ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Фармацевтична опіка при алергії

Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

- важка задишка, ускладнене дихання, порушення з боку нервової системи, різке падіння артеріального тиску, приступи ядухи;

- виникнення ознак набряку гортані: хрипкий голос, «гавкаючий» кашель, ускладнення дихання;

- розповсюдження набряку на верхню половину обличчя;

- прояви вираженого неспокою, почуття страху, виражена слабкість, підвищена рухова активність;

- абдомінальний синдром – нудота, блювання, біль в животі різної інтенсивності;

- алергічний риніт супроводжується кров’янистими виділеннями із носа або підвищенням температури і гнійними виділеннями із носа;

- під час лікування з’явились нові прояви алергії;

- прояви алергії не зникають на фоні лікування раніше прописаними лікарськими засобами;

- при лікуванні прояв алергії не проходить впродовж доби або епізодично повторюється;

Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування алергії

1. Антигістамінні препарати І покоління Клемастин, Мебгідрoлін, Хлоропірамін

2. Антигістамінні препарати ІІ - ІІІ покоління: Дезлоратадин, Фексофенадин, Ебастин, Лоратадин, Цетиризин

3. Антигістамінні лікарські засоби для місцевого застосування:Алергодил, Лоратадин

4. Глюкокортикоїди для місцевого застосування: Гідрокортизон, Преднізолон + сечовина, Беклометазон

5. Ентеросорбенти: Вугілля медичне активоване, Діосмектит, Ентеросгель

6. Седативні засоби

7. Симпатоміметики для системного і місцевого застосування: Тетризолін, Ксилометазолін, Нафазолін, Оксиметазолін

8. Стабілізатори мембран тканинних та циркулюючих базофілів: Кислота кромогліциєва

Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

1. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

Антигістамінні препарати

1. Антигістамінні препарати І покоління викликають сонливість, почуття втоми, знижують увагу, швидкість реакції, тому їх доцільно приймати ввечері

2. Антигістамінні препарати І покоління не застосовують у осіб, діяльність яких вимагає швидкої реакції, координації рухів і посиленої уваги (водії, оператори тощо)

3. Седативна дія антигістамінних препаратів І покоління (від легкої сонливості до глибокого сну) може проявлятися у звичайних терапевтичних дозах

4. У антигістамінних препаратів (особливо І покоління) при тривалому застосуванні може відмічатися значне зниження терапевтичної ефективності (тахіфілаксія)

5. Антигістамінні препарати (особливо І і ІІ покоління) не можна поєднувати з алкоголем, седативними, снодійними, транквілізаторами, нейролептиками, опіоїдними анальгетиками – можливе посилення пригнічувальної дії на ЦНС

6. При алергічних ринітах і полінозах застосування антигістамінних препаратів І покоління не бажане, оскільки вони можуть викликати сухість слизових, підвищувати в’язкість секрету і сприяти розвитку синуситів і гайморитів, а при бронхіальній астмі – викликати або посилювати бронхоспазм

Стабілізатори мембран тканинних та циркулюючих базофілів (опасистих клітин)

1. Стабілізатори мембран опасистих клітин застосовують тільки з метою профілактики, тому прийом препаратів розпочинають за 3-4 тижні до ймовірного контакту з алергеном

2. Стійкий ефект стабілізаторів мембран опасистих клітин розвивається протягом 10-12 тижнів постійного приймання

3. В перші дні застосування препаратів кромогліциєвої кислоти (назального спрею) можливе подразнення слизової носа, що не потребує відміни препарату

4. Для досягнення бажаного ефекту препарати для місцевого застосування необхідно використовувати не рідше 4 разів на день

Глюкокортикоїди для місцевого (локального) застосування

1. Не призначають після перенесених травм носа (2 міс.) та операцій на носовій перетинці (1 рік), наявності виразок на слизових оболонках носа

2. При тривалому застосуванні можуть викликати кандидоз верхніх дихальних шляхів, сухість слизових, носові кровотечі, пригнічення функції кори наднирників

3. Не можна перевищувати рекомендовану дозу, суворо дотримуватись техніки розпилювання, що наведена в інструкції по застосуванню

4. Не застосовують у вагітних та в період годування грудьми, а також дітям до 4 років

Симпатоміметики для місцевого застосування

1. Судинозвужувальні препарати групи симпатоміметиків не рекомендується застосовувати більше 5-7 днів

2. Перед застосуванням препаратів для лікування риніту необхідно обов’язково провести ретельний туалет носової порожнини

3. Масляні розчини назальних крапель не застосовують у дітей, оскільки це може привести до потрапляння їх в легені і розвитку пневмонії

4. Симпатоміметики можуть викликати підвищення артеріального тиску, тому їх з обережністю призначають хворим з артеріальною гіпертензією і гіпертиреозом

5. Симпатоміметики можуть викликати підвищення внутрішньоочного тиску, тому їх з обережністю призначають хворим на глаукому

6. Симпатоміметики не призначають особам, що мають порушення мозкового кровообігу, серцевого ритму, при вираженому атеросклерозі

7. Симпатоміметики не прзначають одночасно з іншими судинозвужувальними засобами, з β-адреноблокаторами (можливо послаблення антигіпертензивного ефекту, розвиток порушень серцевого ритму), седативними (можливо послаблення дії), антидепресантами, інгібіторами МАО (можливо посилення дії і побічних ефектів), з іншими препаратами, що вводяться через носову порожнину

Антигістамінні засоби використовують при лікуванні гострих респіраторних вірусних інфекцій. Вони не є основними засобами вибору, але здатні зменшити такі прояви ГВРІ, як риніт, набряк слизової оболонки носу, кашель, чхання, полегшують загальний перебіг захворювання. Більш ефективні в даному випадку антигістамінні препарати І покоління, оскільки вони проявляють ще й холінолітичні властивості ( “підсушуюча” дія на слизові оболонки ( фенірамін, піпольфен, супрастин), пригнічення кашлю і корекція порушення сну ( димедрол ). Широко їх застосовують в комбінованих протипростудних засобах таких як Фервекс, Колдрекс, Колдакт, Терафлу, Антифлу, Флюколд, Колдфлю тощо.

До складу циз препаратів в основному входить хлорфенірамін – блокатор Н1-рецепторів, який усуває прояви алергічних реакцій: запобігає підвищенній проникливості капілярів, розширенню судин, набряку тканин, зменшує свербіння, неприємні відчуття в носоглотці; володіє помірним седативним і холіноблокуючим ефектом.

Ферментні препарати.

Ферменти – це білкові сполуки, каталізатори реакцій, що відбуваються в живому організмі.

До ферментних препаратів належать коферментні препарати (кокарбоксилаза, кобамамід тощо) та інгібітори ферментів.

Ферментні пр-ти призначають для замісної терапії, для лікування ССЗ, хвороб системи травлення та дихання, ран та опіків, гельмінтозів, пухлин тощо. Застосовують в онкології

( аспарагін аза), ортопедії, травматології, нейрохірургії та ін.

Класифікація:

1. Протеолітичні ферменти (Пептидази, Протеази) розривають пептидні зв”язки в молекулах білка. ФЕ: розріджують в”язкі секрети, ексудати, згустки крові, розщеплюють некротизовану тканину. Мають відхаркувальний, протизапальний, протимікробний, імуностимулювальний ефекти: Трипсин, хімотрипсин, рибонуклеаза, дезоксирибонуклеаза, колагеназа, іруксол

2. Препарати гіалуронідази ( лідаза, ронідаза ). МД: розщеплює гіалуронову к-ту при цьому зменшується в”язкість, збільшується проникність тканин, полегшується переміщення рідини в міжклітинному просторі. Застосування: рубцеві зміни після опіків і операцій, контрактури суглобів, артрит, гематоми, склеродермія. ПД: алергічні р-ції. ПП: злоякісні пухлини, запальні процеси.

3. Фібринолітичні засоби ( стрептокіназа, фібринолізин ) розчиняють свіжі тромби та згустки крові.

4. Препарати, які покращують травлення забезпечують перетравлювання жирів, білків, вуглеводів: пепсин, сік шлунковий, панкреатин.

5. Різні ферментні пр.-ти: цитохром С відновлює окислювальні процеси в організмі, покращує тканинне дихання, застосовують для лікування асфіксій новонароджених, хронічних пневмоній, серцевій недостатності, ІХС, гіпоксії.

6. Комбіновані пр-ти ферментів поділяють на 2 групи:

І: панкреатин, фестал, креон призначають для замісної терапії при недостатності підшлункової залози, ахілії.

ІІ: вобензим, флогензим ( містять протеолітичні ферменти тваринного і рослинного походження та інші БАР). Призначають для системної терапії: мають протизапальну, знеболювальну, антиагрегантну, імуномоделюючу, гіпохолестеринемічну, кардіопротекторну, протипухлинну дію.

Лідаза ( Lydasum )

ФВ: флакони по 64 УО стерильної сухої речовини, перед застосуванням розчиняють в 1 мл 0,5% р-ну новокаїну, вводять п/ш. Препарат містить фермент гіалуронідазу.

Застосування: контрактури суглобів, рубці після опіків і операцій, гематоми.

Оскільки гіалуронідаза зменшує в’язкість гіалуронової кислоти, яка є “цементуючою” речовиною сполучної тканини. Лікувальний ефект проявляється розмягченням рубців, збільшенням рухомості суглобів і усуненням або зменшенням контрактур, розмокитуванням гематом. Також застосовують для прискорення всмоктування ЛР ( місцеві анестетики, міорелаксанти ).

Побічні ефекти: алергічні реакції.

Протипоказання: злоякісні новоутворення, туберкульоз та інші інфекційні і запальні процеси.

Зберігати при температурі не вище 15 гр С.

Трипсин кристалічний ( Trypsinum crystallisatum )

ФВ: порошок. При місцевому застосуванні розщеплює некротизовані тканини, розріджує в”язкі секрети, ексудати, згустки крові.

Застосування: запальні процеси дихальних шляхів ( інгаляції), опіки, пролежні, гнійні рани

( місцево), гайморит, отит, тромбофлебіти ( ін”єкції).

Одночасно розширюється коло ЛЗ, дія яких пов”язана з інактивацією ферментів

( антиферментні пр-ти). Це інгібітори протеолітичних ферментів ( Контрикал), вибірково діючі інгібітори фібринолізу ( к-та амінокапронова), антихолінестеразні засоби, антидепресанти – інгібітори МАО, діуретики- інгібітори карбоангідрази ( діакарб), інгібітори АПФ( каптоприл). Також важливу роль в медицині відіграють реактиватори ферментів, які відновлюють порушену функцію ферментів ( реактиватори холінестерази)