120 балів. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці „5”, на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну роботу.

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці „3”, на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну роботу.

Оцінювання індивідуальної самостійної роботи (індивідуальних завдань):

Кількість балів за різні види індивідуальної самостійної роботи студента (СРС) залежить від обсягу і значимості, але не більше 10-12 балів. Ці бали додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.

Оцінювання самостійної роботи:

Оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.

Оцінювання тем, які виносяться лише на самостійну роботу і не входять до теми аудиторних навчальних занять, контролюється при підсумковому модульному контролі.

Підсумковий модульний контроль:

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбаченні навчальною програмою, та при вивченні модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.

Форма проведення підсумкового модульного контролю має бути стандартизованою і включати контроль теоретичної і практичної підготовки. Конкретні форми контролю з гігієни та екології визначаються у робочій навчальній програмі.

Максимальна кількість балів підсумкового контролю дорівнює 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Оцінювання дисципліни:

Оцінка з гігієни та екології виставляються лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Оцінка з дисципліни виставляється як середня з оцінок за модулі, на які структурована навчальна дисципліна.

Заохочувальні бали за рішенням Вченої Ради можуть додаватися до кількості балів з дисципліни студентами, які мають наукові публікації, або зайняли призові місця за участь в олімпіаді з дисципліни серед ВНЗ України та інше.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

Конвертація кількості балів з дисципліни у оцінки за шкалами ECTS та чотири - бальною (традиційною) шкалою:

Студенти, які навчаються за однією спеціальністю, з урахуванням кількості балів, набраних з дисципліни, конвертуються

Оцінка ECTS	Статистичний показник
А	Найкращі 10% студентів
В	Наступні 25% студентів
С	Наступні 30% студентів
Д	Наступні 25% студентів
Е	Останні 10% студентів

Відсоток студентів визначається на виборці для студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентами, конвертується у чотири-бальну шкалу таким чином:

Оцінка ECTS	Оцінка за 4-ри бальною шкалою
А	„5”
В, С	„4”
Д, Е	„3”
FX, F	„2”

Оцінка з дисципліни FX, F („2”) виставляється студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка FX („2”) виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали модульний підсумковий контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю не більше 2-ох (двох) разів за графіком, затвердженим ректором.

Студенти, які одержали оцінку F по завершенні вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля, або не набрали за поточну навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів), мають пройти повторне навчання з відповідного модуля. Рішення приймається керівником ВНЗ відповідно до нормативних документів, затвердженим в установленому порядку.

10. перелік навчально-методичної літератури

Основна:

1. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни: Підручник /Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін.; За ред. Є.Г. Гончарука. – К. : Вища шк., 1995.- 552 с. : іл.

2. Общая гигиена (пропедевтика гигиены): Учебник /Е.Г.Гончарук, В.Г.Бардов, Г.И.Румянцев и др.; Под ред. Е.И.Гончарука. – К. Вища шк., 1991. – 384 с.: илл.

3. Общая гигиена: пропедевтика гигиены /Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундиев, В.Г.Бардов и др. – 2-е изд. Перераб. и доп. – К. : Вища шк. , 1999. – С. 652 с илл.

4. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології Навчальний посібник (І.І.Даценко, Р.Д.Габович), - К., 1999.

5. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. І.І.Даценко, Р.Д.Габович. Підручник, 2 видання. – Київ., „Здоров’я ”, - 2004, - 790 с.

6. Гигиена. Р.Д.Габович, С.С.Познанский, Г.Х.Шахбазян – 3 –е изд., пере раб. и доп. – Киев: Вища школа, 1983.- 320 с.

7. І.І.Даценко, Р.Д. Габович . Основи загальної і тропічної гігієни. – К.: Здоров’я, 1995. – 424 с.

8. Гігієна з основами екології. І.І.Нікберг, І.В.Сергета, Л.І.Цимбалюк. Київ, „Здоров’я”, 2001, с504. /Допущено МОЗ України як підручник для студентів ВМЗ І-ІІ рівнів акредитації.

9. Пропедевтика гігієни, військова та радіаційна гігієна, навчальний посібник (В.Г.Бардов та співавт.) - ч. 1, 160 с. ; - ч. 2, 128 с. - К.; 1999.

10. Гігієна. Навчальний посібник до практичних занять для студентів медичних факультетів в. н. з. // В.Я.Уманський, Д.О.Ластков, А.М.Безсмертний, Н.Ф.Іваницька та інші. – Донецьк, 2004, 384 с.

11. М.П. Мащенко, Д.С. Мечов, В.О. Мурашко. Радіаційна гігієна - Харків; МОЗ України, КМАПО, 1999.-389 с.

Додаткова:

1.Загальна гігієна: Посібник для практичних занять / За загальною ред. Даценко І.І. – Львів: 1991. – 304 с.: іл..

2.Загальна гігієна. Словник-довідник. (І.І.Даценко, В.Г.Бардов, Г.П.Степаненко) Львів, 2001 р. – 244 с.

3.Комунальна гігієна /Є.Г. Гончарук, В.Г. Бардов, С.І. Гаркавий, О.П. Яворовський та ін.; за ред. Є.Г. Гончарука. – к.: Здоров’я , 2003. – 728 с.

4. Гігієна харчування з основами нутриціології (за ред. В.І.Ципріяна). - К., 1999.

5. Гігієна праці (під ред. А.М. Шевченка). - К., 2000.

6. Гигиена /Под ред. акад. РАМН Г.И.Румянцева. - М.: МЕДИЦИНА, 2000.-608с.: ил.

7. Пивоваров Ю.П. Гигиена и основы экологии человека: Учебник для студ. высш. мед. учеб. заведений / Ю.П. Пивоваров, В.В. Королик, Л.С. Зиневич; Под ред. Ю.П. Пивоварова. – М.: Издательский центр „Академия”, 2004 -528с.

8. Гигиена детей и подростков: Учебник /В.Н.Кардашенко, Е.П.Стромская и др. Под ред. В.Н.Кардашенко. – 2-е изд.; перераб. и доп. – М.: Медицина, 1988. – 512 с.: ил.

9. Военно-морская и радиационная гигиена. В 2-х томах. СПб.: 1998.-912 с.

10. Изучение влияния факторов окружающей среды на здоровье населения (Е.Г. Гончарук, Ю.В.Вороненко, Н.П. Марценюк). -К .,1989.

11. Гигиена климата (В.Г. Бардов). - К.,1990.

12. Гигиена больниц (И.И. Никберг). - К., 1993.

13. Гигиена лечебных учреждений (А.К. Маненко, Н.И. Сахновская) - К., 1982.; - 108 с.

14. Внутрибольничные инфекции (пер. с анг., под ред. Р.П. Венцеля). - М., 1990.

15. Внутрибольничные инфекции (пер. с венг.) (Д. Лошонци) - М.: 1978.

16. Труд и здоровье медицинских работников. (Под ред. В.К. Овчарова). - М., 1985.

17. Эпидемиология внутрибольничных инфекций (Р.Х. Яфаев, Л.П. Зуева). - Л., 1989.

18. Медицина катастроф: Учебное пособие (Под ред. В.М. Рябочкина, Г.И. Назаренко - М., 1996.

19. Медицина катастроф (А.В.Дубицкий, И.А.Семенов, Л.П. Чепкий). -К., 1993.

20. Норми радіаційної безпеки України. (НРБУ-97); К.:1997.-121 с.

21. Основні санітарні правила протирадіаційного захисту України (ОСПУ-2001). - 136 с.

22. Рациональное питание (В.И. Смоляр). -К., 1991.

23. Військова гігієна з гігієною при на надзвичайних ситуаціях. – За ред. К.О.Пашка. / Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів України. – Тернопіль, - „Укрмедкнига”, - 2005. – 310 с.

24. Правові основи державної служби медицини катастроф України. // Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. МОЗ., - Тернопіль, 2002. – 242 с.

25. Організація лікувально-профілактичних та санітарно-протиепідемічних заходів для ліквідації наслідків повеней. В.Ф.Москаленко, В.О.Волошин, І.М. Рогач. //Ужгород, 2001, - 92 с.