Б) рух матерії зводився до механістичного в) рух матерії заперечувався г) рух матерії залежить від волі Бога 153. Основна проблема що її вирішує німецька класична філософія: А) проблема розуму б) проблема матерії в) проблема свободи г) проблема діяльності 154. Центральний принцип німецької класичної філософії це: а) принцип активності суб’єкта-людини б) принцип відповідальності в) принцип доцільності г) принцип розумності 155. Хто започатковує німецьку класичну філософію: а) Г.Гердер Б) І.Кант в) Й.Фіхте г) Ф.Шеллінг 156. Світоглядні питання за І Кантом: а) Що я маю знати? Що я можу робити? Чого мені очікувати? Б) Що я можу знати? Що я маю робити? На що я можу сподіватися? в) Що я можу знати? Що я маю робити? Що таке людина? г) немає правильної відповіді 157. Філософія І.Канта це: а) матеріалістичний атеїзм б) ідеалізм в) матеріалізм Г) суб’єктивний ідеалізм 158. Коперніканський переворот І.Канта у філософії це: А) зміна філософії пізнання б) зміна філософії людини в) зміна філософії природи г) зміна філософії трансцендентного 159. Антиномії у німецькій класичній філософії це: а) закони логічного мислення Б) протиріччя розуму в) сфера розсудку г) правила аналізу 160. Яку важливу наукову гіпотезу створює І.Кант у першій половині своєї творчості: а) натурфілософську Б) астрономічну в) діалектичну г) критичну 161. У діяльності І.Канта виділяють такі етапи: а) докритичний та філософський б) етичний та постетичний в) докритичний та критичний г) доетичний та етичний 162. Категоричний імператив за І.Кантом звучить як: а) чини так, щоб ти відносився до інших як до засобу і ніколи як до цілі б) чини так, щоб ти відносився до інших як до себе і ніколи не гірше в) чини так, щоб ти відносився до інших як до цілі і ніколи як до засобу г) чини так, щоб ти відносився до інших як найкраще і ніколи як до засобу 163. Категоричний імператив за І.Кантом є: а) найвищим суспільним законом Б) найвищим моральним законом в) найвищим історичним законом г) найвищим природним законом 164. На які три етапи поділяє І.Кант пізнання: А) відчуття, розсудок, розум б) пізнання, логіка, розум в) почуття, інтелект, розум г) інтуїція, розсудок, розум 165. У зрілому віці І.Кант намагався відповісти на запитання: а) що таке життя? б) що таке буття? В) що таке людина? г) що таке природа? 166. Закон “Завжди чини, керуючись твердою переконаністю у своєму обов’язку!” належить: А) І.Канту б) Й. Фіхте в) Канту-Лапласу г) Канту-Фіхте 167. Що запозичує Й.Фіхте у І.Канта: а) вчення про “річ у собі” б) вчення про “річ для себе” в) вчення про “річ понад себе” г) вчення про сутність речі 168. Що є основою буття за Й. Г. Фіхте: А) абсолютне я б) матерія в) духовне начало г) божественний розум 169. Що спробував поєднати у своєму вченні Й.Фіхте: а) пізнання і природу, людину та світ б) знання і всесвіт, людину та етику в) вивчення законів природи і людську етику г) дослідження всесвіту та вивчення людини 170. Й.Фіхте розуміє свідомість як: А) діалектичне утворення б) метафізичне утворення в) номотичне утворення г) антропософське утворення 171. Як Й.Фіхте називає свою філософію: а) боговчення Б) науковчення в) філософовчення г) людиновчення 172. Й.Фіхте був засновником: а) об’єктивної ідеалістичної метафізики б) суб’єктивної матеріалістичної діалектики в) об’єктивної ідеалістичної синергетики Г) суб’єктивної ідеалістичної діалектики 173. Що таке “абсолютне Я” за Й.Фіхте: а) нескінченне прагнення Б) нескінченне самовдосконалення в) нескінченне відстоювання г) нескінченне навчання 174. Філософія мистецтва є за Ф.Шеллінгом: а) початком філософії б) рушієм філософії в) здобутком філософії Г) завершенням філософії 175. Всесвіт у філософії Ф.Шеллінга, це: А) тотожність абсолютного організму та абсолютного витвору мистецтва б) протиріччя абсолютного організму та абсолютного витвору мистецтва в) тотожність абсолютної будови та абсолютного витвору Творця г) протиріччя абсолютної будови та абсолютного витвору Творця 176. Який характер носила філософія природи Ф.Шеллінга: А) антимеханічний характер б) діалектичний характер в) метафізичний характер г) деїстичний характер 177. Філософія Ф. Шеллінга називається: а) суб’єктивний ідеалізм б) трансцендентальний ідеалізм в) діалектичний плюралізм г) філософська метафізика 178. В центрі уваги філософії Ф.Шеллінга поставало співвідношення: |