ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение

Как определить диапазон голоса - ваш вокал

Игровые автоматы с быстрым выводом

Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими

Целительная привычка

Как самому избавиться от обидчивости

Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам

Тренинг уверенности в себе

Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком"

Натюрморт и его изобразительные возможности

Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.

Как научиться брать на себя ответственность

Зачем нужны границы в отношениях с детьми?

Световозвращающие элементы на детской одежде

Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия

Как слышать голос Бога

Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)

Глава 3. Завет мужчины с женщиной

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Класифікація фразеологізмів

У лінгвістиці існує проблема складу фразеології. Одні мовознавці до неї відносять лише номінативні форми, тобто словосполучення. Інші, котрі дотримуються широкого розуміння фразеології, сюди відносять й комунікативні форми – крилаті вирази у формі речень.

Є різні класифікації фразеологічних одиниць – на семантичному, функціональному, граматичному (морфологічному і синтаксичному), історичному рівнях. Широке визнання здобула семантична класифікація В.В.Виноградова : до уваги береться ступінь з’єднаності (злютованості) складових частин і співвіднесеність значення усього вислову з семантикою його окремих складників

За цим критерієм В.В.Виноградов виділяє три типи фразеологізмів:фразеологічні зрощення, фразео­логічні єдності і фразеологічні сполучення (

Фразеологічні зрощення - це неподільні, нерозклад­ні фразеологізми, цілісне значення яких не збігається зі значен­ням окремих слів, які входять до їх складу, наприклад: дати дра­ла — втекти, замилювати очі – обманювати, розбити глек — посваритися, свиню підкласти – підвести когось, смалити халявки — залицятися, пекти раків — червоніти від сорому, на руку ковінька — вигідно і т. ін. До фразеологічних зрощень також належать мовні звороти, які містять застарілі граматичні форми, наприклад: притча во язицех — предмет багатьох розмов, звичайно з осудом; нічтоже сумняшеся— не роздумую­чи, без сумнівів, глас вопіющого в пустині – даремні думки, марні заклики та ін., та застарілі слова: бити байдики, бити баглаї — ледарювати , дати кучми - побити, збити з пантелику – заважати правильному рішенню.

Фразеологічні зрощення називають ще ідіомами ( від гр. idioma «самобутній зворот») під якими розуміють фразеологізми з повною втратою внутрішньої форми. Пояснити, як склалося значення ідіом, - складна етимологічна проблема. Вислів з’їв собаку означає«досвідчений у якійсь справі». Вловити якийсь безпосередній зв'язок між значенням фразеологізму і словами не можна.

Ідіоми неможливо дослівно перекласти на іншу мову – можна лише відшукати ідіому відповідник , якщо така є, або перекласти її одним словом чи вільним словосполученням.

Фразеологічні єдності — це стійкі, неподільні слово­сполучення, загальне значення яких певною мірою пов'язане зі значенням слів, що входять до їх складу. Фразеологічні єдності ширші за обсягом і різноманітніші за будовою, ніж фразеологічні зрощення, й характеризуються образністю та емоційно-експре­сивним забарвленням.Наприклад: тримати язик за зубами (мовчати), набивати кишені (наживатися), заливатися слізьми (безу­тішно, плакати), скалити зуби (сміятися), дивитися крізь пальці (навмисне не помічати чогось) та ін. До фразеологічних єдностей належать каламбурні вислови, прислів'я і приказки, влучні вира­зи з літературних джерел, або крилаті слова, яким властиві лако­нізм і афористичність висловленої думки, наприклад: звичка — друга натура; житейське море; прикусити язика; кров з моло­ком; вивести на чисту воду; наче води в рот набрати; тиха вода греблі рве; вік живи — вік учись; вчитися ніколи не пізно; сім п'ятниць на тиждень; тринди-ринди — коржі з маком та ін.

Фразеологічні сполучення— стійкі мовні звороти, яким властива певна самостійність складових частин. У таких зворотах одне слово центральне, інші — залежні від нього і мо­жуть сполучатися з іншими словами, наприклад: сміх бере, зло бере, нетерплячка бере, страх бере (але не можна радість бере, задоволення бере); порушити питання, пору­шити справу; чиста душа, чиста совість, чисте поле тощо. За будовою фразеологічні сполучення складаються з двох (справа честі, храм науки, плід натхнення, глухий кут) і більше компонен­тів (людина великої душі, людина світлого розуму) та ін.

М.М. Шанський виділив ще четвертий тип – фразеологічні вирази, до яких відніс стійкі за складом і вживанням звороти, що складаються із слів з вільним значенням. Це:

а) прислів’я - влучний образний вислів, часто ритмічний за будовою, синтаксично завершений, має повчальний зміст ( Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує. Вік живи, вік учись.);

б) приказки – образний вислів, нерідко римований, близький до прислів’я, але без повчального змісту ( Як рукою зняло. І стіни вуха мають);

в) народні примовки –жартівливі, переважно римовані вислови, що вставляються в розмову відповідно до ситуації або у відповідний контекст (Здорові будьте ! Яким вітром ? Хліб та сіль ! Ні пуху ні пера ! Кіно й німці.)

г) крилаті вислови – поширені й загальновідомі влучні звороти, джерело яких може бути встановлене ( Всякому городу нрав і права (Г. Сковорода), А все-таки вона крутиться (Галілео Галілей);

д) афоризми відомих політиків, письменників, діячів науки і культури – узагальнена закінчена думка і глибока думка певного автора, висловлена у відточеній, відшліфованій формі. Характерними рисами є влучність, виразність, несподіваність судження, здатність до самостійного існування. (Тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив (Леся Українка)

е) сентенція– афоризм, що має повчальний зміст( Учіться у всіх, не наслідуйте нікого (М.Горький);

є) максима– афоризм, у якому в короткій формі виражене певне моральне правило, принцип ( Коли хочеш бути щасливим, будь ним

(Дж. Вашингтон);

ж) парадокс - думка, що різко розходиться з усталеними поглядами і спочатку ніби суперечить собі ( Не говори своєму другові того, що не повинен знати твій ворог (А. Шопенгауер);

з) літературна цитата – фрагмент іншого тексту, що в художньому творі використовується для надання експресії (Могутній голос говорить стиха:»Нічого, брате, я не зрікаюсь, караюсь, мучусь, але не каюсь»

(А. Малишко).

Окрему групу фразеологізмів становлять складені терміни на зразок : неозначена форма дієслова, атомна енергія, Далекий Схід, волоський горіх, коротке замикання та ін. Такі словосполучення від інших фразеологізмів відрізняються тим, що вони не мають емоційно-експресивних відтінків.

Інші класифікації.

Л.А.Булаховський здійснив класифікацію фразеологізмів за джерелами їх походження : 1) прислів’я і приказки; 2) професіоналізми; 3) усталені вислови з анекдотів, жартів тощо; 4) цитати з Біблії; 5) переклади іншомовних висловів; 6) крилаті вирази письменників; 7) влучні вирази видатних людей.

Л.Г.Скрипник пропонує генетичну класифікацію, за якою виділяє фразеологізми двох груп:

1) фразеологізми, організовані за моделлю словосполучення (рідше – речення), які за семантикою і структурою співвідносяться з окремим словом (функціонують як один член речення): танцювати під чужу дудку, без задніх ніг;

2) фразеологічні одиниці – фрази, що мають організацію простих або складних речень: Далеко куцому до зайця. Приший кобилі хвіст.