ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Висновки до другого розділу.

1 2 345 6

У масиві документів особливе місце займають носії інформації, що містять одне або кілька мікрозображень, що одержали загальну назвумікрографічних документів або мікроформ. Мікроформи широко використовуються для збереження великих обсягів копій документів і даних.

Мікрофільм (МФ) – зменшена копія документа, отримана фотографічним способом. МФ містить одне або кілька текстових і графічних мікрозображень, об'єднаних спільністю змісту.

Мікрофіша (МФШ) – плоска мікроформа з розташуванням мікрозображень у формі сітки.

Мікрокарта (МК) — носій інформації на фотоплівці, що вставляється в апертурну або клясерну карту.

РОЗДІЛ 3. ОПТИЧНИЙ ТА МАГНІТНООПТИЧНИЙ ДОКУМЕНТ І ГОЛОГРАМА

Оптичний документ

Оптичний документ є найперспективнішим видом серед новітніх носіїв інформації. Створення і використання оптичних дисків ґрунтуються на оптичних способах запису, зчитування і відтворення інформації. Від усіх видів документів він відрізняється способом документування. Це оптичний (лазерний) носій, на якому інформація записується і зчитується за допомогою сфокусованого лазерного променя. При цьому формуються мікроскопічні заглиблення або ямки (піти), які в сукупності утворюють подібні до спіралі або кільцеві доріжки із записом звуку (оптичні аудіодиски), зображення (оптичні відеодиски) або текстова інформація.

Перші оптичні диски з'явилися в першій половині 1950-х років. У 1962 р. в США було здійснено перші розробки оптичних дисків, які почали впроваджувалися у промисловість на початку 1970-х років. У 1980-х роках розгорнулося широке промислове виробництво оптичних дисків двох типів - КОД (компактні оптичні диски) і ЦОД (цифрові оптичні диски). Один диск містив від 25 до 50 тис. сторінок тексту формату А4 у факсимільному вигляді. Наступні покоління дисків містять до 1 млн. сторінок тексту. Зараз відомо понад десятка різновидів таких дисків.

Оптичний документ необхідний для тривалого зберігання великих масивів інформації. На сучасному етапі найпопулярнішими є накопичувачі ємністю від 100 Мбайт до 70 Гбайт, які володіють швидкодією. Об'єктами зберігання на оптичних дисках можуть бути: енциклопедії, науково-технічні матеріали, галузеві довідники і словники, нормативно-довідкові бази даних, аудіовізуальні навчальні посібники, набори навчальних та гральних програм, а також інші документи. До 20 % документів на лазерних дисках складають повнотекстові документи, тобто книги, журнали. Бібліотека Конгресу США зберігає і видає інформацію на оптичних дисках з 1982 р. Найперспективніша галузь застосування оптичних дисків - автоматизовані ІПС. Оптичні диски, оптичні інформаційні системи - це найвище досягнення у галузі графіки запису та пошуку інформації.

Оптичний документ - інтегральний вид документа, який поєднує переваги цілої низки видів документів, створених за допомогою різних способів запису інформації, на різних матеріальних основах: книг, журналів, мікро-, діа-, відеофільмів. Особливості оптичних документів полягають в тому, що вони дають можливість:

- записувати і зберігати в єдиній цифровій формі інформацію будь-якого виду - звукову, текстову, графічну, образотворчу;

- організовувати й зберігати інформацію у вигляді баз даних на одному оптичному носієві;

- створювати інтегровані інформаційні мережі, які забезпечують доступ до таких баз даних.

За ємністю носія оптичні диски поділяються на три види:

- великої ємності (понад 2x109 байт) - для зберігання архівних відомостей;

- середньої ємності (7х108-2х109 байт) - для зберігання текстової та образотворчої інформації;

- компактні диски (ємність до 7x108 байт) - для ПК.

За способом запису і зчитування оптичні диски поділяють на два види:

- накопичувачі, призначені для запису інформації безпосередньо користувачем та її зберігання (WORM - Write Once Read Many);

- накопичувачі, призначені тільки для читання інформації (SD-ROM - Compakt Disk Read-Only Memory).

Впровадження оптичної технології у документно-інформаційній сфері може розглядатися як початок нового етапу в поширенні, зберіганні та використанні документної інформації.

До оптичних документів належать: аудіо-компакт диск, відео-компакт-диск, CD-ROM (CD-R, CD-RW), DVD (DVD-R, DVD-RAM).

Аудіо-компакт-диск

Аудіо-компакт-диск (КД)– це оптичний диск (діаметром 80, 120, товщиною 1,2 мм) з постійною (яка не стирається) звуковою (музика та інші) інформацією, записаною в двійковому коді. Призначений для відтворення інформації на програвачах компакт-дисків (CD-player).

Тривалість відтворення (перешкодозахищеність), компактність, зручність у відтворенні і зберіганні є основними достоїнствами КД.

Процес виготовлення компакт-дисків складається з декількох етапів: підготовка інформації для запису майстер-диск (перший зразок); виготовлення самого майстер-диска; виготовлення матриць (негативів майстер-диска); тиражування (пресування) компакт-дисків.

Диск складається з прозорого поля карбонатної підмостки товщиною трошки більше 1 мм, на яку напилюється шар алюмінію і захищаючий шар акрилового лаку. Дані записані лазерним променем у вигляді мікроскопічних (діаметром близько полумікрона) виїмок-піт, несучих цифровий код і розташованих на дуже вузькій (в100 разів тонкіше людського волосу) спіральній доріжці, повна довжина якої більш ніж 5 км; усього на доріжці вміщуються 2,3 млрд. виїмок.

На відміну від вінчестерів, які мають доріжки у вигляді концентричних кіл, компакт-диск містить лише одну фізичну доріжку, яка може бути розбита на декілька логічних. На доріжці в цифровій формі (двійковим кодом) фіксується звукова інформація. Крім головної інформації записується додаткова (наприклад, номер і довгота ділянки пластини, що програється), яка дозволяє запрограмувати по бажанню слухачів послідовність цієї ділянки.

Зчитування інформації з компакт-диска, так само як і запис, відбувається за допомогою лазерного променя, але меншої потужності, з наступними перетворенням з цифрової в аналогову форму і відтворенням.

Впровадження компакт-дисків здійснюється на спеціальнім пристрої, що програє, у якому замість голки використовують лазерний промінь.

У лазерних програвачах завдяки цифровому методу відтворення виключені перешкоди, обумовлені властивостями матеріалу пластинки.

Оскільки при відтворенні відсутній механічний контакт між диском і лазерним «звукознімачем», у принципі виключається знос і руйнування фонограми в процесі експлуатації. Відсутня можливість перескоку «голки» з канавки на канавку. Якщо захисна поверхня пластинки буде ушкоджена, це не вплине на якість звучання, тому що лазернийпромінь фокусується глибше поверхневого шару.

Перші музичні оптичні компакт-диски були випущені в 1982 р. Пластина має діаметр 120 мм, товщину 1,2 мм і масу 10 м, тривалість звучання – 1 година. Їхня поява стала результатом співробітництва двох гігантів електронної промисловості – японської фірми Sony і голландської фірми Philips. До кінця 1987 р. у світі було випущено вже близько 30 млн. лазерних програвачів і більш 450 млн. компакт-дисків з музичними творами.[9;455]

Фірми Sony і Philips зіграли провідну роль і при розробці першої специфікації цифрових компакт-дисків. Вона послужила основою для створення КД із комплексним представленням інформації, тобто здатних зберігати не тільки звукову, але і текстову, графічну, відеоінформацію. Однак перша специфікація давала можливість КД працювати лише на конкретній моделі нагромаджувача. Розроблена незабаром друга специфікація визначала вже як логічний, так і файловий формати КД.

Незабаром був прийнятий міжнароднийстандарт ISO-9660 для цифрових KD, що визначив їх логічний і файловий формати. Всі КД, відповідаючи даному стандартові, сумісні один з одним. Цей стандарт визначає спосіб запису за типами інформації: текст, графіка, звук і т.д. Стандарт доступний для будь-якої операційної системи, що існує в наш час.

Завдяки своїм малим розмірам, великій ємності, надійності і довговічності КД одержав широке поширення.

Відео-компакт-диск

Відео-компакт-диск (ВД)— диск, на якому в цифровій формі записується текстова, образотворча (іконічна) і звукова інформація, а також програми ЕОМ.

Запис інформації на ВД здійснюється шляхом зміни поверхні або структури носія. ВД представляє собою диск із синтетичного матеріалу, на поверхні якого розташовані спіральні або концентричні доріжки з записом відеофільмів, естрадних програм, графічних зображень і ін.

CD-ROM

CD-ROM - компакт-диск з постійною пам'яттю, призначений для зберігання і тільки читання значних обсягів інформації, яку записав на ньому виробник.

CD-ROM - найпоширеніший вид оптичних дисків для використання в ПК.

CD-ROM з'явився у 1985 р. на ринку баз даних і являє собою виготовлену з пластмаси круглу платину на 4,72 дюйма (діаметр 120 мм). На один CD-ROM можна вмістити 150 тис. сторінок тексту. Його ємність складає 650 Мбайт, що відповідає ємності 450 тридюймових дискет. Він містить приблизно 333 тис. сторінок тексту, забезпечує 74 хвилини високоякісного звучання або їх комбінації. CD-ROM подібний до звичайних компакт-дисків.

Термін CD-ROM використовується для номінації як самих компакт-дисків, так і до приладів (накопичувачів), в яких інформація зчитується з компакт-диска.

CD-ROM належить до засобів мультимедія, тобто інтерактивних аудіовізуальних засобів, які дозволяють одночасно проводити операції з рухомими графічними зображеннями, текстом і звуком.

Головною перевагою CD-ROM над жорсткими і гнучкими дисками є висока інформаційна ємність. Доступ

до даних, які зберігаються на CD-ROM, відбувається швидше, ніж до даних, записаних на дискетах. Особливість CD-ROM полягає в тому, що інформація у ньому розміщена на одній спіральній доріжці, а не на кінцевих доріжках, як на магнітних дисках. Такс розміщення сповільнює її зчитування порівняно з жорстким магнітним диском, тому швидкодія CD-ROM нижча, ніж на сучасних жорстких дисках.

Диск може містити великі масиви відомостей - текст, рисунок, звук, мультиплікацію. На відміну від паперових носіїв, мікрофільмів та магнітних носіїв CD-ROM -довговічний: диск зберігає здатність бути прочитаним протягом 50-100 років без будь-якого спеціального оброблення чи умов збереження.

На сучасному етапі CD-ROM - невід'ємна частина практично будь-якого комп'ютера. Сфера використання CD-ROM розширюється дуже швидко: якщо в 1988 р. їх було записано декілька десятків, то на сьогоднішній день випущено вже величезну кількість найрізноманітніших тематичних дисків - від статистичних даних щодо світового сільськогосподарського виробництва до навчальних ігор для дошкільнят. Безліч малих і великих фірм, державних організацій випускають власні компакт-диски, які цікавлять спеціалістів у певних галузях.

CD-R (CD-Recordable) - компакт-диск, призначений для зберігання, читання та одноразового запису інформації. На CD-R можна записувати власні компакт-диски. Такі накопичувачі дуже зручні для невеликих фірм, які зацікавлені у розповсюдженні своїх баз даних на компакт-дисках.

Записаний майстер-диск можна тиражувати. CD-R оптимально використовувати для запису і збереження архівних даних.

Диск CD-R має вигляд звичайного компакт-диска, але якщо прості CD - сріблясті, то CD-R - зазвичай золотисті з неробочого боку і темно-зелені - з робочого. Ці диски можна прочитати на будь-якому CD-ROM, але, на відміну від звичайного CD, на них можна записувати дані, використовуючи спеціальні пристрої.

CD-RW (CD-ReWritable) - компакт-диск, призначений для зберігання, читання і багаторазового перезаписування запису інформації. Після визначення стандарту CD-RW як носіїв, що дають можливість повторного запису, ці накопичувачі стали популярною альтернативою накопичувачам CD-R. Диск CD-RW можна перезаписувати декілька тисяч разів. CD-RW використовується для резервного копіювання, архівування та інших варіантів зберігання даних.

Більшість стандартних накопичувачів CD-ROM і CD-R не можуть читати диски CD-RW, але виробники нових приладів забезпечують використання дисків будь-якого формату в своїх накопичувачах. Накопичувачі CD-RW можуть записувати диск CD-R і читати будь-які диски CD-ROM.

DVD-диск

DVD (Digital Versatile Disk) - цифровий універсальний диск, різновид нового покоління оптичних дисків, на якому в цифровій формі виробник записує текстову, відео і звукову інформацію, а також комп'ютерні відомості.

Вперше DVD-диски були випущені в 1996 р. завдяки співпраці фірм Sony, Toshiba, Time Warner та за підтримки провідних мікроелектронних, комп'ютерних компаній, кіностудій і студій звукозапису. Масовий випуск DVI) дисків розпочато у 1999 році.

За конструкцією DVD-диск має такий самий діаметр, як простий компакт-диск, - 5 дюймів (діаметр 120 мм), але вдвічі тонший - 0,6 мм.

Ємність DVD-диска становить 4,7 Гбайт при одношаровій технології і 8,5 Гбайт при двох шарах запам'ятовування. Розробляються двобічні диски з двом;і шарами запам'ятовування загальною ємністю 20 Гбайт.

DVD дозволяє суттєво збільшити інформаційну ємність звичайного оптичного диска CD-ROM. Однобічний DVD-диск забезпечує 2 години показу високоякісної цифрової відеоінформації, а двобічний, двошаровий диск -8 годин. Кожен диск має 8 звукових доріжок різними мовами, до 8 каналів кожна.

Переваги DVD:

- високі коефіцієнти стиснення;

- багатоваріантність розміщення камери;

- миттєве перемотування і швидке перемотування вперед;

- пошук за заголовками, розділами, доріжкою і кодом часу;

- довговічність (не зношується від використання, лише від фізичного пошкодження; не реагує на магнітні поля, стійкий до нагрівання);

- невеликі розміри.

Недоліки DVD:

- диски не можна перезаписувати;

- перше покоління DVD-пристроїв не могли читати DVD-дисків.

Так само як CD-ROM, DVD призначений тільки для читання інформації, записаної виробником. На ньому зручно розповсюджувати повнометражні фільми, складні комп'ютерні ігри, великі комп'ютерні бази даних. DVD користується високою популярністю на споживчому ринку електроніки як технологія, що приходить на зміну відеокасетам з готовим записом. На новому диску можна розмістити 135 хвилин відео. Ємність диску зумовлена тим, що стандарт створювався на запит представників кіноіндустрії.

Завдяки розвитку технології лазерів синього діапазону в майбутньому ємність DVD може збільшитися у декілька разів. Накопичувачі DVD мають набагато більшу швидкість передавання даних.

Компакт-диски DVD, які виготовляються шляхом штампування (аналогічні CD-ROM), позначаються DVD-ROM; компакт-диски, що записуються - DVD-R; компакт-диски, що перезаписуються - DVD-RAM.

DVD-R (DVD-Recordable) - цифровий універсальний диск, на який можна записувати один раз, аналогічно до CD-R. Він є ідеальним носієм для архівування даних.

Однобічний диск DVD-R може зберігати до 3,95 Гбайт даних, майже в 6 разів більше, ніж CD-R. Двобічний диск DVD-R може зберігати вдвічі більше інформації.

DVD-RAM (DVD erasable-ReWritable) – цифровий універсальний диск, на який можна багаторазово перезаписувати інформацію. Стандарт DVD-RAM аналогічний CD-RW.

Максимальна ємність DVD-RAM - близько 3,9 Гбаіі і

Магнітооптичний документ

Сучасний ринок охопили новітні пристрої для зберігання даних - дискові накопичувачі великої ємності зі змінними носіями - прилади магнітооптичного зберігання даних.

Магнітооптичний диск - комбінований вид машиночитаного документа, у якому поєднано магнітний і оптичний способи запису і зчитування інформації.

Уперше магнітооптичні диски почали масово випускатися в США у 1994 р. Одним із перших змінних накопичувачів, який подолав бар'єр 20 Мбайт і водночас був сумісний з 3,5-дюймовим стандартом, є накопичувач, створений компанією Insite Peripherals. Запатентована гнучка оптична технологія використовувалася шляхом позиціювання магнітних головок запису/читання. Ця технологія дозволяла зберігати на одному диску неймовірний, на той час, обсяг інформації в 21 Мбайт. Цей накопичувач поклав початок розвитку технології високоємних дисків.

Сучасні магнітооптичні накопичувачі мають ємність від 640 Мбайт до 5 Гбайт.

У накопичувачах з магнітооптичними носіями використовується найновіший спосіб кодування даних на диску з поєднанням традиційної магнітної і лазерної технологій. Голівки запису/читання гнучких оптичних дисків використовують технологію магнітного запису, яка майже не відрізняється від звичайних дискет. Інформація записується традиційним магнітним способом - за допомогою голівок запису/читання. На поверхню диску нанесений такий самий феромагнітний шар, як на звичайні гнучкі і жорсткі диски. Така велика ємність досягається за рахунок того, що кількість доріжок на гнучких магнітних дисках збільшено у десятки разів, порівняно зі звичайною дискетою HD. Ширина доріжок при цьому значно зменшилася.

Для точного підводу голівок запису/читання до доріжок використовується оптика. На диск наноситься розмітка доріжок запису. Вона "вмонтовується" у поверхню диска і не може бути знищена під час запису. Під час читання або запису механізмом приводу голівок керує сигнал з лазерного сенсора, за допомогою якого і встановлюються поточні координати голівок відносно розмітки на диску. Це забезпечує їх точне фокусування на доріжку.

Найпоширенішими є магнітооптичні диски, які складаються з різних комбінацій гнучкого магнітного диска, вінчестера та оптичного диска.

На основі новітніх технологій розробляються різновиди магнітооптичних документів.

Флоптичний диск - матеріальний носій, який використовує принципи конструкції гнучких магнітних дисків, вінчестерів та оптичних дисків. Доріжки на поверхні диска наносяться лазером, що робить їх надійними. Запис і зчитування інформації проводиться звичайним магнітним способом, але з підвищеною щільністю (20,8 Мбайт на 3,5 дюймовій дискеті). Можливе стирання і перезапис інформації.

Магнітооптичний диск - диск на магнітному матеріалі, на якому можливий запис інформації лише при нагріванні до температури 1450 градусів. Важливою його перевагою є підвищена надійність зберігання інформації (не менше 10 років без перезапису). Кількість допустимих перезаписів інформації на одну дискету складає 1 млн. Ці технічні можливості роблять магнітооптичні диски перспективними для архівування і тривалого зберігання інформації.

LS-120 SuperDisk був спроектований як новий стандарт накопичувачів на гнучких дисках в індустрії персональних комп'ютерів. Він дозволяє зберігати 120 Мбайт даних, що приблизно у 80 разів більше ємності звичайного гнучкого диска з 1,44 Мбайт. Швидкість читання і запису в цього накопичувача приблизно у п'ять разів вища, ніж швидкість стандартних накопичувачів на гнучких дисках. Зовні накопичувач LS-120 SuperDisk має вигляд звичайної 3,5-дюймової дискети. Вони зручні для зберігання цілих блоків даних. Диск, створений за технологією LS-120, був названий так завдяки використанню лазерного сервомеханізму (Laser Servo (LS) mechanism). На нього наносяться оптичні доріжки, які записуються і читаються за допомогою лазерної системи. Завдяки оптичному сенсору можна точно встановити голівку над магнітною доріжкою, що дозволяє використовувати диски з високою щільністю доріжок. Накопичувач LS-120 SuperDisk сумісний із стандартними дискетами ємністю 1,44 Мбайт.

Популярний накопичувач Zip є потенціальним претендентом на заміну дисковода гнучких дисків. Zip-диски значно перевищують за обсягом звичайні дискети. Zip-диски бувають двох типів: з ємністю диску 100 Мбайт і 250 Мбайт. У накопичувачах Zip використовуються спеціальні 3,5-дюймові диски. Він не може працювати з гнучкими дисками на 1,44 Мбайт і 720 Кбайт, а тому він не може замінити накопичувача на гнучких дисках. Автономні накопичувачі Zip отримали широку популярність завдяки зручності їх використання для передавання даних між системами.

Накопичувач Jaz - жорсткий диск у картриджі і може мати ємність 1 або 2 Гбайт. Існують внутрішні і зовнішні моделі цього накопичувача. Jaz можна використовувати як доповнюваний зовнішній жорсткий диск для зберігання даних або програм.

У накопичувачі Castlewood Orb використовується магніторезистивна технологія, як і у багатьох жорстких дисках. Ці прилади мають відповідну жорстким дискам продуктивність та ємність (2,2 Гбайт). Швидкість передавання даних дисководів Orb набагато вища, ніж в Jaz, діапазон доступних інтерфейсів - ширший.

1 2 345 6