ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение

Как определить диапазон голоса - ваш вокал

Игровые автоматы с быстрым выводом

Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими

Целительная привычка

Как самому избавиться от обидчивости

Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам

Тренинг уверенности в себе

Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком"

Натюрморт и его изобразительные возможности

Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.

Как научиться брать на себя ответственность

Зачем нужны границы в отношениях с детьми?

Световозвращающие элементы на детской одежде

Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия

Как слышать голос Бога

Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)

Глава 3. Завет мужчины с женщиной

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Класифікація підзаконних нормативно-правових актів

1. За суб’єктами видання:

1) Постанови Верховної Ради України– як правило, це постанови про порядок введення в дію того чи іншого закону.

2) Укази Президента України – відповідно до ст. 106 Конституції України Президент України на основі Конституції в межах своїх повноважень видає нормативні акти у формі указів. Наприклад: Указ Президента України: «Про порядок оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10.06.97 р.

3) Постанови Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів України – вищий орган у системі органів виконавчої влади – в межах своєї компетенції видає нормативні акти у формі постанов, які є обов’язковими до виконання (ст. 117 Конституції України, ст. 53 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»). Наприклад, Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок та терміни дії галузевих стандартів і прирівняних до них інших нормативних документів колишнього СРСР».

4) Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, які відповідно до ст. 136 Конституції України є обов’язковими до виконання в Автономній Республіці Крим;

5) Постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, які відповідно до ст. 38 Конституції Автономної Республіки Крим

6) Нормативно-правові акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Міністри, керівники державних комітетів та центральних органів державної влади зі спеціальним статусом в межах компетенції видають нормативні акти у формі наказів(ст. 117 Конституції України). Вони, як правило, поширюються на осіб, що перебувають у системі службового підпорядкування відповідного міністерства. У випадках, коли вони торкаються прав і свобод громадян або мають міжвідомчий характер, вони є обов’язковими до виконання іншими суб’єктами права. Наказами міністерств та інших центральних органів державної влади затверджують такі нормативні акти, як інструкція, положення, правила, перелік, порядок. Наприклад, Порядок розподілу додаткових коштів між обласними бюджетом та бюджетами територіальних громад, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 3 листопада 2000 р. Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом (Антимонопольний комітет України, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Пенсійний фонд України, Національний банк України, Національна комісія регулювання електроенергетики України та ін.) можуть видавати нормативні акти і в інших формах, зокрема, у формі розпоряджень, рішень, постанов (наприклад, постанова Прав­ління Національного банку України від 25 червня 2008 р. «Про затвер­дження Положення про електронні гроші в Україні»).

7) Рішення, нормативні ухвали органів місцевого самоврядування. Органами місцевого самоврядування є сільські, селищні, міські, районні, обласні ради та сільський, селищний, міський голова. Органи місцевого самоврядування при виконанні своїх функцій приймають рішення, які є обов’язковими для виконання на відповідній території (ст. 144 Конституції України). Сільський, селищний, міський голова видає розпорядження. Виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради приймає рішення.

8) Розпорядження голів обласних і районних державних адміністрацій (ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміні­страції»), а також накази (нормативні) керівників відділів і управлінь місцевих державних адміністрацій.

9) Нормативні накази, інструкції адміністрації підприємств, установ організацій (локальні підзаконні нормативні акти) – акти, що видаються державними установами та організаціями всіх форм власності для регламентації своїх внутрішніх питань і які поширюються на членів цих організацій (наприклад, нормативні накази керівників підприємств, Правила внутрішнього трудового розпорядку, Положення про порядок накладення дисциплінарних стягнень тощо). Акти цієї групи спрямовані на деталізацію вимог загальної норми права стосовно умов діяльності відповідного колективу.

2. За територіальною поширеністю та сферою дії акта (в т.ч., і за його юридичною силою):

1) загальні підзаконні нормативні акти (поширюються на всю територію та населення держави та обов’язкові до виконання на всій території держави, наприклад, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України);

2) відомчі підзаконні нормативні акти (поширюються на певну сферу суспільних відносин, на організації та осіб, що перебувають у системі службового підпо­рядкування відповідного міністерства, відомства, наприклад: нормативні акти міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, що мають внутрішнє значення);

3) місцевіпідзаконні нормативні акти (чинні на території певної адміністративно-територіальної одиниці, зокрема, акти місцевих органів виконавчої влади, наприклад, нормативні акти голів місцевих державних адміністрацій);

4) локальні підзаконні нормативні акти (регламентують діяльність конкретних підприємств, установ, організацій і поширюються на їхніх працівників, наприклад, нормативні акти керівників підприємств, установ, організацій).

3. За часом дії:

1) визначено-строкові – вказаний строк дії підзаконного нормативно-правового акту;

2) невизначено-строкові - строк дії підзаконного нормативно-правового акту не вказаний, а тому він діє до скасування

4. За характером правотворчої компетенції:

1) прийняті в межах власної правотворчої компетенції (наприклад, нормативні акти уряду);

2) прийняті в порядку реалізації делегованих правотворчих повноважень (деякі нормативні акти органів місцевого самоврядування).

5. За порядком прийняття:

1) видані одноособово (нормативний наказ керівника державного комітету),

2) прийняті колегіально (постано­ва правління Національного банку України),

3) видані спільно двома або більше відомствами (наприклад, наказ Міністерства фінансів України і Державного комітету України з питань регуляторної політики та під­приємництва).

5. Дія нормативно-правових актів– це їх фактичний вплив на суспільні відносини. Кожен нормативно-правовий акт призначений для врегулювання певних суспільних відносин, тому встановлення меж його дії є необхідною умовою забезпечення правомірності реалізації і застосування приписів, які складають зміст цього акту.

Дія нормативно-правового акту обмежена трьома параметрами:

а) дією у часі, тобто терміном дії, або часом, протягом якого нормативно-правовий акт має юридичну силу (темпоральна дія);

б) дією у просторі, тобто визначенням території, на яку розповсюджується дія нормативно-правового акту;

в) дією за колом осіб, тобто визначенням кола осіб, які підпадають під дію нормативно-правового акту, в яких на підставі цього нормативно-правового акту виникають конкретні юридичні права та обов’язки.

Дію нормативного акта у часі характеризують чотири показники: 1)момент набуття нормативним актом чинності; 2) напрям темпоральної дії нормативного акта; 3) момент зупинення дії нормативного акта; 4)момент припинення дії нормативного акта.

І. Вступ у дію (в т. ч. і поновлення дії)

Дія нормативного акта у часі починається з моменту набрання ним чинності – календарної дати, з якої всі суб’єкти права (органи дер­жавної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, інші фізичні і юридичні особи тощо) повинні керуватися ним, викону­вати і додержуватись його приписів.

Відомо, що порядок і строки набрання нормативними актами чин­ності встановлюються в законодавстві кожної держави. У нас ці пра­вила сформульовані насамперед у ч.ч. 2 і 3 ст. 57 Конституції України, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення в порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Отже, в Конституції України порядок набрання чинності норма­тивними актами викладено лише в загальних рисах. Більше того, в Конституції України є пряма вказівка на необхідність прийняття з цього пи­тання спеціального закону. На жаль, на сьогодні в Україні такого за­кону ще немає. Зараз з цього питання діють Указ Президента України від 10 червня 1997 р. № 503/97 «Про порядок офіційного обнародуван­ня нормативно-правових актів і набрання ними чинності» і Указ Президента України від 3 жовтня 1992 р. № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».

Строк набрання чинності нормативно-правовими актами може бути зазначений або не зазначений в самому акті.

Якщо строк набрання чинності нормативно-правовим актом не зазначений в самому акті, то момент вступу його в дію співвідноситься:

1) з моментом прийняття парламентом (наприклад, Конституція України) або іншим суб’єктом правотворчості (урядом, міністерством тощо);

2) з моментом (датою) офіційного опублікування.

3) з моментом, що визначається строком, який співвідноситься із датою офіційного опублікування.

При цьому встановлюються загальні правила вступу нормативно-правових актів в дію. Так, за загальним правилом, встановленим законодавством, нормативні акти парламенту України починають діяти на всій її території після 10-денного строку з дня офіційного опублікування (зобов’язані бути опублікованими протягом 15 днів після підписання і прийняття до виконання Президентом України).

Для різних нормативно-правових актів законодавством встановлюється свій порядок набрання чинності нормативно-правовими актами в Україні, про що йтиметься далі.

4) якщо нормативно-правовий акт приймався шляхом проведення референдуму з дня офіційного оголошення результатів відповідного референдуму.

Так, згідно із п. 3 ст. 95 Закону України «Про всеукраїнський референдум», Закон України, схвалений на всеукраїнському референдумі, набирає чинності з дня оголошення Центральною виборчою комісією результатів всеукраїнського референдуму, окрім випадків, коли дата набрання чинності таким Законом прямо передбачена положенням цього Закону.

У разі проведення конституційного, законодавчого референдуму Центральна виборча комісія протягом п’яти днів після оголошення результатів всеукраїнського референдуму оприлюднює в газетах "Голос України" та "Урядовий кур’єр" акт, схвалений (затверджений) всеукраїнським референдумом, або акт в редакції із врахуванням рішень, схвалених (затверджених) на всеукраїнському референдумі, у разі проведення ратифікаційного референдуму оприлюднює текст відповідного міжнародного договору України. При цьому у прикінцевих положеннях акта вказується, що він схвалений (затверджений) всеукраїнським референдумом, та зазначається дата проведення референдуму.

5) у міру одержання адресатом – поступово на території країни (акти з обмежувальним грифом «секретно», «зовсім секретно», «особливої важливості», «для службового користування»).

6) з моментом настання певної події (наприклад, вступу в дію іншого нормативно-правового акту. Так, в Цивільному процесуальному кодексі України встановлено, що він набирає чинності 1 січня 2005 року, але не раніше набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України.

Якщо строк набрання чинності нормативно-правовим актом зазначений в самому акті, то момент вступу його в дію може співвідноситись:

1) з датою, що позначена в самому нормативно-правовому акті. Так, у Кримінальному кодексі України зазначено, що він набирає чинності з 1 вересня 2001 року, у Цивільному кодексі України зазначено, що він набирає чинності з 1 січня 2004 року. У Законі України «Про захист економічної конференції» від 27.02.2001 р. зазначено, що він вступає в дію через рік після його опублікування, тобто 27.02.2002 р. (за винятком двох пунктів останнього розділу, які вступили в дію з дня опублікування, тобто 27.02.2001 р.);

2) з датою, що вказується в актах, спеціально виданих з цією метою. Так, спеціально виданими актами в 1991-1996 р., до прийняття Конституції 1996 р., в Україні служили постанови Верховної Ради, у яких установлювався: а) час вступу законів України в дію; б) час вступу законів СРСР у тимчасову дію. Датою набуття чинності, як правило, оголошувався день опублікування або момент настання застереженої в постанові певної умови (ухвалення іншого закону тощо). Наприклад, разом з опублікуванням Закону України «Про державну таємницю» від 10.03.1994 р. була оприлюднена Постанова Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про державну таємницю», в якій вказано, що Закон України «Про державну таємницю» вводиться в дію з дня опублікування. Така постанова за юридичною силою рівнозначна закону. Після прийняття Конституції 1996 р. дата вступу законодавчих актів у дію в Україні може повідомлятися в спеціально виданому законі.

Момент набуття чинності нормативно-правового факта не обов’язково збігається з моментом його прийняття і залежить від того, хто є суб’єктом прийняття (народ, парламент, уряд та ін.) і який його зміст (присвячений він правам і обов’язкам громадян чи ні, має грифи «секретно», «особливої важливості» чи ні). Так, неопубліковані акти Верховної Ради і Президента України з обмежувальним грифом вступають в дію з моменту їх одержання державними органами або органами місцевого самоврядування, якщо орган, який його видав, не встановив інший строк набування чинності. Оприлюдненням такого акта вважається доведення його до відома підприємств, установ, організацій і осіб, на які він поширює свою дію.

Загальні правила набуття чинності різними нормативно-правовими актами:

1. Згідно ч. 5 ст. 94 Конституції України та Указу Президента України «Про порядок офіційного обнародуван­ня нормативно-правових актів і набрання ними чинності» нормативні акти Верховної Ради України і Президента України набирають чинності через 10 днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими нормативними актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.

При цьому Указ Президента України «Про порядок офіційного обнародуван­ня нормативно-правових актів і набрання ними чинності» визнає офіційними друкованими виданнями «Офіційний вісник України» і «Урядовий кур’єр». Офіційними друкованими ви­даннями, в яких офіційно оприлюднюються закони та інші акти Верхо­вної Ради України, є також «Голос України», «Відомості Верховної Ради України», «Офіційний вісник Президента України». Після опу­блікування в одному з цих видань нормативний акт вважається дове­деним до відома населення (офіційно оприлюдненим).

2. Згідно зі ст. 55 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» нормативні акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими акта­ми, але не раніше дня їх опублікування. Постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування. У випадках, передбачених законом, постанови Кабінету Міністрів України або їх окремі положення, що містять інформацію з обмеженим доступом, не підлягають опублікуванню і набирають чинності з моменту їх доведення в установленому порядку до виконавців, якщо цими постановами не встановлено більш пізній термін набрання ними чинності. Акти Кабінету Міністрів України включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів України. Постанови Кабінету Міністрів України публікуються в Офіційному віснику України, акти Кабінету Міністрів України також оприлюднюються шляхом їх розміщення на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України.

3. Згідно зі ст. 1 Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року №493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» нормативні акти, що видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господар­ського управління та контролю, і стосуються прав, свобод та законних інтересів громадян або мають міжвідомчий характер, набувають чинності через 10 днів після їх державної реєстрації в Міністерстві юстиції України або обласними і прирівняними до них управліннями юстиції, якщо в них не встановлено більш пізній термін набрання чинності. Нормативний акт включається до Єдиного державного реєстру нормативних актів і публікується в «Офіційному віснику України».

4. Рішення органів місцевого самоврядування (рішення ради нормативно-правового характеру) згідно з п. 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо відповідною радою не встановлено більш пізній термін введення цих рішень у дію.

5. Згідно зі ст. 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій підлягають державній реєстрації у відповідних органах юстиції і набирають чинності з моменту їх реєстрації, якщо самими актами не встановлено більш пізній термін введення їх у дію. У той же час акти, які стосуються прав та обов’язків громадян або мають загальний характер, набирають чинності з моменту їх оприлюднення, якщо самими актами не встановлено більш пізній термін введення їх у дію.