 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Змістовий модуль 4. Гігієна харчування 12
Гігієна та екологія
П р о г р а м а навчальної дисципліни
для студентів вищих медичних закладів освіти України III – IV рівня акредитації Спеціальності 7.110101 – “Лікувальна справа” 7.110104 – „Педіатрія” 7.110105 – „Медико - профілактична справа”
Київ -2005
Програма складена: за загальною редакцією члена-кореспондента АМН України професора В.Г.Бардова колективами кафедр Національного медичного університету імені О.О.Богомольця (ректор – член-кореспондент АМН України професор В.Ф.Москаленко): пропедевтики гігієни та радіаційної гігієни, як опорної кафедри МОЗ України з загальної гігієни та екології людини, у складі члена-кореспондента АМН України професора В.Г.Бардова, професорів кафедри Г.П.Степаненка та С.Т.Омельчука, доцентів М.І.Бойка, І.М.Мотузкова та І.І.Швайка; завідувача кафедри комунальної гігієни та екології людини академіка НАН та АМН України професора Є.Г. Гончарука та доктора медичних наук доцента С.І.Гаркавого; завідувача кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров’я члена-кореспондента АМН України професора В.Ф.Москаленка; завідувача кафедри гігієни праці та професійних захворювань професора О.П.Яворовського; завідувача курсу професійних захворювань кафедри гігієни праці та професійних захворювань професора І.О.Парпалея; завідувача кафедри гігієни дітей та підлітків члена-кореспондента АПН України професора В.І.Берзіня; завідувача кафедри гігієни харчування та нутріціології професора В.І.Ципріяна; завідувача кафедри управління охороною здоров’я Київської медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика члена-кореспондента АМН України професора Ю.В.Вороненка, завідувача кафедри загальної гігієни Івано-Франківського медичного університету професора М.І.Мізюка та завідувача кафедри загальної гігієни та екології Вінницького Національного медичного університету імені М.І.Пирогова професора І.В.Сергети. за участю: завідувача кафедри загальної гігієни та екології людини Львівського Національного медичного університету імені Данила Галицького професора В.І.Федоренко та професора кафедри І.І.Даценко, Буковинської державної медичної академії професора Л.І.Власика та доцента О.М.Жуковського, Донецького медичного університету професора В.Я.Уманського, професорів кафедри Ю.М.Талакіна, Д.О.Ласткова та доцента А.М.Безсмертного, завідувачів кафедр гігієни та екології Кримського медичного університету професора С.Е.Шибанова, Луганського медичного університету професора В.Я. Вітріщака, Одеського державного медичного університету професора М.М. Надворного, Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського професора В.А. Кондратюка та доцента К.О.Пашко, Харківського медичного університету професора В.О. Коробчанського та професора кафедри М.П. Воронцова. Програма рецензована: Штабським Б.М., професором, завідувачем кафедри гігієни і профілактичної токсикології з курсом гігієни ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Козяріним І.П., професором, завідувачем кафедри гігієни харчування з курсом гігієни дітей та підлітків Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупіка. Програма обговорена і ухвалена : - на засіданні опорної кафедри з однопрофільними кафедрами вищих медичних навчальних закладів МОЗ України 13 травня 2005 року (м. Київ, НМУ ім. О.О. Богомольця); - комісією з напряму „Медицина” Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України (протокол № _____ від ________________).
Програма з гігієни та екології для вищих медичних закладів освіти України ІІІ-IV рівнів акредитації складена для спеціальностей 7.110101 „Лікувальна справа”, 7.110104 – „Педіатрія”, 7.110105 – „Медико - профілактична справа” напрямку підготовки 1101 „Медицина” у відповідності з освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки (МОН) України від 16.04.03 №239, експериментальним навчальним планом, розробленим на принципах Європейської кредитно – трансферної системи (ECTS) і затвердженим наказом Міністерства охорони здоров”я (МОЗ) України від 31.01.2005 № 52. Термін навчання за цими спеціальностями здійснюється протягом 6 років, кінцеві цілі з дисципліни однакові й тому складена єдина програма з гігієни та екології для зазначених спеціальностей. Вивчення загальної гігієни та екології здійснюється впродовж V-VΙ семестрів (6,5 кредитів, 195 годин) 3-го року навчання. Програма структурована на модулі, змістові модулі, теми у відповідності з вимогами „Рекомендацій щодо розроблених навчальних програм навчальних дисциплін” ( наказ МОЗ України від 12.10.2004 року № 492). Гігієна та екологія як навчальна дисципліна: а) ґрунтується на вивченні студентами базових дисциплін (медичної біології, медичної та біологічної фізики, медичної хімії, біологічної та біоорганічної хімії, морфологічних дисциплін, мікробіології та вірусології) та інтегрується з цими дисциплінами відповідно з робочою міжкафедральною програмою екологічної освіти; б) є основою використання сприятливих оздоровчих факторів навколишнього середовища для зміцнення здоров’я людини, загартування організму; в) закладає основи вивчення студентами навколишнього екологічного середовища як джерела етіологічних факторів та етіологічних факторів ризику виникнення і розповсюдження захворювань; г) на підставі вивчення впливу факторів навколишнього середовища на організм і здоров’я закладає основи здорового способу життя, профілактики захворювань, майстерності діагностики захворювань.
Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу. Програма дисципліни структурована на модулі, до складу яких входять блоки змістових модулів. Обсяг навчального навантаження студентів описаний в кредитах ECTS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту). Дисципліна гігієна та екологія структурована на 4 модулі, які у свою чергу поділяються на 9 змістових модулів.
Кредитно-модульна система організації навчального процесу сприяє здійснювати засвоєння навчального матеріалу протягом навчального року. Видами навчальної діяльності студентів, згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС). Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів гігієни та екології. Навчальні заняття за їх організацією є практичними і передбачають: 1) дослідження студентами факторів навколишнього середовища та їх відповідності природним рівням і гігієнічним нормативам; 2) дослідження впливу цих факторів на організм людини і здоров’я населення; 3) оформлення на підставі результатів цих досліджень профілактичних рекомендацій; 4) вирішення ситуаційних задач. Студенти зобов’язані вести протоколи практичних занять, де зазначати мету дослідження, принцип методу, хід роботи, результати дослідження та формувати висновки. При використанні приладів на практичних заняттях необхідне їх схематичне зображення: зокрема назва приладу, його призначення, принцип роботи, одиниці вимірювання. Кафедри гігієни та екології окремих вищих медичних навчальних закладів України мають право вносити зміни до навчальної програми в межах 15% навчальних годин, виходячи з конкретних особливостей, зокрема матеріально-технічного стану, напрямків наукових досліджень та інш. Але проте кафедри мають виконати в цілому обсяг вимог з дисципліни згідно з кінцевими цілями освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) та освітньо-професійної програми (ОПП) за напрямом підготовки та навчальним планом. Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями та під час виконання індивідуальної роботи студентами. Підсумковий контроль засвоєння модулів здійснюється по їх завершенню. Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ECTS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні. Для тих студентів, які бажають поліпшити успішність з дисципліни за шкалою ECTS, підсумковий модульний контроль засвоєння здійснюється у відповідності з нормативними документами додатково за графіком, затвердженим навчальним закладом. Оцінка засвоєння окремих тем (поточний контроль) проводиться на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей, оцінка засвоєння модуля – здійснюється на останньому навчальному занятті модуля. Рекомендується застосовувати такі засоби діагностики рівня підготовки студентів як-то: комп’ютерні тести, розв’язування ситуаційних задач, проведення лабораторних досліджень та оцінка їх результатів, аналіз та оцінка результатів інструментальних досліджень і показників, що характеризують функції організму людини, його органів та систем, стан здоров’я в цілому.
Таблиця 1 Опис навчального плану підготовки з дисципліни „Гігієна та екологія” для студентів медичних факультетів.
Примітка: 1 кредит ЕСТS – 30 годин. Аудиторне навантаження – 62%; СРС – 38%.
2. Мета вивчення навчальної дисципліни (кінцеві цілі) Мета вивчення гігієни та екології – кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модулю (природничонаукова підготовка) і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей оформлений через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модулю або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни. Кінцеві цілі дисципліни
Зміст програми.
Модуль 1. Загальні питання гігієни та екології. Змістовий модуль 1. Вступ в гігієну та екологію. Основи запобіжного та поточного санітарного нагляду. Конкретні цілі: - Трактувати поняття про гігієну як теоретичну основу профілактичної медицини. - Пояснювати закони (постулати) гігієни та вміти використовувати їх в практичний діяльності лікаря. - Інтерпретувати принципи гігієнічного нормування, методи і засоби гігієнічних досліджень, їх використання у проведенні запобіжного і поточного санітарного нагляду в різних галузях народного господарства, лікувально-профілактичних та оздоровчих закладах. - Аналізувати етапи розвитку гігієни, становлення санітарно-гігієнічної служби як галузі практичної охорони здоров’я, внесок окремих вчених-гігієністів у досягнення її сучасного рівня.
Тема 1. Гігієна як наука, її мета, завдання, зміст, методи гігієнічних досліджень. Визначення гігієни, її мета, завдання, зміст, зв`язок з іншими науками. Профілактична спрямованість вітчизняної медицини, профілактика громадська та особиста, первинна, вторинна та третинна, визначальні пріоритети. Значення знань гігієни для формування професійного мислення та практичної діяльності лікарів різних фахів. Поняття про методологію як вчення про наукове пізнання дійсності. Основи методології гігієни: загальнофілософські закони та категорії, їх використання в гігієні. Теоретичні основи гігієни, їх сутність, внесок найбільш визначних вітчизняних вчених-гігієністів для їх наукового обґрунтування, тлумачення і практичного використання. Методи та методики гігієнічних досліджень, їх класифікація. Методи вивчення стану навколишнього середовища і його гігієнічної оцінки, методи вивчення впливу навколишнього середовища на здоров`я людини. Специфічні методи гігієнічних досліджень · Поняття про гігієнічний норматив та принципи гігієнічного нормування. Поняття про гігієнічний норматив, його різновиди, об`єкти, що підлягають нормуванню, значення у проведенні профілактичних заходів. Принципи гігієнічного нормування Наукові заклади та установи, що здійснюють гігієнічне нормування. · Санітарія як галузь практичної діяльності в системі охорони здоров`я. Санітарія як галузь практичної діяльності охорони здоров`я. Різновиди санітарії. Санітарно-епідеміологічна служба-державна та відомча, структура державної служби в Україні. Запобіжний державний та відомчий санітарний нагляд, його сутність, основні етапи та форми діяльності санітарного лікаря. Поточний державний та відомчий санітарний нагляд. Основи санітарного законодавства, його найважливіші елементи та значення для реалізації профілактичних заходів.
Тема 2. Історія виникнення, основні етапи розвитку та сучасний стан гігієни. · Емпіричний етап в історії гігієни. Емпіричний етап в історії гігієни. Емпірична гігієна в країнах Стародавнього Сходу, Китаю, Греції, Древнього Риму, Росії. Досягнення Гіппократа, Авіценни, Д. Фракасторо, Б. Рамацціні, у галузі профілактичної медицини. Санітарна культура Київської Русі в період емпіричного етапу розвитку гігієни. Діяльність Євпраксії, Феодосія Печерського, Агапіта Печерського, Петра Могили, Данили Самойловича в галузі збереження здоров’я. Погляди М.Я. Мудрова, Г.А. Захар’їна, С.П. Боткіна, М.І. Пирогова на роль профілактичної медицини. · Науково-експериментальний етап розвитку гігієни. Науково-експериментальний етап розвитку гігієни. Роль М.Петтенкофера, Ф.Ф. Ерісмана, О.П. Доброславіна, В.А. Субботіна, Г.В Хлопіна та інших вчених у становленні науково-експериментального етапу розвитку гігієни. · Становлення гігієнічної науки в Україні. Внесок В.В. Удовенка, В.Я. Підгаєцького, І.Я. Горбачевського, О.В. Корчак-Чепурковського, О.М. Марзєєва, Л.І. Медвідя, П.І. Баранніка, Д.М. Калюжного, В.З. Мартинюка, Г.Х. Шахбазяна, Р.Д. Габовича, Є.Г. Гончарука, І.І. Сліпушкіної. · Внесок визначних російських вчених у розвиток гігієнічної науки ХХ століття. Внесок визначних російських вчених О.О. Мінха, Ф.Г. Кроткова, З.Г. Френкеля, П.Е. Калмикова, М.Ф. Галаніна, Р.А. Бабаянца, А.А. Лєтавета, С.Н. Черкінського, В.О. Рязанова, Г.І. Румянцева, Г.І. Сидоренка, Г.І. Сердюковської, Ю.П. Пивоварова, П.О. Золотова, Г.В. Селюжицького та інших у розвиток гігієнічної науки ХХ століття. Міжнародне співробітництво у гігієнічній науці в сучасний період.
Змістовий модуль 2. Гігієнічне значення навколишнього середовища та методи його дослідження. Гігієна населених місць та жител. Конкретні цілі: - Трактувати основні поняття про біосферу , про фактори навколишнього середовища (фізичні, хімічні, біологічні, психогенні) їх вплив на організм та здоров’я населення та провідну роль соціальних умов. - Аналізувати і використовувати в практичній лікарській діяльності сприятливі (оздоровчі) чинники навколишнього середовища (сонячної радіації, клімату, погоди, інших фізичних, хімічних, біологічних факторів та умов). - Пояснювати та використовувати методи і засоби захисту від впливу несприятливих факторів навколишнього середовища на організм і здоров’я (етіологічних факторів, етіологічних факторів ризику) в побутових виробничих умовах, в лікарняних дитячих навчальних, виховних та оздоровчих закладах. - Інтерпретувати загальні основи планування та забудови населених місць, розташування та санітарного благоустрою в них побутових, промислових, навчально-виховних, лікувально-профілактичних, оздоровчих об’єктів, закладів та установ. - Робити висновки про вплив планування, забудови, благоустрою та внутрішнього обладнання різного типу житлових, промислових, громадських будівель на санітарні умови проживання та здоров’я населення. - Описувати методи медичного обстеження індивідуальних жител (сімейний лікар), громадських жител (гуртожитків, приміщень оздоровчих, лікувально-профілактичних закладів), давати гігієнічну оцінку на підставі результатів цих обстежень.
Тема 3. Гігієнічне значення сонячної радіації. · Фізичні основи випромінювання Сонця. Фізичні основи випромінювання Сонця. Поняття про сонячну активність, “сонячний вітер”, міжпланетне магнітне поле. Взаємодія складових сонячної радіації з магнітосферою і атмосферою Землі. Значення озонового шару атмосфери, озонові “дірки”. Сонячний спектр на межі атмосфери та земній поверхні. Вплив сонячної активності на біосферу, організм людини та здоров’я населення. Гігієнічне значення інфрачервоного випромінювання Сонця, патологія, що викликається надмірною його дією, її профілактика. Інфрачервоне випромінювання штучного походження та використання його джерел в медицині. Гігієнічне значення видимого випромінювання Сонця та використання його в медицині, прилади для визначення. · Гігієнічне значення ультрафіолетового випромінювання Сонця Гігієнічне значення ультрафіолетового випромінювання Сонця та використання його в медицині, прилади для визначення. Біогенна та абіогенна дія ультрафіолетових променів. Недостатнє та надмірне ультрафіолетове опромінення, їх негативний вплив на організм. Поняття про еритемну та профілактичну дозу ультрафіолетового опромінення. Штучні джерела ультрафіолетового випромінювання та їх порівняльна гігієнічна характеристика. Використання природної та штучної ультрафіолетової радіації для профілактики захворювань людини, профілактики шкідливого впливу фізичних, хімічних та біологічних чинників.
Тема 4. Гігієнічне значення складових біосфери (атмосфери, гідросфери, літосфери) Біосфера, її складові (атмосфера, гідросфера, літосфера). Вчення В.І. Вернадського про ноосферу. Атмосфера та її будова. Природний хімічний склад атмосферного повітря та гігієнічне значення окремих його складових. Кисень, азот, діоксид вуглецю, озон, їх біологічна роль. Атмосферний тиск та його вплив на організм. Гігієнічне значення фізичних властивостей повітря (температури, вологості та швидкості руху). Мікроклімат і його гігієнічне значення. Види та вплив дискомфортного (охолоджуючого і нагріваючого) мікроклімату на теплообмін людини та її здоров`я. Методи і показники оцінки комплексної дії мікроклімату на організм людини (фізичне моделювання, ефективно-еквівалентні температури, результуючі температури та інші). Електричний стан атмосфери (іонізація повітря, електричне поле Землі, геомагнітне поле, електромагнітні поля радіочастот та інші), його гігієнічне значення. Механічні та газоподібні домішки до повітря. Аерозолі повітря, властивості, що визначають їх шкідливу дію на організм (концентрація, дисперсність, хімічний склад, форма та інші). Методи кількісного визначення вмісту механічних та газоподібних домішок у повітрі, прилади, що використовуються з цією метою. Основні джерела, види і наслідки антропогенного забруднення атмосферного повітря та повітря закритих приміщень. Характеристика джерел забруднення атмосфери у населеному пункті. Закономірності розповсюдження забруднень в атмосфері, фактори, від яких залежить рівень забруднення повітря. Трансформація хімічних речовин у атмосферному повітрі. Вплив забрудненого повітря на здоров`я і умови проживання населення. Безпосередня дія на організм: гострі отруєння, хронічні специфічні та неспецифічні захворювання. Опосередкована дія за рахунок атмосферної циркуляції, послаблення ультрафіолетової радіації, зниження рівня освітленості тощо. Шляхи та засоби профілактики негативного впливу забрудненого атмосферного повітря на здоров`я.
Тема 5. Гігієнічне значення клімату, погоди, їх вплив на здоров’я населення. Погода, визначення поняття. Формування погоди. Погодоформуючі та погодохарактеризуючі фактори. Види атмосферної циркуляції, основні термобаричні утворення: антициклони, циклони, атмосферні фронти. Прямий і опосередкований вплив погоди на здоров`я людини. Геліометеотропні реакції здорової та хворої людини. Медичні класифікації погоди. Профілактика геліометеотропних реакцій: перманентна, сезонна, термінова. Вплив погоди на динаміку забруднення атмосферного повітря. Поняття про температурну інверсію. Клімат, визначення поняття. Кліматоформуючі та кліматохарактеризуючі фактори і показники. Загальні та прикладні (медична, будівельна) класифікації клімату. Кліматичні особливості різних географічних регіонів. Клімат, здоров`я і працездатність. Поняття про медичну географію і медико-географічне картографування. Акліматизація. Фази акліматизації. Кліматотропні реакції здорової та хворої людини, їх профілактика. Особливості акліматизації в умовах полярних зон, пустель, високогір`я, сухих та вологих тропіків. Використання клімату з лікувально-оздоровчою метою.
Тема 6. Гігієна житла. Мікроклімат, опалення, вентиляція, природне та штучне освітлення, методи їх вимірювання і гігієнічна оцінка. Житло, соціально-гігієнічні проблеми житлового будівництва в Україні та інших країнах світу. Види житлових та громадських будівель. Гігієнічна характеристика будівельних і оздоблювальних матеріалів. Гігієнічне значення мікроклімату, повітряного середовища, природного і штучного освітлення в житлових та громадських приміщеннях, їх гігієнічна оцінка. Методи визначення і гігієнічної оцінки пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень повітря. Основні поняття про види, гігієнічне значення та показники вентиляції. Необхідний та фактичний об’єм і кратність вентиляції, їх наукове обґрунтування. Поняття про повітряний куб. Несприятливі фізичні та хімічні фактори при експлуатації побутової техніки. Гігієнічна характеристика природних і синтетичних будівельних та оздоблювальних матеріалів і виробів з них. Міський транспорт та інші несприятливі фактори навколишнього середовища в умовах населеного пункту (шум, вібрація, електромагнітні поля, забруднення повітря, надмірні психогенні навантаження тощо), їх джерела та заходи по усуненню шкідливої дії. Гігієнічні та соціально-гігієнічні проблеми сучасного села. Гігієнічні особливості планування і забудови сільських населених пунктів. Санітарно-технічне оснащення сільського житла. Шляхи підвищення рівня комунальних умов для жителів сільської місцевості. Державний санітарний нагляд за будівництвом житлових і громадських будівель, їх санітарно-технічним устаткуванням.
Тема 7. Практичні навички з оцінки гігієнічного значення навколишнього середовища та методів його дослідження. Гігієна населених місць та жител. Розрахувати та оцінити окремі показники та показники комплексної дії мікроклімату на організм людини. Засвоїти методи кількісного визначення вмісту хімічних, механічних та газоподібних домішок у повітрі. Розрахувати і графічно зобразити різні варіанти визначення кутів отвору, падіння, затінення. Розрахувати та оцінити необхідний та фактичний об’єм і кратність вентиляції, повітряний куб. Розрахувати та оцінити показники гігієнічного значення мікроклімату, повітряного середовища, природного та штучного освітлення, тривалості УФ-опромінення в житлових та громадських приміщеннях.
Тема 8. Гігієна населених місць. Урбанізація. Основи запобіжного санітарного нагляду. Методика експертизи будівельних проектів. Методика санітарного обстеження населених місць і житла. Умови життя в населених пунктах та здоров`я людини. Особливості формування міського середовища і гігієнічні аспекти життя в сучасному місті. Урбанізація як соціально-гігієнічна проблема. Планування та забудова території населеного пункту. Принципи функціонального зонування території населених пунктів, розміщення в них житлових, промислових, будівельних, складських та рекреаційних зон. Гігієнічне значення зелених насаджень у населених пунктах.
Орієнтовна структура залікового кредиту - Модулю 1: „Загальні питання гігієни та екології”
Тематичний план лекцій
Тематичний план практичних занять.
Види самостійної роботи студентів (СРС) та її контроль.
Розподіл балів, присвоюваних студентам
Примітка: 1. При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: „5” – 15 балів, „4” – 10 балів, „3” – 5 балів, „2” – 0 балів. 2. Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність – 120. 3. Студентдопускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 40 (8 х 5) балів. 4. Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів з 80 балів.
Модуль 2. Гігієнічні основи життєзабезпечення людини. Змістовий модуль3. Гігієна води та водопостачання, гігієна повітряного середовища, гігієна ґрунту, санітарна очистка населених місць. Конкретні цілі: - Пояснювати фізіологічні та гігієнічні значення води. - Аналізувати гігієнічне та епідеміологічне значення води, її роль у виникненні ендемічних та поширенні інфекційних захворювань та гельмінтозів з водним механізмом передачі збудників. - Інтерпретувати органолептичні, хімічні і бактеріологічні показники якості води різних джерел. - Описувати види водопостачання населених місць – централізованих та децентралізованих систем. Визначати та оцінювати види водопідготовки – знезараження, очистку (освітлення), опріснення, інші (спеціальні) види обробки води. - Інтерпретувати гігієнічне значення ґрунту. - Планувати і проводити профілактичні заходи по санітарній охороні ґрунту, з метою профілактики захворювань. - Описувати та пояснювати особливості збору, видалення та знешкодження відходів з лікувально-профілактичних, закладів (стічних вод, відходів хірургічних, інфекційних відділень), та оздоровчих закладів (баз відпочинку) з наявністю та відсутністю каналізації.
Тема 1. Гігієна води та водопостачання. Вода як фактор навколишнього середовища, її гігієнічне значення. Норми споживання води в залежності від рівня комунального і санітарно-технічного благоустрою населеного пункту, умов життя, перебування і діяльності людини. Загальні гігієнічні вимоги до якості питної води, її органолептичних властивостей, хімічного складу, епідемічної безпеки. Вплив органолептичних властивостей питної води на рівень споживання води і стан санітарної культури населення. Вода як етіологічний фактор захворювань неінфекційної природи. Небезпечність для здоров`я людини надмірного вмісту у воді різноманітних хімічних речовин природного походження та хімічних сполук, що потрапляють внаслідок антропогенного забруднення у водні джерела та питну воду при її очистці та інших способах поліпшення якості. Поняття про біогеохімічні провінції. Ендемічний флюороз, водно-нітратна метгемоглобінемія. Гігієнічне значення недостатнього вмісту деяких мікроелементів у воді для виникнення карієсу (фтор), ендемічного зобу (йод) та інших захворювань. Епідеміологічне значення води. Роль води і умов водопостачання у розповсюдженні інфекційних захворювань. Класифікація інфекційних захворювань, збудники яких передаються водою (холера, черевний тиф, дизентерія та ін.). Роль санітарно-показових мікроорганізмів для оцінки якості питної води за бактеріальним складом (колі-індекс, колі-титр, мікробне число). Джерела водопостачання, їх порівняльна гігієнічна характеристика. Централізована і децентралізована системи водопостачання, їх порівняльна гігієнічна характеристика. Наукове обґрунтування нормативів якості питної води. Державний стандарт якості питної води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання. Методи очистки води: основні (освітлення, знебарвлення та знезараження) та спеціальні (знезалізнення, пом`якшення, демінералізація, дезодорація, дезактивація, фторування, дефторування та інші). Державні санітарні правила і норми якості води централізованих систем водопостачання - ДержСанПіН “Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання” (1996). Децентралізована система водопостачання. Гігієнічні вимоги до облаштування і експлуатації шахтних колодязів та каптажів джерел. “Санація” колодязів і знезараження води в них. Загальна схема облаштування головних споруд водопроводу з підземних та поверхневих джерел водопостачання. Водопровідна мережа та її облаштування. Причини забруднення та інфікування води у водопровідній мережі; методи попередження. Санітарний нагляд за водопостачанням населених міст. Зони санітарної охорони головних споруд водопроводу.
Тема 2. Гігієна ґрунту та очистка населених місць. Грунт, визначення поняття. Походження, формування, механічна структура, фізичні властивості та хімічний склад ґрунту. Гігієнічна оцінка різних видів ґрунтів. Геохімічна, геоендемічна характеристика ґрунтів. Джерела забруднення ґрунту в сучасних умовах індустріалізації та хімізації народного господарства. Вплив забруднення ґрунту на здоров`я і санітарні умови життя населення. Роль ґрунту у виникненні та розповсюдженні інфекційних захворювань (анаеробних інфекцій) та інвазій. Грунт і захворювання неінфекційної етіології. Процеси та показники самоочищення ґрунту. Оцінка санітарного стану ґрунту за хімічними і біологічними показниками. Теоретичні основи і методика гігієнічного нормування - гранично допустимих концентрацій вмісту шкідливих хімічних речовин у ґрунті. Принципи очищення населених місць. Системи та споруди для тимчасового зберігання, видалення, знешкодження та утилізації твердих і рідких відходів побутового та виробничого походження. Рідкі відходи, їх класифікація та санітарно-епідемічне значення. Каналізування населених місць, його значення в профілактиці інфекційних захворювань. Вплив каналізування населених місць на санітарний стан ґрунту і умови проживання населення. Загальна схема та споруди для очистки побутових стічних вод. Очистка стічних вод та санітарна охорона водойм. Наукові основи охорони відкритих водойм. Поняття про малу каналізацію та умови її використання. Особливості збору, тимчасового зберігання, видалення та знешкодження відходів з лікувально-профілактичних закладів (стічних вод, відходів хірургічних, інфекційних та інших відділень). Методики знешкодження і утилізації промислових та радіоактивних відходів. Гігієнічні вимоги до місць та видів поховання померлих. Гігієнічна характеристика кремації. Змістовий модуль 4. Гігієна харчування. Конкретні цілі: - Інтерпретувати значення раціонального харчування для нормального росту, фізичного розвитку, збереження і зміцнення здоров’я, забезпечення активного довголіття людини. - Пояснювати функції окремих харчових нутрієнтів (білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей, мікроелементів, смакових речовин). - Планувати організацію профілактичних заходів щодо запобігання виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань з аліментарним механізмом передачі, біо-та геогельмінтозів, харчових отруєнь. - Обґрунтовувати значення дотримання умов раціонального харчування (його кількісної та якісної повноцінності, дотримання режиму харчування, відповідності якості продуктів і страв ферментним можливостям травної системи індивіда, безпечності в токсикологічному і епідемічному відношенні) у збереженні та зміцненні здоров’я. - Обґрунтовувати і планувати організацію відповідним категоріям населення і окремим особам дієтичне, лікувально-профілактичне. - Планувати організацію санітарного обстеження харчоблоків лікарень, оздоровчих закладів, відбір проб продуктів і блюд для лабораторних аналізів, оцінювати їх результати.
Тема 3. Гігієна харчування, його екологічні та соціальні проблеми. Методика оцінки харчового статусу людини, її потреб в харчових речовинах та енергії. Фізіологічні та гігієнічні основи харчування. Значення харчування для здоров`я і фізичного розвитку. Аліментарна патологія, її розповсюдженість та класифікація. Теорії харчування, функції їжі та види харчування. Методики визначення енерговитрат людини та потреб в основних нутрієнтах. Законодавчі норми фізіологічної потреби у харчових речовинах та енергії для різних груп населення їх наукове обґрунтування.
Тема 4. Наукові основи раціонального харчування. Методи оцінки адекватного харчування за меню-розкладкою, забезпечення вітамінами. Поняття про раціональне харчування та основні його принципи. Методики оцінки адекватності харчування. Поняття про харчовий статус організму та методики його оцінки. Методи оцінки адекватного харчування за меню-розкладкою, забезпечення вітамінами.
Тема 5. Фізіолого-гігієнічне значення нутрієнтів та гігієнічна характеристика харчових продуктів Фізіолого-гігієнічна роль білків. Наукове обґрунтування потреб у білках. Гігієнічні характеристики білків тваринного та рослинного походження. Показники якості білків. Джерела білків та незамінних амінокислот. Фізіолого-гігієнічна роль жирів. Показники якості жирів різного походження. Фізіолого-гігієнічна роль поліненасичених жирних кислот, фосфатидів, стеринів. Наукове обґрунтування потреб організму в жирах. Джерела жирів. Кулінарні жири. “Перегріті жири”. Фізіолого-гігієнічна роль вуглеводів. Наукове обґрунтування потреб організму у простих та складних вуглеводах. Показники якості вуглеводів. Джерела вуглеводів. Поняття про рафіновані та “захищені” вуглеводи. Вітаміни, мінеральні солі, смакові речовини, їх фізіолого-гігієнічна роль. Джерела вітамінів і мінеральних речовин. Мікро- та макроелементози, їх клінічні прояви і профілактика. Гігієнічна характеристика харчових продуктів. Санітарна експертиза харчових продуктів. Зернові, бобові та олійні культури, овочі, фрукти і ягоди. М`ясо і м`ясопродукти. Риба, птиця та інші харчові продукти. Яйця. Молоко і молочні продукти. Молочні жири. Науково-технічний прогрес та його вплив на якість продуктів харчування. Генетично-модифіковані продукти та соціально-гігієнічні проблеми, пов’язані з їх використанням. Принципи харчування людей різних вікових груп, професій, спортсменів. Аліментарні захворювання, їх класифікація (білково-енергетична недостатність, гіповітамінози, авітамінози), їх клінічні прояви і профілактика.
Тема 6. Методика розслідування та профілактика харчових отруєнь. Харчові отруєння, їх класифікація. Харчові токсикоінфекції, етіологія, патогенез, профілактика. Бактеріальні токсикози. Ботулізм, етіологія, патогенез, профілактика. Стафілококовий токсикоз, етіологія, патогенез, профілактика. Харчові отруєння немікробної природи. Значення харчових ланцюгів в міграції токсичних і радіоактивних речовин з різних об`єктів навколишнього середовища до організму людини. Значення залишкових кількостей хімічних речовин в харчових продуктах. Профілактика харчових отруєнь мікробної, немікробної природи та нез`ясованої етіології, обов`язки лікаря при розслідуванні харчових отруєнь та в їх профілактиці. Роль аерогенних, гнійних захворювань, здорового носійства збудників кишкових інфекцій серед персоналу харчоблоків у виникненні харчових отруєнь мікробної природи та інфекцій.
Тема 7. Гігієнічний нагляд за харчуванням різних вікових груп, професій, хворих в стаціонарах, оздоровчих закладах. Харчування в умовах екологічно несприятливого навколишнього середовища та шкідливих виробництв. Лікувально-профілактичне харчування. Склад раціонів лікувально-профілактичного харчування. Лікувальне та дієтичне харчування. Лікувальні та дієтичні властивості окремих продуктів. Характеристика лікувальних дієт. Продукти та суміші дитячого харчування. Продукти геропротекторного спрямування. Гігієна підприємств громадського харчування. Організація лікувального та дієтичного харчування в лікувально-профілактичних закладах та контроль за ним. Методи і засоби медичного контролю за харчуванням окремих груп населення.
Орієнтовна структура залікового кредиту - МодулЮ 2: „Гігієнічні основи життєзабезпечення людини”
Тематичний план лекцій
Тематичний план практичних занять
Види самостійної роботи студентів (СРС) та її контроль.
Розподіл балів, присвоюваних студентам
Примітка: 1. Під час засвоєння теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: „5” – 12 балів, „4” – 8 балів, „3” – 4 бали, „2” – 0 балів. 2. Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність – 120. 3. Студент допускається до підсумкового модулю контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 40 (10 х 4) балів. 4. Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів з 80 балів.
Модуль 3. Гігієнічні основи фізичних та психоемоційних навантажень людини. Змістовий модуль 5. Гігієна праці. Конкретні цілі: - Інтерпретувати поняття „робота, праця” з фізичної, фізіологічної, соціальної точок зору. - Пояснювати фізіологічні зміни в організмі, що виникають в процесі фізичної та розумової праці з метою попередження і запобігання передчасної втоми, попередження перевтоми та виникнення порушень у стані здоров’я працюючих. - Пояснювати основи профілактичних заходів щодо усунення вимушеного положення тіла, перенапруження окремих органів і систем, монотонності праці, її важкості і напруженості і пов’язаних з ними патологічних станів. - Описувати профілактичні заходи щодо негативного впливу шкідливих і небезпечних факторів і виробничого середовища (фізичних, хімічних, біологічних, психологічних, соціальних) та умов праці на організм працюючих. - Інтерпретувати основи санітарного та трудового законодавства в галузі гігієни праці і використовувати їх при роботі в медико-санітарних частинах, лікарських здоровпунктах виробничих підприємств.
Тема 1. Гігієна та фізіологія праці. Методика гігієнічної оцінки важкості і напруженості праці, шкідливостей трудового процесу. Санітарне законодавство в галузі охорони праці. Робота і праця, визначення понять, соціально-гігієнічне значення праці. Фізіологія праці, шкідливі фактори трудового процесу. Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час виконання роботи та їх фізіолого-гігієнічна оцінка. Втома та перевтома, заходи попередження перевтоми. Поняття про професійні шкідливості та професійні захворювання, їх класифікація. Захворювання, пов`язані з високим рівнем нервово-психічного напруження, інтенсифікацією виробничих процесів. Організація робочого місця. Монотонність праці, її профілактика. Вимушене положення тіла, напруження окремих органів і систем та профілактика захворювань, пов`язаних з ними. Поняття про важкість та напруженість праці. Ергономіка.
Тема 2. Гігієнічна характеристика шкідливих факторів виробничого середовища та реакції організму на їх вплив . Методика гігієнічної оцінки шуму, вібрації, виробничого мікроклімату. Шкідливі та небезпечні фактори умов праці та виробничого середовища. Вплив фізичних факторів виробничого середовища (шум, вібрація, високочастотні електромагнітні коливання тощо) на здоров`я працюючих. „Шумова” хвороба та її профілактика. Вібраційна хвороба та її профілактика. Виробничий мікроклімат, фактори, що його зумовлюють, вплив несприятливого мікроклімату на здоров`я працюючих, профілактичні заходи. Особливості гігієни праці при зниженому та підвищеному атмосферному тиску. Висотна, гірська, декомпресійна, кесонна хвороби, їх профілактика.
Тема 3. Методика визначення запиленості, хімічних забруднень виробничого середовища. Хімічні фактори виробничого середовища. Канцерогенні, мутагенні, алергенні чинники у виробництві, профілактика їх шкідливого впливу. Виробничий пил, його класифікація, профілактика шкідливої дії. Виробнича токсикологія. Комплексна, комбінована, поєднана дія виробничих шкідливостей. Біологічні фактори у виробництві, профілактика їх несприятливої дії. Гігієнічні вимоги до опалення, вентиляції та освітлення виробничих приміщень. Методи і засоби профілактики виробничого травматизму.
Тема 4. Методика розслідування професійних захворювань та отруєнь. Попередні та періодичні медичні огляди як заходи їх профілактики. професійні отруєння та їх профілактика Гігієна праці в основних галузях промислового та сільськогосподарського виробництва, жінок та підлітків, осіб похилого віку та інвалідів. Роль лікувально-профілактичного харчування у профілактиці професійних захворювань. Засоби індивідуального захисту від шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища (захист тіла, зору, слуху, органів дихання).
Тема 5. Медико-санітарна частина та оздоровчі пункти промислових підприємств, гігієнічні аспекти їх роботи. Зміст роботи лікарів медико-санітарних частин промислових підприємств. Цеховий лікар, організація та основні напрямки його роботи. Санітарне законодавство в галузі гігієни праці. Кодекс законів про охорону праці (КЗОП). Основи охорони праці у медицині та фармації.
Змістовий модуль 6. Гігієна дітей і підлітків. Конкретні цілі: - Описувати та ідентифікувати фактори та умови навколишнього середовища, що впливають на формування здоров’я дітей та підлітків. - Аналізувати основні критерії здоров’я дітей та підлітків (функціональний стан, опірність, гармонійність розвитку провідних систем організму). - Пояснювати та використовувати методики гігієнічної оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків та організованих дитячих колективів. - Пояснювати та вміти планувати та здійснювати заходи навчального і виховного процесу в дошкільних та шкільних навчальних закладах різного типу (регламентація режиму дня, шкільного і позашкільного навантаження та відпочинку, елементів фізичного навантаження, харчування дітей різних вікових груп). - Пояснювати гігієнічні особливості планування та режими експлуатації дошкільних та шкільних будівель і окремих приміщень (класів, кабінетів, майстерень) для забезпечення належних умов перебування в них дітей і підлітків. - Описувати основи санітарного законодавства у галузі гігієни дітей та підлітків.
Тема 6. Гігієна 12 |
