 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Як виникають фразеологізми
Лекція 4 ФРАЗЕОЛОГІЯ 1. Поняття про фразеологічну одиницю. 2. Особливості будови фразеологізмів.. 3. Зміни у формі фразеологізмів. 4. Класифікація фразеологізмів 5. Джерела української фразеології.. 6. Фразеологічні словники. 7. Висновки.
Література: Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я.Плющ . – 5-те вид. –К.,2005. – С.137-140. Сучасна українська літературна мова За ред.. А.П.Грищенка. Вид. 3-тє. Перероб. і допов. –К.: Вища школа, 2002. –С.203-213.
Поняття про фразеологічну одиницю. Слово фразеологія (від гр. phrasis— зворот, вислів; logos— учення) має два значення: перше — це розділ мовознавства, в якому вивчається склад мови – фразеологічні одиниці, їх ознаки, закономірності функціонування у мовленні та процес утворення. Друге значення - слово фразеологія означає сукупність фразеологічних одиниць мови. Фразеологічною одиницею (фразеологізмом) називається лексико-граматична єдність двох і більше нарізно оформлених компонентів, граматично організованих за моделлю словосполучення або речення, яка, маючи цілісне значення, відтворюється в мовленні за традицією, автоматично. Фразеологізми нерідко можуть виступати образними еквівалентами окремих слів, наприклад: задирати ніс — зазнаватися, душу вивертати— мучити, узятися за розум — порозумнішати, покласти на лопатки— перемогти, замилювати очі – обманювати та ін. 1.1. Спільні ознаки слова і фразеологізму: 1) і слово, і фразеологізм відтворюються у мовленні автоматично; 2) і слово, і фразеологізм співвідносяться з одним, а не кількома поняттями . Пор., слово байдуже і фразеологізм дивитися крізь пальці мають спільне значення «недбале ставлення до праці». Проте значення слова і фразеологізму не тотожні. Фразеологізм, називаючи певне поняття, образно характеризує його (дрімати – клювати носом, перешкода – камінь спотикання, вигадувати – дуба смаленого правити). Значення фразеологізму не завжди може бути передане одним словом: не ликом шитий – про тих, хто вміє гідно поводитися за будь-яких обставин, розібратись у чомусь складному; спочивати на лаврах (заспокоюватися на досягнутому). 3) і слово, і фразеологізм вступають у синонімічні й антонімічні відношення. Акт мовлення може бути виражений синонімічними рядами: говорити, казати, гомоніти, щебетати, патякати, варнякати … і пісню співати, теревені правити, ляси точити, дурниці молоти. Приклад антонімії : добрий – лихий і останнє віддасть ‑ з батька рідного здере; далеко – близько та не близький світ – рукою подати; багато – мало та хоч лопатою загрібай, хоч греблю гати – кіт наплакав, на заячий скік, крапля в морі. 4) і слово, і значна кількість фразеологізмів характеризуються багатозначністю (полісемією): стати на ноги - а) « одужувати після хвороби», б) «вирости, набути самостійності», в) «поправити своє матеріальне становище»; розкрити рота – а) «починати говорити після мовчання», б) «здивовано або захоплено слухати кого-небудь», в) «лаяти кого-небудь, кричати на кого-небудь», г) « посягати на що-небудь». 5) виконує синтаксичні функції в реченні. 1.2. Різне між словом і фразеологізмом: 1) лексичне значення виражається сполученням кількох слів; 2) компоненти фразеологізму не можуть вільно сполучатися з усіма словами ( дуже обмежене коло слів), напр., значення «переживати за когось» можна передати фразеологізмами болить голова , болить душа, болить серце за когось, але сполучення болить нога ‑ це вільне словосполучення. 3) фразеологізм характеризується стійкістю граматичної форми й усталеністю порядку слів ( не можна: У нього грошей не клюють кури, замість: У нього грошей кури не клюють). 4) Слова у складі фразеологізму часто мають переносне значення : дуба врізати . 1.3. Різниця між вільним словосполученням та фразеологізмом . 1) фразеологізм відтворюється як цілісна структура, а не будується щоразу за певними синтаксичними моделями; 2) функціонує як один член речення на відміну від вільного словосполучення. Отже, фразеологізми характеризуються відтворюваністю, цілісністю значення, стійкістю, непроникністю. Як виникають фразеологізми Фразеологізми є знаками вторинної номінації, де образ словосполучення, його первинна мотивація переносяться на нову (іншу) ситуацію. Через те фразеологізмам притаманна образність : Йому цей капелюх не потрібен і Йому цей капелюх так потрібен, як рибі зонтик ( як корові сідло, як п’яте колесо до воза). Очевидно, колись усі фразеологізми були вільними словосполученнями. Вільне словосполучення, потрапляючи в інший, не характерний для нього контекст, набуває переносного значення (пор. грати першу скрипку в симфонічному оркестрі і грати першу скрипку в компанії бізнесменів) |
