ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Основні етапи розвитку нумізматики

1. Донауковий (ілюстративний) етап — від початку зародження XII ст. до н.е та до кінця XVII столітя н.е;

2. Класифікаційно-описовий етап — кінець XVII до XIX століття. У цей період головними завданнями для себе дослідники вважали визначення, атрибуцію і опис монет;

3. Етап системного вивчення нумізматичного матеріалу — період на межі XIX–XX століть і до сьогодні.

Перед дослідниками виникають завдання комплексного дослідження певних груп монет і скарбів, монетних знахідок однієї археологічної пам'ятки, однієї території чи одного періоду.

Основні завдання

Основними завданнями нумізматики виступають:

· всебічне джерелознавче дослідження монети і пов'язаних з нею відомостей інших джерел;

· реєстрація монет і монетних знахідок;

· комплексне дослідження сукупностей монет та монетних знахідок;

· розробка методів дослідження монет та монетних знахідок;

· дослідження грошового обігу на основі нумізматичних та писемних джерел, конкретного прояву товарно-грошових відносин;

· вивчення техніки та умов виготовлення монет та монетних знаків.

Предмет науки

Нумізматика вивчає історію монетного карбування та грошового обігу за: монетами, грошовими злитками та іншими пам'ятками (монетними штемпелями, документацією). Вивчення монети як засобу грошового обігу, державного документа, виробу ремесла та мистецтва епіграфічного джерела, відбувається у тісному зв'язку з використанням інших історичних джерел — писемних та археологічних.

Нумізматичні джерела

У розв'язанні своїх сучасних завдань нумізматика спирається на два типи нумізматичних джерел: основні та допоміжні.

Основні джерела

До основних нумізматичних джерел зараховують: окремі монети (злитки, монетні знаки; монетні знахідки; матеріали та інструменти монетного виробництва; вагові гирі (для зважування окремих груп монет). До цієї групи джерел належать також і монетні штемпелі, котрі зберігаються в музейних збірках Відня, Берліна, Дрездена, Санкт-Петербурга.

Допоміжні джерела

До допоміжних нумізматичних джерел зараховують: примітивні (шкіра, слонова кістка, риба і т.д.) гроші, товаро-гроші; медалі, жетони, знаки; печатки; писемні джерела; паперові грошові знаки.

Дослідження техніки виготовлення монет також суттєво допомагає у їх визначенні та є одним із завдань сучасної нумізматики. Монетне виробництво в свою чергу поділяється на два основні етапи: ручне (у добу античності та Середньовіччя) та машинне (з XVI століття). Існували дві відмінні техніки виготовлення монет: лиття та карбування. Більшість монет виготовлено у техніці карбування; лиття використовувалося у Давній Греції та Римі.

Основні поняття і категорії нумізматики

Нумізматика має досить великий понятійний апарат.

Її основними поняттями є:

Монетний тип — сукупність елементів зображень, легенд (написах на монетах) на лицевих і зворотніх сторонах монети;

Легенда — напис на монеті. Іноді легенда вписана у зображення. Оскільки, середньовічна монетна справа починалася в Європі, як продовження римської, такі написи традиційно виконувалися латинською мовою. На межі Пізнього Середньовіччя і Нового часу на монетах, стали все частіше з’являтися легенди національними мовами. Дата випуску монет також входить до складу легенд. Для прикладу, в епоху Середньовіччя монети чеканилися без дат;

Номінал — означає вартість монети. Наприклад, монета номіналом у 50 копійок.

Аверс — лицева сторона монети. Обличчя монети оприділяє зображення (портрети правителя, наприклад, кін. XIII –поч. XIV ст. – герби, позначено номінал монети і легенда – 50 коп.);

Реверс — зворотня сторона монети; намальовано герб, вказано рік карбування монети.

Гурт — оброблений край;

Проба— вміст чистого дорогоцінного металу в монеті;

Лігатура— домішки недорогоцінних металів у монеті.

НУМІЗМАТИЧНІ ПАМ’ЯТКИ

Варто наголосити на тому, що упродовж XIX—XX ст. відбувався процес витіснення із грошового обігу монет – паперовими грошовими знаками (бонами). Однак повністю відмовитись від монет було неможливо, оскільки вони, з одного боку, виступають грошовим еквівалентом (коли йдеться про забезпечення усієї грошової маси держави золотом), а з іншого — використовуються як дрібні розмінні гроші.

В умовах гострих політичних та соціально-економічних криз, які довелося пережити Україні протягом XX ст., монетні системи на її території зазнавали суттєвих змін. Зокрема, не лише дорогі золоті та срібні монети випадали з обігу, а й дрібні розмінні (перші зберігались населенням на „чорний день”, а другі в умовах гіперінфляції просто не були потрібні).

Відновити власне монетне виробництво в Україні вдалося лише після проголошення її Незалежності (у 1991 р.). У 1992 р. почалося карбування українських монет номіналом 1, 2, 5, 10, 25, 50 копійок, які й сьогодні перебувають у грошовому обігу. Карбуються також монети із дорогоцінних металів на відзнаку видатних історичних осіб та подій, які стають предметом колекціонування і не потрапляють до грошового обігу, оскільки їх реальна вартість набагато перевищує номінал. Ознайомитися із цими монетами можна на сторінках часопису : Українська нумізматика і боністика: науково-популярний історико-культурологічний часопис, додаток до журналу «Вісник Національного банку України». — 1999. — № 1. — С 4–17.

Таким чином, нумізматичні пам'ятки складають важливий компонент речових джерел з вітчизняної історії, вони містять цінну інформацію, що дає змогу уточнювати й доповнювати відомості інших груп історичних джерел. Назви старовинних монет подекуди перейшли до паперових грошових знаків. Наприклад, „гривня”, „карбованець” (карбована монета), „рубль” (рублена монета). Вони тривалий час залишалися в усній народній мові, скажімо, радянська купюра в три рублі називалась трояком (троячкою), а монета у 5 копійок — п'ятаком. Цікаво, що інші назви російських дрібних монет, які досить тривалий час були в обігу в Україні, не прижилися й майже не вживалися в усній мові (гривеник — 10 копійок, алтин — 3 копійки, п'ятиалтинний — 15 копійок). Нумізматичні назви й термінологія трапляються в писемних та усних джерелах, що дає можливість точніше визначити час та місце їх створення, справжність й оригінальність. Назви старовинних монет залишились у сучасній грошовій термінології. Скажімо, назва монети „грош” у множині почала вживатися до всього комплексу платіжних засобів країни. Вивчення та використання в історичних дослідженнях нумізматичних пам'яток є одним із важливих завдань історичної нумізматики та джерелознавства.

ПРО ЦЕ ЦІКАВО ДОВІДАТИСЬ

Найважча монета у світі— мідна пластина вартістю 10 далерів, вагою 19,71 кг, випущена 1644 року в Швеції.

Найлегша і найменша монета в світі— срібна монета вартістю в 1/4 джави вагою 0,002 г, випущена близько 1740 року в Непалі.

Найдавніші монети у світі— статери з електру, випущені царем Огесом із Лідії (тепер — Туреччина) близько 670 р. до н. е.

Перші паперові гроші— почали друкувати в Китаї 812 р. до н. е. й поширювались до 970 р. н. е.

Найперші в світі банкнотибули випущені 1661 року в Стокгольмі (Швеція), з яких найстарішою банкнотою, що вціліла, є банкнота вартістю 5 далерів, датована 6 грудня 1662 року.

Найбільший розмір банкнотиза всю історію грошового виготовлення — 22,8 на 33,0 см — мала банкнота вартістю 1 квань, яку випускала у 1368 —1399 pp. китайська династія Мін.

Найменший розмір банкнотивартістю 10 бань, що випускали у Румунії в1917 р. Площа друкованого відбитка на ній становила 27,5 на 38 мм. З випущених під час інфляції в Німеччині у 1920–1921 pp. грошей найменший розмір мали банкноти вартістю 1 — 3 пфенінга —розміром 18 на 18,5 мм.

Банкнотами найвищої вартостіє 10 тис. доларів, які перебувають в обігу Федерального резервного банку США. На них зображено Сеймона Портленда Чейза, засновника банку «Чейз Манхеттенбанк» (1808 — 1873). З липня 1944 року випуск цих банкнот було припинено. На сьогодні, в обігу залишилось усього 348 банкнот вартістю 10 тис. доларів.

У Великобританії збереглись дві банкноти Англійського банку вартістю 1 млн. фунтів стерлінгів, випущені до 1812 року.

Найдорожчі монети в світі— комплект монет США випуску 1804 року вартістю 1 млн. доларів, дилер Лестер Меркін подарував 1979-го року королю Іспанії.

Найбільший монетний двірскарбниці США побудований у 1965—1969 pp. у штаті Філадельфія й займає площу 4,65 га. При 7-денному робочому тижні й роботі в три зміни, річна продуктивність — 15 млрд. монет.

Продуктивність однієї машини з карбування монет становить 40 тис. монет за годину.

1748 року відомому вченому Михайлові Ломоносову було присуджено премію в 200 рублів. Видали її мідними монетами. Щоб доставити премію додому, використали кілька возів.

Термін «карбованець»з'явився у XIV ст., коли в Україні в грошовому обігу перебували срібні литовські гроші. Щоб визначити якість монети за твердістю й кольором металу, надкушували її край. Монети ставали надщербленими, мали зарубки, (литовською — карб.)

Про життя Діогена,знаменитого філософа, існує багато історій. Ось одна з них. Батько Діогена, багатий громадянин Сінопи, фальшував гроші. Легенда говорить про те, що син довго не погоджувався займатись «справою» батька й тому в тяжких роздумах вирушив до дельфійського оракула, щоб той дав йому настанову. У храмі Аполлона Діоген отримав пораду оракула: «перекарбовуй монету». Сумніви були відкинуті, і Діоген почав фальшувати гроші. Згодом, коли він став відомим філософом і проповідував зневагу до всіх благ світу, розповідь Діогена дещо «підправили»: слова «перекарбовуй монету» треба було сприймати в алегоричному значенні — «переоцінюй істину».

ВІДОМІ ЛЮДИ ПРО ГРОШІ

Гроші — товар, якого може бути надлишок або брак.

Дадлі Hope, економіст

Єдиним мірилом свободи є гроші... Одним своїм дотиком вони нищать і природу речей, і природу людини.

Г. Зіммель, соціолог

Існує чотири основні причини падіння царств, королівств, республік. Це — війни, смертність, неродючі землі й псування монети.

Кант, філософ

У житті є три матерії, які течуть крізь пальці, — вода, повітря, гроші. Необхідно вміти користуватись усіма трьома.

Жак-Ів Кусто, мандрівник

Розумна людина тримає гроші в голові, а не в серці.